Рішення від 20.03.2025 по справі 490/8331/23

н\п 2/490/2782/2023 Справа № 490/8331/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А.,за участю секретаря Вознюк Д.І., за участю позивачки, представників відповідача ТОВ "Центральний 1" адвоката Татарінова В.П., директора Товариства Старєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства зобмеженою відповідальністю«Центральний 1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

29.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства зобмеженою відповідальністю«Центральний 1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позову позивач вказує, що 15 березня 2023 року відбулося залиття квартири з квартири, яка знаходиться поверхом вище за адресою : АДРЕСА_1 , власницею якої є ОСОБА_2 . Факт залиття квартири зафіксовано актом про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 16.03.2023 року № 1, складеним комісією за участі сусідів ОСОБА_1 . До вказаного акту було також включено представника ТОВ "Центральний 1",однак на складання акту він не прийшов.

При обстеженні мереж під час складання акту були встановлені явні ознаки прориву труби водопостачання по стояку, а саме на 4 поверсі в стелі квартири АДРЕСА_3 , про що свідчать фото пошкодженої труби, знятої звідти при усуненні аварійної ситуації 15.03.2023 року.

Винною особою за актом визначено ТОВ "Центральний 1", адже ніякого обслуговування чи ремонту системи водопостачання по стояку з його боку не проводилось.

ТОВ "Центральний 1" є управителем будинку АДРЕСА_4 згідно договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2019 року.

ОСОБА_1 неодноразово запрошувала представників ТОВ "Центральний 1" з метою складання та засвідчення акту залиття її житлового приміщення.

Представник ТОВ "Центральний 1" для складання акту 15.03.2023 року так і не з`явився ,а тому 16.03.2023 року комісія у складі сусідів ОСОБА_1 була вимушена скласти акт залиття квартири АДРЕСА_5 без його участі.

Також, через неодноразові безрезультатні відписки ТОВ «Центральний 1» ОСОБА_1 в червні 2023 року звернулась на урядову «гарячу» лінію щодо порушення відповідачем 2 своїх зобов`язань. На її звернення, до неї прибули співробітники правоохоронних органів, які повторно обстежили місце аварії та надали письмовий лист-відповідь від 24.07.2023 р. № Г-11/51/10. У вказаному листі правоохоронні органи констатують, що внаслідок підтоплення квартири пошкоджено майно, а саме пошкоджена електромережа, стеля, стіни, покриття підлоги взялось пліснявою та набрякло від вологи. Пошкоджено кухонні меблі, не працює духовка та електрозапальник на газовій плиті, у коридорі набрякла підлога та у ванній кімнаті відійшла плитка. Спірні відносини склались між ОСОБА_1 та сусідами зверху, які регулюються нормами цивільного права та вирішуються у судовому порядку при зверненні потерпілої сторони до суду.

Разом з тим слід зазначити, що сусіди поверхом вище мешканці квартири АДРЕСА_3 вважають, що винним в даній аварії та в нанесенні шкоди позивачці є саме ТОВ «Центральний 1», адже мешканцями квартири АДРЕСА_3 декілька років назад були замінені труби на рівні свого 4го поверху на пластикові.

Враховуючи вищевикладене, позивачка вважає, що порушення її прав та завдання їй шкоди могло бути заподіяне як з боку сусідів, що є власниками та мешкають у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 , які мали втручання в систему водовідведення при заміні труб по стояку на рівні свого поверху (як, до речі, зазначається у листах правоохоронних органів, які двічі виходили на місце аварії та фіксували факт завдання шкоди ОСОБА_1 ), так і ТОВ «Центральний 1», яке є управителем будинку і не дотримується своїх обов`язків згідно чинного законодавства та договору від 01.09.2019 р., не виконує свої функції та зобов`язання щодо утримання в належному стані та здійснення своєчасного контролю та поточного ремонту мереж водопостачання та водовідведення в будинку.

В квартирі АДРЕСА_5 дійсно залито усі стелі та стіни, промокли всі шпалери, плитка,підлога, пошкоджені електропроводка, меблі та побутова техніка. Квартира потребує капітального ремонту, непридатна та небезпечна на даний час для проживання через наявність в ній великої кількості плісняви і сирості. З метою проведення точної оцінки всіх матеріальних збитків, спричинених затопленням квартири, та звернення до суду про їх відшкодування, ОСОБА_1 звернулась до фахівців Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Відповідно до Зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтних робіт в приміщеннях квартири АДРЕСА_6 по ліквідації залиття, складеного фахівцем Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області за поточними цінами станом на 14.07.2023 р., розмір ремонтних робіт в приміщеннях квартири АДРЕСА_6 складає 281296,00 грн. разом з ПДВ.

Відтак позивач,просить стягнути з винних відповідачів на користь ОСОБА_1 : матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в сумі 281296,00 грн.; моральну шкоду в сумі 30000,00 грн.; витрати на проведення кошторисної оцінки матеріальних збитків в сумі 4000,00 грн.

Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, постійному емоційному напруженні, що тягне за собою психологічний дискомфорт та почуття моральної пригніченості, які вплинули на їх психоемоційний стан та погіршили гармонійні адаптовані умови життя і життєдіяльності. Нервові зриви з приводу понівечення житла потягнули інші фізичні ушкодження здоров`я як ОСОБА_1 , так і її чоловіка ОСОБА_1 , який незадовго до залиття квартири переніс операцію на нижніх кінцівках. На даний час позивачка та її чоловік продовжують проживати в цій квартирі, що є небезпечним для стану їх здоров`я, постійно провітрюючи приміщення, що буде неможливо робити з настанням холодів. В квартирі у зв`язку із затопленням відсутні нормальні умови для проживання, забезпечення побутових потреб та приготування їжі.Для здійснення ремонту позивачка коштів не має, вони обидва з чоловіком є пенсіонерами.

28.12.2023 року на адресу суду від представника ТОВ "Центральний 1" адвоката Татарінова В.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає , що ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1» позов не визнає, вважає, що позовні вимоги до Відповідача2 не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1» відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2019 надає послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно положень п. 2.4 Договору до обов`язків управителя, зокрема, віднесено за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку. Отже, капітальний ремонт в утримуваному будинку, у тому числі капітальний ремонт водогонів будинку, не віднесено до поточних обов`язків управителя і може бути виконано управителем або на його замовлення за окремим рішенням співвласників будинку.

Відповідно до п. 2.12.1. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 № 150, заміна ділянок трубопроводів віднесено до капітального ремонту.

Відповідно до відомостей ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1», викладених в листі від 19.12.2023 № 102, протягом дії договору від 01.09.2019 до 15.03.2023 до товариства не надходило жодної заяви та/або рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо необхідності заміни (капітального ремонту) водогону (стояк) в житловому будинку АДРЕСА_4 . Крім того, з метою виконання умов договору від 01.09.2019, в частині утримання мереж водопостачання, в житловому будинку АДРЕСА_4 проводяться поточні огляди мереж, про що складені та виконуються відповідні графіки технічного огляду.

Крім того, відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що залиття сталось в результаті витоку води в квартирі АДРЕСА_3 на магістральному вертикальному водогоні (стояк) в місці з`єднання сталевої та пластикової частин водогону.

Відповідно до технічної документації будинку АДРЕСА_4 мережа водопостачання будинку, зокрема, вертикальні водогони (стояк) будинку виконані з металевих труб.

Заміна частини вертикального водогону (стояк) в квартирі АДРЕСА_3 була здійснена у невідомий період часу, невідомими особами і саме за наслідками здійснення такої заміни частини водогону, відбулась розгерметизація водогону, що стало причиною залиття квартири позивачки.

Дії ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1» щодо виконання умов договору від 01.09.2019 не містять жодної ознаки їх протиправності, а також не вбачається причиннонаслідкових в`язків між діями товариства та залиттям квартири позивачки, відсутня вина товариства в аварій на самовільно заміненому водогоні в квартирі АДРЕСА_3 . Таким чином, в задоволені позовних вимог до Відповідача2 слід відмовити.

Крім того, в розділі Завдана шкода акту від 16.03.2023 зазначено: «Залита стеля, стіни, ламінат, плитка, в убиральні нечитабельне, кухні, електрика, грибок по всій квартирі, двері дерев`яні не закриваються і плесінь внизу і вся квартира в плесняві». Загальновідомим є факт, що розвиток плісняви, до моменту коли вона стає помітна неозброєним оком на різних поверхнях, потребує від декількох днів до декількох тижнів. Від моменту залиття квартири позивачки до моменту складання акту від 16.03.2023 пройшло біля доби.

Таким чином, надані позивачем докази підтверджують, що вже на момент залиття, квартира АДРЕСА_6 знаходилась в занедбаному стані, вся квартира вкрита пліснявою, як зазначено в акті від 16.03.2023. На підтвердження вартості завданої залиттям шкоди та суми вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_5 позивачем надана кошторисна документація, складена співробітниками Регіональної торгово-промислової палати, а не висновок експерта, який би встановлював причино-наслідковий зв`язок між станом квартири, залиттям та обсягом робіт, необхідних для її відновлення. Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідачів не підтверджений належними та допустимими доказами.

03.01.2024року наадресу судувід представника ОСОБА_1 адвоката МатерборчукЮ.В.надійшла відповідна відзив,в якомупредставник зазначає,що у позовній заяві було зазначено, що аварійна служба (диспетчер) ТОВ «Центральний 1» не з`явився за викликом позивача ані зранку, ані вдень, ані ввечері 15.03.2023 р., ані 16.03.2023 р., як і не з`явився жоден інший представник ТОВ «Центральний 1» з метою участі в складанні відповідного акту про факт залиття. При цьому, представник відповідача 2 неодноразово викликався в телефонному порядку, в письмовому порядку та за особистими зверненнями ОСОБА_1 до ТОВ «Центральний 1» (вказане підтверджується долученими до матеріалів позову доказами). Так, з березня по липень 2023 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача , а також до усіх можливих інших інстанцій з приводу неналежного виконання ТОВ «Центральний 1» своїх функцій та обов`язків. В результаті повного ігнорування звернень позивачки, ОСОБА_1 вирішила звернутись до суду за захистом своїх прав та відшкодування їй завданої шкоди. Зверненню до суду передувало проведення експертного дослідження з визначення завданої матеріальної шкоди залиттям квартири, яке відбулось в березні 2023 року.

Слід також звернути увагу, що ТОВ «Центральний 1» ніякого обслуговування чи ремонту системи водопостачання по стояку жодного разу не проводив, що не заперечується і самим відповідачем 2.

Щодо сумнівів відповідача 2 з приводу наявності плісняви в квартирі позивачки, то акт було складено ввечері 16.03.2023 р., після того як позивачка два дні - 15.03.2023 р. та 16.03.2023 р. прочекала на представника ТОВ «Центральний 1» для участі у складанні акту. Тобто станом на час складання акту квартира ОСОБА_1 майже дві доби простояла у воді та сирості, внаслідок чого скрізь почала проявлятись пліснява. Слід також зауважити, що за декілька років до цього в квартирі позивачки було зроблено новий ремонт. А тому, зауваження щодо занедбання квартири не відповідає дійсності та є некоректним з боку представника відповідача 2. Крім того, представник від ТОВ «Центральний 1» мав бути безпосередньо присутнім під час складання акту та неодноразово запрошувався з цією метою, однак відповідач 2 знехтував вказаними обов`язками управителя будинку. Надавати на даний час оцінку квартирі позивачці не входить до компетенції чи повноважень відповідача .

Враховуючи той факт, що в квартирі ОСОБА_1 дійсно залито усі стелі та стіни, промокли всі шпалери, плитка, підлога, пошкоджені електропроводка, меблі та побутова техніка, квартира потребує капітального ремонту, непридатна та небезпечна на даний час для проживання через наявність в ній великої кількості плісняви і сирості, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, яких їй заподіяно.

Ухвалою від 04.09.2023 року дана заява залишена без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

Ухвалою від12.09.2023року данупозовну заявуповернуто позивачуна підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.10.2023 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. від 31.10.2023 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду даної справи.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Баландіної В.Є. № 309 від 31.10.2023 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду від 07.11.2023 року прийнято позов до розгляду та призначено підготовче судове засідання .

Протокольною Ухвалою суду від 24.01.2024 року ОСОБА_3 залучено в якості співвідповідача по справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.03.2024 року зупинено провадження, у зв`язку з призначенням судової експертизи.

20травня 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта №125-137судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2024 року поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 10 грудня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 06.02.2025 року.

27.01.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Матерборчук Ю.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог та долучення додаткових доказів.

В даній заяві представник ОСОБА_1 адвокат Матерборчук Ю.В. зазначає ,що за даним позовом було заявлено позовну вимогу про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 281296 грн. Однак, враховуючи необхідність реставрації кухонних меблів, пошкоджених внаслідок залиття квартири 15.03.2023 р., позивачка вважає за потрібне збільшити позовні вимоги в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму такої реставрації. Відповідно до рахунку № 001068 від 05.12.2024 р. вартість реставрації пошкоджених кухонних меблів становить 25500 грн. Відтак, загальна сума відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням вартості відновлення пошкоджених меблів становить: 281296 грн. + 25500 грн. = 306796 грн

Також, позивачка просить суд долучити до матеріалів справи квитанцію про оплату судової будівельно-технічної експертизи по даній справі в сумі 6070 грн., яку вимушена була оплатити та вартість якої просить відшкодувати. Окрім того, на підтвердження погіршення стану здоров`я чоловіка позивачки у зв`язку з завданням матеріальної та моральної шкоди спричиненої залиттям квартири, ОСОБА_1 просить долучити до справи медичні довідки.

Протокольною ухвалою суду від 06 лютого 2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

18.03.2025 року на адресу суду від представника ТОВ "Центральний 1" адвоката Татарінова В.П. надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Просить суд критично оцінити висновок експерта від 14.05.2024 № 125-137, оскільки, наведені в ньому висновки не є такими і за своєю сутністю є повторенням аргументів позивача і ґрунтуються не на дослідженнях об`єкта (кв. АДРЕСА_5 та АДРЕСА_7 ), а на наявних матеріалах судової справи, а компетенція експерта при складанні висновку викликає сумніви, оскільки висновок ґрунтується на не актуальних нормах законодавства України або нормах, які відсутні в чинному законодавстві. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 43 ЦПК України, просить долучити до матеріалів справи № 490/8331/23 ці пояснення та врахувати їх при винесенні рішення по суті спору.

