Ухвала

від 25.03.2025 по справі 200/439/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 березня 2025 року Справа №200/439/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області щодо невключення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відомостей про нарахування єдиного соціального внеску за період з 20.10.2014 по 13.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області привести у відповідність інтегровану картку платника - ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей щодо нарахування сум єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.10.2014 по 13.02.2020.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).

На адресу суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з підстав дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи.

Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 12 зазначеного Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 6 вказаної статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст. 12 КАС України визначено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, зокрема, до таких належать справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 4 ст. 257 КАС України.

Згідно з матеріалами справи позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути пеню з державного бюджету, нарахування якої обумовлено невиплатою у встановлені строки бюджетного відшкодування.

Зазначена категорія справ не визначена у переліку ч. 4 ст. 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також враховуючи наявність кількох тотожних спорів між тими ж самими сторонами з приводу стягнення пені через несвоєчасне відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, які відрізняються лише періодами нарахування такої пені, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивач по справі ставить перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів. При цьому, з огляду на предмет позову та характер правовідносин у розглядуваній справі, суд вважає, що немає явної необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи безпосередньо у судовому засідання, як і у виклику свідків.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справіv. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Тому, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.С. Зеленов