Ухвала від 27.03.2025 по справі 908/2327/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.03.2025 м.Дніпро Справа № 908/2327/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Дарміна М.О., (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі № 908/2327/24 (суддя Ярешко О.В.)

за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006) в інтересах держави в особі:

позивач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ (вул. Розваги, буд. 27, будівля літ. В1, м. Запоріжжя, 69096)

про стягнення 181850,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 53-98-6926вих-24 від 30.08.2024) Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі: позивач - Запорізька міська рада до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ про стягнення 181851,97 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.06.2018 по 11.03.2022.

Позов обґрунтовано використанням відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:043:0404, на якій розташовані належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості.

24.09.2024 від Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області через систему Електронний суд надійшла заява (вих. № б/н від 24.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог. Як вказано в заяві, при підготовці позову прокурором допущено технічну помилку, та в пункті 2 прохальної частини зазначено суму 181851,97 грн., тоді як згідно розрахунку розмір недоотриманого доходу становить 181850,97 грн. Просив зменшити розмір позовних вимог та вважати правильною суму, яка підлягає стягненню, у розмірі 181850,97 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024року у справі № 908/2327/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ (вул. Розваги, буд. 27, будівля літ. В1, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 42021096) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) 181850 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн. 97 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.06.2018 по 11.03.2022.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ (вул. Розваги, буд. 27, будівля літ. В1, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 42021096) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Постановлено ухвалу про повернення з Державного бюджету України на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, через систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 року по справі № 908/2327/24. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 року по справі № 908/2327/24 в частині стягнення безпідставно набутого майна за період з 01.06.2018 року по 31.08.2021 року та прийняти нове рішення, яким стягнути безпідставно набутого майна за період 01.09.2021 по 31.12.2021 16313,04 грн. (4078,26 грн./місяць х 4 місяці); за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 10563,99 грн.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чередко А.Є., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2327/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі № 908/2327/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

04.02.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшло заперечення щодо відкриття апеляційного провадження, в якому останній просить залишити без руху апеляційну скаргу ТОВ «ПТК-ЕСТЕЙТ» на рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24, в подальшому врахувати викладені у цих запереченнях доводи прокурора та повернути апеляційну скаргу скаржнику.

Вказана заява обґрунтована ти, що "... ТОВ «ПТК-ЕСТЕЙТ» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 23.10.2023.

Слід зазначити, що відповідач використовував електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, зокрема для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до Картки руху документу у електронному кабінеті «Електронного суду» рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24 доставлено до електронного суду 08.11.2024 о 12:39 годині.

Таким чином, 08.11.2024 відповідачем отримано повний текст рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24.

...

... На підставі вищевикладеного, початок строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24, розпочався для відповідача з 09.11.2024. Таким чином, кінцевий строк на апеляційне оскарження 28.11.2024.

Таким чином, враховуючи, що електронна форма вручення учаснику справи судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, слід зазначити, що апелянт, отримавши 08.11.2024 в його Електронний кабінет копію оскаржуваного судового рішення, подав апеляційну скаргу лише 03.02.2025.

Доводи скаржника стосовно того, що паперову копію вищевказаного судового рішення ним отримано 13.01.2025 та з наступного дня почався строк на апеляційне оскарження, не заслуговують уваги, оскільки аналіз наведених вище по тексту норм Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що у випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи. ...".

20.02.2025р. матеріали справи № 908/2327/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021р. подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення 181850,97 грн.

Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 року по справі № 908/2327/24 в частині стягнення безпідставно набутого майна за період з 01.06.2018 року по 31.08.2021 року та прийняти нове рішення, яким стягнути безпідставно набутого майна за період 01.09.2021 по 31.12.2021 16313,04 грн. (4078,26 грн./місяць х 4 місяці); за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 10563,99 грн., то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3633грн. 60 коп. (3028*150%*0.8)

Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід заплатити судовий збір у сумі 3633грн. 60 коп. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи (ч. 1 ст.17 ГПК України). Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.п. 2, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Апеляційний перегляд судових рішень урегульованого нормами глави 1 розділу IV ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024р. у даній справі скаржник, посилається на те, що розгляд справи проведено без виклику сторін. Повний текст рішення по справі №908/2327/24 отримано представником відповідача, адвокатом Барчуніновим К.О. 13.01.2025 року через канцелярію Господарського суду Запорізької області, що підтверджено розпискою щодо отримання копії рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 року.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 08.11.2024р., (повний текст рішення складений та підписаний 08.11.2024р.) отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 29.11.2024р.

Апеляційну скаргу сформовано уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК -ЕСТЕЙТ» - Барчуніновим К.О. в системі Електронний суд" 03.02.2025р., про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в повний текст рішення надіслано судом 08.11.2024, зареєстровано 08.11.2024, забезпечено надання загального доступу 11.11.2024. Тобто, із вказаної дати будь-яка особа, в тому числі і апелянт, мав можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач ТОВ «ПТК-ЕСТЕЙТ» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 23.10.2023. Слід зазначити, що відповідач використовував електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, зокрема для подання відзиву на позовну заяву. Відповідно до Картки руху документу у електронному кабінеті «Електронного суду» рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24 доставлено до електронного суду 08.11.2024 о 17:16 годині. Таким чином, 09.11.2024 відповідачем отримано повний текст рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі №908/2327/24.

З огляду на вищевикладене, враховуючи виконання судом обов`язку щодо надсилання копії рішення господарського суду у даній справі за належною адресою, а також невідкладне розміщення рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції дотримані вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення Відповідача про рух справи.

Сам лише факт отримання 13.01.2025 апелянтом повного тексту рішення по справі 908/2327/24 представником відповідача, адвокатом Барчуніновим К.О. через канцелярію Господарського суду Запорізької області, що підтверджено розпискою щодо отримання копії рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 року, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018р. у справі № 904/9904/17.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Оскільки можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то отримання копії судового рішення 13.01.2025 після його ухвалення, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення суду.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необґрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 р., п.п. 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції констатує, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ Барчуніновим К.О. у клопотанні не наведено з посиланням на відповідні докази, жодної поважної обставини, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений ст. 256 ГПК України подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервали часу з дня постановлення рішення господарського суду від 08.11.2024р., звернутись до суду, в тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою він вчасно не скористався, що у відповідності до положень ст. 260 ГПК України свідчить про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно з абз. 2 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків, а саме: надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі; надати докази сплати судового збору у сумі 3633грн. 60 коп. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.

Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі № 908/2327/24.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПТК-ЕСТЕЙТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 у справі № 908/2327/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі;

- надати докази сплати судового збору у сумі 3633грн. 60 коп. та надати докази зарахування судового збору.

Роз`яснити ТОВ ПТК-ЕСТЕЙТ, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Дармін