Рішення від 27.02.2025 по справі 351/1933/24

Справа № 351/1933/24

Номер провадження №2/351/196/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Зленка Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Зленко Віталій Анатолійович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із позовною заявою до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_4 зазначає, що згідно із свідоцтвом про право власності на домоволодіння житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав до колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 - матір позивача; ОСОБА_1 - позивач; ОСОБА_2 - позивачка; ОСОБА_3 - позивач. Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року кожному із членів даного колгоспного двору належало по 1/4 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Згідно із заповітом все своє майно ОСОБА_5 заповіла своєму синові - позивачу ОСОБА_1 . Заповіт чинний, не відмінявся та не скасовувався. Родинні відносини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як матері та сина підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа. Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_1 . Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Згідно з довідкою Гвіздецької селищної ради від 22 липня 2024 року № 228 ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому позивач ОСОБА_1 успадкував 1/4 частку спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала його матері ОСОБА_5 , як члену колишнього колгоспного двору.

Отже, позивачу ОСОБА_1 належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачці ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача ОСОБА_1 , належить 1/4 частка спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , як члену колгоспного двору.

Позивачу ОСОБА_3 , який є сином позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також належить 1/4 частка спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як члену колишнього колгоспного двору.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, однак нотаріус видав постанову про відмову вчинення нотаріальної дії у зв`язку із невизначеністю часток у майні колишнього колгоспного двору.

Представник позивачів просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку, за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку, за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явилися, представник позивачів ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Гвіздецької селищноїради Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій позов визнав та просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 19 жовтня 1988 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належав колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Снятинської районної ради народних депутатів № 182 від 12 жовтня 1988 року.

Згідно з копією довідки Гвіздецької селищної ради № 401/02.2-20 від 22 липня 2024 року померлій ОСОБА_5 належить житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Станом на 15.04.1991 в даному господарстві разом з нею були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 - син, ОСОБА_2 - невістка, ОСОБА_3 - онук. На момент смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в даному житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 - син, ОСОБА_2 - невістка, ОСОБА_3 - онук. Заповіт від імені ОСОБА_5 посвідчувався виконавчим комітетом Кулачківської сільської ради 05 лютого 1996 року, занесений в реєстрі за № 4, який не змінювався і не скасовувався.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.1996, виданого Кулачківською сільською радою Снятинського району, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією заповіту, посвідченого 05 лютого 1996 року секретарем Кулачківської сільської ради, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було, де б не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що за законом буде належати їй і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.09.1961 Гвіздецьким рай ЗАГС, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12.08.2024 року № 77963664, інформація про спадкодавця: ОСОБА_5 ; номер у Спадковому реєстрі 30-25 451; місце заведення: Івано-Франківська область Снятинський район друга Снятинська Державна нотаріальна контора; дата заведення: 22.10.2003; номер свідоцтва про право на спадщину у спадковому реєстрі: 315 69 177; стан: чинний; дата видачі свідоцтва:14.11.2003 року; номер в реєстрі: 741; видавник: Івано-Франківська область Снятинський район Друга Снятинська Державна нотаріальна контора; дата та час реєстрації: 14.11.2003 року; реєстратор: друга Снятинська Державна нотаріальна контора.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк Оксани Михайлівни від 02.08.2024 року № 3100214 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якої було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 в Другій Снятинській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 244/2003 на підставі заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину № 280 від 22 жовтня 2003 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , заяв від інших спадкоємців не надходило.

Згідно з довідкою Гвіздецької селищної ради від 22.07.2024 року № 228 ОСОБА_5 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк Оксани Михайлівни від 02.08.2024 року № 311-02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що у зв`язку з тим, що частки у майні колгоспного двору не визначені.

Згідно з випискою з інвентаризаційних матеріалів Коломийського міжрайонного бюро технічного інвентаризації від 22 травня 2024 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 19.10.1988 року на праві власності голови колгоспного двору належить житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, правовстановлюючий документ на який відсутній і частки у колгоспному дворі не визначені. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доп.6Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» роз`яснено судам, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність»щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зіст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність»загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008«Про судовупрактику усправах проспадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР від 18.07.1963 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі ЦК УРСР) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не включаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 . Спадщину позивач прийняв відповідно до вимог закону, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Як вбачається з матеріалів спадкової справи позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно, яке належало спадкодавцю на праві власності.

Однак позивач отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із невизначеністю часток у майні колишнього колгоспного двору.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування.

Як встановлено у судовому засіданні спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а отже, їх частки у цьому майні були рівні та складали по 1/4 у кожного співвласника.

Після смерті одного із співвласників будинку ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом її частки у колгоспному дворі був позивач ОСОБА_1 , який успадкував її 1/4 частку, а відповідно став власником 1/2 частки колгоспного двору, але не оформив свого права власності у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачу з 15.04.1991 належить право власності на 1/4 частку будинку, а також він має право успадкувати після смерті ОСОБА_5 її 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав до суспільної групи «колгоспний двір», а інші позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право власності на 1/4 частку колгоспного двору кожен, яке належить їм ще з 15.04.1991, але не було оформлено у встановленому законом порядку.

На думку суду, без визнання права власності за цими позивачами на їх 1/4 частку колгоспного двору у судовому порядку не дозволить позивачу ОСОБА_1 оформити свою спадщину за заповітом.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що доводи, викладені позивачами у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог є достовірними, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивачів, якими судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачів в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Зленка Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правовласності впорядку спадкуванняза заповітомна 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/4 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/4 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

-відповідач: Гвіздецька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78260, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Гвіздець, вул. Українська, буд. 3, код ЄДРПОУ 20539347.

Суддя Іван ПОСОХОВ