Постанова

від 19.03.2025 по справі 379/728/24

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 379/728/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5083/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Зінкіна В.І.,-

встановив:

У липні 2024 року ПОСП «НИВА» звернулось до суду із названим позовом.

24 жовтня 2024 року до Таращанського районного суду Київської області від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Названа заява обґрунтована тим, що на момент пред`явлення позову позивачу не було відомо, що спірні посіви озимого ріпаку знищені. Вказана обставина встановлена під час огляду посівів ПОСП «НИВА» 16 липня 2024 року.

18 листопада 2024 року представник відповідача подала до суду заяву про стягнення з ПОСП «НИВА» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 рокупровадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Зобов`язаноГоловне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «НИВА» сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

У задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат та стягнення з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви та стягнути із позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПОСП «НИВА» просить ухвалу суду від 18 листопада 2024 року залишити без змін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвала суду в частині закриття провадження не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат суд першої інстанції вважав, що сам по собі факт закриття провадження у справі не є безумовною підставою компенсації понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 2, ч. 3, ч 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Судом встановлено, що ПОСП «НИВА» звернулося до суду першої інстанції із позовом 04 липня 2024 року та просило визнати за позивачем право власності на посіви озимого ріпаку, що зростають на земельній ділянці з кадастровим номером 3224481000:03:002:0136, площею 3,1202 га.

24 жовтня 2024 року до Таращанського районного суду Київської області від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Представник позивача зазначила, що на момент пред`явлення позову позивачу не було відомо, що спірні посіви озимого ріпаку знищені. Вказана обставина встановлена під час огляду посівів ПОСП «НИВА» 16 липня 2024 року.

Так, звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Саме по собі подання заяви про закриття провадження у справі не є необґрунтованими діями позивача, оскільки вказане є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду справи без ухвалення рішення, що само по собі не свідчить про необґрунтованість дій позивача, а також про його обізнаність на час звернення до суду з позовом про відсутність порушень його права (відсутність посівів ріпаку на земельній ділянці).

Вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції правильно виходив із відсутності підстав для визнання дій позивача необґрунтованими.

Під час судового розгляду цивільної справи №379/728/24, суд першої інстанції не встановлював та не застосовував до позивача будь-яких заходів у зв`язку із зловживанням правами.Провадження у справі закрито за заявою представника позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 18 листопада 2024 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 28 березня 2025 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: О.В. Желепа

С.Г. Музичко