Ухвала від 20.03.2025 по справі 593/1324/24

Справа № 593/1324/24

Провадження № 2/522/2259/25

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

з участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання державного реєстратора до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання державного реєстратора до вчинення певних дій, у якому просить:

1.Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 37014354) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 01.09.2024.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» понесені судові витрати в сумі 1211,20 гривень.

3.Зобов`язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадянських формувань внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ІШУНЬ-АГРО» з 01.09.2024.

По справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи.

На обговорення учасників процесу поставлено питання щодо можливості продовжити розгляд справи в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні позивач та його представник вважав, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та його представника, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ППВСУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2021 року №3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей15,16 ЦПКу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі -КАС),Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі -ГПК),Кримінальним процесуальним кодексом України(далі -КПК) абоКодексом України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 з 11.05.2012 р. перебуває на посаді директора ТОВ «ІШУНЬ-АГРО».

Частинами першою, третьоюстатті 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українизагальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першоїстатті 20 ГПК Українипередбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини 1 статті 19 § 1. Предметна та суб`єктна юрисдикція Глави 2 Цивільна юрисдикціяЦивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно зіст. 113 ГК Україниприватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Зважаючи на недостатнє правове регулювання правового статусу приватних підприємств, суд застосовує законодавчі норми, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю як такі, що є подібними за змістом.

Відповідно достатті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

У частині першійстатті 98 ЦК Українипередбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до частини першоїстатті 99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині третійстатті 99 ЦК Українипередбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із частини першоїстатті 3 КЗпП Українивбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №145/166/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та керувалася такими критеріями щодо розмежування підсудності у вказаних справах.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

За змістом п. 3 ч. 1ст. 20 ГПК Українигосподарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Тобто незалежно від суб`єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

В даному випадку позивач, як директор товариства, звернувся до суду із позовом про визнання трудових відносин між ним та ТОВ «ІШУНЬ-АГРО», припиненими у зв`язку зі звільненням його із займаної посади керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» за власним бажанням. Таким чином, даний спір має розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним.

З урахування вимогстатті 20 ГПК України, розгляд вказаного позову належить до компетенції господарського суду.

Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Пунктом 3 ч. 1ст. 255 ЦПК Українивстановлено, щосуд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.13,133, 223, 247, 255, 259-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІШУНЬ-АГРО» про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання державного реєстратора до вчинення певних дій закрити.

Роз`яснити право звернення до суду з цими вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Суддя Р.Д. Абухін