Ухвала від 31.03.2025 по справі 910/11147/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.03.2025Справа № 910/11147/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури

до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр прав людини"

про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр прав людини" (далі - ТОВ "Міжнародний центр прав людини") про (1) визнання недійсним договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк площею 4642 м2, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрованого в реєстрі 25.01.2021 за № 24 (оспорюваний договір); (2) зобов`язання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради вказану земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням норм земельного законодавства, зокрема положень статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки, по-перше, поновлення договору оренди землі від 17.11.2005, укладеного між відповідачами, мало відбуватися на умовах, визначених цим договором, за правилами чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, тобто станом на 17.11.2005, - на підставі відповідного рішення Київської міської ради, проте рішення про поновлення договору оренди землі Київською міською радою не приймалося. По-друге, ТОВ "Міжнародний центр прав людини" як орендар неналежно виконував умови договору оренди землі, а тому втратив переважне право на його поновлення на новий строк, зокрема, не здійснив забудову земельної ділянки у строк, визначений таким договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/11147/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/11147/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято справу № 910/11147/22 до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 28.10.2024.

24.10.2024 представником прокуратури подано письмові пояснення.

24.10.2024 представником відповідача 2 подано письмові пояснення.

У судове засідання 28.10.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.12.2024.

У судове засідання 02.12.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.01.2025.

У судове засідання 06.01.2025 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 20.01.2025.

У судове засідання 20.01.2025 представник відповідача 1 не з`явився, представники прокуратури та відповідача 2 з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 03.02.2025.

03.02.2025 представником відповідача 2 подано заяву про припинення повноважень представника, повідомлення про зміну представника та клопотання про відкладення судового засідання.

10.02.2025 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 розгляд справи по суті призначено на 03.03.2025.

28.02.2025 представником відповідача 2 подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для долучення доказів та долучення доказів.

03.03.2025 представником відповідача 1 подано заперечення на клопотання відповідача 2.

У судове засідання 03.02.2025 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 31.03.2025.

У судове засідання 31.03.2025 представники сторін з`явились, представник відповідача 2 подав клопотання про зупинення провадження у справі.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача 2 про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/11147/22, з огляду на нижче наведене.

У відповідності до приписів п. 5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3453/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр прав людини" до Київської міської ради про визнання недійсним частини пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки №63-6-00310 від 12.08.2005.

В обґрунтування заявленого позову у справі № 910/3453/25 позивач зазначив, шо 13.05.2000 уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурного комплексу, будівництво якого на земельній ділянці підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт № 867-Хр/Ш від 12.06.2001 року та Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 01.12.2003. 26.04.2004 позивач звернувся до голови Київської міської ради із заявою № 20 про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки за № 90-6-00007 від 15.06.2000, яка була зареєстрована 18.05.2004 за № 28783 головним управлінням земельних ресурсів КМДА, згідно якої позивач вказував, що він побудував сучасний торгівельний комплекс, задовольняючи потреби мешканців Дарницького району в високоякісних товарах та послугах. Однак, як зазначає позивач, сторони не продовжили терміні дії договору оренди земельної ділянки за № 90-6-00007 від 15.06.2000, а уклали Договір оренди земельної ділянки № 63-6-00310 від 12.08.2005, у пункті 8.4 якого зазначено, що орендар зобов`язується завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому законом порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору. При цьому позивач зазначає, що Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 12.07.2005 встановлено що межові знаки від 7 до 9 встановлені всередині існуючих будівель, що свідчить підтвердженням факту наявності будівель на земельній ділянці на момент укладення договору оренди від 12.08.2005. 14.05.2020 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки, за результатами розгляду якого 25.01.2021 між сторонами укладено договір про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк 15 (п`ятнадцять) років, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 24. Однак, позивач зазначає, що фактично наявність пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки № 63-6-00310 від 12.08.2005, який зобов`язує позивача здійснити забудову орендованої ділянки, яка вже була забудована, може слугувати підставою для припинення орендних відносин що є порушенням прав позивача, які виникають з орендних правовідносин між сторонами, в зв`язку з чим просить визнати недійсним частину пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки № 63-6-00310 від 12.08.2005 щодо обов`язку орендаря завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому законом порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

В свою чергу, предметом позову у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк та зобов`язання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/11147/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові зазначив: «Отже, під час вирішення спору у справі, попередні судові інстанції мали достеменно установити, чого проте ними зроблено не було, обставини належного та добросовісного виконання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" умов договору, зокрема з`ясувати на якій стадії перебуває процес забудови земельної ділянки, яку орендар займає з 2005 року, та чи розпочато таке будівництво взагалі, чи було вжито орендарем всіх необхідних та передбачених законодавством і договором дій, спрямованих на забудову земельної ділянки відповідно до умов договору, а у разі можливої затримки у забудові дослідити те, чи не є таке наслідком бездіяльності орендаря або ж це сталося з незалежних від нього причин. Адже законодавчо передбачено, що право на продовження орендних правовідносин має тільки той орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі.».

В силу ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги у справі № 910/3453/25 полягають саме у визнанні недійсним п. 8.4 Договору, обставини щодо виконання якого і мають бути, у відповідності до вказівок Верховного Суду у постанові від 10.09.2024, встановлені судом у даній справі, а отже обставини, що будуть встановленні у судовій справі №910/3453/25, прямо впливатимуть на розгляд справи №910/11147/22 і обставини щодо дійсності чи недійсності означеного пункту правочину, не можуть бути встановлені у даній справі, оскільки у даній справі предметом є Договір про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк площею 4642 кв. м (кадастровий номер 8000000000:90:007:0020) у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Міжнародний центр прав людини", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі 25.01.2021 за №24 та саме у справі № 910/3453/25 предметом є Договір оренди земельної ділянки №63-6-00310 від 12.08.2005, який врегульовував відносини сторін щодо оренди земельної ділянки, до укладення Договору оренди земельної ділянки на новий строк від 25.01.2021, а отже розгляд даної справи неможливий до вирішення пов`язаної з нею справи № 910/3453/25 та відповідно підлягає зупиненню.

З урахуванням вище наведеного, існує об`єктивна неможливість розгляду справи №910/11147/22 до розгляду справи №910/3453/25 та набрання відповідним рішенням законної сили.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Разом з тим, 02.12.2024 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

У відповідності до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У контексті вище наведеного, з огляду на встановлені процесуальним законом строки для вчинення певних процесуальних дій, стадії судового процесу, суд звертається до практики Верховного Суду, зокрема постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, згідно із якою "суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".

Також у пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив:

"Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".

Про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття також зазначено Верховним Судом в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20.

З врахуванням наведених правових висновків, оскільки завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, суд зазначає, що за наявності певних вагомих обставин судом може бути прийняте рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Ураховуючи вище встановлені судом обставини щодо необхідності зупинення провадження у справі №910/11147/22, суд вважає за необхідне повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд зупиняє провадження у справі №910/11147/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3453/25.

Керуючись ст. ст. 181, 182, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Перейти зі стадії розгляду справи № 910/11147/22 по суті на стадію підготовчого засідання у справі.

2. Зупинити провадження у справі № 910/11147/22 до вирішення справи № 910/3453/25.

3. Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/11147/22, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію судового рішення у справі № 910/3453/25, яке набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 31.03.2025.

Суддя О.А. Грєхова