Рішення

від 28.03.2025 по справі 200/5344/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 року Справа№200/5344/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості, до відповідача 2: Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості, до відповідача 2: Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 25.06.2024 року на адресу Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості (далі відповідач 1) нею був направлений запит про отримання копії відповідних документів. Відповідач 1 отримав її запит 29.06.2024 року, про що свідчить відповідні дані з електронної бази АТ «Укрпошта». Позивач зауважила, що згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян»: «Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів». Позивач закцентувала свою увагу на тому, що до теперішнього часу відповідну письмову відповідь на її звернення на адресу її листування та на її адресу не направив, що вважає грубим порушенням своїх прав.

Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості було надано відзив на позовну заяву, в якому було зазначено, що Полтавською філією не отримувалось 29.06.2024 року (субота-вихідний день) від гр. ОСОБА_1 звернень датованих 24.06.2023 року. Окрім того, Полтавською філією взагалі не отримувалось жодного звернення від громадянки ОСОБА_1 . В той же час, 27.06.2024 року до відповідача 1 надходило звернення лише від суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 24.06.2024 року (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єкт господарювання зареєстрований в м. Полтава) і за наслідками розгляду якого, відповідачем 1 у місячний термін надано відповідь за вих. № 1650/0314 від 26.07.2024 року та цього ж дня направлено її підприємцю. Відповідач 1 просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Полтавським обласним центром зайнятості (далі - відповідачем 2) було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що жодні позовні вимоги до Полтавського обласного центру зайнятості позивачем не заявляються. Відповідач 2 зауважив, що протягом 2024 року не отримував жодного звернення від гр. ОСОБА_1 , зареєстрованої згідно з позовом та документами доданими до нього в Донецькій області, та не отримувалось будь-яких звернень від ФОП ОСОБА_1 , зареєстрованої в м. Полтава. З урахуванням наведеного, відповідач 2 не міг здійснювати розгляд звернень ні позивача, ні ФОП ОСОБА_1 , надавати на них відповіді, направляти цю відповідь на будь-яку адресу або ж перенаправляти звернення вищезазначених осіб за належністю. Відповідач 2 закцентував свою увагу на тому, що Полтавська філія Полтавського обласного центру зайнятості є структурним підрозділом відповідача 2, то від імені філії повідомив, що Полтавською філією звернень від гр. ОСОБА_1 , зареєстрованої в Донецькій обл. в 2024 році не отримувалось. Відповідач 2 звернув увагу, що «29.06.2024 року» Полтавською філією і не могло бути отримане звернення гр. ОСОБА_1 від 24.06.2023 року, тому що згідно з регламентом роботи Полтавської обласної служби зайнятості, що розміщений в мережі інтернет у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Полтавського обласного центру зайнятості 29.06.2024 року є суботою, а субота є неробочим днем. Відповідач 2 зауважив, що йому є невідомий факт куди саме гр. ОСОБА_1 було направлено звернення від «24.06.2023 р.» та хто «29.06.2024р.» отримав це звернення. Окрім того, невідомо чи направлялось гр. ОСОБА_1 звернення від 24.06.2023 р. взагалі будь-кому будь-коли. Окрім того, квитанція поштового відправлення №8511308777395 надана позивачем суду, не підтверджує того, що саме звернення від 24.06.2023 року позивачем було направлено в Полтаву. Відповідач 2 зазначив, що на виконання ухвали суду від 27.01.2024 року, від імені Полтавської філії направляє копію звернення ФОП ОСОБА_1 (зареєстрованої згідно з відомостями ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в м. Полтава) від 24.06.2024 р. (додаток 6) та копію відповіді на нього (додаток 7) та звернув увагу, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та відповідачем 1 не відносяться до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду, а тому не можуть розглядатися відповідним судом. Відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та закрити провадження по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року по справі №200/5344/24 - позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 року постановлено: апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в справі № 200/5344/24 - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в справі №200/5344/24 - скасувати, а справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Таким чином, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 року вирішено направити справу №200/5344/24 на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2025 року по справі №200/5344/24, головуючим суддею призначено суддю Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 залучено Полтавський обласний центр зайнятості до участі у справі №200/5344/24 в якості другого відповідача. Розгляд справи №200/5344/24 розпочато спочатку. Встановлений відповідачу 2: Полтавському обласному центру зайнятості п`ятнадцятиденний строк для подання до суду: відзив на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у ньому; інформацію про те, чи зверталась ОСОБА_1 або фізична особа підприємець ОСОБА_1 із зверненням від 24.06.2024 року відправленого засобами «Укрпошта» за рекомендованим листом №8511308777395 від 25.06.2024, у разі наявності/відсутності такого звернення надати відповідь із зазначенням цієї інформації. Встановлений відповідачу 1: Полтавській філії Полтавського обласного центру зайнятості строк для подання до суду: належним чином завірену копію звернення (заяви) від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 24.06.2024 року та копію відповіді від 26.07.2024 року із зазначеною адресою куди була надіслана ця відповідь; також надати інформацію щодо звернень за 2024 рік, які надійшли від фізичної особи ОСОБА_1 якщо такі мали місце, у разі відсутності таких звернень надати відповідь із зазначенням цієї інформації.

Позивач про прийняття справи до свого провадження у справі був повідомлений судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації у нього кабінету електронного суду де в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 10.01.2025.

Відповідач 1 про прийняття справи до свого провадження був повідомлений судом належним чином, шляхом надсилання на електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуального документу, що підтверджується карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року №200/5344/24.

Відповідач 2 про залучення його співвідповідачем по справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у нього реєстрацією кабінету в «Електронному суді» де в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено - 28.01.2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача направити за адресою її листування: АДРЕСА_1 - копію відзиву разом з додатками по цій справі та надати на адресу суду відповідні докази - відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у задоволенні клопотання представника Полтавського обласного центру зайнятості про закриття провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості, до відповідача 2: Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 є громадянкою України, місце проживання якої зареєстроване за адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_2 виданим Новоазовським РВ УМВС України в Донецькій області від 16.12.1999 року.

Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується наявною в матеріалах позовної заяви копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , відповідно до якого їй призначена пенсія по інвалідності.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.01.2017 року №55372 виданою Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради.

Позивач є фізичною особою підприємцем - ФОП ОСОБА_1 , місцезнаходження якої - АДРЕСА_4 ; види діяльності - 41.10 Організація будівництва будівель (основний) 69.10 Діяльність у сфері права; інформація для здійснення зв`язку - телефон 1: НОМЕР_4 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші відомості: 23/05/1973 - дата народження. Дата та номер запису про проведення державної реєстрації - 12.02.2018, номер запису: 22690000000015475. ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного внеску взята на облік Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Вищезазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією детальної інформації про фізичну особу-підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань надану в якості доказів відповідачами по справі.

Відповідач 1: Полтавська філія Полтавського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ: 44908491) - у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідач 2: Полтавський обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ: 03491234) - у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає: - «25.06.2024 року на адресу Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості мною був направлений запит про отримання копії відповідних документів. Відповідач отримав мій запит 29.06.2024 року, про що свідчить відповідні дані з електронної бази АТ «Укрпошта».».

Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку, позивачем 25.06.2024 року було здійснено відправлення №8511308777395 АТ «Укрпошта» з відділення АТ «Укрпошта», ВПЗ Костянтинівка 13, 85113, Костянтинівка вул. Європейська, 65, яким було надіслано рекомендований лист до Центру зайнятості 36039 Полтава.

За трекінгом по №8511308777395 на сайті - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, судом було перевірено інформацію про надсилання рекомендованого листа позивачем відповідачу 1 та за посиланням за зазначеним номером зазначається, що «Дані про відправлення за номером 8511308777395 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.».

Відповідач 1 у своєму відзиві зазначив: - «В той же час, 27.06.2024 р. до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості надходило звернення лише від суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єкт господарювання зареєстрований в м. Полтава (додаток 1)) від 24.06.2024 р. і за наслідками розгляду якого, відповідачем у місячний термін надано відповідь за вих. № 1650/0314 від 26.07.2024 р. та цього ж дня направлено її підприємцю (додаток 2)».

Слід зауважити, що суд в своїй ухвалі від 01 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишив без руху та надав позивачеві строк для надання до суду: приведені у відповідність позовні вимоги зазначені в резолютивній частині позовної заяви відповідно до наданих доказів або ж надати докази відповідно до заявлених позовних вимог, а саме: копію листа з зазначенням у ньому адресата, до якого було надіслано відповідне звернення, та надати відповідну копію цього листа-звернення із зазначенням порушених питань у ньому; докази надіслання рекомендованого листа до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості.

Станом на час розгляду цієї справи по суті, цих даних, а саме самого звернення від 25.06.2024 року позивачем на адресу суду надано не було, таким чином ідентифікувати, яке саме звернення (порушені питання зазначені у ньому) та ким саме було надіслано чи ОСОБА_1 як фізичною особою, чи Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу відповідача 1 у суду немає можливості.

Суд вважає необхідним зазначити, що в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 року по справі №200/5344/24 суд зазначив, що: - «Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач (який зазначений в позові), у своєму відзиві вказав на отримання листа, факт отримання не є спірним.

Зазначає, що відповідачем підготовлено та направлено відповідь на звернення.

Та вказує, що спірним питанням в даній справі є саме адреса, за якою відповідач мав направити вищевказану відповідь.».

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що мова йде про лист надісланий Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за датою - 24.06.2024 року, на який Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості було надано відповідь від 26.07.2024 року №1650/0314 та надіслано ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується наявною копією листа ФОП ОСОБА_1 , відповіді відповідача 1 від 26.07.2024 року та квитанцією АТ «Укрпошта» №3603401997382 від 26.07.2024 року.

В даному випадку та з урахуванням зазначеного у постанові Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/5344/24 від 23.12.2024 року, що спірним питанням та підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом позивача була адреса, за якою відповідач мав направити вищевказану відповідь.

Відповідачем 2 в якості доказів до відзиву на позовну заяву були надані довідка Начальника відділу організаційної роботи Полтавського обласного центру зайнятості від 29.01.2025 року №16/09-2/239-25 в якій зазначено, що до Полтавського обласного центру зайнятості звернення від громадянки ОСОБА_1 , як фізичної особи та від ФОП ОСОБА_1 в 2024 році не надходили в тому числі і звернення від 24.06.2024 року (25.06.2024 року) відправлене засобами Укрпошти рекомендованим листом №851130877395.

Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості була надана довідка від 03.02.2025 року №16/46/201-25 в якій було зазначено, що до Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості звернення від громадянки ОСОБА_1 , як фізичної особи в 2024 році не надходили.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Стаття 1 Закону України «Про звернення громадян» гарантує, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначенням ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачає вимоги до звернення.

Зокрема, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Стаття 15 Закону України «Про звернення громадян» регламентує питання щодо розгляду заяв (клопотань) громадян.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачає права громадянина при розгляді заяви чи скарги, а саме громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлені обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Згідно вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

При цьому, відповідно до ст. 24 Закону України «Про звернення громадян», особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Таким чином, кожен громадянин має право звернутись до уповноваженого органу із заявою про сприяння в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів або повідомити про порушення чинного законодавства. Зазначеному праву кореспондує обов`язок державного органу, органу місцевого самоврядування, до якого надійшло таке звернення, об`єктивно та вчасно його розглянути, надати вмотивовану відповідь у строки, встановленні статтею 20 Закону №393/96-ВР, і повідомити про наслідки такого розгляду. При цьому названий Закон встановлює, що розгляд звернення має здійснювати орган, до повноважень якого належить вирішення порушеного у зверненні питання, та якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до їх повноважень, воно пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особу, яка подала звернення.

Відповідно до п.1 Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663, яким затверджено Положення про Державну службу зайнятості (далі Положення), Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України (далі - Мінекономіки).

Пунктом 2 Положення визначено, що служба складається з Державного центру зайнятості, регіональних центрів зайнятості - Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх філій, закладу післядипломної освіти «Центр підвищення кваліфікації служби зайнятості», закладів професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості, інших закладів освіти Державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Пунктом 3 Положення визначено, що служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінекономіки, рішеннями правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Судом було встановлено, що від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 24.06.2024 року на адресу Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості була надіслана заява, яка була отримана відповідачем 27.06.2024 року, про що свідчить у правому нижньому куті прямокутний штамп, в якому зазначено вхідний №852/16/46/2-24.

На зазначену заяву Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості ФОП ОСОБА_1 було надано відповідь від 26.07.2024 року №1650/0314, яку було надіслано на адресу реєстрації позивача як суб`єкта підприємницької діяльності - 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, будинок 21 офіс 4, що підтверджується копією відповіді та копією детальної інформації про Фізичну особу підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом зазначає в позовній заяві: - «Згідно статті 20 закону України «Про звернення громадян»: «Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів». До теперішнього часу, відповідну письмову відповідь на моє звернення, відповіді на адресу мого листування на мою адресу не направив, що вважаю грубим порушенням моїх прав.» та просить суд: - визнати дії Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості щодо не направлення за адресою її листування відповіді на письмове звернення від 24.06.2024 року незаконними, та як похідна позовна вимога, зобов`язати Полтавську філію Полтавського обласного центру зайнятості направити за адресою її листування відповідь на її письмове звернення від 24.06.2024 року.

Слід зауважити, що в даному випадку спірним питанням яке виникло між позивачем та відповідачем 1 є не відсутність наданої відповіді на звернення позивача як такої, а саме стосовно адреси, куди було надіслано цю відповідь відповідачем 1.

Вищенаведене також підтверджується зазначеним у постанові Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/5344/24 від 23.12.2024 року - «Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач (який зазначений в позові), у своєму відзиві вказав на отримання листа, факт отримання не є спірним. Зазначає, що відповідачем підготовлено та направлено відповідь на звернення. Та вказує, що спірним питанням в даній справі є саме адреса, за якою відповідач мав направити вищевказану відповідь.».

В даному випадку з урахуванням приписів Закону України «Про звернення громадян» та відповідно до своїх функціональних обов`язків Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості було надано відповідь від 26.07.2024 року на звернення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 від 24.06.2024 року (дата отримання відповідачем 1 від 27.06.2024 року), тобто у межах місячного строку, як передбачено ст.20 Закону.

Суд зауважує, що приписи Закону України «Про звернення громадян» не містять застережень щодо безумовної адреси на яку слід надавати відповідь.

В даному випадку слід зазначити, що з наявної в матеріалах справи копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданим Новоазовським РВ УМВС України в Донецькій області від 16.12.1999 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .

З наявної в матеріалах справи копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.01.2017 року №55372, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .

Доказів того, що фактичне місце проживання/перебування або офіційно зареєстрованої адреси ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 позивачем на адресу суду не надано та матеріали справи не містять цих доказів.

Суд зазначає, що згідно статті 1 ч.1 абз.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (стаття 4 ч. 1, 2 Закону). Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких осіб, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих осіб у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.

У зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

В свою чергу, в даному випадку мало місце звернення не фізичної особи ОСОБА_1 , а Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , та питання порушені нею у заяві виключно стосувалися її підприємницької діяльності.

Державна реєстрація фізичної особи-підприємця проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження фізичної особи-підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем) (пункт 5 частини четвертої статті 9 Закону № 755).

Пунктом 45.1 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 65.1 статті 65 Податкового кодексу України, взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Взяття на облік здійснюється без подання будь - яких документів, у т.ч. документів, якими підтверджується місце проживання такої фізичної особи.

Отже, основне місце обліку та податкова адреса ФОП визначається за місцезнаходженням, зазначеним в ЄДР.

Судом встановлено, що за даними ЄДР місце знаходження ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , на яку й було надіслано відповідачем 1 відповідь на заяву.

Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів наданих позивачем щодо іншої адреси, за якою вона зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності.

В даному випадку слід констатувати, що надіслання відповідачем 1 на іншу адресу ніж зазначену «для листування» вмотивованої відповіді на звернення позивача жодним чином не порушує її прав та не має для неї жодних наслідків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Полтавська філія Полтавського обласного центру зайнятості при наданні відповіді та її надсилання за адресою реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_1 діяв у порядку та в межах чинного законодавства України.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем 1 не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року позивача було звільнено від сплати судового збору, таким чином суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судового збору в даній справі відсутні.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1: Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості, до відповідача 2: Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 березня 2025 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець