Рішення

від 27.03.2025 по справі 120/7104/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 березня 2025 р. Справа № 120/7104/24

Суддя Вінницького окружного адміністративнлог суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Ладижинського психоневрологічного інтернату до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації, за участі третьої особи - Первинно профспілкової організації Ладижинського дитячого будинку-інтернату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ладижинський психоневрологічний інтернат звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не затвердження штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату. Зокрема, позивач наголошує, що наявні зміни до штатного розпису не враховують гострої потреби в збереженні штатної чисельності молодих медичних медсестер. Водночас відповідачем проігноровано заяви позивача щодо затвердження нового штатного розпису.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того вказаною ухвалою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача залучено первинну профспілкову організацію Ладижинського дитячого будинку.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого зауважує, що позивачем не наведено відповідних законодавчих підстав для внесення змін до діючого штатного розпису. Окрім того, наголошує, що оновлений штатний розпис не було надано позивачем.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у судовому засідання з викликом сторін, оскільки ця справа має досить важливе значення для позивача.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

За приписами ч. ч. 6, 7 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення).

Суд зауважує, що вказане клопотання позивача не обґрунтовано. Крім того, відповідач жодним чином не аргументував у який спосіб характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності зумовлюють проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Одне лиш покликання на важливість справи для позивача як на необхідність проведення судового засідання з повідомленням та викликом у судове засідання сторін, не може бути підставою для задоволення відповідного клопотання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не встановив обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання.

Окрім того представником позивача до суду подано клопотання про долучення доказів, а саме лист Міністерства соціальної політики України від 17.06.2024 року.

Також на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про долучення доказів, а саме, доказів направлення оновленого штатного розпису до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено такі обставини справи.

Рішенням 46 сесії 8 скликання Вінницької обласної ради від 24.11.2023 року № 700 "Про внесення змін до Статуту Ладижинського дитячого будинку-інтернату" внесено зміни до повного найменування юридичної особи з Ладижинський дитячий будинок-інтернат на Ладижинський психоневрологічний інтернат, в частині мети, предмету діяльності, завдань, структури та затверджено Статут останнього у новій редакції.

У зв`язку із змінами, внесеними рішенням Вінницької обласної ради від 24.11.2023 року № 700 на адресу позивача направлено лист від 27.12.2023 року № 03.1-13-6339 щодо розробки та надання на затвердження Департаменту соціальної та молодіжної політики обласної військової адміністрації проекту нового штатного розпису установи з урахуванням вимог, встановлених наказам Міністерства соціальної політики України № 893 від 06.06.2019 року, яким встановлені граничні норми штатних посад.

На виконання вимог відповідача позивачем було надано детальні розрахунки штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату та штатного розпису. Зокрема, відповідно до наданих розрахунків чисельність медичного персоналу інтернату за посадою молодша медична сестра складає 34 штатних посади.

Так, 14.02.2024 року було затверджено штатний розпис Ладижинського психоневрологічного інтернату в межах розміру бюджетних асигнувань.

Надалі листом № 183 від 29.04.2024 року позивач звернувся до відповідача із метою затвердження нового штатного розпису.

Водночас, жодної відповіді відповідачем надано не було.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про оплату праці" держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Статтею 47 БК України передбачено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п. 30 ст. 2 БК України).

Керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах (ч. 1 ст. 51 БК України).

Відповідно до Статуту Ладижинсього психоневрологічного інтернату, затвердженого рішенням 46 сесії обласної Ради 8 скликання від 24.11.2023 року № 700 (далі - Статут) Ладижинський психоневрологічний інтернат фінансується за рахунок коштів обласного бюджету і є неприбутковою організацією (п. 6.2).

Розробка та затвердження штатного розпису бюджетної установи здійснюється з урахуванням особливостей його форми та дотриманням Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 (далі Порядок № 288).

Відповідно до п. 3 Порядку № 288 установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також плани використання бюджетних коштів та помісячні плани використання бюджетних коштів.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів (п. 5 Порядку № 288).

Згідно із п. 6.3 Статуту Ладижинський психоневрологічний інтернат здійснює господарську діяльність у межах бюджетних асигнувань і на основі оперативного управління майном відповідно до єдиного кошторису доходів та видатків, штатного розпису, які затверджуються відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 37 Порядку № 288 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.

Одночасно з кошторисом затверджуються план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувачів), помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, подаються у двох примірниках, один з яких повертається такій установі, а другий залишається в установі, керівник якої затвердив кошторис.

Форма штатного розпису (типового штатного розпису) установи затверджується Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, якщо інше не передбачено законом (абз. 6 п. 28 Порядку № 288).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року № 957 затверджено Типове положення про психоневрологічний інтернат.

Відповідно до п. 56 цього Типового положення визначено, що фінансово-господарська діяльність інтернату провадиться відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджуються структурними підрозділами з питань соціального захисту.

З метою визначення оптимальної чисельності працівників інтернативних закладів/установ системи соціального захисту населення за функціями і виконуваними видами робіт та обґрунтування чисельності працівників під час складання штатних розписів цих закладів/установ наказом Міністерства соціальної політики України від 06.06.2019 року № 893 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення чисельності працівників інтернатних закладів/установ системи соціального захисту населення (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до матеріалів справи, розроблений штатний розпис позивача було затверджено 14.02.2024 року у межах бюджетних асигнувань з урахуванням Методичних рекомендації.

Так, чисельність медичного персоналу інтернату за посадою "Молодша медична сестра (молодший медичний брат) (санітарка палатна)" обраховано у кількості 34 штатних посад, а саме: враховуючи планову кількість ліжок (140 ліжок) обраховано 4,5 штатних одиниць/посад на один цілодобовий пост на 30 ліжок та передбачено 21 посаду. Крім того, враховуючи, що в закладі надаються послуги стаціонарного догляду 103 ліжковим хворим, додатково обраховано в штатному розписі 1 штатну посаду на 8 ліжкових хворих та передбачено 13 посад.

Водночас, розділом ІІІ (Карта 2) Методичних рекомендацій наведена рекомендована чисельність медичного персоналу психоневрологічних інтернатів.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що аналізовані Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, а не обов`язковий характер. Вони слугують орієнтиром в процесі, що передує створенню штатного розпису.

Більше того, суд вважає за доцільне зауважити, що коли рекомендації носять імперативний характер, то відбувається підміна понять, а саме: здійснення законотворчої діяльності суб`єктом, який на це не має права та порушення функцій наявної дискреції у органу, що керується такими рекомендаціями.

Тобто, у контексті наведеного, суд зауважує, що в разі систематичного виконання певних видів робіт до штату інтернатного закладу/установи може бути введений додатковий персонал.

Відповідно до матеріалів справи у Ладижинському психоневрологічному інтернаті проживають підопічні з важкими психологічними, фізичними розладами та, які потребують постійної сторонньої допомоги.

У свою чергу, нестача медичного персоналу призводить до погіршення надання якісних соціальних та медичних послуг, що порушує гарантоване право на охорону здоров`я.

Положеннями 47 Порядку № 288 передбачено, що зміни до штатних розписів вносяться у порядку та за формою, встановленими для їх затвердження.

Відтак, законодавством не заборонено установам протягом фінансового року вносити зміни до штатного розпису.

Окремо суд звертає увагу, що подання попереднього штатного розрахунку з урахуванням вимог Методичних рекомендацій на виконання вимог відповідача, не свідчить про відсутність необхідності збільшення чисельності штату.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до суб`єктів владних повноважень, зокрема й до відповідача, із листами, у яких вказував про недостатність медичного персоналу для належного функціонування інтернату.

Водночас, листом Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації від 17.04.2024 року повідомлено, що розуміючи важливість та соціальну значимість функціонування установи та якісного надання соціальних послуг клієнтам Ладижинського психоневрологічного інтернату, ними було адресовано звернення до Міністерства соціальної політики України щодо надання роз`яснень з приводу можливості включення до штатного розпису 75 штатних посад "молодша медична сестра".

Відтак, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо доведення позивачем необхідності збільшення штатної чисельності посад.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року позивачем було направлено на електронну адресу відповідача заяву про затвердження штатного розпису із долучення відповідного штатного розпису.

Суд зауважує, що електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо неотримання ним відповідної заяви.

Окремо суд зазначає, що згідно з положення п. 47 Порядку № 288 зміни до планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів (крім закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, які є структурними підрозділами або відокремленими структурними підрозділами закладів вищої освіти, що не мають статусу юридичної особи) вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження, на підставі довідок, форми яких затверджуються Мінфіном. При цьому плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів не перезатверджуються.

Абзацом 4 пункту 28 Порядку № 288 передбачено, що розпорядники розрахункові обсяги витрат приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, та інші витрати повинні бути приведені у відповідність з обсягами бюджетних асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем, як розпорядником вищого рівня не було оцінено можливість збільшення чисельності штатних посад у межах наявного бюджетної обсягу, не ініційовано питання щодо можливості збільшення кошторису на установу тощо.

Суд акцентує увагу, що право будь-якої особи звернутися із відповідним зверненням - кореспондує із обов`язком суб`єкта владних повноважень надати відповідь на таку заяву, у тому числі і надати роз`яснення щодо необхідного пакету документів для розпорядника фінансів вищого рівня.

Відтак, відповідачем допущено протиправну бездіяльність Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо не розгляду питання ініційованого до заяви від 29.04.2024 року про затвердження штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було розглянуто відповідну заяву та наявність відповідної дискрекції, суд вважає, що належним та ефективним захистом прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву від 29.04.2024 року.

Відтак, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Розподіл витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Ладижинського психоневрологічного інтернату (вул. Степова, буд. 1А, с. Заозерне, Гайсинський р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 21722269) до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40159685),за участі третьої особи - первинної профспілкової організації Ладижинського дитячого будинку-інтернату (вул. Степова, буд. 1а, с. Заозерне, Гайсинський р-н, Вінницька обл.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Депртаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо не розгляду заяви від 29.04.2024 року про затвердження штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату.

Зобов`язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути заяву від 29.04.2024 року про затвердження штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Ладижинського психоневрологічного інтернату понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович