Ухвала

від 26.03.2025 по справі 355/2247/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/2247/23

Провадження № 2/355/28/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Старенької С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка заяву відповідачки про відвід судді у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна, про скасування права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевської М. В. перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна, про скасування права власності на земельну ділянку.

26 березня 2025 року від відповідачки, ОСОБА_1 , подана заява про відвід судді Цирулевської Марини Володимирівни від розгляду цієї справи. Заява мотивована конфліктом інтересів доньки відповідачки, ОСОБА_2 з Баришівським районним судом Київської області та з усіма суддями цього суду, а також в неупередженомуставленні діючогоголови судуЧехова С.І.,з якиму донькивідповідачки існуєвже конфлікт,та суддіЛисюка О.Д.,який пригрозивсяпоквитатися здонькою відповідачкиза їїсвідчення протинього вкримінальній справі,де вінотримав вирок.За висловлениму заявівпевненням ОСОБА_1 ,діючий головасуду можевчиняти впливна суддю ОСОБА_3 як напідлеглого.Прикладом впливу ОСОБА_4 на іншихсуддів Баришівськогорайонного суду,за доводамизаяви,є переведеннясудді ОСОБА_5 із Баришівськогорайонного судудо Броварськогорайонного суду,та якомустворювали штучніперешкоди тапостійний тискна роботі,після взяттяним собіпомічником адвокатадоньки відповідачки, ОСОБА_6 ,яка тежпостійно побоюваласьзвільнення ОСОБА_4 .Також,за доводамизаяви,розгляд справза участювідповідачки тачленів їїродини суддямиБаришівського районногосуду Київськоїобласті неможе відбуватисяна принципахзаконності зпричини конфліктуінтересів вданому суді,оскільки донькавідповідачки ведежурналістське розслідуванняпо суддямБаришівського районногосуду Київської області, що в подальшому унеможливлює відсутність конфлікту з суддями цього суду та сподівання на їх справедливий суд.

Також відповідачка заявляє, що її донька була головним свідком у кримінальній справі №729/1248/18 стосовно колишнього голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_7 і має особистий вже конфлікт з діючим головою суду ОСОБА_4 , який підтримує не ділові стосунки з ОСОБА_8 (директором позивача) та його представником. За доводами заяви, ОСОБА_9 морально здійснює тиск на родину відповідачки, особисто заявляючи про вже існуючу домовленість в незаконних прийняттях рішень на його користь.

Крім того, за доводами заяви, відповідачка не довіряє судді Цирулевській М. В., оскільки при розгляді справи № 355/2246/23, засідання в якій відбулося 14.03.2025, відносно онуки відповідачки, Малюти Соломії, суддя допустила грубі порушення.

За означених обставин, за доводами відповідачки, існують цілком обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Цирулевської М. В., що має мати наслідком відвід судді від розгляду цієї справи.

У судове засідання 26.03.2025 ні відповідачка, ні її представник не з`явилися. У заяві про відвід судді відповідачкою заявлено клопотання про розгляд означеної заяви без участі відповідачки в судовому засіданні.

Представник позивача адвокат Куценко Н. В. у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про відкладення розгляду цієї справи на інший день.

Інші учасники справи в судове засідання також не з`явилися, клопотань не надходило.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи заяви, до якої не додано жодного доказу на підтвердження обґрунтувань відповідачки, суд вважає, що в задоволенні заявленого відводу слід відмовити з таких підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 3, 7 ст. 40 ЦПК України передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Відтак, зважаючи, що заяви про відвід судді надійшли в день судового засідання у цій справі, означені заяви розглядаються та вирішуються судом, що розглядає цю справу (а саме, суддею Цирулевською М. В.).

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд констатує, що заявницею не доведено дотримання строку, врегульованого ч. 3 ст. 39 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як слідує із змісту поданої заяви, заявниця стверджує, що існують інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, оскільки вважає, що існують об`єктивно обґрунтовані переконання, що Лисюк О. Д. та Чехов С. І., які займали та займають посаду голови суду, мають вплив на головуючу суддю у справі №355/2247/23, а тому є сумніви в її неупередженості та небезсторонності, що відповідності до ст. 36 ЦПК України є підставою для її відводу.

Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Бангалорськими принципами поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) встановлено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 09.11.2006.

У наведених обґрунтуваннях заяви про відвід судді Цирулевської М. В., поданої відповідачкою, містяться обставини, які вже були предметом судового розгляду при вирішенні питання про відвід судді Цирулевської М. В. від розгляду справи № 355/2246/23. Так, ухвалою Баришівського районного суду від 14.03.2025 у задоволенні заяв ОСОБА_10 та її представника Щербини Л. А. було відмовлено.

Крім того, за аналогічними обставинами, розглядалося питання про відвід судді (зокрема, судді Чехова С. І.) від розгляду № 355/2246/23. Ухвалою Баришівського районного суду від 28.05.2024 в означеній справі (суддя Чальцева Т. В.) у задоволенні заяви сторони відповідача було відмовлено та зазначено про відсутність передбачених ст. 36, 37 ЦПК України підстав для відводу судді.

Крім того, суд зазначає, що суддя Цирулевська М. В. зарахована до штату суду у грудні 2024 року, значно пізніше тих обставин та подій, які мали місце та зазначені у заяві відповідачки.

Також окремо суд звертає увагу заявниці, що незалежність та недоторканність судді гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лишезакону. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі також Закон) визначено умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів. Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду. Статтею 47 Закону передбачено засоби забезпечення незалежності суддів, до яких належать: особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів, недоторканість, імунітет та незмінюваність судді; порядок здійснення судочинства, встановлений процесуальним законом, таємницю ухвалення судового рішення; заборону втручання у здійснення правосуддя; визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім`ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту тощо. Реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України). Офіційне тлумачення вищевказаних положень Конституції України стосовно незалежності і недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб надано Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу. Означеним вище нівелюються твердження заявниці щодо підлеглості судді ОСОБА_3 будь-яким особам, в тому числі, голові суду.

Окремо суддя наголошує, що до заяви відповідачки не додано жодного доказу на підтвердження доводів заяви, що не узгоджується із принципами цивільного процесуального законодавства щодо обов`язку доведення кожною стороною своїх доводів та аргументів, а також неможливості обґрунтування судового рішення припущеннями.

Що стосується інших доводів відповідачки, то вони фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями/рішеннями судді Цирулевської М. В. у іншій справі № 355/2246/23, до якої відповідачка жодного відношення не має. Водночас, суд вважає доцільним зауважити, що у справі № 355/2246/23 суддею Цирулевською М. В. було ухвалено лише декілька процесуальних рішень ухвали Баришівського районного суду Київської області від 14.02.2025 (про прийняття справи до провадження судді Цирулевської М. В.), від 14.03.2025 (про відмову у задоволенні заяв про відвід судді) та від 14.03.2025 (без оформлення окремого процесуального документу, про відкладення розгляду справи).

На єдину призначену дату судового засідання 14.03.2025 відповідачка ( ОСОБА_2 ), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 , не з`явилася. Відтак, суддею Цирулевською М. В. не було та не могло бути ухвалено жодних рішень та/або не здійснено жодних процесуальних дій у справі № 355/2246/23, які могли б призвести до порушення прав онуки відповідачки, ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 126 Конституції Українипроголошено, що при здійсненні правосуддя суддя є незалежним, що включає, зокрема, прийняття суддею під час здійснення правосуддя процесуальних рішень за своїм внутрішнім переконанням.

На переконання суду, вищенаведені заявницею обставини зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням, до того ж, в іншій справі, в якій відповідачка не є учасницею, що не свідчить про особисту упередженість судді при розгляді цієї справи.

Водночас, заперечення на відповідне процесуальне рішення, яке не підлягає окремому оскарженню, можуть бути включені відповідним учасником справи до апеляційної скарги, у разі її подання за результатом розгляду справи по суті.

Таким чином, суд констатує, що будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів, або посилань на такі докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об`єктивності при розгляді даної справи, у матеріалах справи та в обґрунтуванні заяви про відвід судді Цирулевської М. В. від розгляду цієї справи сторона відповідача не надала.

Доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов`язком учасника справи, яким заявлено відвід, що також обмежує зловживання з боку недобросовісних учасників процесу.

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Таким чином, керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 258 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Цирулевської Марини Володимирівни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА