Рішення

від 26.03.2025 по справі 342/1048/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1048/24

Провадження № 2/342/60/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , третя сторона без самостійних вимог: Служба у справах дітей Городенківської міської ради (місцезнаходження: вул. Т.Шевченка, 77, м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області), в якому просить: 1) позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; 3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме 1211,20 грн судового збору. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 травня 2013 року був зареєстрований шлюб між сторонами у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області. Перебуваючи у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 62 та видано свідоцтво серія НОМЕР_1 . Шлюб між сторонами було розірвано 23.11.2017 на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/1011/17. Спільне життя сторін не склалося через негативну поведінку відповідача, складний характер, схильність до скоєння правопорушень, які він вчиняв і до одруження, про що позивачу не було відомо. Ще під час недовгого спільного проживання, відповідач негативно поводив себе у сім`ї. Вчиняв конфлікти, неодноразово застосовував фізичну силу до позивача (в тому числі в присутності дитини), не цікавився матеріальним забезпеченням сім`ї, не приділяв уваги дитині, мав поганий вплив на його виховання, не цікавився фізичним та духовним розвитком, станом здоров`я, не піклувався про нього, не спілкувався в обсяз, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не проявляв щодо сина батьківської турботи. Від народження та до сьогоднішнього дня, дитина проживає з позивачем, знаходиться на її матеріальному забезпеченні. Фінансове утримання дитини не виконується відповідачем. Відповідач життям, розвитком, станом здоров`я, успіхами, лікуванням, навчанням дитини не цікавиться та не проводить час разом з ним, чим також ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей. Не відвідує його вдома, в Городенківському ліцеї № 2, до якого 27.05.2024 було направлено заяву про видачу характеристики стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що дії відповідача свідчать про його ухилення від виконання своїх обов`язків щодо свого сина, а саме у відсутності піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання та підготовку до самостійного життя, відсутність спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитини загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтерес до їх внутрішнього світу. На даний час відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку щодо утримання їх сина. Зокрема, це проявляється у тому, що боржник не надає кошти на утримання дитини, а саме на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, тощо. Відповідач витрачає кошти на власні потреби. Дитина повністю знаходиться на утриманні позивача. Розмір доходів боржника, позивачу невідомий.

Як вбачається з позовної заяви та з відповіді Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №074/06/12-3089 від 15.08.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М. від19 серпня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона без самостійних вимог: Служба у справах дітей Городенківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передано на розгляд за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Городенківського районного суду від 18 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

29 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона без самостійних вимог: Служба у справах дітей Городенківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради (м. Городенка вул. Шевченка, 77). Справу по постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі. Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської радиподати суду у строк до 26 листопада 2024 року письмовий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Призначені підготовчі засідання 26 листопада 2024 року о 10 год. 30 хв., 17 грудня 2024 року о 13 год. 30 хв., були відкладені за клопотаннями представника третьої особи.

13 січня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:30 год. 10 лютого 2025 року в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м. Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).

Призначене судове засідання 10 лютого 2025 року було відкладено на 11:00 год. 03 березня 2025 року, у зв`язку з неявкою сторін.

Призначене судове засідання 03 березня 2025 року було відкладено на 10:50 год. 26 березня 2025 року, за клопотанням позивача.

Учасники справи в судове засідання 26 березня 2025 року не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до суду подала заяву, в якій просила розгляд справи завершувати без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської радидо суду поступив висновок органу опіки та піклування Городенківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання та клопотання про розгляд справи без участі представника служби у справах дітей. Висновок органу опіки та піклування Служба у справах дітей підтримує в повному обсязі.

Дії позивача та представника третьої особи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштового відправлення (судової повістки) за зареєстрованим його місцем проживання, що повернулися до суду без вручення, з довідкою «Укрпошта», причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою", «за закінченням терміну зберігання» та шляхом розміщення оголошення про виклик його до суду на офіційному сайті Судової влади України. Відповідач причин неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 № 12/766 від 27 січня 2025 року, отриманого на запит суду, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 по загальній мобілізації не призивався. Згідно даних ЄДРВ АІКС «ІНФОРМАЦІЯ_12», громадянин ОСОБА_2 не прив`язаний до жодного ІНФОРМАЦІЯ_11 (на військовий облік військовозобов`язаних не став, військово-обліковий документ військовозобов`язаного не отримав). Інформація щодо призову іншим ІНФОРМАЦІЯ_11, перебування на спеціальному обліку (бронювання), про відсутність/наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відсутня.

Разом з цим, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши в судовому засіданні 03.03.2025 позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 22 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області доводиться, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідний актовий запис № 62 від 22 червня 2013 року.

Рішенням Городенківського районного суду від 23 листопада 2017 року по справі № 342/1011/17 (провадження № 2/342/682/2017), що набрало законної сили 04 грудня 2017 року, розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 15 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 18. Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 .

Витягом № НОМЕР_2 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданим 05.06.2024 ЦНАП Городенківської міської ради, доводиться, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у навчальному закладі з першому класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Навчальні досягнення - достатнього рівня. Антон володіє твердою впевненістю в своїх можливостях, діє успішно і правильно. Грамотно викладає свої думки, володіє великим запасом слів. Навчається в повну міру своїх сил. Має довільну зорову, слухову пам`ять, швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Антон здібний до вивчення української мови та літератури, зарубіжної літератури. Дає повну відповідь на поставлене запитання. На уроках завжди уважний, активний, виконує домашнє завдання. Має добрий загальний розвиток. Багато читає. До виконання доручень у класі ставиться сумлінно. Скромний, веселий, товариський, стриманий, врівноважений, самостійний. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Користується повагою серед вчителів та має авторитет серед однокласників. У ОСОБА_3 багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, бере активну участь у процесі навчання. Систематично відвідує батьківські збори та тримає тісний зв`язок з вчителями, які викладають у класі. Батько ОСОБА_2 не цікавиться навчанням та вихованням сина, що стверджується копією характеристики, виданої Городенківським ліцеєм № 2.

Як доводиться копією листа-повідомлення КП «Городенківський НЦПМД» Городенківської міської ради № 416/01-09 від 22.11.2024, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на спостереженні в педіатра ОСОБА_9 на медичні огляди та щеплення дитина являється в супроводі матері ОСОБА_1 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка дружить з позивачем, суду показала, що відповідача не бачила з моменту розірвання шлюбу (з 2017 року). Участі у вихованні дитини відповідач не бере взагалі, ніколи не чула, щоб батько допомагав дитині матеріально. Свідок вказала, що їх діти разом граються та дружать і ОСОБА_3 ніколи не згадує про батька. Відповідач подарунків не дарує, матеріально не утримує, взагалі не цікавиться життям дитини.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона з позивачем дружать. Вказала, що 3 роки може і більше, відповідач участі у вихованні дитини не бере, не спілкується з сином ОСОБА_3 . Свідок вказала, що їх діти дружать і жодного разу вона не чула, щоб дитина згадувала за батька. Подарунків відповідач не дарує, матеріально не допомагає.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради від 19 грудня 2024 року № 1088, стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської міської ради 13.12.2024 розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя м. Київ, та з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини вирішено доцільним позбавити його батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Городенка та стягнення аліментів на його утримання. Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Як слідує із копії протоколу бесіди з дитиною від 12 грудня 2024 року, доданого до Висновку органу опіки та піклування Городенківської міської ради, в присутності матері, працівником служби у справах дітей міської ради Сорочихіною Н.І., у відповідності до ст. 171 Сімейного кодексу України, проведено бесіду з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якої з`ясовано, що дитина проживає за адресою АДРЕСА_3 з мамою і татом (вітчим) і молодшим братиком. Свого тато ОСОБА_12 не пам`ятає зовсім, останній раз бачив, коли був ще маленьким. В телефонному режимі ніколи не спілкувався з ним. Тато не цікавиться ніколи життям сина, коштів на утримання не давав, жодних подарунків, іграшок не дарував. Щодо позбавлення батька батьківських прав не заперечує. Хлопчик називає татом теперішнього цивільного чоловіка мами.

Як стверджується копією листа-відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 40-2609 від 06.12.2024, працівники Служби відвідали квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , але провести обстеження та поспілкуватися з громадянином ОСОБА_2 не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. В дверях квартири для громадянина ОСОБА_2 було залишено запрошення до служби на 05.12.2024, але він не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, якщо вони за станом свого психічного здоров`я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За приписами ст.7 Сімейного кодексу України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач, маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки, завідомо, навмисно ухиляється від їх виконання у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : не піклується про здоров`я дитини, її фізичний і духовний розвиток, навчання, виховання, не дбає про харчування, медичний догляд, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її повноцінного розвитку. Вищевказані факти відповідачем не спростовані. ОСОБА_2 нехтує своїми батьківськими обов`язками відносно сина ОСОБА_3 . За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню в частині позбавлення відповідача батьківських прав.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Конституцією України визначено основні права й обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачем підстави позовних вимог, обставини, визначені ст.ст. 181-183 СК України, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів, слід задовольнити та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікута не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернулася до суду з позовом 09 серпня 2024 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.

Питання судових витрат слід вирішити згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 155, 164-167, 182-183 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 80, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 353, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікута не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнення аліментів розпочати з 09 серпня 2024 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20грн (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - 1211,20грн судових витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, представників, їх місцезнаходження та проживання:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4 .

Судове рішення складено 26.03.2025.

Суддя: Федів Л. М.