Ухвала

від 25.03.2025 по справі 910/794/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.03.2025Справа № 910/794/25Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»

про стягнення 27 731 818,80 грн.

та

зустрічним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр»

про стягнення 25 516 089,55 грн.

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про стягнення 27 731 818,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю від 16.02.2024 № 29/02-24-РМ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2025.

Відповідачем 11.02.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу у розмірі 25 516 089,55 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр» за порушення строків здійснення поставки за державним контрактом (договором) про закупівлю від 16.02.2024 № 29/02-24-РМ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічні позовні вимоги об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/794/25, призначено підготовче засідання.

Однак, при підготовці матеріалів справи до підготовчого засідання, судом з`ясовано, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) долучено до матеріалів зустрічної позовної заяви наказ від 13.05.2024 № 180/к-2024 Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про призначення Міськової Оксани Борисівни на посаду провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи, доручення від 24.10.2024 № 45 на уповноваження Міськової Оксани Борисівни представлення інтересів відповідача (позивача за зустрічним позовом) та посадову інструкцію провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони», в якості доказів наявності права підпису у Міськової Оксани Борисівни зустрічного позову від імені відповідача (позивачу за зустрічним позовом).

При цьому, посадова інструкція провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи видана не відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), а іншою юридичною особою - Управлінням правового забезпечення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони».

У судовому засіданні 18.03.2025 представником відповідача (позивачем за зустрічним позовом) було надано до суду для долучення до матеріалів справи посадову інструкцію провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частинами 1-3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані Господарським процесуальним кодексом України.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-IX.

Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Крім того, згідно з частиною другою статті 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як у порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Згідно з відомостями про відповідача (позивача за зустрічним позовом) в ЄДРПОУ, особами, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, вказані Созанський Андрій Олександрович - тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора, 06.03.2025 - керівник та Фесенко Олександр Миколайович із повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (має право представництва державного підприємства в частині самопредставництва в судах) - представник.

Судом встановлено, що зустрічну позовну заяву підписано представником Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» за довіреністю від 24.10.2024 № 45 Міськовою Оксаною Борисівною.

Поряд з цим, довіреність, яка міститься у матеріалах справи, на підтвердження наявності у Міськової Оксани Борисівни повноважень представляти інтереси Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» у судах не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката (відповідних доказів представляти відповідача (позивача за зустрічним позовом) у якості адвоката не додано і матеріали справи таких доказів не містять).

Також, до матеріалів справи долучено посадову інструкцію провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Зі змісту зазначеної посадової інструкції не вбачається, що провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи наділено правом підпису позовних/зустрічних позовних заяв від імені Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу». Натомість, в ній визначено право юрисконсульта готувати та подавати проекти позовних заяв.

Наразі, Господарський суд міста Києва наголошує, що проект документу - це попередній варіант документа, призначений для розгляду і це не є тотожнім з остаточним варіантом документу - оригіналом, правом підпису якого і має бути наділений представник для подачі позовної/зустрічної позовної заяви до суду.

За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Так, із наявних у матеріалах даної справи документів не вбачається надання Міськовій Оксані Борисівні, як провідному юрисконсульту відділу претензійно-позовної роботи Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» повноважень діяти у порядку самопредставництва від імені Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

З огляду на наведене, Господарський суд міста Києва встановив, що зустрічну позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має право підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на наведене, зустрічна позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись частиною четвертою статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд роз`ясняє також, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, питання про повернення Державному підприємству Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» з державного бюджету, сплаченого при поданні даного зустрічного позову судового збору, буде вирішено в окремому процесуальному документі, у разі звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр»

про стягнення 25 516 089,55 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 27.03.2025.

Суддя Т.Ю. Кирилюк