Постанова від 20.03.2025 по справі 480/1121/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 р.Справа № 480/1121/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2025, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, по справі № 480/1121/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод"

до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, в якому просив суд:

- поновити Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАФТОМАСЛОЗАВОД» строк звернення до суду з даним позовом;

- прийняти цю позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАФТОМАСЛОЗАВОД» до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ГУ ДСНС України у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 року ВП № 76291824 задовольнити у повному обсязі;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 року ВП № 76291824, винесену державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін В.М.;

- стягнути з Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 33872349, місцезнаходження: 42200, Сумська обл., Сумський р., м. Лебедин, вул. Сумська, 2Б) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАФТОМАСЛОЗАВОД» (ідентифікаційний код 22589938, місцезнаходження: 42200, Сумська обл., Сумський р., м. Лебедин, вул. Червленівська, буд. 8) судовий збір сплачений за подачу цього позову у розмірі 2 422,40 грн.

- розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАФТОМАСЛОЗАВОД" про забезпечення позову від 11.02.2025.

Представник позивача подала заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову від 11.02.2025 у спосіб зупинення виконання постанови державного виконавця Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін В.М. від 30.01.2025 за виконавчим провадженням № 76291824 до моменту вирішення до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови державного виконавця Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін В.М. від 30.01.2025 за виконавчим провадженням №76291824 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач, вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповного з`ясування обставин справи. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції мав прийти до переконливого висновку про те, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст. 151 КАС України з підстав очевидності ознак порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, спірним рішенням відповідача про відкриття виконавчого провадження, а не повернення виконавчого документу без виконання, оскільки, вона не відповідає вимогам статей 4, 12 Закону №1404-VIII і є незаконною.

В такому випадку, висновок суду першої інстанції про те, що вимоги заяви не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, не знаходять свого підтвердження, а тому апелянт вважає, що заява є обґрунтованою і тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

За таких обставин, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

За приписами статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частини четверта - шоста статті 154 КАС України).

Відповідно до статті 151 КАС України, якою визначено види забезпечення позову, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Згідно роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19.

Судом встановлено, що ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 року ВП № 76291824, винесеної державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін В.М.

В заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову від 11.02.2025 у спосіб зупинення виконання постанови державного виконавця Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін В.М. від 30.01.2025 за виконавчим провадженням № 76291824 до моменту вирішення до набрання законної сили рішенням суду за позовною заявою ТОВ "ЛЕНМЗ" про визнання протиправною та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 року № ВП № 76291824.

Заява обґрунтована тим, що є ознаки протиправності винесеної Лебединським відділом державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції рішення постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 ВП № 76291824, що є підставою для вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення виконання такої постанови. Крім того, приміщення до яких застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення, передані у спільне користування військовій частині НОМЕР_1 , яка у свою чергу здійснює заходи пов`язані із забезпечування стримування та надання відсічі збройної агресії рф проти України. Виконання відповідачем виконавчого документу до моменту розгляду позовної заяви призведе до дій направлених на послаблення обороноздатності держави в умовах збройної агресії, оскільки невиконання завдань військової частини НОМЕР_1 буде направлено на супереч національним інтересам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову фактично зводиться до незгоди позивача із оскаржуваною у цій справі постановою Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.

Щодо посилання представника позивача на те, що приміщення до яких застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення, передані у спільне користування іншій особі, зазначеній у заяві про забезпечення позову, то, суд першої інстанції правильно вказав на те, що в даному випадку, в межах даної справи спірна постанова не стосується обставин користування майном будь-якими іншими особами. Спірна постанова стосується примусового виконання судового рішення щодо повного зупинення експлуатації ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод», а не іншими особами, в т.ч. зазначеними у заяві про забезпечення позову.

Тож, позивачем, як суду першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі № 480/1121/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.А. Спаскін О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 27.03.2025 року