Висновок експерта від 14.05.2024 № 125-137 спирається на наявність слідів патьоків на трубі стояка в квартирі АДРЕСА_7 ; - Акт № 1 «Про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_8 » від 16 березня 2023 року. З висновку експерта не можна зрозуміти, яким чином експертом встановлено місце аварійного витоку води з системи водопостачання, адже, сліди патьоків на трубі можуть утворитися внаслідок стікання конденсату? Яким чином аварійний виток було усунуто, оскільки з наявних в матеріалах висновку експерта фото не вбачається слідів ремонту водопровідної мережі? Таким чином, висновок експерта від 14.05.2024 № 125-137, в розділі «Дослідження», не містить жодного нового факту дослідження порівняно з інформацією, яка вже містилась в матеріалах судової справи до того, як було проведено експертизу.

19.03.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів на підтвердження заяви про збільшення позовних вимог, а саме фотографій меблів.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з викладених підстав, відмовлилася від добровільного врегулювання спору, який їй запропонували представники ТОВ "Центральний-1". Щодо належного відповідача зазначила, що суд самостійно має визначити винну у залитті квратири особу, оскільки вона не є фахівцем у галузі права. Також підтвердила викладені у позові обставини щодо значного стресу та погрішення стану здоров`я її та її чоловіка після факту залиття квартири, проживання їх тривалий час у плісняві, усунення якої вимагає значних коштів та зусиль, користування пошкодженими кухонними меблями та дверними полотнами.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дідняк І.А. заперечувала проти позовних вимог, оскільки відсутня вина власників квартири АДРЕСА_3 у залитті квартири позивачки.

В судовому засіданні представники відповідача ТОВ "Центральний 1" адвокат Татарінова В.П. та директор Товариства Старєва О.В. запропонували позивачці позасудове врегулювання спору, від якого остання відповіилася. Заперечили проти позову за його недоведеністю та бездоказовістю щодо наявності вини Товариства у неналежному виконанні своїх обов`язків, не заперечуюич при цьому самого факту залиття її квартири. Просили відмовити у задоволенні позову, заявленого до ТОВ "Центральний-1" з викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях підстав.

Відповідча ОСОБА_3 в судове засідання не з`явивися, повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником трьохкімнатної квартири за адресою : АДРЕСА_2 , в якій вона зареєстрована з 2007 року.

Судом досліджено Акт №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_2 від 16.03.2023 року , з якого вбачається , що 16.03.2023 року комісія у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 склала акт №1 від 16.03.2023 року про те , що була обстежена квартира АДРЕСА_6 на предмет залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , квартира розташована на 3-му поверсі , 9-ти поверхового будинку, складається з 3 кімнат. На день обстеження комісія встановила: під час залиття в квартирі АДРЕСА_5 постраждали : стеля,стіни,електрика,плитка на кухні і ванні,ламінат на кухні, газова поверхня,духовка електрична.

В результаті обстеження вищерозташованої квартири АДРЕСА_5 виявлено: затоплена 3-х кімнатна квартира; стеля,мебель,стіни,підлога,електрика.Вода лилась зверху 6 годин.

Причиною залиття квартири АДРЕСА_5 стало прорив стояка труби водопостачання в кв АДРЕСА_3 на 4-му поверсі.

Згідно відповіді ТОВ "Центральний 1" на заяву ОСОБА_1 від 15.03.2023 року про надання акту залиття квартири. ТОВ "Центральний 1", повідомив , що дійсним законодавстом та договором не передбачено складання управителем актів заллитя; а згідно відповіді ТОВ "Центральний 1" на заяву ОСОБА_1 від 01.06.2023 року про надання копії договору та фіксації затоплення - ТОВ "Центральний 1", повідомив , що відповідно до чинного законодавства Україна не передбачено складання актів затоплення управителем. У разі Вас затоплення сусідом зверху, пропонують звернутися до нього з актом-претензії для відшкодування матеріальних збитків.

Згідно довідки, виданої КП "Миколаївводоканал" , 22.03.2023 року за адресою : АДРЕСА_2 основний квартиронаймач, ОСОБА_1 спеціалістами ТОВ "Центральний -1" в результаті аварійної ситуації була знята пломба на лічильнику холодного водопостачання. Лічильник холодного водопостачання знаходиться в робочому стані.

Судом досліджено відповідь ММР Департаменту житлово-комунального господарства на звернення ОСОБА_1 . На даний запит надо роз`яснення, з якого вбачається , що ОСОБА_1 потрібно звернутися з письмовою заявою до управителя багатоквартирного будинку ,який відповідно до укладеної угоди надає послуги з управління багатоквартирним будинком, яке за відповідними договорами забезпечує виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання , водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку з вимогою створення технічної комісії.

Згідно відповіді НПУ ГУНП в Миколаївській області МРУП Відділення поліції №1 від 24.07.2023 року та від 13.06.2023 року на звернення ОСОБА_7 , з якої вбачається , що перевіркою встановлено , що між сторонами вбачається ознаки цивільно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного права та вирішуються у судовому порядку. Заявнику рекомендовано звернутися до суду.

Судом досліджено довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_1 , з якої вбачається , що суму пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.07.2023 року складає : 14700 грн., а сума пенсії за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року складає : 24868 грн.

Також позивачем надано численні медичні документи на на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_1 . Як тсеврджує позивачка, стан здоров`я її чоловіка, який хворіє на цукровий діабет, різко погіршився після затоплення квартири, чим їй також завдано моральної шкоди черех хвилювання за здоров`я її чоловка.

Проте суд звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між наявними захворюваннями позивачки та її чоловіка та затопленням квартири - суду не надано.

Також в судовому засіданні судом досліджений відеозапис, наданий ОСОБА_1 , з якого вбачається факт залиття квартири 15.03.2023 року за адресою : АДРЕСА_2 , а саме потік води через отвори для світильників в стелі та наявність значного шару фоди на підлозі ( щонайменше вище плинтусів). .

Судом досліджено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва від 14 липня 2023 року, складений на замовлення позивачки, ( ремонтні роботи в приміщеннях квартири АДРЕСА_6 по ліквідації залиття) всього за зведеним кошторисним розрахунком сума становить 281296 грн , яка складається з : будівельні роботи - 230733 грн; вартість устаткування - 0 грн; інші витрати - 3680 грн.; податок на додану вартість - 46883 грн. Також до кошгторису додано фотоматеріали, з яких вбачаються очевидні сліди намокання підлоги, стін, стелі, дверних полотен та сліди плісняви на шпалерах.

Судом дослідженовисновок експерта№125-137судової будівельної-технічноїекспертизи поматеріалам цивільноїсправи №490/8331/23,з якоївбачається ,що дослідившистояк трубопроводусистеми холодноговодопостачання в квартирі АДРЕСА_7 ,встановлено:

- стояк водопостачання виконаний з поліпропіленової труби діаметром 50мм,які достатні міцні, легкі в збірці, з`єднуються за допомогою спеціального паяльника шляхом зварювальних робіт при невисокій температурі.

- на поверхні труби стояку водопостачання спостерігається наявність слідів патьоків жовто-бурого кольору, а також заміну в верхній частині пластикової з`єднальної муфти та частини труби стояку в перекритті в верхній частині до квартири АДРЕСА_9 .

Дослідивши трубопровід стояку водопостачання в квартирі АДРЕСА_5 на час проведення експертизи спостерігається наявність незначних жовто-бурих слідів патьоків води, в приміщенні кухні безпосередньо в місті проходження трубопроводів стояків на стінах та стелі наявність темних слідів сирості та цвілі.

На підставівище вказаногов розділі«Дослідження»,а також,згідно наявностіслідів залиттяна трубістояку водопостачання,причиною виникненняаварії 15березня 2023року ставпорив на трубі стояку водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , яка розташована на 4-му поверсі, що привело до залиття квартири АДРЕСА_5 , яка розташована на 3-му поверсі. Згідно з Наказом № 219 від 15.08.2018 Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України, який затвердив «Порядок обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування і ремонту»- труба стояку внутрішнього водопостачання, який проходить через квартири всіх поверхів житлового будинку від лежаків в підвальних приміщеннях до горищного або технічного поверху, відносяться до внутрішньо будинкової системи водопостачання.

Внутрішньо квартирні трубопроводи - водопостачання від запірної арматури на відгалуженні від труби стояку.

Крім того, згідно Договору від 01.09.2019 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», заключний між ТОВ «Центральний-1» в особі генерального директора Герасименка Сергія Олександровича та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що діють на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11.08.2019 (див. арк. спр. 20-24), а також Вимогам до якості послуги управління будинком (Додаток №2 до Договору) «...Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації, інших внутрішньо будинкових мереж проводиться виконавцем робіт з утримання будинку, а саме: Проведення регламентних робіт, усунення виявлених недоліків у роботі внутрішньо будинкових систем, виконання профілактичних робіт проводяться щомісячно, згідно із графіком робіт, складеними за результатом огляду» . Місячна сума витрат у розрахунку на 1 кв.м. загальної площі житлових та нежитлових приміщень у будинку, встановлюється згідно ОСОБА_10 витрат на утримання будинку та прибудинкової території (Додаток №3 до Договору) .

Встановити, чи існує причинно наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю балансоутримувача загальних внутрішньо будинкових мереж будинку АДРЕСА_10 та діями чи бездіяльністю власників квартири АДРЕСА_7 та затопленням 15.03.2023 квартири АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_1 , що як наслідок завдало їй шкоди, не входить до компетенції судового експерта будівельника.

Відповідно до Акту приймання-передачі послуги № 125-137 від 16.04.2024 року та квитнації № 125-137 від 16.04.2024 , ОСОБА_1 спалечено за прведення експертизи 6070 грн .

Відповідно до матераілів справи, відповідачка ОСОБА_2 є власником 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_7 , власником 3/4 часток у праві власності на цю квартиру є ОСОБА_3 на підставі Договру дарування від 15.01.2014 року.

Також позивачем надано рахунок № 001068 від 05.12.2024 р., складений ФОП ОСОБА_11 , згідно якого вартість реставрації кухонних меблів становить 25500 грн.

Як стверджує позивачка, цей рахунок складено саме на підтвердження вартості реставраціїї її пошкоджених меблів саме в її квартирі і ці пошкодження сталися саме внаслідок залиття. Також позивачкою надано фото пошкоджених меблів.

Проте суд не може прийняти до уваги вказані докази як належні та допустимі, оскільки з наданого розрахунку взагалі не вбачається які саме меблі і за якою адресою досліджувалися , як і не встановлено , що пошкодження меблів виникли саме внаслідок залиття цих меблів водою півтора роки назад.

Отже у позовних вимогах щодо стягнення на користь позивачки 25 500 грн витрат на реставрацію кухонних меблів , пошкоджених внаслідок залиття квартири , слід відмовити за недоведеністю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4, 5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням, речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 справа №643/19078/15-ц, провадження №61-17962св18).

Згідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди,її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник (наймач) квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником.

Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що представник ТОВ "Центральний-1" не з`явивися за її викликом для складання Акту про залиття, більш того, в матеріалах справи наявна відповідь представника Товариства, що складання

Актів про залиття квартири не входить до їх повноважень, отже вона вимушена була скласти акт за власною ініціативою за участю сусідів, які бачили факт залиття, але дійсно через декілька місяців після залиття перед тим, як звернутися до суду, просто поставили дату складання Акту наступного дня після залиття.

За такого, суд погоджується з запереченнями представника відповідача щодо неналежності та недопустимості даного Акту як доказу по справі, але при цьому суд враховує, що сам факт залиття квартири позивачки, яке відбулося 15 березня 2023 року, відповідач не заперечує та визнав в судовому засіданні.

Так, приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та втсановивиши дійсні обставини справи, суд не погоджується ні з доводами відзиву ТОВ "Центральний-1"про відсутність його вини , адже ним належним чином виконувалися умови Договру, ні з запереченнями представника відповідчки ОСОБА_2 про недоведеність вини останньої у залитті квартири позивача у зв`язку з тим, що на її думку залиття квартири відбулося внаслідок неналежного контролю з боку керуючої компанії за мережами водопостачання .

Так, відповідно до вимог статті 177 ЖК України громадяни зобов`язані бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання. Із змісту даної норми слідує, що особи, які є власниками житла або такі, які проживають у такому, повинні стежити за належним станом сантехприладів.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади, пристрої, обладнання, що вийшли із ладу з його вини.

Відтак на власника квартири покладається обов`язок щодо підтримання належного стану свого житла та сантехприладів.

Згідно з п. 5 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України 15.08.2018 №219, Обслуговування теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу 1 цього Порядку , точка приєднання внутрішньо-будинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньо-будинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньо-будинкової системи);точка приєднання внутрішньо-будинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньо-будинкової системи).

Відповідно до п.5.3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року №76, під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури, прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку від 14.07.2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 становить 281 296,00 грн. разом з ПДВ.

Розмір витрат позивача на складання зазначеного звіту в сумі 4000,00 грн також підтверджується матеріалами справи і ця сума відноситься до збитків, оскільки такі витрати перебувають у причинному зв`язку із залиттям.

Вимоги ЦПК України не передбачають, що розмір збитків у справі про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири може підтверджуватися виключно висновком експерта, обмежень у засобах доказування для сторін не встановлено. Завдана матеріальна шкода (збитки) власнику майна може бути визначена як оцінювачем, так і експертом. Збитки та розмір відшкодування можуть бути визначені на підставі звіту про оцінку майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності з урахуванням встановлених положеннями (національними стандартами) вимог.

Отже, суд вважає встановленим, що факт спричинення позивачу шкоди внаслідок залиття 15 березня 2023 року її квартири водою, що потрапила з квартири , розташованої зверху, підтверджена належними та достатніми доказами.

Щодо вини відповідачів.

Відповідно п. 9-10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затв. Постановою КМУ від 5 вересня 2018 р. № 712, послуга з управління включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

Під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном, та з дотриманням: встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості житлово-комунальних послуг; вимог до якості, в тому числі щодо періодичності виконання (надання) таких робіт (послуг), визначених договором управління.

Відповідно п. 43 цих Правил, управитель зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору управління, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно Договору від 01.09.2019 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», заключний між ТОВ «Центральний-1» в особі генерального директора Герасименка Сергія Олександровича та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що діють на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11.08.2019 , а також Вимогам до якості послуги управління будинком (Додаток № 2 до Договору) «… Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації, інших внутрішньо будинкових мереж проводиться виконавцем робіт з утримання будинку, а саме: Проведення регламентних робіт, усунення виявлених недоліків у роботі внутрішньо будинкових систем, виконання профілактичних робіт проводиться щомісячно, згідно із графіком робіт, складеним за результатами огляду».

Предметом договру є надання послуги з управління, яка полягає у забезпеченні у правителем належних умов проживання і задволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання та ремонту спільного майна будинку та прибудинкової території. послуга з управління включає , серед іншого, технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення.... аварійних робіт , поточний ремонт спільного майна багатоквратирного будинку тощо.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кожен зі співвласників має право на відшкодування збитків , завданих його майну, шкоди, заподіяної житттю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги з управління .

Відповідно до Розділу 6 Договору,передбачено порядок складання Акту-претензії, який підписується співвласником та управителем у разі повідомлення співвласника про ненадання або неналежне надання послуги зу правління.

Згідно кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території , дійсно включені оплата на технічне обслуговування системи водопостачання та водовідведення.

Представниками товариства так і не надано суду належних пояснень, чому вони відмовилися скласти Акт про аварійну ситуацію в квартирі позивача.

Відповідачем ТОВ "Центральний-1" не надано доказів виконання своїх обов`язків , передбачених розділом 2.3. Технічне обслуговування жилих будинків Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 .

Відповідно до пунктів 5.3.1 - 5.3.4 цих Правил, водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему. Причинами, що погіршують роботу системи, є: - порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем; несправність запірно-регулювальної арматури; незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних труб у неопалюваних приміщеннях; неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадові деформації частин будинку; несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів, прочищень). Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно: знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти); регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно очищати від землі, сміття чи снігу; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки; усувати засмічення в системі; утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях; тримати в порядку поливальні пристрої.

Згідно Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом № 219 від 15.08.2018 Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України, - труба стояку внутрішнього водопостачання, який проходить через квартири всіх поверхів житлового будинку від лежаків в підвальних приміщеннях до горищного або технічного поверху, відносяться до внутрішньо будинкової системи водопостачання. Внутрішньо квартирні трубопроводи - водопостачання від запірної арматури на відгалуженні від труби стояку.

Разом зтим, судвраховує такожі висновки експерта№125-137судової будівельної-технічноїекспертизи ,при проведенніякої експертомвстанволено,що стояктрубопроводу системихолодного водопостачанняв квартирі АДРЕСА_7 , яка належить відповідачам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , виконаний з поліпропіленової труби діаметром 50мм,які достатні міцні, легкі в збірці, з`єднуються за допомогою спеціального паяльника шляхом зварювальних робіт при невисокій температурі, при цьому відбулася заміна в верхній частині пластикової з`єднальної муфти та частини труби стояку в перекритті в верхній частині до квартири АДРЕСА_9 .

Також до позовної заяви позивачкою долучено фото з`єднувальної муфти або ділянки труби стояка.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, її сусіди зверху дійсно міняли стояк в своїй квартирі щще до залиття квартири і в них все було добре, при проведенні ремонту в квратирі вони загальний стояк не замінювали.

Доказів того, що вони зверталися до управителя з питанням заміни загального стояка водопостачання - ні позивачка, ні відповідачі суду не надали і на таке не посилалися.

Експертом зробденовисновок,що причиною виникненняаварії 15березня 2023року ставпорив на трубі стояку водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , яка розташована на 4-му поверсі, що привело до залиття квартири АДРЕСА_5 , яка розташована на 3-му поверсі.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, встановлені судом та підтверджені наявними матеріалами справи, суд приходить до висновку, що неможливо достовірно встановити внаслідок чиїх саме дій- управителя будинку чи власників квартири АДРЕСА_3 стався прорив стояку водопостачання внаслідок його неналежного утримання чи технічного стану.

Але судом встановлено, що ТОВ "Ценетральний -1" не виконував своїх обов`язків як управителя щодо належного обслуговування внутрішньо-будинкових систем водопостачання та нездійсненні належного контроля з боку керуючої компанії за мережами водопостачання , до яких відноситься вказана труба стояку.

Проте не виключається і те, що власники квартири АДРЕСА_3 , які самостійно здійснили заміну загального стояку в своїй квартирі ( спростування цього відповідачами суду не надано) не здійснювали належний контролю за станом труб системи водопостачання та не провели своєчасних заходів для їх ремонту та належної заміни в утсанволеному законом порядку. За такого суд приходить до висновку про наявність вини обох відповідачів у завданні шкоди позивачці.

На рівні ЦК України про солідарні пасивні зобов`язання йдеться: при відшкодуванні збитків та моральної шкоди, що завдані довірителю у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між його представником та другою стороною (частина друга статті 232 ЦК України); при відповідальності боржника і поручителя перед кредитором ж солідарних боржників, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України), осіб, які спільно дали поруку (частина третя статті 554 ЦК України); коли продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу (частина перша статті 808 ЦК України); за договором комерційної субконцесії при встановленні відповідальності користувача та субкористувача перед правоволодільцем за завдану йому шкоду (частина третя статті 1119 ЦК України); Солідарність у ЦК України Ухвала КЦС ВС від 13.11.2019 року у справі № 638/18231/15-ц Верховний Суд 8 Солідарність: матеріальний і процесуальний аспект в практиці Верховного Суду На рівні ЦК України про солідарні пасивні зобов`язання йдеться: за вимогами, що пред`являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем (стаття 1123 ЦК України); за спільними зобов`язаннями, що виникли не з договору простого товариства, або якщо договір простого товариства пов`язаний зі здійсненням підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно (частини перша, друга статті 1138 ЦК України); з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов`язаннями щодо третіх осіб (частина третя статті 1141 ЦК України); особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (стаття 1190 ЦК України); коли набувачами за договором довічного утримання є кілька фізичних осіб, їх обов`язок перед відчужувачем є солідарним (частина третя статті 746 ЦК України); коли за договором найму житла наймачами є кілька осіб, їхні обов`язки за договором є солідарними (частина третя статті 816 ЦК України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

Проте в дійсних правовідносинах сторін не встановлена спільність дій відповідачів щодо завдання шкоди позивачеві шляхом залиття належної їй квартири, отже суд приходить до висновку про наявність рівного ступеню вини у бездіяльності як ТОВ "Центральний-1", так і власників квратири № 88 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В свою чергу , оскільки співвласники квартири мають рівні права та обов`язки щодо належного утримання належного їм нерухомого майна, обидва є користувачами вказаної квратири, не надали суду пояснень щодо встановлення між ними порядку користування квартирою чи розподілу обов`язків щодо витрат на утримання спільного майна, суд приходить до висновку, що їх спільними діями завдана шкода позивачці , яка підлягає стягненню в солідарному порядку.

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами факт залиття її квартири внаслідок бездіяльності відповідачів, розмір завданих збитків, який підтверджений позивачем належними доказами та відповідачами не спростований.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначила, що в даному випадку моральна шкода полягає у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, в якій нещодавно був зроблений новий ремонт, на який вона з чоловіком, як пенсіонери, накопичували довгий час. Також позивачка вказує, що через залиття квартири було порушено її звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для проживання без проведення ремонту. Внаслідок залиття та появи плісняви її чоловік захворів на низку важких захворювання, викликаних стресом, посилилися прояви цукрового діабету.

Надаючи оцінку вимогам про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що пошкодження майна завжди породжує негативні емоції у людини і можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Враховуючи доводи позивачки щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень пошкодження квартири та його особливості (негативний вплив надмірного зволоження приміщення квартири), розмір матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, значення пошкодженої квартири для позивачки (постійне місце проживання), поведінку відповідачів (відсутність будь-якого добровільного відшкодування шкоди та взагалі відмова від будь-якого відшкодування), суд дійшов висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачці моральну шкоду на рівні 20 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог .

Отже, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Центральний 1» 140 648 грн відшкодування матеріальної шкоди та 10 00 грн у відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стягнути в солідарному порядку 140 648 грн відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог. Підтверджені належними доказами судові витрати складаються з 3407,96 грн. суми судового збору , 40000 грн витрат на проведення кошторисної оцінки матеріальних збитків, 6070 грн витрат на провеедння судової екпсертизи.

Керуючись ст. ст. 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства зобмеженою відповідальністю«Центральний 1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариства зобмеженою відповідальністю«Центральний 1» ( м. Миколаїв, вул.Шнеєрсона, 4/4, 54001, код ЄДРПОУ 34889374) 140 648 ( сто сорок тисяч шістсот сорок вісім) грн у відшкодуванння матеріальної шкоди, 10 000 ( десять тисяч ) грн компенсації завданої моральної шкоди, 2000 грн витрат на проведення кошторисної оцінки, 3030 грн витрат на проведення експертизи та 1704 грн судового збору.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в солідарному порядку з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) 140 648 ( сто сорок тисяч шістсот сорок вісім) грн у відшкодуванння матеріальної шкоди, 10 000 ( десять тисяч ) грн. компенсації завданої моральної шкоди, 2000 грн витрат на проведення кошторисної оцінки, 3030 грн витрат на проведення експертизи та 1704 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО