Рішення

від 25.03.2025 по справі 160/31826/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 рокуСправа №160/31826/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування Висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії службової особи ДПС - заступника начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, ОСОБА_1 , державного службовця 5 рангу з проведення незаконного аналізу фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», який оформлений Висновком Аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000;

-визнати протиправним та скасувати Висновок Аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Південний гірничо- збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191000) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» володіє спеціальним дозволом на користування надрами №585 від 29.07.1996 та є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. В жовтні 2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи №761/37468/23 (про накладення арешту на тимчасово вилучене у ході проведення огляду майно) стало відомо про складений службовими особами Державної податкової служби висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності позивача щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021. Зазначене аналітичне дослідження було підготоване на підставі постанови про залучення спеціаліста від 09.12.2021 (лист Офісу Генерального прокурора від 09.12.2021 №10/1/1-123863ВИХ-21) та п.п. 19-1.1. п.19-1 ст.19-1 Податкового кодексу України, п.п.42 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, та з метою виконання функцій, визначених Положенням про Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, затвердженим Наказом ДПС України від 23.03.2020 №143, з урахуванням вимог Наказу ДПС України від 02.09.2020 №466, заступником начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, ОСОБА_1 , державним службовцем 5 рангу. Ознайомившись з матеріалами аналітичного дослідження, позивач дійшов висновку, що воно ґрунтується переважно на суб`єктивних міркуваннях відповідної службової особи та містить ряд перекручених даних, як щодо особливостей виробничого процесу позивача, так і щодо розміру рентної плати, який підлягав сплаті позивачем за період з 01.01.2018 по 09.12.2021. Позивач вказує, що товариство є сумлінним платником рентної плати, про що свідчать податкові декларації за період з 2018 по 2021 рр. Більше того, відповідно до змісту довідки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2022 №4968/6/04-36-13-08-16, згідно баз даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України станом на 21.01.2022 ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Окрім того, згідно з листом-відповіддю №191/6/32-00-50-01-14 від 13.01.2022 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків станом на поточну дату планових/позапланових перевірок АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат з питань дотримання норм податкового законодавства при справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період 2018-2021 рр. не проводилось. За таких обставин, оскаржуване аналітичне дослідження підготовлено всупереч наявності інформації про відсутність у позивача податкового боргу та ґрунтується на відомостях та документах, які об`єктивно не відповідають дійсним обставинам, тому є протиправним та незаконним, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, у зв`язку із чим ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстави для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження поважних причин його пропуску.

Представником позивача адвокатом Корнєвим М.Ю. подано заяву на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 19.12.2023 у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування Висновку повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №160/31826/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали адміністративної справи передано судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31826/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вимоги позовної заяви АТ «Південний ГЗК» не містять ознаки предметної та суб`єктної юрисдикції адміністративного суду. Зі змісту підстав позову вбачається, що позивач не погоджується та оскаржує дії службової особи ДПС заступника начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, ОСОБА_1 , державного службовця 5 рангу з проведення незаконного аналізу фінансово-господарської діяльності АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», який оформлений висновком аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000. Однак, аналітичне дослідження саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача. ДПС України вважає, що надавати оцінку діям відповідача щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської позивача, стосовно наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень, вправі лише слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Щодо посилань позивача на незаконність самого Аналітичного дослідження, яким оформлені результати проведення дослідження фінансово-господарської діяльності, ДПС України зазначає, що Аналітичним дослідженням на позивача не накладено жодних стягнень чи зобов`язань, податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючим органом не приймалось. Аналітичне дослідження є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Розглянувши означене клопотання відповідача, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно статті 238 КАС України. Наявність чи відсутність «порушеного права» не визначено процесуальним законом підставою для закриття провадження у справі. Питання «порушеного права» підлягає встановленню судом під час ухвалення рішення, яким буде вирішено спір по суті.

З огляду на викладене, клопотання Державної податкової служби України про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Відповідачем подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Позивачем подано заперечення на клопотання Державної податкової служби України про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За змістом частини першої, абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, питання строку звернення до суду із цим позовом було предметом судового розгляду.

