Справа № 951/196/25
Провадження №2/951/138/2025
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Козівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Істеревича Андрія Зіновійовича звернувся до суду з позовом до Козівської об`єднаної територіальної громади, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Позивач визначив відповідачем Козівську об`єднану територіальну громаду.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 58ЦПК України територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу місцевого самоврядування), або через представника.
Відповідно до статей 1, 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно з частиною першою статті 172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Частиною першою статті 10Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №362/2592/17 дійшов висновку, що правосуб`єктність селищної територіальної громади не передбачає набуття статусу юридичної особи. Територіальні громади реалізують цивільну дієздатність через утворені ними органи місцевого самоврядування, які за законом набувають статусу юридичних осіб та діють від імені та в інтересах територіальних громад.
Отже, належним відповідачем у цій справі є відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної, міської ради.
З огляду на викладене, позивачу слід визначитись з належним відповідачем у справі та вказати в позовній заяві передбачені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України відомості щодо такого відповідача.
Також відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За приписами частини першої статті 190ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Предметом позову є майнова вимога про визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на житловий будинок з господарськимии будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Ураховуючи викладене, ціна позову в цій справі має визначатися, виходячи з вартості спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Однак аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки відсутні документи, що вказують на дійсну вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на момент звернення позивача до суду.
Інформаційна довідка про вартість об`єкта нерухомості №612 від 31.10.2024, відповідно до якої вартість спірного житлового будинку становить 64944,00 грн, на яку покликається представник позивача у позовній заяві, у матеріалах позовної заяви відсутня.
Водночас зі змісту наданої до позовної заяви Інформаційної довідки від 12.03.2024 №114, виданої Комунальним підприємством «Козівське бюро технічної інвентаризації» Козівської селищної ради, неможливо встановити вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивачу необхідно надати підтверджуючі документи на обгрунтування зазначеної у позовній заяві ціни позову.
При цьому суддя звертає увагу, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів позовної заяви позивачем подано квитанцію до платіжної інструкції на переказ коштів від 08.11.2024 №08-1941593/1/С про сплату судового збору в розмірі 1211,60 грн.
Разом з тим відсутність доказів на підтвердження вартості спірного майна позбавляє суд можливості встановити дійсну ціну позову та визначити розмір судового збору, що має сплачуватись за подання цього позову.
Отже, позивачу слід надати докази на підтвердження вартості спірного майна, з урахуванням яких зазначити ціну позову та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання позовної вимоги майнового характеру у розмірі 1% зазначеної ціни позову за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:
отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;
код бюджетної класифікації 22030101;
призначення платежу - 101
Пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п`ята статті 177 ЦПК України).
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася спадщина, яку за законом прийняв його син, як спадкоємець першої черги, ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
За змістом пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Отже, відносини спадкування регулюються ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. Правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилась після 1 липня 2003 року й не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до статей 529-530 ЦК УРСР.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 145/797/15-ц (провадження № 14-608цс18).
Тобто у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
За змістом статті 548ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 549ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, за статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.
Верховний Суду складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного судуу постановівід 25.03.2020у справі№305/235/17роз`яснив,що підфактичним вступому володінняабо управлінняспадковим майном,що підтверджуєфакт прийняттяспадщини,маються наувазі різнідії спадкоємцяпо управлінню,розпорядженню ікористуванню циммайном,підтриманню йогов належномустані абосплаті податківта інших платежів тощо.
Поряд з цим суддя звертає увагу, що до позовної заяви не надано доказів на підтвердження факту прийняття позивачем спадщини з урахуванням вимог статті 549 ЦК УРСР.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- позовної заяви у новій редакції (у примірниках відповідно до кількості учасників справи), у якій уточнити суб`єктний склад учасників справи, зазначивши належного відповідача у даній справі та вказавши визначені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України відомості щодо такого відповідача;
- доказів на підтвердження вартості житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням яких зазначити у позовній заяві ціну позову та в разі необхідності доплатити судовий збір за подання позовної заяви;
- доказів на підтвердження факту прийняття позивачем спадщини після смерті батька, з урахуванням вимог статті 549 ЦК УРСР.
Керуючись статтями 175,176,177,185,258-261,353ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Козівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Лавренюк
Суд | Козівський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2025 |
Оприлюднено | 01.04.2025 |
Номер документу | 126195962 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Козівський районний суд Тернопільської області
Лавренюк О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні