Ухвала

від 27.03.2025 по справі 917/125/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 917/125/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув заяву керівника Доброславської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-429/25 від 26.03.2025р.) про забезпечення позову у справі №917/125/25

За позовом: Виконувача обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська обл., Одеський р-н., с. Доброслав, вул. Центральна, буд. 85, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4, код ЄДРПОУ 04379746)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» (36039, м. Полтава, вул. Пушкінська, буд. 47, код ЄДРПОУ 39692537)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Керівник Доброславської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «КІП ВАН» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 981 443 грн 52 коп., інфляційних втрат у розмірі 453 917 грн 63 коп. та 3% річних у розмірі 88 343 грн 37 коп.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2025р. справу №917/125/25 передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Матеріали справи №917/125/25 надійшли до Господарського суду Одеської області 06.03.2025р. та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025р. справу передано для розгляду судді Рога Н.В.

Ухвалою від 10.03.2025р. справу №917/125/25 прийнято до розгляду, вирішено розглядати за правилами загального підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 03.04.2025р.

26 березня 2025р. на адресу суду надійшла заява керівника Доброславської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-429/25 ) про забезпечення позову у справі №917/125/25, відповідно до якої прокурор просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ 39692537) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп. та накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ 39692537) у межах суми позову 1 523 704 грн 52 коп. лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що 20.01.2017р. ТОВ «ІНГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 39692537) на підставі декларації про початок будівельних робіт №ОД083170201159, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 20.01.2017р., розпочато будівництво об`єкта за адресою: Одеська область, Лиманський район, територія Крижанівської сільської ради, с. Крижанівка, земельна ділянка кадастровий № 5122783200:01:002:1680 (7- поверховий 2-секційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями буд. № 96).

Державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу від 28.01.2022 р. змінено назву суб`єкта господарювання-замовника будівництва ТОВ «ІНГРАДБУД» на ТОВ «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ 39692537), з одночасною зміною юридичної адреси.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №20-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.

Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020р. №807-IX Лиманський район в Одеській області ліквідовано, Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.

Як зазначає прокурор, сертифікатом №ІУ122210817204, виданим Державною архітектурно- будівельною інспекцією України 27.08.2021р., прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт. Але, встановлений законом обов`язок щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту замовником будівництва не виконано.

Прокурор звертає увагу суду, що відповідним розділом сертифіката №ІУ122210817204 від 27.08.2021р. установлено, що замовник будівництва звільнений від сплати пайової участі відповідно до пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20.09.2019р.

Водночас, як зазначає прокурор, частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у розмірі 2 відсотків вартості будівництва для житлових об`єктів, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Також, прокурор відмітив, що листом Фонтанської сільської ради №03.1-12.01/52 від 07.01.2025р. окружну прокуратуру повідомлено, що замовник будівництва не звернувся у встановлений законом строк до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Прокурор зазначає, що враховуючи що замовник будівництва не звернувся у встановлений законом строк до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об`єкту будівництва, відповідний розрахунок було здійснено Фонтанською сільською радою на запит прокуратури на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

За розрахунком загальна сума безпідставно збережених коштів пайової участі, враховуючи інфляційні нарахування та 3% річних, становить 1 523 704 грн 52 коп., з яких 981 443 грн 52 коп.- безпідставно збережені кошти пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі, 453 917 грн 63 коп. - інфляційні втрати та 88 343 грн 37 коп. - 3% річних, про стягнення яких прокурор звернувся до суду з позовом у даній справі.

Враховуючи все викладене вище, посилаючись на положення ст.ст.136, 137 ГПК України, прокурор вважає, що даному випадку існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КІП ВАН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп. та накладення арешту на нерухоме майно, яке належать ТОВ «КІП ВАН» у межах суми позову 1 523 704 грн 52 коп., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, адже існує вірогідність неможливості виконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора.

Обраний захід забезпечення позову прокурор вважає ефективним, співмірним та адекватним посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2024р. у справі №906/952/23 від 11.12.2023р. №904/1934/23 від 10.11.2020р. у справі №910/1200/20.

Щодо зустрічного забезпечення прокурор зазначив, що відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову можуть бути спричинені збитки, немає.

Розглянув матеріали справи, заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, яке може буде ухвалено на користь позивача. У разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи створять перешкоди його господарській діяльності.

Так, у даному випадку прокурор просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «КІП ВАН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп. та накласти арешт на нерухоме майно, яке належать ТОВ «КІП ВАН» у межах суми позову 1 523 704 грн 52 коп., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, виходячи з того, що предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 981 443 грн 52 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 453 917 грн 63 коп. та 3% річних у розмірі 88 343 грн 37 коп.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004р. № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

На підставі зазначеного вище, суд вбачає наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КІП ВАН» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «КІП ВАН» в межах різниці між сумою ціни позову у межах суми позову (1 523 704 грн 52 коп.) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, суд зазначає, що арешт може бути накладено на конкретне майно, що належить боржнику, а не будь-яке абстрактне.

Прокурором до матеріалів справи не надано доказів того, що ТОВ «КІП ВАН» на праві власності належить певне нерухоме майно, на яке судом може бути накладено обтяження з метою забезпечення позову даній справі.

За таких обставин, заява керівника Доброславської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-429/25 від 26.03.2025р.) про забезпечення позову у справі №917/125/25 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За приписами ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 136,137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Доброславської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-429/25 від 26.03.2025р.) про забезпечення позову у справі №917/125/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ 39692537) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп., та накладення арешту на нерухоме майно, яке належать ТОВ «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ 39692537) у межах суми позову 1 523 704 грн 52 коп., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» (36039, м. Полтава, вул. Пушкінська, буд. 47, код ЄДРПОУ 39692537) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 523 704 грн 52 коп.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

За даною ухвалою стягувачем є: Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл. Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4, код ЄДРПОУ 04379746)

За даною ухвалою боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» (36039, м. Полтава, вул. Пушкінська, буд. 47, код ЄДРПОУ 39692537)

Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 27 березня 2025р.

Суддя Рога Наталія Василівна