Постанова від 27.03.2025 по справі 350/1011/24

Справа № 350/1011/24

Провадження № 22-ц/4808/339/25

Головуючий у 1 інстанції Сокирко Л. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Баркова В.М., Пнівчук О.В.,

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю представника Службиу справахдітей Брошнів-Осадськоїселищної радиКалуського районуІвано-Франківськоїобласті Костюк Н.Б., відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Гутник П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Сокирко Л.М. 12 грудня 2024 року в селищі Рожнятів Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року Служба у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, щовідповідно до інформації Відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 7 червня 2024 року № 2661, 5 червня 2024 року до служби «102» надійшло повідомлення про те, що в селі Креховичі Калуського району Івано-Франківської області знаходиться жінка в стані алкогольного сп`яніння з малолітньою дитиною. На місці події встановлено, що молода жінка з явними ознаками алкогольного сп`яніння разом із дитячим візком перекинулась на ліву частину узбіччя. У візочку перебувала малолітня дитина. Громадяни допомогли піднятися жінці та зателефонували до поліції. В ході огляду встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька селища Брошнів-Осада Калуського району Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, впала та перевернула візочок з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На місце події було викликано екстрену медичну допомогу та представника Служби у справах дітей.

ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю та їй встановлено діагноз: вроджена розщелина твердого та м`якого піднебіння, затримка фізичного розвитку, вроджена вада розвитку головного мозку (стовбур), псевдобульбарний синдром, синдром м`язевої дистонії, Ш-Q 35.5.

Екстреною медичною допомогою дитину відправлено на обстеження до Комунального некомерційного підприємства «Рожнятівська багатопрофільна лікарня». Відповідно до протоколу доклінічного обстеження №1110 від 5 червня 2024 року дитина доставлена в супроводі поліції, мати знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, дитині надано невідкладну допомогу, діагностовано та рекомендовано лікування в закладі під контролем дитячого пульмонолога та лікарів Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний центр медичної допомоги та медицини катастроф» своїм листом №782/01-18 від 7 червня 2024 року інформувало, що 5 червня 2024 року був виклик бригади екстреної медичної допомоги працівниками поліції з метою госпіталізації дитини ОСОБА_2 .

Екстреною медичною допомогою дитину в супроводі працівника служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради дитину доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», де її поміщено у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Мати дитини ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, не працює, здійснює догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не працює.

ОСОБА_1 28 червня 2024 року притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей).

ОСОБА_3 22 березня 2024 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (домашнє насильство).

Службою у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради спільно із працівником поліції громади неодноразово проводились профілактичні бесіди та відвідування сім`ї ОСОБА_1 щодо відповідального батьківства та необхідності забезпечити батьками належний догляд за дитиною. Сім`ї у користування надано холодильник благодійним фондом «БО Серце Марії», неодноразово надавалося для дитини дитяче харчування, матеріальну допомогу. Медичні працівники Комунального некомерційного підприємства «Брошнів-Осадська міська лікарня» здійснюють медичний супровід, огляд дитини вдома, сприяли у госпіталізації та встановлені дитині інвалідності.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 5 червня 2024 року встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 знаходились вдома за адресою: АДРЕСА_1 , однак, мати не впустила до будинку представника служби у справах дітей та представника поліції.

3 та 4 червня 2024 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Брошнів-Осадська міська лікарня» рекомендовано дитині повторне стаціонарне лікування, консультацію ЛОР-спеціаліста по заміні трахеостомічної трубки, від чого мати відмовилася.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов`язків по догляду за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , що становить небезпеку для її життя і здоров`я, керуючись виключно інтересами дитини, орган опіки та піклування Брошнів-Осадської селищної ради вважає за доцільне невідкладне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Питання щодо згоди на відібрання дитини від батьків за клопотанням служби у справах дітей розглянуто на позачерговому засіданні виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради 7 червня 2024 року.

Позивач просив відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав за ухилення від виконання батьківських обов`язків по догляду за дитиною, що становить небезпеку для її життя та здоров`я. Відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батька ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав за ухилення від виконання батьківських обов`язків по догляду за дитиною, що становить небезпеку для її життя та здоров`я (а.с.1-3).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.114-118).

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, Службою у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу з мотивів його незаконності та необґрунтованості та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначено, що відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Не погоджуються із висновком суду щодо невстановлення фактів прояву насильства зі сторони батьків по відношенню до дитини, жорстокого поводження з нею, незабезпеченням лікуванням, харчуванням та залишенням на тривалий період часу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідачка ОСОБА_1 28.06.2024 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей) та підставою цього стали події, які мали місце 05 червня 2024 року.

Відповідач ОСОБА_3 , відповідно до постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2024 року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 (домашнє насильство). Дії психологічного характеру, як зазначено у постанові, були вчинені по відношенню до відповідачки ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважив, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за події, які мали місце 05.06.2024 року, на час розгляду справи є неактуальними.

Проте, суд не врахував, що 05 червня 2024 року дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була в тяжкому стані з діагнозом двобічна вогнищева пневмонія, ускладнена токсичним синдромом, гострий перебіг ДН 1 ст.; з дефіцитом маси тіла та поступила на лікування у Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

Більше того, виклик екстрених служб та госпіталізація дитини відбулися завдяки небайдужим людям, у той час як мати дитини перебувала у нетверезому стані.

Наголошено, що службою у справах дітей систематично проводилися заходи впливу щодо батьків з метою спонукання до забезпечення належного виконання ними своїх батьківських обов`язків, з відвідуванням помешкання останніх та проведенням профілактичних бесід із складенням відповідних актів, зокрема від 29 квітня 2024 року, матеріально-побутове становище сім`ї було незадовільним. Також актами обстеження матеріально-побутових умов від 22.03.2024 року, 28.03.2024 року.

Крім цього, службою у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради від 19.12.2024 року направлено до Овруцької міської ради Житомирської області запит щодо виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків по відношенню до іншої неповнолітньої дитини ОСОБА_4 . Із відповіді на запит слідує, що у ОСОБА_1 є ще двоє дітей: ОСОБА_5 , 2004 року народження, який досяг повноліття, та ОСОБА_4 (неповнолітній), остання не виконує по відношенню до сина ОСОБА_6 батьківських обов`язків, він проживає разом з братом та бабусею, яка займається його вихованням. Дана інформація негативно характеризує відповідачку ОСОБА_1 .

Також згідно акту обстеження від 25 вересня 2024 року за №68, сім`я проживає у одноповерховому будинку, який складається з двох кімнат, кухні та коридору; санітарно-гігієнічні умови житла незадовільні (постільна білизна, посуд та інші речі домашнього вжитку брудні та мають вкрай неприємний запах). Зі слів власниці домогосподарства, син (відповідач по справі) із співмешканкою (відповідачкою по справі) уже кілька днів перебувають у селищі Брошнів, батькам по господарству не допомагають, байдикують, зловживають спиртними напоями. У будинку не створені умови для проживання сім`ї з немовлям: санвузол відсутній, дитячого ліжка немає, загальні умови є небезпечними для малолітньої дитини з особливими потребами.

Однак, дані документи до матеріалів справи служба у справах дітей не мала змоги долучити, оскільки не було надано такої можливості це реалізувати своєчасно.

Також суд не взяв до уваги, що в протоколі до клінічного обстеження від 05 червня 2024 року міститься інформація, що 03.06. та 04.06.2024 року лікар рекомендував дитині повторне стаціонарне лікування в ОДКЛ для заміни трахеосомічної трубки, від чого мати відмовилась. В дитячому відділенні Рожнятівської БПЛ також відмовилась. 05 червня 2024 року мати дитини не впустила директора КНП БОМЛ у квартиру для патронажу дитини.

Також не погоджується із позицією суду щодо відповідача ОСОБА_3 . Так, судом не надано оцінку тим обставинам, що малолітня дитина, в силу свого віку та розвитку, не може свідомо оцінювати ситуацію та події, які відбуваються в сім`ї. Сам факт вчинення насильницьких дій ОСОБА_3 до ОСОБА_1 свідчить, що дитина зростає в агресивному та небезпечному для життя середовищі і існує потенційна загроза завдання шкоди її здоров`ю.

За наведенихпідстав проситьскасувати рішеннясуду таухвалити новерішення,яким позовнівимоги задовольнитив повномуобсязі(а.с.122-124).

Позиція інших учасників справи

Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано, що, відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

У судове засідання не з`явився відповідач ОСОБА_3 ,про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання,тому апеляційний суд розглянув справу за його відсутності.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст.263,264 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такіпитання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимогиі заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення длявирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносинисторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягаєзастосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або впозові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши пояснення представника Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Костюк Н.Б., відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Гутник П.М., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками є: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ( а. с. 27).

Відповідно до медичного висновку № 27 на дитину - інваліда віком до 18 років від 30 квітня 2024 року Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Рожнятівської селищної ради» ОСОБА_2 , 18 березня 2023 року має такі захворювання (патологічний стан): вроджена розщелина твердого і м`якого піднебіння; затримка фізичного розвитку; вроджена вада розвитку головного мозку (стовбур), псевдобульбарний синдром, синдром м`язевої дистонії. Ш-Q35.5. (а.с. 26).

Відповідно до інформації, наданої відділенням поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 7 червня 2024 року № 2661, 5 червня 2024 року о 20 год.58 хв. до служби «102» надійшло повідомлення про те, що в селі Креховичі Калуського району Івано-Франківської області знаходиться жінка в стані алкогольного сп`яніння з малолітньою дитиною. На місці події було встановлено, що молода жінка з явними ознаками алкогольного сп`яніння разом із дитячим візком перекинулась на ліву частину узбіччя. У візочку перебувала малолітня дитина. Громадяни допомогли піднятися жінці та зателефонували до поліції. В ході огляду встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька селища Брошнів-Осада Калуського району Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння впала та перевернула візочок з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На місце події було викликано екстрену медичну допомогу та представника Служби у справах дітей, дитину направлено до лікарні. (а.с. 5).

Із листа медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». № 2531 від 6 червня 2024 року убачається, що з 5 червня 2024 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії знаходиться на лікуванні дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом: двобічна вогнищева пневмонія. Ускладнена токсичним синдромом. Гострий перебіг ДН 1 ст. Вроджена розщелина твердого і м`якого піднебіння. Затримка фізичного розвитку, дефіцит маси тіла. Вроджена вада розвитку ЦНС (псевдобульбарний синдром, синдром м`язевої дистонії. Функціонуюча трахеостома, гастростома. Стан дитини тяжкий. (а.с. 6).

Із інформації медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» № 782/01-18 від 7 червня 2024 року убачається, що 4 червня 2024 року був здійснений виклик бригади екстреної медичної допомоги до ОСОБА_2 матір`ю дитини у зв`язку з відсутністю електроенергії в мережі та потребою відсмоктати слиз з трахеостоми. Крім того, 5 червня 2024 року був здійснений виклик бригади екстреної медичної допомоги працівниками поліції і соціальної служби з метою госпіталізації ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» ( а.с. 7).

Відповідно до протоколу доклінічного обстеження Комунального некомерційного підприємства «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» № 1110 від 5 червня 2024 року дитина доставлена в супроводі поліції, мати знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, дитині надано невідкладну допомогу, діагностовано та рекомендовано лікування в закладі під контролем дитячого пульмонолога та лікарів Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (а.с. 9).

Із довідки директора та лікаря-педіатра Комунального некомерційного підприємства «Брошнів-Осадська міська лікарня» убачається, що дитина ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 із масою тіла 1750 грам. З 19 по 25 березня 2023 року дитина знаходилась на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Дитині встановлено діагноз: розщелина твердого та м`якого піднебіння. Псевдобульбарний синдром та дівчинку було скеровано до дитячої лікарні в місті Львові для встановлення трахеостоми і гастростоми. З 23 червня по 10 серпня 2023 року дитина знову перебувала на лікуванні Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з діагнозом: Перитоніт, неспроможність гастростоми. Бульбарний синдром. Розщелина твердого та м`якого піднебіння. Від народження і до березня 2024 року дитина проживала з батьками в селі Петранка та задекларована у сімейного лікаря села Петранка. В березні родина з дитиною переїхали до селища Брошнів-Осада. 22 березня 2024 року дитина була оглянута вдома педіатром, ЛОР-спеціалістом в присутності директора підприємства ОСОБА_7 та головним спеціалістом соціальної служби ОСОБА_8 , у зв`язку з тим, що сусіди неодноразово повідомляли соціальну службу та поліцію про крики та дебоші в квартирі в якій проживають батьки дитини та які зловживають алкоголем. Після огляду дитина скерована в Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» де лікувалася з 3 по 18 квітня 2024 року. Після виписки дитина була оглянута педіатром 26 квітня 2024 року. 3 та 4 червня 2024 року дитині було рекомендоване повторне стаціонарне лікування, консультацію ЛОР-спеціаліста по заміні трахеостомічної трубки, від чого мати відмовилася. У дитячому відділенні лікарні мати також відмовилася від лікування. 5 червня 2024 року мати не впустила директора підприємства в квартиру для патронажу (а.с. 17).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 5 червня 2024 року було встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 знаходились вдома за адресою: АДРЕСА_1 , однак, мати не впустила до будинку представника служби у справах дітей та поліцейського (а.с. 18).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 29 квітня 2024 року, дитина ОСОБА_2 на даний час перебуває у складних життєвих обставинах разом із матір`ю ОСОБА_1 . Матеріально-побутове становище сім`ї незадовільне (а.с. 19).

Із акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 22 березня 2024 року убачається, що в будинку не прибрано, немає холодильника. В дитячій кімнаті є ліжечко, дитяче харчування, необхідний одяг. Умови проживання потребують покращення (а.с. 21).

Із акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року вбачається, що в будинку чисто, прибрано, наявна приготовлена їжа, тепло, є зволожувач повітр`я. Дитина спить в особистому ліжечку, є необхідні речі, ліки та харчі. Умови проживання бажають бути кращими, потрібний холодильник для зберігання продуктів (а.с. 20).

Виконавчим комітетом Брошнів-Осадської селищної ради ради Калуського району Івано-Франківської області як органом опіки та піклування) 7 червня 2024 року було прийнято рішення № 52 відповідно до якого вважати доцільне невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав за ухилення від виконання своїх обов`язків по догляду дитини, що становить небезпеку для її життя і здоров`я (а.с. 4).

Допитаний в якості свідка поліцейський офіцер громади сектору взаємодій з громадянами відділу привенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківські області ОСОБА_9 суду повідомив, що зі слів сусідів відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ведуть антигромадський спосіб життя, мати залишає дитину. Один раз він за викликом ОСОБА_1 про домашнє насильство відвідував сім`ю за місцем проживання, але коли він приїхав, то остання із співмешканцем вже помирилися. Коли він був у помешканні ОСОБА_1 , то в квартирі був більш-менш порядок. За наслідками події, яка мала місце 5 червня 2024 року, коли дитина випала з візочка ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Допитана в якості свідка лікар педіатр Комунального некомерційного підприємства «Брошнів-Осадська міська лікарня» ОСОБА_10 суду повідомила, що вона як лікар-педіатр неодноразово оглядала дитину, яка має вроджену ваду та інші захворювання. Огляд дитини проводився як за місцем її проживання, так і мати з дитиною приходили на огляд до лікарні. Мати з дитиною неодноразово перебували в лікарні на стаціонарному лікуванні, також вони їздили на консультації до спеціалістів. Коли вона була в квартирі, де проживає дитина, то в наявності були необхідні ліки, мати відповідально ставиться до відсмоктування у дитини слизу, так як дитині з народження встановлено трахеостомічну трубку. Якщо б мати не слідкувала за цим, то це б привело до вкрай негативних наслідків і завдало б шкоди життю та здоров`ю дитини. Мати добре ставиться до дитини, а тому вона вважає, що матір дитині ніхто не замінить.

До апеляційної скарги подано ряд документів.

Зокрема, згідно довідки Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищнї ради від 19.12.2024 року №225/13/01, що в березні 2024 року суб`єктами соціальної роботи виявлено сім`ю ОСОБА_1 , 1986 року народження, яка є внутрішньо переміщеною особою та має на утриманні дитину віком до 3 років, щодо якої не виконує батьківських обов`язків. Фактично ОСОБА_1 проживає у громаді зі співмешканцем (а.с.130).

Відповідно до інформації Служби у справах дітей Овруцької міської ради Житомирської області від 27.12.2024 року №01-11/600, надано інформацію щодо ОСОБА_1 . Руднянським старостинським округом №20. Із місту інформації Руднянського старостинського округу від 25.12.2024 року №20-450, ОСОБА_1 , 1986 року народження, не виконує батьківські обов`язки щодо дитини ОСОБА_4 , 2012 року народження. Дитина проживає разом з бабусею ОСОБА_11 (матір`ю ОСОБА_1 ) та старшим братом ОСОБА_5 , 2004 року народження. Бабуся займається вихованням онука. ОСОБА_11 порядна людина, у неї створенні належні матеріальні умови проживання дитини. В помешканні чисто, тепло та затишно (а.с.131, 132).

Згідно акту №197 обстеження сім`ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах, складеного комісією Руднянського старостинського округу 25.12.2024 року, проведено обстеження умов проживання та виховання дітей в сім`ї ОСОБА_1 , що проживають у АДРЕСА_2 . Встановлено, що сім`я складається з трьох чоловік: ОСОБА_11 1954 року народження (бабуся), ОСОБА_5 , 2004 року народження (онук), ОСОБА_4 , 2012 року народження (онук). Житлово-побутові умови трьохкімнатна квартира загальною площею 78 кв.м, санітарний стан житла задовільний. Належні матеріальні умови проживання дітей створені. Мати ОСОБА_1 не проживає разом з сином і не займається його вихованням (а.с.133).

Згідно інформації КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» Рожнятівської селищної ради від 02.07.2024 року (дійсна до 03.07.2025 року) №9779-1966-6742-2540, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги (госпіталізація), видано направлення за наполяганням соціальних служб з метою дообстеження та лікування. За амбулаторною допомогою не зверталася, на спостереженні не перебуває (а.с.135).

Згідно інформації КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» Рожнятівської селищної ради від 28.06.2024 року (дійсна до 29.06.2025 року) №7488-4293-6022-8309, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги (госпіталізація). Скеровується для дообстеження та лікування в медичний заклад за наполяганням соціальних служб (а.с.136).

В суді апеляційної інстанції позивачем подано ряд документів, які свідчать про ставлення батьків до дитини.

Відповідно до інформації КП НП «Снятинська багатопрофільна лікарня» Снятинської міської ради від 23.12.2024 року №718/01-26, загальний стан дитини ОСОБА_2 , 2023 року народження, не порушений, активна, годується через зонд, в масі набирає. Догляд за дитиною здійснює мати під спостереженням медичного персоналу дитячого відділення (а.с.177).

Відповідно до інформації КП НП «Снятинська багатопрофільна лікарня» Снятинської міської ради від 10.02.2025 року №56/01-26, стан дитини ОСОБА_2 , 2023 року народження, у динаміці покращився, набирає вагу (у даний час 6 кг 800 г). Дитина активна, трахеостома, гастростома функціонують. Догляд за дитиною проводиться сумісно медперсоналом та матір`ю (а.с.178).

Згідно довідки, наданої сімейним лікарем ОСОБА_12 26.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з тим, що дитина народилася з множинними вадами розвитку, 27.06.2023 року укладено декларацію з сімейним лікарем. З пологового відділення було переведено в ОДКЛ. Виписана з ОДКЛ 10.08.2023 року. Післяродовий патронаж не проводився у зв`язку з перебуванням дитини на стаціонарному лікуванні в ОДКЛ. Після виписки вибула на постійне місце проживання у селище Брошнів-Осада. Батьками не вівся належний догляд за дитиною (а.с.179).

Із характеристики на ОСОБА_1 , 1986 року народження, наданої КНП «Снятинська багатопрофільна лікарня» Снятинської міської ради 27.02.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває разом із своєю дочкою ОСОБА_2 , 2023 року народження, на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні лікарні з 29.11.2024 року. Мати допомагає медичному персоналу здійснювати догляд за дитиною, добросовісно виконує свої обов`язки. Зауважень з боку медичного персоналу за весь період лікування не було. Дитина ОСОБА_2 була скерована у супроводі медичного персоналу та матері на консультацію у КНП Львівської обласної ради «Клінічний центр дитячої медицини». Після консультації щелепно-лицевого хірурга та лікаря-педіатра дитині дано направлення для госпіталізації в паліативно-реабілітаційне відділення даного закладу з послідуючим проведенням оперативного лікування. Звернуто увагу, що дане оперативне лікування повинно бути проведеним до досягнення дитиною одного року життя. Проте, соціальними службами, які опікувались дитиною, дане скерування не було проведене (а.с.180).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 22.04.2022 року №2610-7000919745, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с.181).

Застосовані норми права

Відповідно до пункту 8Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»в редакції чинній на момент відібрання дитини, визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно з частиною першою статті 170 Сімейного кодексу України, суд може ухвалити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першоїстатті 164 цього Кодексу, а також, в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органові опіки та піклування.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом встановлено, що підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків стало виникнення небезпечної для здоров`я і життя дитини обстановки.

Відповідачка ОСОБА_1 дійсно 28 червня 2024 року притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків від виконання передбаченихзаконодавством обов`язківщодо забезпеченнянеобхідних умовжиття,навчання тавиховання неповнолітніхдітей) та підставою цього стали події, які мали місце 5 червня 2024 року.

Відповідач ОСОБА_3 , відповідно до постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2024 року, притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 (домашнє насильство). Дії психологічного характеру (як зазначено в постанові судді) були вчинені по відношенню до відповідачки ОСОБА_1 .

У судовому засіданні як представник позивача ОСОБА_8 , так і свідок ОСОБА_9 надали пояснення про те, що відповідачі зловживають спиртними напоями та ОСОБА_1 залишає дитину.

Заперечуючи проти позову, відповідачі надали суду докази того, що вони не знаходяться на диспансерному (амбулаторному нагляді) в психоневрологічному кабінеті, за медичною допомогою до лікарів не зверталися.

Зазначене підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» № 69 від 28 листопада 2024 року, виданою ОСОБА_3 та довідкою Комунального некомерційного підприємства «Рожнятівська багатопрофільналікарня» № 70 від 28 листопада 2024 року, виданою ОСОБА_1 , а також, що вони не знаходяться на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті лікарні, за амбулаторною допомогою не зверталися. Це підтверджується довідкою Рожнятівська багатопрофільналікарня» №45від 28листопада 2024року, виданою ОСОБА_3 ,та довідкою Комунальногонекомерційного підприємства«Рожнятівська багатопрофільналікарня» № 44 від 28 листопада 2024 року, виданою ОСОБА_1 .

Відповідно до характеристики старости Петранківського старостинського округу Рожнятівської селищної ради від 2 вересня 2024 року, долученої відповідачем до матеріалів справи на ОСОБА_3 убачається, що за час проживання в селі Петранка зауважень та скарг на останнього не надходило. В громадських місцях та побуті поводить себе добре. На даний час ніде не працює, разом з батьками веде домашнє господарство.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 відвідувала заклад, у якому перебуває дитина, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини Івано-Франківської обласної ради» № 148 від 2 вересня 2024 року, згідно змісту якої батько дитину не відвідував, однак телефонував, мати відвідувала дитину 22 липня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 19 серпня 2024 року, 28 серпня 2024 року.

Відповідачка ОСОБА_1 повідомила, що продовжує відвідувати дитину постійно, однак довідку про відвідування їй більше не видають. Чоловік ОСОБА_3 відвідував дитину один раз, оскільки постійно працює, щоб заробити кошти на операцію дитині.

З пояснень лікаря-педіатра та довідок про стан здоров`я дитини встановлено, якщо б мати не була постійно із дитиною та не здійснювала процедур по відсмоктуванні слизу та не слідкувала за своєчасним вживанням дитиною ліків, не здійснювала харчування дитини через гастостому, то це, як повідомила лікар-педіатр, привело б до вкрай негативних наслідків для життя та здоров`я дитини.

Із наданих суду зазначених вище актів обстеження умов проживання встановлено, що у дитячій кімнаті є ліжечко для дитини, необхідний одяг, медикаменти, та дитяче харчування.

У деяких із цих актів зазначено, що в квартирі не прибрано, не помитий посуд, немає холодильника.

Відповідачка ОСОБА_1 з метою доведення того що умови для проживання дитини в квартирі є задовільними, звернулася до Служби у справах дітей повторно здійснити обстеження житла.

10 грудня 2024 року комісією Служби у справах дітей було повторно здійснено обстеження умов проживання відповідачів та складено акт, відповідно до якого житло складається із: двох кімнат, кухні, санвузла, опалення квартири здійснюється електрообігрівачами, наявне водопостачання та водовідведення. В кімнаті наявне дитяче ліжечко, ходунки, дитячі речі, однак немає ванночки. Умови проживання потребують значного покращення, враховуючи що дитина є з особливими потребами.

Окрім того, і в інших зазначених вище актах вказується, що умови проживання сім`ї потребують значних покращень.

Суд вірно погодився з тим, що факти, відображені в акті про те, що в квартирі не прибрано, не помитий посуд, є негативним явищем.

Обставиною, яка стала підставою для відібрання дитини стала подія, яка мала місце 5 червня 2024 року, а саме факт того, що дитина випала із візочка та була доставлено в лікарню.

Як слідує із інформації, наданої працівниками медичних закладів та медичних довідок, будь-яких тілесних пошкоджень дитина в результаті падіння із візочка на траву не отримала та була госпіталізована з приводу інших захворювань, у тому числі і вроджених.

При цьому слід зазначити, що будь-яких доказів перебування відповідачки ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок якого її поведінка була неконтрольованою, суду не надано. Працівниками поліції на місці не було з`ясовано, чи дійсно мав місце прикрий випадок, а саме, що відпало переднє колесо, в результаті чого візок нахилився та дівчинка випала із нього, чи це були умисні дії відповідачки, чи недбалість.

Із наданоїінформації медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» № 782/01-18 від 7 червня 2024 року вбачається, що 4 червня 2024 року був здійснений виклик бригади екстреної медичної допомоги до ОСОБА_2 матір`ю дитини у зв`язку з відсутністю електроенергії в мережі та потребою відсмоктати слизь з трахеостоми.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Отже, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав (пункт 2 статті 164 СК України) за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Так, враховуючи обставини справи, важкий стан здоров`я дитини, а саме наявність серйозних вроджених вад і необхідність постійного догляду за дитиною, її вік, відсутність належних умов у житлі відповідачів для догляду за дитиною з особливими потребами, а також те, що сім`я перебувала під соціальним супроводом, дитина вважається такою, що опинилася у складних життєвих умовах, саме 3 та 4 червня 2024 року дитині було рекомендоване повторне стаціонарне лікування, консультацію ЛОР-спеціаліста по заміні трахеостомічної трубки, від чого відповідачка відмовилася. У дитячому відділенні лікарні відповідачка також відмовилася від лікування. 5 червня 2024 року відповідачка не впустила медичного працівника в квартиру для патронажу, 5 червня 2024 року малолітня дитина ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 перебувала вдома, однак, відповідачка не впустила до житла представника служби у справах дітей та поліцейського для перевірки умов проживання і того ж дня, 5 червня 2024 року о 20 год.58 хв., мати дитини перебувала у стані сп`яніння, впала на узбіччя та перекинула дитячий візок разом з дитиною, в результаті чого дитина випала з візка на траву, дитина госпіталізована у відділення інтенсивної терапії у важкому стані не лише із вродженими захворюваннями, але і з іншими набутими захворюваннями.

Ці обставини в сукупності явилися обґрунтованою підставою для прийняття рішення органом опіки та піклування про відібрання дитини, оскільки була явна небезпека для її життя та здоров`я.

Не дивлячись на те, що медичне освідування відповідачки на стан сп`яніння не проводився, у суду не виникає сумнівів у тому, що вона перебувала у стані сп`яніння, оскільки такі факти зафіксовані у документах, складених працівниками поліції та медичними працівниками.

При цьому не має жодного значення чи дитячий візок перевернувся по причині несправності колеса чи з іншої причини, у будь-якому випадку безпечні умови перебування дитини у візку (в тому числі і його належний технічний стан) повинна була забезпечити мати, з якою у той момент перебувала дитина. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що саме з вини відповідачки перевернувся візок з дитиною, навіть якщо і відповідачка не вчиняла умисних активних дій, спрямованих на це.

Батько дитини, відповідач ОСОБА_3 , жодного разу у судове засідання не з`явився, не подав жодних доказів про його місце роботи, тому суд вважає пояснення відповідачки про те, що твін постійно перебуває на роботі, непереконливими.

У письмових документах, наявних у справі, відсутні докази про те, що батько дитини фізично піклується про дитину.

Нехтування з боку матері та батька потребами хворої дитини з вродженими вадами здоров`я є серйозною загрозою для її життя та здоров`я. У таких випадках бездіяльність батьків може призвести до погіршення стану дитини, розвитку ускладнень, затримки розвитку та навіть летального випадку. У подібних ситуаціях зволікання може мати трагічні наслідки, тому своєчасне втручання відповідних органів є критично важливим.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, які свідчать про наявність підстав для відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 від батьків, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини, які мають значення для вирішення справи.

Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладенимВеликою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року усправі№ 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Ухвалюючи рішення про відмову у відібранні малолітньої дитини від відповідачів без позбавлення останніх батьківських прав, суд першої інстанції не звернув увагу на доведеність позивачем факту того, щовідповідач ОСОБА_3 вчиняє відносно відповідачки ОСОБА_1 фізичне насильство, внаслідок чого може бути завдано шкоди дитині, яка проживає разом із батьками.

Крім того, матір`ю неналежно виконувалися батьківські обов`язки щодо догляду, виховання та піклування дитини і ситуація, що склалася, потребувала нагляду та підтримки з боку держави.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Слід зауважити, що відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав не слід вважати виключною мірою. Така міра сама по собі не тягне за собою серйозних правових наслідків як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Ця міра застосовується судом з метою вилучення дитини з небезпечного для її життя та здоров`я середовища та спонукання батьків до зміни поведінки щодо дитини у кращу сторону.

На підставі ретельно вивчених обставин справи та оцінки ризиків для дитини, при цьому враховуючи стан здоров`я дитини, наявність вроджених вад, частота захворювань, бездіяльність матері та батька щодо забезпечення лікування та догляду, а також інші важливі фактори, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову.

Метою відібрання дитини є перш за все забезпечення її права на життя та здоров`я, а також створення належних умов для її розвитку. У подальшому органи опіки та піклування можуть працювати з матір`ю (батьком) для усунення причин, що призвели до відібрання дитини, та розглядати можливість її повернення в сім`ю за умови, що буде доведено, що батьки здатні належним чином піклуватися про дитину.

Тлумачення статті 4 частини першої статті 170 СК України дає змогу дійти висновку про те, що у разі неможливості (у тому числі, на час пред`явлення позову і вирішення справи) передати дитину родичам, тодитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав дитини й забезпечення тимчасового влаштування дитини.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 і від батька ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав.

Разом з тим, суд зауважує, що відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може ухвалити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини (частина третя статті 170 СК України).

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина четверта статі 170 СК України).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що позов Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області ґрунтується на вимогах закону, відібрання дитини від батьків не звільняє їх від обов`язку утримувати свою дитину і рішення про стягення аліментів має бути ухвалено судом, навіть без заявлення таких вимог, оскільки це стосується інтересів дитини.

У зв`язку з наведеним, із відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,376,381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Служби у справах дітей Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області задовольнити.

Відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_1 , і від батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , без позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_1 , на користь установи, де буде знаходитися дитина або особи, з ким буде знаходитися дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь установи, де буде знаходитися дитина або особи, з ким буде знаходитися дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: В.М. Барков

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року.