У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024, ухваленої у цій справі, суд зазначив, що позивач з того моменту, коли йому стало відомо про складений Висновок аналітичних досліджень від 16.12.2021, на протязі тривалого часу вживав можливі заходи для ознайомлення з документами, володільцем яких є відповідач, зокрема зі спірним висновком аналітичних досліджень, і лише 07.10.2023, ознайомившись з матеріалами справи №761/18877/23, дізнався про порушення своїх прав, тому за встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає очевидним факт відсутності в діях позивача триваючої пасивної поведінки і пропуск строку звернення до суду в даному випадку обумовлений незалежними він нього обставинами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з цим позовом.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №160/31826/23 набрала законної сили 08.07.2024.

За таких обставин, зважаючи, що предметом спору, що переданий на вирішення суду, є дії ДПС України з проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, за результатом якого складено висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021, ознайомлення позивача з яким відбулось лише 07.10.2023, що встановлено судом апеляційної інстанції, ураховуючи також висновки щодо відсутності в діях позивача ознак триваючої пасивної поведінки і пропуск строку звернення до суду в даному випадку обумовлений незалежними він нього обставинами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з цим позовом, а відповідачем не наведено нових обставин та доказів на обґрунтування свої позиції про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд за наслідками розгляду клопотання відповідача не знаходить правових підстав для перегляду свого висновку про відсутність порушень вимог ст.ст.161, 171 КАС України, викладеного в ухвалі про відкриття провадження у справі, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

У відзиві на позовну заяву Державною податковою службою України зазначено про не погодження з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступного. На виконання постанов про залучення спеціалістів від 09.12.2021, отриманої листом Офісу Генерального прокурора від 09.12.2021 №10/1/1-123863ВИХ-21, на підставі інформації, що міститься у матеріалах кримінального провадження №42021000000002525, у податкових деклараціях з податку на додану вартість та додатках до них, фінансової звітності, податкових деклараціях з рентної плати та додатках до них, митних деклараціях ПрАТ «Південний ГЗК», поданих до органів ДПС за вказаний період, а також в інформаційних базах даних ДПС України, було надано висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності АТ «Південний ГЗК» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021. Також у відповідності п.п. 19-1.35. п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, п.п. 42 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. №227 та з метою виконання покладених функцій, визначених Положенням про Департамент запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, затвердженим наказом ДПС України від 04.02.2022 № 105, з урахуванням вимог наказу ДПС України від 02.09.2020 №466 та положень статті 222 Кримінального процесуального кодексу України про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, проведено дослідження фінансово-господарської діяльності щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за результатами якого складено висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021 року №79/99-00-08-04-20/00191000, який скеровано до Офісу Генерального прокурора. Відповідач зазначає, що відповідно до Методичних рекомендацій, щодо проведення аналітичного дослідження з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або іншим правопорушенням Висновок аналітичного дослідження складається в одному примірнику та не підлягає розголошенню. Станом на дату подання відзиву у ДПС України відсутній висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021 року № 79/99-00-08-04-20/00191000, який скеровано до Офісу Генерального прокурора, в свою чергу, у відповідача відсутня будь-яка інформації щодо кримінального провадження №42021000000002525 від 08.12.2021. Аналітичне дослідження саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, тому безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Позивачем подана відповідь на відзив, у якій зазначає, що відзив відповідача не відповідає вимогам статті 162 КАС України. Всі заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зводяться до перерахування повноважень ДПС України, визначених різними нормативними актами та цитуванням пунктів Методичних рекомендацій щодо проведення аналітичного дослідження з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або іншим правопорушенням. Натомість, позивач вважає позовну заяву щодо визнання протиправними дій і Висновку Аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000 та його скасування, обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване 29.12.1994, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00191000; перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків; місцезнаходження юридичної особи: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності за КВЕД: 07.10 Добування залізних руд.

На виконання постанови про залучення спеціалістів від 09.12.2021, отриманої листом Офісу Генерального прокурора від 09.12.2021 №10/1/1-123863ВИХ-21 (вх.ДПС України №85892/5 від 09.12.2021), на підставі п.п. 19-1.35. п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, п.п. 42 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, та з метою виконання покладених функцій, визначених Положенням про Департамент запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, затвердженим наказом ДПС України від 04.02.2022 № 105, з урахуванням вимог наказу ДПС України від 02.09.2020 №466, заступником начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, ОСОБА_1 , державним службовцем 5 рангу, проведено аналітичне дослідження фінансової та господарської діяльності ПрАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021.

Під час проведення аналітичного дослідження були використані наступні матеріали та інформаційні ресурси: 1.1. інформаційні ресурси ДПС України - ІТС Податковий блок, ІТС Архів електронної звітності, ІТС Аналітичний сервер ДПС; 1.2 Інтернет ресурси , нормативно-правові акти тощо.

За результатами аналітичного дослідження складено Висновок від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021» (далі аналітичне дослідження).

У вказаному висновку зазначено, що висновки аналітичного дослідження зроблено виключно на підставі інформації, що міститься в постанові про залучення спеціалістів від 09.12.2021, отриманої листом Офісу Генерального прокурора від 09.12.2021 №10/1/1-123863ВИХ-21 (вх.ДПС України №85892/5 від 09.12.2021) на підставі інформації, що міститься в матеріалах кримінального провадження КП №42021000000002525 та на підставі інформації та відомостей, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та додатках до них, та фінансової звітності, митних деклараціях ПрАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000), поданих до органів ДПС за вказаний період, а також в інформаційних базах даних ДПС України (ІТС «Податковий блок», ІТС «Архів електронної звітності», ІТС «Аналітичний сервер ДПС»). Зробити остаточні висновки та встановити остаточну суму збитків можна після аналізу первинних документів, експертиз та інших документів, які стосуються реалізації залізорудного концентрату ПрАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000). Аналітичне дослідження складено в одному примірнику.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності, за результатами якого складено висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021 №79/99-00-08-04-20/00191000, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, відповідно до підпункту 19-1.1.35 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України однією з функцій контролюючого органу є вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.

За змістом пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 62.1. статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Отже, способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

72.1.2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків;

72.1.3. від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

72.1.4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

72.1.5. за наслідками податкового контролю;

72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 74.1. пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

З аналізу викладених норм законодавства вбачається, що перевірки щодо дотримання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є лише одним з інструментів здійснення контролюючими органами функцій податкового контролю.

При цьому, факти або ознаки порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути встановлені, як у результаті проведення перевірок (звірок) платників податків, так і в результаті опрацювання посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, зібраної в ході інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Результати податкового контролю можуть бути відображені, як шляхом складання акта (довідки) про результати перевірки (у разі здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірки), так і шляхом складання документів, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію (звітів, висновків, доповідних записок тощо), які пов`язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено порядку та процедури ознайомлення платників податків з результатами податкового контролю, що здійснювався шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За таких обставин, оскільки податковий контроль є одночасно однією з функцій контролюючого органу та його виключною компетенцією, а одним із способів податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення аналізу фінансово-господарської діяльності АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», за результатом якого складено висновок аналітичного дослідження від 16.12.2021, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку аналітичного дослідження від 16.12.2021, суд зазначає, що такий висновок ДПС України по суті є документом, що за своїми якісними характеристиками складений в межах повноважень відповідача по забезпеченню його інформаційно-аналітичної діяльності. Висновки, викладені у ньому, є відображенням службової діяльності посадової особи відповідача, спрямованої на виконання своїх службових обов`язків, та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Проведення ж аналітичного дослідження є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства в рамках податкового контролю.

Подібний висновок неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, в постановах від 19.06.2018 року № 826/91/15, від 12.07.2019 у справі №810/839/15, від 12.09.2019 у справі №826/10290/17.

При цьому, суд зауважує, що виходячи приписів статей 2, 5 та 6 КАС України, обов`язковою ознакою дій чи рішення суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах, тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас, за відсутності об`єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що контролюючим органом в рамках спірних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, тому враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок складення відповідачем висновку аналітичного дослідження від 16.12.2021, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейського суду з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (до прикладу, пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України», пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191000, місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова