Рішення

від 17.03.2025 по справі 908/2894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 Справа № 908/2894/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколов А.А. розглянув матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676)

До відповідача: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Заводська, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 34869316)

про стягнення 69 261,31 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Семенко О.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність № 98 від 26.08.2024;

Від відповідача: Мальований В.В. (в залі суду) - довіреність № 53 38-21/53 38-2 від 07.01.2025;

СУТЬ СПОРУ

01.11.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про стягнення 69 261,31 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 справу №908/2894/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2894/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 03.12.2024, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

Ухвалою від 04.12.2024р. суд вирішив розгляд справи № 908/2894/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрив провадження у справі № 908/2894/24 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 10.01.2025 по справі № 908/2894/24 за участю представників позивача та відповідача суд відклав підготовче засідання на 29.01.2025 о 10 год. 30 хв., про що присутні представники повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання. Наступне засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 29.01.2024р. суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.02.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.02.2025р. було оголошено перерву до 17.03.2025 р. о 12 год. 00 хв.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.03.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 17.03.2025р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 29.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (Постачальник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (Споживач) укладений договір № 07-5229/24-БО-Т постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору. На виконання умов Договору, з січня 2024 по квітень 2024 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 207 809,54 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу. В порушення умов договору відповідач здійснив часткову оплату за отриманий газ у розмірі 147 768,60 грн., у зв`язку з чим розмір несплаченої суми заборгованості складає 60 040,94 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за газ, позивачем нараховано пеню у період з 16.05.2024 по 30.09.2024 на суму 5 929,95 грн., 3 % річних за період з 16.05.2024 по 30.09.2024 у розмірі 678,75 грн. та інфляційні витрати за період з червня по вересень 2024 включно на суму 2 611,67 грн. Посилаючись на ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264,-265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

У додаткових поясненнях (відзиві на позовну заяву) відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4.3. Договору, загальна вартість договору склала 206 923,63 грн. Пунктом 2.1. визначено загальний об`єм замовленого природного газу 12,500 тис.куб. На виконання п.3.5 Договору, позивачем на адресу відповідача направлені акти приймання передачі природного газу за березень та квітень 2024 року, на загальну вартість спожитого природного газу 60 040,94 грн., що дорівнює сумі Договору. У відповідності з вимогами абзацу 4 п.6.2. Договору, відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ у обсязі, що визначений п.2.1. Договору. Факт здійснення оплати підтверджується платіжними інструкціями (платіжна інструкція № 201 від 20.02.2024, платіжна інструкція №400 від 25.03.2024, платіжна інструкція №200 від 20.02.2024, платіжна інструкція №399 від 25.03.2024). Крім цього, чинним законодавством, що регулює відносини у сфері публічних закупівель, не передбачено збільшення обсягів закупівлі та збільшення загальної вартості Договору. На підставі вищевикладеного, просить суд у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг про стягнення 69 261, 31 грн. відмовити у повному обсязі.

У своїх запереченнях на додаткові пояснення відповідача (відповіді на відзив) позивач вказав, що відповідно до п. 2.4. Договору, перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. Обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформлений відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу. Відповідач не надавав Позивачу проект відповідної додаткової угоди щодо коригування замовлених обсягів природного газу відповідно до Договору. За спожитий природний газ у січні 2024 у сумі 82 045,37 грн. та у лютому 2024 у сумі 65 723,23 грн. відповідач повністю розрахувався. Відповідачем не погашено заборгованість за спожитий природний газ у березні та квітні 2024 року, чим порушено умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. Договору. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В своїх запереченнях на відповідь на відзив від 15.01.2025р. Відповідач зазначив, що ним 15.12.2023 було розпочато процедуру закупівлі природного газу по процедурі відкриті торги (з особливостями), що підтверджується ідентифікатором закупівлі UA-2023-12-15-017302-a та звітом про результати проведення процедури закупівлі. У зв`язку з відсутністю пропозицій за результатами проведення конкурентної процедури договір не було укладено, а тому було використано право на укладення прямого договору (пп.6 п.13 Особливостей) з Позивачем. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. З протоколу затвердження річного плану закупівель вбачається, що було проведено закупівлю без використання електронної системи (ідентифікатором закупівлі UA-2024-01-03-003074-a) та укладено Договір на поставку природного газу № 07-5229/24-БО-Т від 29.12.2023 з Позивачем відповідно звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель. 29 грудня 2023 року з метою постачання природного газу, у період з 01.01.2024 р. по 15.04.2024 р. діяв Договір, укладений між АРЗ СП ГУ ДСНС України у Запорізькій області та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Фінансування АРЗ СП ГУ ДСНС України у Запорізькій області, як установи, здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету. Посилаючись на п.6.2, 7.1 Договору та ст.614 ЦК України вказує, що в діях Відповідача відсутні ознаки порушення зобов`язання щодо оплати за Договором, а тому у Позивача відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за невиконання умов Договору. Згідно п. 6.3 Договору Позивача має право припинення газопостачання у випадках передбачених чинним законодавством України. Проте, Позивач маючи інформацію про перевищення обсягів споживання природного газу, не здійснив заходів спрямованих на припинення газопостачання та недопущення споживання природного газу Відповідачем понад підтверджені обсяги споживання, що визначені пунктом 2.1. Договору. Відповідач не має законних можливостей укладати додаткову угоду про зміну ціни в договорі про закупівлю в бік збільшення та, відповідно, здійснювати оплату (п. 19 Особливостей). Відповідачем не було сплачено грошові зобов`язання по актам приймання-передачі природного газу за березень 2024 року та квітень 2024 року, так як сума визначена в цих актах перевищувала загальну вартість договору та враховуючи зазначене вище, здійснити оплату, на законних підставах, було неможливим.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Позивач) та АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИМ ЗАГОНОМ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі Відповідач) 29.12.2023 укладено договір № 07-5229/24-БО-Т постачання природного газу (далі Договір).

Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 3.6 Договору.

Згідно з пунктом 3.5. Договору, приймання-передача газу, поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу.

Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписаний уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору, у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

На виконання умов Договору, з січня 2024 по квітень 2024 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 207 809,54 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 12.02.2024 за січень 2024 р. на суму 82 045,37 грн.;

- акт приймання передачі природного газу від 11.03.2024 за лютий 2024 р. на суму 65 723,23 грн.;

- акт приймання передачі природного газу від 10.04.2024 за березень 2024 р. на суму 59 891,96 грн.;

- акт приймання передачі природного газу від 10.05.2024 за квітень 2024 р. на суму 148,98 грн.

В свою чергу Відповідач, в порушення п. 5.1. Договору, оплату за переданий газ здійснив лише частково на суму 147 768,60 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

-№ 200 від 20.02.2024р. на суму 37987,03 грн.;

-№ 201 від 20.02.2024р. на суму 44058,34 грн.;

-№ 399 від 25.03.2024р. на суму 30429,86 грн.;

-№ 400 від 25.03.2024р. на суму 35293,37 грн.

Отже, розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складає 60 040,94 грн., яку Позивач і просить стягнути з відповідача.

Приймаючи рішення у справі суд враховує, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Таким чином, оскільки наведеними вище належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт порушення Відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати спожитого природного газу на суму 60 040,94 грн., тому суд дійшов висновку, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що згідно п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 5 929,95 грн., згідно розрахунку, здійсненого Позивачем за період нарахування з 16.05.2024 по 30.09.2024.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно наданого Позивачем розрахунку загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 678,75 грн. (період нарахування з 16.05.2024 по 30.09.2024).

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Згідно наданого Позивачем розрахунку сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 2 611,67 грн. (період нарахування з 01.06.2024 по 30.09.2024).

Перевіривши розрахунки Позивача щодо нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою ІС «Законодавство» суд зазначає, що Позивачем допущені арифметичні помилки при здійсненні розрахунків, а тому обґрунтованими є суми: пені - 4569,37 грн., 3 % річних - 521,66 грн., інфляційних втрат 2 611,67 грн., які підлягають стягненню на його користь з Відповідача.

Доводи Відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення суми основного боргу внаслідок неправомірного збільшення Позивачем вартості Договору через збільшення обсягу поставки газу суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Відповідач вказує, що укладання між сторонами 29.12.2023 договір постачання природного газу № 07-5229/24-БО-Т здійснювалось відповідно до вимог «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, оскільки Відповідач є бюджетною установою та всі його фінансові операції здійснюються виключно через органи Державної казначейської служби України.

Вимогами частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною 1 статті 47 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування відповідно до затвердженого розпису бюджету, що є підставою для затвердження кошторисів.

Згідно вимог частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Тобто, оскільки органами Державної казначейської служби України були взяті бюджетні зобов`язання відповідно до укладених Договорів, то здійснювати оплату може виключно відповідно до умов зазначених Договорів.

Окрім цього, відповідно до пункту 3.1. розділу 3 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 року №309 (далі Порядок) для реєстрації бюджетних зобов`язань розпорядник бюджетних коштів, в даному випадку АРЗ СП ГУ ДСНС України у Запорізькій області, здійснює формування та подання документів до системи Казначейства в електронному вигляді за переліком та у строки, визначені пунктами 2.2, 2.4 глави 2 цього Порядку.

Згідно переліку документів визначених Порядком, розпорядник бюджетних коштів (Споживач) повинен подати документ, що підтверджує взяття бюджетних зобов`язань на фінансовий рік, яким і є укладений між Відповідачем і Позивачем Договір.

В свою чергу, пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування, затверджених Постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 р. (зі змінами) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених Законом. Такі випадки є вичерпаними.

Зокрема, чинним законодавством, що регулює відносини у сфері публічних закупівель, не передбачено збільшення обсягів закупівлі та збільшення загальної вартості Договору.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного бюджетного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель, абзац другий п.2.4. Договору є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а відтак не підлягає виконанню з боку Відповідача, що фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Зокрема, пунктом 6.3. Договору визначено право Позивача щодо припинення газопостачання у випадках передбачених чинним законодавством України. Так, абзацом третім пункту 14 розділу ІІ «Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими» Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальнику надано право припинити газопостачання на об`єкти Споживача у разі перевищення підтвердженого обсягу природного газу.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору, а також нормативно-правовим актам, що регулюють порядок постачання природного газу, Позивач, маючи інформацію про перевищення обсягів споживання природного газу, не здійснив заходів спрямованих на припинення газопостачання та недопущення споживання природного газу АРЗ СП ГУ ДСНС України у Запорізькій області, понад підтверджені обсяги споживання, що визначені пунктом 2.1. Договору.

Вказане на думку Відповідача свідчить про злісну бездіяльність Позивача, що має на меті отримання неправомірної вигоди, шляхом стягнення грошових сум з Відповідача у судовому порядку, та як наслідок спричинення шкоди державному бюджету.

Суд не може погодитись з вказаними доводами Відповідача, враховуючи вимоги ст.. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язувався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 12,500 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис. куб. м): січень 2024 3,125, лютий 2024 3,125, березень 2024 - 3,125, квітень 2024 - 3,125, а всього 12,500.

Згідно з пунктами 2, 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Пунктом 2.1.3. Договору встановлено, що загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

Разом із цим, пунктом 2.4. Договору визначено, що перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Аналогічні положення містяться в п. 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, відповідно до яких Споживач самостійно контролює власне газоспоживання.

Судом встановлено, що між сторонами підписано наступні акти приймання-передачі природного газу:

- від 12.02.2024 за січень 2024 р. на суму 82 045,37 грн;

- від 11.03.2024 за лютий 2024 р. на суму 65 723,23 грн;

- від 10.04.2024 за березень 2024 р. на суму 59 891,96 грн;

- від 10.05.2024 за квітень 2024 р. на суму 148,98 грн.

Отже, з урахуванням обізнаності Відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, Відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату.

Підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

На виконання умов Договору, з січня 2024 по квітень 2024 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 207 809,54 грн. Однак оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 147 768,60 грн., чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. Договору.

З наведеного вбачається обов`язок Відповідача у повному обсязі розрахуватися за спожитий природний газ.

Інші доводи Відповідача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, в тому числі але не виключно принципи господарського судочинства: диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості підтверджені належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Заводська, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 34869316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 60 040 (шістдесят тисяч сорок) грн. 94 коп.; пеню у сумі 4 569 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 37 коп.; три проценти річних у сумі 521 (п`ятсот двадцять одна) грн. 66 коп.; інфляційні втрати у сумі 2611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 67 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Заводська, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 34869316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять) грн. 35 коп. сплаченого судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

У повному обсязі рішення складено та підписано 27.03.2025р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.