Постанова

від 26.03.2025 по справі 580/10994/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10994/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кучми А.Ю.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБП-Тепломережа" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МБП-Тепломережа» про ухвалення додаткового судового рішення (далі заява) щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35000,00 грн.

Заява мотивована тим, що за наслідками вирішення спору не вирішено питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу. Тому, наявні підстави для прийняття додаткового рішення.

Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МБП-Тепломережа» про розподіл судових витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Ухвалено у справі № 580/10994/24 додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБП-Тепломережа» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення заяви.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.03.2025.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Договором від 22.10.2024 б/н підтверджується залучення позивачем для вирішення спору судом професійної правничої допомоги ТОВ «Правова колегія».

Вказаний договір про надання правничої допомоги стосується надання позивачу юридичних послуг у т.ч. у суді.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 29.11.2024 б/н, позивачу надані адвокатські послуги на суму 35000,00 грн з підготовки позовної заяви.

Платіжною інструкцією від 23.10.2024 № 762 підтверджується сплата позивачем на користь ТОВ «Правова колегія» коштів в сумі 35000,00 грн.

Водночас, оцінюючи заявлені представником позивача до відшкодування витрати, суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 35000 грн є недоведеним, оскільки не є співмірним із заявленим адвокатом розміром відшкодування витрат на правничу допомогу. Отже, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що заявлена позивачем сума 35000,00 грн підлягає зменшенню до 10000 грн.

Натомість, доводи апелянта не є підставою для висновку про не понесення позивачем витрат на правничу допомогу, позаяк, такі договірні відносини здійснювались на підставі чинного договору про надання правничої допомоги, тому суд не має обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат, натомість, цілком обґрунтовано врахував наведені вище критерії у контексті співмірності та розумності.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Кучма

Я.М. Василенко