Рішення

від 31.03.2025 по справі 531/2021/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/2021/24

номер провадження 2-др/531/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

31 березня 2025 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Попова М.С.

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача Сідько Світлани Іванівни про ухвалення додаткового рішення по справі №531/2021/24 за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Кумечко Марини Сергіївни, до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М-АГРО ПЛЮС» про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності,

ВС Т А Н О В И В:

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Кумечко Марини Сергіївни, до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М-АГРО ПЛЮС» про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності, задоволено. 26.03.2025 представник позивача звернулася до суду з заявою про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 випрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37100,00 грн. 27.03.2025 від представника відповідача ТОВ «М-АГРО ПЛЮС» Жолонка О.В. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що пропущений строк зверненнея з відповідною заявою. Суд не вбачає необхідності виклику сторін, що не суперечить вимогам ч. 4ст. 270 ЦПК України. Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Відповідно до ч.1ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного. На етапі підготовчого судового засідання, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу. Рішенням суду по даній справі від 13.03.2025, було стягнуто з відповідачів Карлівської міської ради Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «М-АГРО ПЛЮС» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору по 807,47 грн. Зі змісту рішення вбачається, що питання про стягнення витрат понесених позивачкою на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося. Сторони не були присутні в судовому засіданні 13.03.2025 та про наявність рішення у даній справі представнику позивача стало відомо 26.03.2025 після його виготовлення та підписання. Цього ж дня було подано заяву про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 випрати на професійну правничу допомогу. Тому суд вважає, що представником позивача подано заяву про винесення додаткового рішення про стягнення вказаних витрат в межах строку визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно Акту виконаних робіт та наданих послуг від 26.03.2025, квитанції №11 від 26.03.2025, сума витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу склала 37100,00 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню витрати, понесені нею на професійну правничу допомогу. А оскільки права позивача порушено Карлівською міською радою Полтавської області та ОСОБА_2 , саме на них необхідно покласти обов`язок із відшкодування зазначених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.141,270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення поцивільній справі запозовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Кумечко Марини Сергіївни, до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М-АГРО ПЛЮС» про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності. Стягнути з Карлівської міської ради Полтавської області (ЄДРПОУ 21046549, адреса: вул. Полтавський шлях, 85, м. Карлівка, Полтавської області) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: с.Іванівка Полтавського району Полтавської області, витрати на професійну правничу допомогу по 18550,00 грн. ( вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень нуль копійок) з кожного. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя М. С. Попов