Рішення

від 28.03.2025 по справі 320/14415/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 року о 17:30 год № 320/14415/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ТОВ «ЛЕКС-ГРУП» про зупинення видаткових операцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом, у якому просить:

- зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «ЛЕКС-ГРУП», крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу, шляхом накладення арешту на кошти у розмірі 6 862 433,94 грн, що знаходяться в:

- АТ «ПУМБ», на рахунках:

НОМЕР_1 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_1 - валюта: 840-долар США;

НОМЕР_1 - валюта: 978-євро;

- АТ «РВС БАНК», на рахунках:

НОМЕР_2 - валюта: 980-українська гривня;

- АТ «КБ «ПриватБанк», на рахунках:

НОМЕР_3 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_4 - валюта: 980-українська гривня;

- АБ «УКРГАЗБАНК», на рахунках:

НОМЕР_5 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_5 - валюта: 840-долар США;

- АТ «КБ «ГЛОБУС», на рахунках:

НОМЕР_6 - валюта: 978-євро.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність у ТОВ «ЛЕКС-ГРУП» податкового боргу на суму 6 862 433, 94 грн, що виник з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, та з податку на додану вартість. У зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу та виникненням у податкового органу права податкової застави податковим органом прийнято рішення про опис майна відповідача в податкову заставу. З метою проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий здійснив виїзд за податковою адресою відповідача, однак посадові особи та/або засновники товариства за податковою адресою не знаходилися, місцезнаходження їх невідомо, про що було складено акт відсутності за місцезнаходженням. Такі обставини стали підставою для складення акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим і зумовили звернення до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛЕКС-ГРУП» є юридичною особою, що зареєстрована 24.01.2008, місцезнаходженням: 03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 1, корпус 6, офіс 33, видами діяльності якої є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.20 - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.21 - будівництво трубопроводів, 42.11 - будівництво доріг і автострад, 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи, 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.11 - знесення, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів, 23.64 - виробництво сухих будівельних сумішей, 82.92 - пакування, 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами, 39.00 - інша діяльність щодо поводження з відходами , 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 70.21 - діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність, 85.59 - інші види освіти, 52.10 -складське господарство.

Станом на 27.03.2025 за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 6 862 433, 94 грн, з метою сплати якого на адресу відповідача була спрямована податкова вимога від 22.07.2024 №0015792-1303-2615.

Уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві в порядку статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення від 22.07.2024 №0015792-1303-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «ЛЕКС-ГРУП», яке разом з податковою вимогою від 22.07.2024 №0015792-1303-2615 та листом про виділення активів від 23.07.2024 №66256/6/26-15-13-03-12 були направлені засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на податкову адресу ТОВ «ЛЕКС-ГРУП» (штрихкодовий ідентифікатор № 0690063355298).

Як слідує з матеріалів справи, зазначене поштове відправлення отримано за довіреністю 30.07.2024.

З метою здійснення опису майна, що належить ТОВ «ЛЕКС ГРУП» в податкову заставу, 26.03.2025 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою: ТОВ «ЛЕКС ГРУП» м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 1, корпус 6, офіс 33, та встановлено, що за даною адресою ТОВ «ЛЕКС ГРУП» відсутнє, про що складено акт відсутності за місцезнаходженням від 26.03.2025.

В акті відсутності за місцезнаходженням відповідача зазначено, що посадові особи та/або засновники підприємства за цією адресою не знаходяться, місце знаходження їх не відомо.

Податковим керуючим складено фототаблицю за адресою: 03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 1, корпус 6, офіс 33.

На виконання пункту 91.4 статті 91 ПК України податковим керуючим 26.03.2025 о 14:10 год складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 26.03.2025 №23/26-15-13-03-16.

Вказані обставини були розцінені податковим керуючим як перешкоджання відповідачем виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Як слідує з матеріалів справи у відповідача станом на 27.03.2025 наявний податковий борг у розмірі 6 862 433, 94 грн.

Відповідачем щодо наявного податкового боргу пояснень не надано, як і не надано до суду доказів його погашення.

При цьому дана сума податкового боргу підтверджується відомостями зворотного боку інтегрованої картки платника податків.

Інших доказів щодо того, що між сторонами існує спір про право за даним податковим боргом, підприємством суду не надано.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних вимог відповідачу надіслано податкову вимогу від 22.07.2024 №0015792-1303-2615.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави виникає також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Як зазначено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу 22.07.2024 №0015792-1303-2615, що перебуває у власності платника податків.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві 23.07.2024 відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою документи підприємства, а саме баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості), а також документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави. Повідомлено, що у разі якщо платник податків не погашає податковий борг та не надає зазначені документи, Податковим кодексом визначено такі заходи, як зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, арешт рахунків на суму податкового боргу та адміністративний арешт майна.

Вказану податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу від 22.07.2024 та лист ГУ ДПС у м. Києві від 23.07.2024 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією. Як слідує з матеріалів справи, зазначене поштове відправлення отримано за довіреністю 30.07.2024.

Згідно із пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог вказаної статті Податкового кодексу України та у зв`язку з перешкоджанням відповідачем виконанню повноважень податковим керуючим Хоменко І.О. останньою складено відповідний акт від 26.03.2025 о 14 год 10 хв. про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абз.2 п.91.4 ст.94 ПКУ).

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абз. 3 п. 91.4 ст. 94 ПКУ).

Таким чином, Податковим кодексом України визначено загальне правило, відповідно до якого строк зупинення видаткових операцій визначається судом та не може перевищувати двох місяців.

В той же час, положеннями абз. 3 п. 89.4 ст. 89 ПК України встановлено, що зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що спеціальною нормою, яка визначає правові наслідки у разі недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та ненадання документів для такого опису, є саме підпункт 89.4 статті 89 ПК України.

Таким чином, враховуючи, що податкового керуючого не було допущено до приміщення відповідача для здійснення опису майна у податкову заставу, про що складено відповідний акт б/н від 28.08.2023, в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 89.4 ст. 89 ПК України, а зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна має діяти до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд зазначає, що згідно з приписами пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Відповідно до підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи положення пп. 20.1.31, 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України суд зазначає, що не підлягають зупиненню видаткові операції на рахунках платника податків щодо операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків та погашення податкового боргу.

Доказів на спростування доводів контролюючого органу відповідачем суду не надано і судом не встановлено.

Враховуючи наведене та наявність підстав для задоволення позову, при визначенні строку зупинення видаткових операцій, суд, беручи до уваги обставини справи, суму податкового боргу, вважає за необхідне зупинити видаткові операції на рахунках відповідача (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) до часу його погашення або складання опису майна податковим керуючим задля такого погашення.

Щодо способу захисту порушеного права за даним позовом, суд зазначає таке.

Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому в усіх випадках суд ухвалює рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зупинити здійснення видаткових операцій на банківських рахунках ТОВ «ЛЕКС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 35703872), крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу, шляхом накладення арешту на кошти у розмірі 6 862 433 (шість мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі чотириста тридцять три) грн 94 коп, що знаходяться в:

- АТ «ПУМБ», на рахунках:

НОМЕР_1 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_1 - валюта: 840-долар США;

НОМЕР_1 - валюта: 978-євро;

- АТ «РВС БАНК», на рахунках:

НОМЕР_2 - валюта: 980-українська гривня;

- АТ «КБ «ПриватБанк», на рахунках:

НОМЕР_3 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_4 - валюта: 980-українська гривня;

- АБ «УКРГАЗБАНК», на рахунках:

НОМЕР_5 - валюта: 980-українська гривня;

НОМЕР_5 - валюта: 840-долар США;

- АТ «КБ «ГЛОБУС», на рахунках:

НОМЕР_6 - валюта: 978-євро.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення .

Суддя Лапій С.М.