Рішення

від 27.03.2025 по справі 570/2225/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 570/2225/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю: позивачки за первісним позовом,

відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представниці ОСОБА_1 , адвоката Кисельової М.І.

представників третіх осіб: П`яної О.В., Вершкової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, Корецька міська рада Рівненської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, Корецька міська рада Рівненської області, як орган опіки та піклування, про побачення батьком з дитиною, який проживає окремо від неї,

в с т а н о в и в :

Представниця, адвокат Кисельова М.І., в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом вказуючи, що сторони по справі з 01 листопада 2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від спільного життя в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . 24 березня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано, при цьому, їхня малолітня дитина залишилась проживати разом з матір`ю в с.Малий Олексин. На підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області, з ОСОБА_2 на користь її довірительки стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 (станом на день звернення до суду вирішується питання зміни розміру аліментів, шляхом зміни способу їх стягнення в судовому порядку). Запевняє, що ОСОБА_1 , забезпечена житлом, має самостійний неофіційний дохід, характеризується виключно позитивно, створила всі житлово-побутові умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Водночас, як стверджує ОСОБА_4 в добровільному порядку не приймає жодної участі у додаткових витратах на дитину та у її вихованні. Також, з кінця 2021 року ОСОБА_2 перебуває за межами України та жодного разу не приїздив. Як стверджує позивачка, відповідач постійно маніпулює спірним питанням стосовно визначення місця проживання спільної дочки, зазначаючи, що забере її собі. Таким чином, вкрай проблематично щоразу брати дозвіл у ОСОБА_2 на виїзд (разові поїздки з метою оздоровлення) дитини за кордон. Особливо, в сучасних реаліях сьогодення, при виникненні нагальної потреби такого виїзду, з метою забезпечення безпеки для життя та здоров`я дитини. Тому звертається до суду та просить визначити місце проживання дитини разом з матір`ю, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року було відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати в порядку загального позовного провадження.

14 серпня 2024 року представник ОСОБА_2 , адвокат Крутень І.В. звернувся до суду із зустрічним позовом вказуючи, що після розлучення між сторонами виникли непорозуміння з приводу участі батька у вихованні та відвідуванні дочки. Як стверджує ОСОБА_2 , колишня дружина створила для нього штучні перешкоди у спілкуванні з донькою та його участі у її житті та вихованні. Натомість він, як батько, увесь цей час намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, бажає приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей, утриманні та забезпеченні її всім необхідним. Переконаний, що його права, як батька, є порушеними, тому звертається до суду та просить визначити способи його участі у вихованні дочки, а саме: побачення дитини з батьком під час його перебування за межами України та на території України за попереднім (не менше ніж за 10 днів) узгодженням дати та часу такого побачення; право на спільний відпочинок з донькою за межами України, строком не менше двох місяців за календарний рік; необмежене спілкування з донькою особисто та засобами зв`язку, з урахуванням режиму дня та бажання дитини; у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з батьком; можливісь забирати доньку з дому чи школи особисто в день побачення; за два дні до дня зустрічі батька з донькою, надавати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання змін, повідомляти про це.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про побачення батьком з дитиною, який проживає окремо від неї, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, замість Органу опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації залучено Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування.

26 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представниця відповідачки за зустрічною позовною заявою, адвокат Кисельова М.І. просила у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, вважаючи його вимоги необґрунтованими, недоведеними, безпідставним та поданим за відсутності предмету спору. Зауважує, що на підтвердження мотивів викладених в зустрічній позовній заяві, позивач не надав жодних доказів, зокрема й того, що відповідачка за зустрічним позовом створює будь які перешкоди у спілкуванні батька з дочкою, а також доказів того, що позивач будь яким чином намагається налагодити зв`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні. Більш того, зважаючи на цілковиту відсутність позивача за зустрічним позовом у житті доньки (фактично з однорічного віку), вона його фактично не знає, вважаючи його чужим та незнайомим, водночас, своїм татом називає зовсім іншого чоловіка, який на даний час замінив їй рідного батька. Вказує, що позивач, в свою чергу тривалий час проживає за кордоном, створив собі іншу сім`ю та встановив опіку над неповнолітньою сестрою співмешканки. В той час коли на рідну дитину не має ні часу ні бажання. Має значну заборгованість по аліментах. На переконання ОСОБА_1 , виключно з мотивів особистих неприязних стосунків по відношенню до неї, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 02 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача за зустрічним позовом, адвокат Крутень І.В. не погодився зі змістом поданого відзиву. Зазначив, що батьки несуть однакові зобов`язання щодо утримання доньки, в тому числі витрати пов`язані з поїздками, забезпеченням засобами телефонного та іншого зв`язку. Вважає безпідставними посилання відповідачки на обмежене спілкування батька з дитиною (лише в присутності матері, зважаючи на фізіологічні особливості, як дівчинки, та відсутність (понад 9 років) попереднього спілкування). Тому переконаний, що в даному випадку необхідно ще й враховувати бажання дочки, а не лише думку відповідачки. Наполіг на тому, що відповідачкою створюються штучні перешкоди у спілкуванні, оскільки така не бажає участі позивача у житті доньки. Переконаний, що права його довірителя, як батька, є порушеними. В цей час останній намагається налагодити зв`язок з дитиною. Враховуючи відсутність доказів свідомого ухилення його довірителя від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, вважає, що позбавлення батька права на побачення з нею суперечитиме в першу чергу інтересам самої дитини.

27 листопада 2024 року, відповідно до ухвали суду, постановлено заслухати в судовому засіданні неповнолітню ОСОБА_4 у присутності матері та представника органу опіки та піклування Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.

23 грудня 2024 року ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Корецьку міську раду Рівненської області, як орган опіки та піклування.

Позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судовому засіданні, 20 березня 2025 року в повному обсязі підтримала свої позовні вимоги, просила суд визначити місце проживання дочки разом з нею. Зазначила, що з колишнім чоловіком перестали фактично проживати коли дочці не було ще й року. З того часу ОСОБА_2 двічі забігав на п`ятнадцять хвилин щоб, так би мовити, побачити дитину. Сплачує аліменти, проте не систематично, тому утворилась заборгованість, жодної іншої участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, ні в садочку, ні в школі дитину не навідував. При цьому, жодних перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто ніколи не вчиняв. Більше того, сама намагалася ініціювати такі зустрічі. Так, до прикладу, під час поїздок з дитиною до Польщі, де з 2021 року перебуває відповідач, особисто телефонувала йому та пропонувала зустрітись, на що останній відповів, що не має на це часу та коштів. Також вказала, що в переписці дочки з батьком у за стосунку « ОСОБА_6 » лише привітання від нього: «З днем народження» та відповідь дочки: «дякую». Зважаючи на зазначене, вимоги зустрічного позову не визнає.

Представниця ОСОБА_1 , адвокат Кисельова М.І. повністю підтримала заявлений позов, просила суд його вимоги задоволити в повному обсязі. Водночас повідомила, що вимоги зустрічного позову не визнають з підстав наведених у відзиві на нього. Переконана, що його вимоги носять штучний та формальний характер, ОСОБА_2 , ще до розірвання шлюбу між сторонами самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Переконана, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, зокрема й через те, що у період статевого дозрівання дочки сторін, неможливе її тривале перебування з батьком (який для дитини є малознайомим) без присутності матері. Крім того, сама дитина не бажає цього. Тому наполягає на безпідставності таких позовних вимогах.

ОСОБА_2 , як відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним, в судові засідання жодного разу не з`являвся, від його представника, адвоката Крутеня І.В. 20 березня 2025 року до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої особистої участі за наявними матеріалами. Просив відмовити в позові ОСОБА_1 до його довірителя про визначення місця проживання дитини в повному обсязі (та судові витрати покласти на позивачку, в заяві від 07 жовтня 2024 року), зазначаючи, що факт проживання дитини разом з матір`ю є очевидним та не оспорюється, тому предмет спору відсутній. Водночас вимоги зустрічного позову просив задоволити в повному обсязі, адже з моменту розлучення між сторонами почалися непорозуміння щодо прийняття батьком участі у вихованні дочки та у її відвідуванні, а тому вважає, що права ОСОБА_2 , як батька, порушені.

Представниця Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, як органу опіки та піклування в судовому засіданні повністю підтримала поданий раніше висновок про доцільність визначити місце проживання малолітньої дитини сторін разом з матір`ю. Крім того зазначила, що при підготовці такого висновку, всіляко намагалася вийти на контакт з ОСОБА_2 щоб заслухати його думку з цього приводу, однак безуспішно, останній на дзвінки та повідомлення не відповідав. Також ОСОБА_2 жодного разу не звертався до сільської ради зі зверненнями про вчинення йому будь яких перешкод у спілкуванні з його дочкою, чи із заявами про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх материнських обов`язків. Вимоги зустрічного позову вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 ніхто не заважає брати участь у вихованні дочки та спілкуванні з нею.

Представниця Корецької міської рада Рівненської області, як органу опіки та піклування, ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що згідно з зібраною інформацією, ОСОБА_2 на території ОСОБА_8 не проживає, а тому висновок щодо розв`язання спору не надавали. Щодо первісного позову, то просила задоволити, натомість щодо вирішення зустрічного позову покладається виключно на розсуд суду.

Малолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні розповіла суду, що навчається в 4 класі, проживає з мамою ОСОБА_9 , татом ОСОБА_10 , бабусею та дідусем. Попереднього тата ОСОБА_11 ніколи не бачила, він ніколи не телефонував та не дарував подарунків (лише один раз написав на день народження). Тому, бачитись з ним бажання не має.

Заслухавши пояснення позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) та її представниці, враховуючи позицію сторони відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третіх осіб, зважаючи на думку малолітньої дочки сторін, комплексно дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

01 листопада 2013 року сторони зареєстрували між собою шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 від спільного життя в шлюбі в них народилась дочка, ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що було видане 25 грудня 2014 року виконавчим комітетом Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Згідно з рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4 у розмірі 1 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з довідкою № 593/01-18/24, що була видана 29 квітня 2024 року виконавчим комітетом Шпанівської сільської ради, сім`я ОСОБА_1 , жительки с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області складається з: дочки, ОСОБА_4 , матері, ОСОБА_12 та батька, ОСОБА_13 .

Згідно з Характеристикою, що була надана 13 травня 2024 року Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області, на ОСОБА_1 , за період її проживання на території Шпанівської сільської ради, жодних заяв, скарг чи повідомлень не надходило (а.п. 60).

Також, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за медичною допомогою до лікаря психіатра та лікаря нарколога не зверталась, про що свідчить довідка № 180 від 14 травня 2024 року, що була надана КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» РОР (а.п. 61).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 13 червня 2024 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.п. 62).

ОСОБА_4 , станом на 29 квітня 2024 року (час видачі довідки) навчалась в третьому класі Рівненського ліцею № 12 Рівненської міської ради, про що свідчить довідка видана директором вказаного навчального закладу (а.п. 20).

Зі змісту Висновку органу опіки та піклування Шпанівської сільської ради встановлено, що згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 , що був складений 26 вересня 2024 року службою у справах дітей Шпанівської сільської ради, для проживання та гармонійного розвитку дитини створено хороші умови, дівчинка забезпечена одягом, взуттям, ігровим та спортивним інвентарем відповідно до віку. Під час проведеної бесіди з донькою ОСОБА_3 стало відомо, що дівчинка хоче проживати з матір`ю, яка її любить та добре до неї ставиться. Рідного батька дитина не пам`ятає та не хоче з ним спілкуватись. Зважаючи на зазначене, вважається за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року (Дата набрання законної сили: 16.07.2024) у справі № 570/1079/24, було змінено розмір стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 4 000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.п. 64-68).

Станом на 29 серпня 2024 року, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах становить 34 485,04 грн., відповідно до довідки-розрахунку по аліментах (а.п. 124), а також Інформації з Єдиного реєстру боржників від 19 вересня 2024 року (а.п. 131-132).

Статтею 51 Конституції України та частинами другою-третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Із системного тлумачення ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ч. 2-3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

У відповідності до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 2, 8-9 ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У відповідності до ч. 2 ст. 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Судом встановлено, що малолітня дочка сторін ОСОБА_3 фактично з самого свого народження проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 . Як стало відомо під час слухання справи, батько дитини ще до моменту розлучення (березня 2016 року) проживав окремо, а з кінця 2021 року проживає за кордоном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, представник ОСОБА_2 , адвокат Крутень І.В. в судовому засіданні, 23 грудня 2024 року та у поданій до суду заяві зазначав, що його довіритель, ОСОБА_2 визнає факт проживання їх спільної дочки разом з матір`ю та не оспорює цього, тому стверджує, що спір між сторонами з цього питання відсутній.

Натомість у цій справі, саме по собі пред`явлення ОСОБА_1 позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю, а також пред`явлення ОСОБА_2 зустрічного позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі батька у спілкуванні з дитиною дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання дитини. Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні та в поданій ним заяву про розгляд справи без їх участі наголошував на тому, що його довіритель не заперечує проти проживання дитини разом з позивачкою. Водночас позивачка зазначала про неможливість врегулювання з відповідачем питання щодо визначення місця проживання дитини та неможливість у зв`язку з цим виконувати певні дії стосовно малолітньої дитини, у зв`язку з чим вона й звернулася до суду з цим позовом.

Суд зауважує, що надання органом опіки та піклування, висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір. Відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).

Стороною позивачки за первісним позовом, зазначається, що попри ту обставину, що спільна дитина сторін, ще до моменту розлучення, постійно проживає з матір`ю та свого біологічного батька ніколи не бачила, такий постійно маніпулює спірним питанням стосовно визначення місця проживання спільної дочки та стає вкрай проблематично щоразу брати в нього дозвіл на виїзд дитини за кордон, що зводиться до особистого приниження ОСОБА_1 та випрошування такого дозволу. Вважають, що офіційне визначення місця проживання дитини, зокрема й в умовах запровадженого на території України воєнного стану, спрямоване, в першу чергу, на захист прав та інтересів дитини і жодним чином не обмежить батьківських прав відповідача за первісним позовом.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (зокрема, постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на подані до суду докази, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та має змогу повністю забезпечувати себе та дитину.

Суд зважає на те, що ОСОБА_2 та його представником не було надано жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 або її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, негативний вплив на дитину або обставини, які б давали підстави стверджувати, що проживання малолітньої дитини з матір`ю суперечить її інтересам.

Суд також враховує, що сторони разом не проживають понад дев`ять років, шлюб між ними було розірвано в 2016 році. Батько дитини не заявляв зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання з ним дочки, яка фактично проживає з матір`ю. ОСОБА_2 також не звертався зі скаргами на дії ОСОБА_1 щодо неналежного виконання нею своїх материнських обов`язків.

Частиною 4 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів, крім іншого, щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Згідно з ч. 5 ст. 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вже зазначалося, Орган опіки та піклування Шпанівської сільської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дочки сторін разом з матір`ю ОСОБА_1 .

При розгляді справи судом не встановлено жодних фактів того, що визначення місця проживання дитини з матір`ю буде суперечити її інтересам.

Зважаючи на зазначене, суд вважає за можливе визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4 разом з матір`ю, що відповідатиме принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини, чого бажає й сама дитина, що не позбавляє батька дитини права та можливості особистого спілкування з дитиною, обов`язку брати участь в її утриманні та вихованні.

Суд наголошує, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю не повинно негативно впливати на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого з них батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.

Враховуючи те, що позивачка за первісним позовом, як матір малолітньої дитини звільнена від сплати судового збору за подання позову спрямованого на захист прав та інтересів малолітньої особи, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом в дохід держави.

Щодо способу участі батька у вихованні дитини, суд зважає на таке.

Згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим її інтересам.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Стаття 159 СК України передбачає порядок вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків, опікунів та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Матеріали не містили відомостей про те, що особиста зустріч батька з дитиною становила ризик для добробуту чи безпеки дитини, зазначена обставина не заперечується відповідачкою ОСОБА_1 ..

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (рішення справі Странд Лоббен та інші проти Норвегії, № 37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення у справі Хаддад проти Іспанії, № 16572/17, 18 червня 2019 року).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) зазначає, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 742/3278/23 (провадження № 61-7675св24), від 08 травня 2024 року у справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23) та інші).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди (див. постанови Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22, від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23).

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

Як наголошує Верховний Суд, дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих її інтересів.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

В поданому до суду зустрічному позові представник позивача акцентує свою увагу на тому, що після розлучення між сторонами виникли непорозуміння з приводу участі батька у вихованні та відвідуванні дочки. Як стверджує ОСОБА_2 , колишня дружина створила для нього штучні перешкоди у спілкуванні з донькою та його участі у її житті та вихованні. Втім він, як батько, увесь цей час намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, бажає приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей, утриманні та забезпеченні її всім необхідним. Тому просить суд визначити способи його участі у вихованні дочки.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Належить зазначити, що в процесі розгляду справи стороною позивача за зустрічним позовом не роз`яснено яким саме чином відповідачка вчиняє позивачу перешкоди у спілкуванні з донькою та його участі у її житті та вихованні. Жодних підтверджуючих доказів цьому стороною позивача не надано. За словами відповідачки, жодних перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто ніколи не вчиняв. Більше того, сама намагалася бути ініціаторкою таких зустрічей, особисто телефонувала йому та надсилала повідомлення через додаток «Вайбер» з пропозиціями зустрітись з дитиною, на що останній не реагував або відмовлявся. Також, представниця Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, як органу опіки та піклування, в судовому засіданні засвідчила, що ОСОБА_2 жодного разу не звертався до сільської ради з заявами про вчинення йому будь яких перешкод у спілкуванні з його дочкою, чи про факти неналежного виконання ОСОБА_1 своїх материнських обов`язків. Вважає вимоги зустрічного позову необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 ніхто не заважає брати участь у вихованні дочки та спілкуватися з нею.

Також, суду не надано жодних доказів того, в який саме спосіб позивач намагався (намагається) налагодити нормальний зв`язок із дитиною та яким чином він виявляв (виявляє) своє бажання приймати участь у її вихованні, розвитку здібностей, утриманні та забезпеченні всім необхідним. Натомість, судом встановлено, що позивач нерегулярно сплачує аліменти, тому наявна заборгованість (станом на 29 серпня 2024 року - 34 485,04 грн. відповідно до довідки-розрахунку). Крім того, десятирічна донька сторін в судовому засіданні розповіла, що попереднього тата ОСОБА_11 ніколи не бачила, він ніколи не телефонував та не дарував подарунків (лише один раз написав на день народження). Тому, біологічного батька не сприймає як члена своєї сім`ї та бачитись з ним бажання не має.

Суд також, бере до уваги тривалу відсутність батька в житті дитини, та можливість матері впливати на психоемоційний стан дитини, шляхом спілкування з дитиною та негативних розповідей про батька, внаслідок чого у малолітньої дитини може формуватися ставлення до відповідної особи.

Разом з тим, зважаючи на те, що позивач виявляє бажання та, ймовірно, прагне в майбутньому налагодити відносини та емоційний контакт з дитиною, суд вважає за доцільне надати йому таку можливість. Щодо участі батька у вихованні доньки фактично не заперечується і самою відповідачкою ОСОБА_1 , яка, згідно ж її пояснень, сама намагалась налагодити контакт батька з донькою.

Суд схиляється до думки, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, а також того, що повноцінне спілкування дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження негативного впливу батька на дитину, також, відсутні відомостей про те, що особиста зустріч батька з дитиною становить ризик для добробуту чи безпеки дитини (із врахуванням стану здоров`я (в тому числі психологічного) чи віку дитини). Не міститься також інформації про зловживання позивачем ОСОБА_2 алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відтак, відсутні підстави обмежувати позивача ОСОБА_2 у його праві на особисте спілкування з донькою та участі у її житті та вихованні.

Обмеження таких контактів буде перешкоджати гармонійному розвитку дівчинки, яка має відчувати любов обох батьків незалежно від того, що вони розлучилися.

Зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом часткового задоволення зустрічних позовних вимог та визначення способу його участі у вихованні дочки з врахуванням бажання самої дитини. Враховуючи обставини справи, зокрема те, що позивач був тривалий час відсутній в житті малолітньої доньки ОСОБА_3 , який наразі не володіє інформацією про потреби та захопленнями доньки, її емоційну прив`язаність до матері, то суд вважає, що вимоги позивача про його побачення з донькою за відсутності матері та спільний відпочинок з донькою закордоном на цей час не можуть бути задоволені.

Також необхідно зазначити, що правосуддя у справах про контакт одного з батьків з дитиною супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність вирішення спору у цій категорії справ є часто нетривалою, потребує відповідної корекції з урахуванням обставин, які змінюються.

Тому, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені можливості у разі зміни таких обставин на погодження порядку контакту батька з дитиною або на звернення до суду з відповідною заявою про зміну встановленого способу участі батька у вихованні доньки.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 4, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Первісний позов задоволити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Зустрічний позов - задоволити частково.

Визначити такі способи участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- побачення ОСОБА_4 із батьком, ОСОБА_2 , у присутності матері ОСОБА_1 , під час його перебування на території України, про що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не менше ніж за 10 (десять) днів узгоджують дату та час побачення доньки із батьком;

- необмежене спілкування ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4 , особисто за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою з урахуванням режиму дня дитини та бажанням самої дитини.

Зобов`язати ОСОБА_1 , за два дні до дня зустрічі батька з донькою, надавати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це ОСОБА_14 особисто, на наступний день з дня настання таких обставин.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04387317, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шпанів, вул.Шкільна, 1.

Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Корецької міської ради Рівненської області, код ЄДРПОУ:05390939, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, м.Корець, площа Київська, 5.

Суддя: