Ухвала

від 27.03.2025 по справі 507/1582/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3346/25

Справа № 507/1582/22

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27.03.2025 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Громіка Р.Д., Таварткіладзе О.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Любашівської селищної ради про визнання заповіту недійсним та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановила:

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 05 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Любашівської селищної ради про визнання заповіту недійсним та визначення додаткового строку для прийняття спадщини було задоволено.

Визнано недійсним заповіт від 15 травня 2018 року, складений від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 .

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , встановивши його термін у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Погорєлова С.О., судді учасники колегії: Таварткіладзе О.М., Громік Р.Д.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 20 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 05 листопада 2024 року, та призначено справу до апеляційного розгляду на 27 травня 2025 року.

26 березня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., мотивована тим, що рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2020 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Постановою Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Таварткіладзе О.М., суддів: Погорєлової С.О., Князюка О.В. рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2020 року було скасовано, а позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що у суддів Таварткіладзе О.М. та Погорєлової С.О. вже складена процесуальна позиція з розгляду цієї справи та їх рішення є заздалегідь визначеним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина 1 ст. 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.

Відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Колегія суддів зазначає, що подана ОСОБА_1 заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. обґрунтована тим, що вказані судді вже приймали участь у розгляді цивільної справи, учасником якої є ОСОБА_1 , та ухвалили судове рішення не на користь заявника.

Таким чином, доводи вказаної заяви свідчать про незгоду ОСОБА_1 виключно із процесуальними рішеннями суддів, постановленими у межі іншої справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи заявника в частині щодо необхідності відводу суддів саме з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Отже, незгода із судовими рішеннями, постановленими у інших справах, не може бути підставою для відводу суддів, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цими суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухвалені такого судового рішення, висловлення окремої думки на користь однієї із сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, Белоус М.Г. не зазначено.

Подібна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 року № 46, у пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. доводи щодо існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, є необгрунтованими та такими, що не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України (визначення складу суду). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст. 36-40, 268 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 суддям Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. - необґрунтованим.

Справу передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді Р.Д. Громік

О.М. Таварткіладзе