Постанова

від 12.03.2025 по справі 464/8399/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/8399/16-а пров. № А/857/31508/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мукан Б. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року (прийняту в м. Львові суддею Сакалошем В. М.; дата складення повної ухвали не вказана) про залишення без розгляду заяви про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень - відповідачів на виконання рішення суду від 15 березня 2019 року в адміністративній справі № 464/8399/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Міжнародної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 27.08.2013 та рішення Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 16.09.2013 про невизнання його інвалідом у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП);

- зобов`язати Міжрайонну спеціалізовану травматологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо нього на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, позов задоволено.

29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суді із заявою про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень - відповідачів на виконання рішення суду від 15 березня 2019 року в справі № 464/8399/16-а та просив:

- визнати протиправними дії та рішення відповідачів у частині встановлення 3 групи інвалідності всупереч пункту 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від З грудня 2009 року № 1317;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відмови у повторному проведенні медико-соціальної експертизи щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27 серпня 2013 року у зв`язку з перенесеною травмою 06 січня 2013 року внаслідок ДТП.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідачів на виконання рішення суду від 15 березня 2019 року в справі № 464/8399/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої Травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення МСЕК, - повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнята за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і такою, що суперечить правилам адміністративного судочинства, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що у заяві відсутня інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження, а також те, що заяву подано з пропуском 10-денного строку звернення до суду, не відповідають дійсності, позаяк у заяві викладена інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.

З приводу покликань суду в оскаржуваній ухвалі на те, що заяву подано з пропуском десятиденного строку звернення до суду, вказав, що про порушення своїх прав він дізнався 23 червня 2022 року в день, коли звернувся із усним та письмовим проханням, щодо «зобов`язання Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо нього на предмет інвалідності з 27 серпня 2013 року у зв`язку з перенесеною травмою 06 січня 2013 року внаслідок ДТП».

Саме 23 червня 2022 року він вважає датою, коли він дізнався про порушення своїх прав щодо відмови у проведенні повторної медико-соціальної експертизи на предмет інвалідності.

Вважає, що заяву повернуто з формальних підстав, чим його позбавлено доступу до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів.

Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку та пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами першою, другою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частиною четвертою статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції вказав, що подана заява не відповідає вказаним вимогам, а саме: в ній відсутня інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження, а також заяву подано з пропуском 10-денного строку звернення до суду.

Також він урахував заперечення представника, який вказав, що на виконання рішення суду від 15 березня 2019 року в справі № 464/8399/16-а проведено повторну медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 та встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, визнавши ОСОБА_1 інвалідом; також позивач пропустив строк звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Частиною п`ятою статті 383 КАС України визначено, що в разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З приводу покликань суду першої інстанції на відсутність зазначення у заяві інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, як видно зі змісту вказаної заяви ОСОБА_1 , він зазначив, що 20 червня 2022 року ним подано заяву до Галицького відділу ДВС у м. Львові про примусове виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 464/8399/16-а.

21 червня 2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 69272237 (постанова додається) з виконання виконавчого листа № 464/8399/16-а, виданого 15 серпня 2019 року.

Виконавчі дії ще не вчинялися згідно інформації про хід виконавчого провадження з реєстру ВП № 69272237 (ідентифікатор доступу 2Д2547Е2917Д).

Також він зазначив, що 23 червня 2022 року він звернувся: із усною та письмовою заявами однакового змісту (для підтвердження факту звернення) про вчинення дій для виконання рішення суду згідно норм чинного законодавства, щодо «зобов`язання Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо нього на предмет інвалідності з 27 серпня 2013 року у зв`язку з перенесеною травмою 06 січня 2013 року внаслідок ДТП».

Проте йому було відмовлено у задоволенні моєї заяви, не повідомлено про час і місце проведення повторного засідання комісії.

Вказав, що бездіяльність суб`єктів владних повноважень - відповідачів проявляється у відмові виконати рішення суду згідно норм чинного законодавства, що порушує його права та інтереси на отримання належної йому 2-ї груші інвалідності відповідно зазначеного в рішенні суду діагнозу: «Осколковий перелом діафізу правої стегнової кістки після металоостеосинтезу в стадії неповної консолідації, стан, який супроводжується порушенням функції кінцівки та больовим синдромом та потребує дозованого навантаження па кінцівки із застосуванням поміжних засобів (милиця, ціпок)».

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 КАС України строку подання заяви, у постанові від 07 липня 2021 року в справі № 9901/226/19 дійшла таких висновків:

«Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).

Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.

Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.

Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження.

Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.

Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення».

Як видно зі змісту заяви ОСОБА_1 , поданої відповідно в порядку статті 383 КАС України, він оскаржує не лише дії та рішення відповідачів, прийняте на виконання судового рішення, а також і їхню бездіяльність щодо невиконання судового рішення, яка носить триваючий характер.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для залишення заяви позивача без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду не можна визнати обґрунтованими.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 13 січня 2025 року в справі № 200/9324/21.

З огляду на викладене, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, що призвело до передчасного вирішення питання про повернення заяви без розгляду, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Решта доводів апеляційної скарги на правильність вирішення питання щодо дотримання/пропуску представником позивача строків звернення до суду не впливають, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року про залишення без розгляду заяви про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідачів на виконання рішення суду від 15 березня 2019 року в адміністративній справі № 464/8399/16-а скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 24.03.25