Постанова від 26.03.2025 по справі 580/10994/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10994/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кучми А.Ю.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБП-Тепломережа" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МБП-Тепломережа» до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2024 № 15973/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1017285 грн. та № 15977/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині на суму 1311377,08 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з контрагентами щодо придбання товару та виконання будівельних робіт, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки. Тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.10.2024: № 15973/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1017285,00 грн. (один мільйон сімнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 00 коп.); № 15977/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1311377,08 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 08 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.03.2025.

27.02.2025, під № 4404 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований юридичною особою 23.05.1997 (ЄДРПОУ 14180891).

ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 до 30.06.2024.

Результати перевірки оформлені актом від 09.10.2024 № 12642/23-00-07-01-01/14180891 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- п.44.1., 44.2, 44.6 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 3, 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1143750,00 грн.;

- п.44.1., 44.2, 44.6 ст. 44, п.187.9 ст.187, п.198.1, 198.5, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на додану вартість на загальну суму 1123102 грн. за вересень-грудень 20198 року, листопад 2022 року та завищено ПДВ за березень 2023 року на суму 303141 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.2024: № 15973/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1017285 грн. та № 15977/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині на суму 1311377,08 грн.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що первинні документи, складені в межах договірних правовідносин позивача з контрагентами, про які зазначено в акті перевірки, складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку. Висновки акта перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача за договірними відносинами зі зазначеними контрагентами. Як і не було спростовано відповідачем під час судового розгляду, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк у досліджуваних правовідносинах по контрагентам позивача незначна кількість працівників, відсутність технічного, іншого персоналу без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки.

Апелянт наголошує на тому, що перевіркою не підтверджено реальність операцій придбання у ТОВ «Флангер» щебенево-піщаної суміші, 0-70мм та піску, що свідчить про відображення ТОВ «МБП-Тепломережа» господарських операцій у бухгалтерському обліку без фактичного їх здійснення з наступних причин: відсутність факту (джерела) законного введення в обіг ідентифікованого товару та/або його реального задекларованого виробництва; відсутність матеріально-технічної можливості перевезення (навантаження, розвантаження), відсутність складських приміщень, автотранспорту, неподання повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування, за даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва основні засоби відсутні; відсутність придбання щебнево-піщаної суміші 0-70мм та піску в необхідної кількості за даними ЄРПН. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Флангер» від 07.02.2019 №200448525 анульовано 15.07.2021, за відсутністю поставок та ненадання декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців.

Також, встановлено неможливість виконання будівельних робіт, виходячи із наявної чисельності працівників, одночасно на різних об`єктах та в різних районах, областях країни (Київська область, Дніпропетровська область, Харківська область, Черкаська область, м. Київ).

В ході аналізу походження будівельних матеріалів, які відображені в акті виконаних робіт за листопад 2019 року встановлено відсутність придбання частини матеріалів. Такі матеріали як «Готова піщано-щебенева суміш №1, розмір зерен понад 0 до 70 мм, склали 2325,1976м.куб., тоді як, за даними ЄРПН ТОВ «Флангер» придбано у листопаді 2019 року вказані матеріали в кількості 667,5 т.

Відсутність у ТОВ «ФЛАНГЕР» трудового ресурсу з відповідним рівнем освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності персоналу, в зв`язку з чим неможливо підтвердити реальність господарських операцій з реалізації товарів та надання робіт, послуг.

Отже, перевіркою не підтверджено реальність відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій, а саме надання ТОВ «Флангер» субпідрядних робіт ТОВ «МБК-Тепломережа» за 2019 на загальну суму 3768726,94 грн., з них за півріччя 2019 року на суму 154961,66 грн.

Крім того, перевіркою не підтверджено реальність відображених у бухгалтерському обліку операцій з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання у травні 2020 року матеріалів, а саме: стовпу дерев`яного, стрілки дерев`яної, стакану металевого на суму 30600 грн. Також, перевіркою встановлено: не відповідність актів приймання виконаних будівельних робіт по ФОП ОСОБА_1 вимогам до первинного бухгалтерського документу згідно ст. 9 Закону №996; неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з виконання робіт по будівництву та реконструкції об`єктів визначених договорами субпідряду з ТОВ «МБП-Тепломережа», шо свідчить про складання ФОП ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарських операцій, відображення ТОВ «МБП-Тепломережа» в бухгалтерському обліку товариства документів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 без здійснення реальних господарських операцій, з метою зменшення сплати податку на прибуток до бюджету.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.

При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до норм пунктів 44.1., 44.3. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1. ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Згідно норм п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст .9 Закону № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст. 9 Закону № 996-XIV, визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ФОП ОСОБА_1 (субпідрядник) було укладено договори, а саме:

- Договір субпідряду № 09/11-2018 від 08.11.2018, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Реконструкція гідротехнічних споруд із створенням систем зворотного водопостачання Національного дендрологічного парку «Софіївка», відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Кам`янка, проведення благоустрою території в пониззі р. Кам`янка» (коригування) мостові переходи, здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а генпідрядник зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 373060,90 грн. в т. ч. ПДВ.

- Договір субпідряду №15/11-2018 від 15.11.2018, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Будівництво комплексу об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Міст-дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії.», здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а Генпідрядник зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 347943,87 грн. в т. ч. ПДВ.

- Договір субпідряду №17/06-21 від 17.06.2021, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Будівництво об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Будівництво порталів. Монтаж декоративних елементів.», здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а Генпідрядник зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 1267155,79 грн. в т. ч. ПДВ.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаними договорами під час перевірки були надані довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форми КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), а саме: за листопад 2018 року від 28.12.2018 (Мостові переходи) на суму 108090,06 грн. без ПДВ; за грудень 2019 року від 19.12.2019 (Мостові переходи) на суму 264970,84 грн. без ПДВ; за листопад 2018 року від 28.12.2018 (Міст дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії) на суму 220403,53 грн. без ПДВ; за грудень 2019 року від 20.12.2019 (Міст дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії) на суму 127540,34 грн. без ПДВ; за листопад 2021 року від 30.11.2021 (Будівництво об`єктів на території НДП "Софіївка") на суму 968973,36 грн. без ПДВ; за грудень 2021 року від 10.12.2021 (Будівництво об`єктів на території НДП "Софіївка") на суму 298182,43 грн. без ПДВ.

Вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Також, відповідно до договору субпідряду № 25/03-2020 від 25.03.2020, Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виготовити власними силами з власних матеріалів вказівні стовпи по об`єкту: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми с. Синиця Христинівського району Черкаської області».

На виконання умов договору складено, підписано та скріплено печатками сторін видаткову накладну від 04.05.2020 №04.05 на загальну суму 30600,00 грн. з номенклатурою товарів стовп дерев`яний, стрілка дерев`яна, стакан металевий.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаними договорами субпідряду, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочинами.

Також, між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ТОВ «Флангер» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду від 07.05.2019 № 07/05-2019, відповідно до якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та матеріалів Генпідрядника роботи по об`єкту: «Будівництво комплексу об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Благоустрій.».

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ТОВ «ФЛАНГЕР» роботи на суму 185,95399 тис. грн. в т. ч. ПДВ за червень 2019 року та на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ за грудень 2019 року.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за червень 2019 року на загальну на суму 185,95399 тис. грн. в т.ч. ПДВ - 30,99233 тис. грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 185953,99 грн. в т.ч. ПДВ.

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3) за грудень 2019 року на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ.

Також, між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ТОВ «Флангер» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 18.10.2019 №18/10-2019, відповідно до якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та матеріалів Генпідрядника роботи по об`єкту: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану а благоустрою водойми с. Синиця Христинівського району Черкаської області.».

На виконання умов даного договору, ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ТОВ «ФЛАНГЕР» роботи на загальну суму 2495,7 тис. грн. в т. ч. ПДВ.

На підтвердження виконання вказаних робіт позивачем надано:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за листопад 2019 року на суму 2495700,00 грн. в т.ч. ПДВ 415950,00 грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 2495700,00 грн. в т.ч. ПДВ 415950,00 грн.

Вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Також, між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Покупець) та ТОВ «Флангер» (Продавець) укладено договір поставки №1 від 01.04.2019, згідно умов якого, ТОВ «Флангер» зобов`язується відпустити ТОВ «МБП-Тепломережа» щебінь різних фракцій та надати послуги вантажного автотранспорту, а Покупець прийняти і оплатити їх по ціні та на умовах, згідно даного Договору.

Відповідно до видаткових накладних від 10.04.2019 №5 та від 02.05.2019 №1/05, ТОВ «Флангер» відвантажило в квітні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 300 т на суму 83750 грн. (без ПДВ) та піску в кількості 200 т на суму 58333,33 грн. (без ПДВ), та в травні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 300 т на суму 83750 грн. (без ПДВ) та піску в кількості 200 т на суму 58333,33 грн. (без ПДВ) та в грудні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 116 т на суму 16240,00 грн. (без ПДВ).

Видаткові накладні скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис поставленого товару, його кількість та вартість, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаними договорами субпідряду та поставки, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочинами.

Колегія суддів наголошує на тому, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Водночас, у контексті доводів податкового органу про наявність певної інформації в базах даних щодо контрагентів позивача, колегія суддів вважає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та має бути належним чином відображена та доведена.

Виходячи з встановлених обставин справи та зібраних під час розгляду даного спору в суді першої інстанції доказів, вбачається, що висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, є недоведеними та відтворені лише у акті перевірки та відзиві на позовну заяву, а також у апеляційній скарзі, однак, дослідженню не дають змогу, позаяк, не викладені у якості матеріалів/документів/доводок тощо.

Стосовно доводів відповідача про відсутність належних доказів перевезення будівельних матеріалів (щебню, піску) та наявність часових проміжків перевезення, які не давали змогу здійснити такі перевезення одним транспортним засобом, слід зазначити, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Позивачем було доведено реальність здійснення оспорюваних господарських операцій, були надані первинні облікові документи, які підтверджують реальність здійснення вказаних господарських операцій з його контрагентами, зокрема, договори, договірна ціна, локальні та об`єктні кошториси на будівельні роботи, підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, документи, що підтверджують оплату виконаних робіт, видаткові накладні, документи, що підтверджують оплату товару тощо. Усі зазначені документи містять необхідні обов`язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції. Отже, зі змісту даних документів чітко прослідковується, як конкретний підхід до виконання договорів, так і факт їх виконання.

До того ж, на момент укладення та виконання договорів з ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» контрагент був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, належним чином виконував норми чинного законодавства, не був включений до ризикових платників податків, усі виписані ним податкові накладні були прийняті без зауважень та

зареєстровані у строки, визначені чинним законодавством. Таким чином, враховуючи дотримання податкового законодавства, надання усіх необхідних документів на підтвердження здійснення своєї господарської діяльності, у ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» обґрунтовано були відсутні будь-які сумніви щодо можливості здійснення ТОВ «ФЛАНГЕР» визначених господарських операцій.

Висновок податкового органу ґрунтується лише на можливих порушеннях, вчинених контрагентом позивача - ТОВ «ФЛАНГЕР», при цьому порушень податкового законодавства на момент здійснення господарських операцій з позивачем у взаємовідносинах з ТОВ «ФЛАНГЕР» відповідачем не встановлено та не підтверджено. Тому, такий висновок ґрунтується лише на припущеннях податкового органу.

Незважаючи на підтвердження господарських операцій всіма необхідними первинними обліковими документами та на правильність їх оформлення, податковий орган все ж таки робить висновок про не підтвердження реальності відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій, мотивуючи це лише тим, що у ТОВ «ФЛАНГЕР» та ФОП ОСОБА_1 відсутня необхідна чисельність працівників для виконання вказаних робіт, відсутні трудові ресурси з відповідним рівнем освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності персоналу тощо.

Також, колегія суддів враховує, що податковим органом не вказано факти порушення контрагентами податкового законодавства та понесення ними за такі порушення відповідної відповідальності. Податковий орган лише висуває свої припущення щодо неможливості здійснення ТОВ «ФЛАНГЕР» та ФОП ОСОБА_1 господарських операцій, при чому такі припущення не підтверджуються жодними даними та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Ураховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції станом на час вчинення та виконання правочинів, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, висновок суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню у заявлених позивачем частинах, є цілком обґрунтованим та правильним.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки акту перевірки та доводи апеляційної скарги про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, сформовані виключно на підставі податкової інформації по контрагентам, а не оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів.

Окрім того, висновки акту перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача за договірними відносинами зі зазначеними контрагентами.

На переконання колегії суддів, наведені відповідачем в акті перевірки висновки, є недоведеними та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на відповідних податковий облік, позаяк, більшість висновків ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивних доводах сторони, які не можливо покласти в основу обґрунтування протилежного висновку, аніж той, що здійснений судом першої інстанції.

Апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, скаржник вважає, що судом неповністю досліджено обставини у даній справі, але водночас, не приведено доводів та посилань на оскаржуване рішення, як і не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Кучма

Я.М. Василенко