Постанова

від 25.03.2025 по справі 496/6000/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2880/25

Справа № 496/6000/21

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Вадовської Л.М.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ТОВ «Будмарин» - адвоката Згоди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 вересня 2024 року, повний текст якого виготовлено 07 жовтня 2024 року та ухваленого під головуванням судді Пасечник М.Л., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

встановив:

13.12.2021 року ТОВ «Будмарин» звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої неправомірними діями в розмірі 460 000,00 грн., а також судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.04.2017 року між ТОВ «Будмарин» (далі - Продавець) та ОСОБА_1 (далі - Покупець) було укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 1Е, згідно якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права та сплатити їх вартість.

Об`єктом майнових прав, згідно положень договору, є квартира під будівельним номером АДРЕСА_1 , на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (адреса на теперішній час: АДРЕСА_2 ) на земельній ділянці з кадастровим номером 5122783200:02:001:0876. Вартість майнових прав згідно умов договору становить 460 000,00 грн. За змістом п.4.1. договору вартість майнових прав Покупець зобов`язується сплатити Продавцю наступним чином: в строк до 14.04.2017 року Покупець зобов`язується сплатити на користь Продавця суму в розмірі 46 000,00 грн. Залишок боргу - 414 000,00 грн. рівними частинами щомісячно на протязі 8 місяців, починаючи з 14.05.2017 року по 14.01.2018 року включно, сплачувати рівними частинами по 51 750,00 грн. Згідно положень п. 4.3. Договору, розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в порядку, визначеному договором. Розрахунки за даним договором вважаються здійсненими з моменту зарахування Ціни майнового права на поточний рахунок Продавця. Відповідно до п.5.1. договору, майнові права, які є предметом даного договору, передаються Продавцем Покупцю за Актом приймання-передачі після вводу об`єкта будівництва в експлуатацію за умови повної сплати Покупцем вартості майнових прав, виключно після огляду Покупцем об`єкта майнових прав. 07.11.2008 року між Крижанівською сільською радою та ТОВ «Будмарин» укладений договір оренди земельної ділянки площею 11,00 га. з кадастровим номером 5122783200:02:001:0876.

Рішенням Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №507-VII від 18.09.2017 року розглянуто заяву ТОВ «Будмарин» та внесено зміни до вищевказаного договору оренди щодо поділу вищевказаної земельної ділянки на земельну ділянку площею 10,28 га. з кадастровим номером 5122783200:02:001:2808, яка залишається в користуванні ТОВ «Будмарин» та земельну ділянку площею 0,720 га. з кадастровим номером 5122783200:02:001:0876, яка відноситься до земель запасу комунальної власності.

Після винесення зазначеного рішення, між Крижанівською сільською радою та ТОВ «Будмарин» 22.09.2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди з внесенням змін відповідно до рішення сесії.

Однак позивачу стало відомо, що відповідач, не сплативши позивачу жодного платежу за договором, на підставі вищезазначеного договору та використавши підроблений акт приймання-передачі майнових прав від 27.05.2019 року, згідно якого ТОВ «Будмарин» начебто передав ОСОБА_1 , а він прийняв майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 ), для реєстрації речових прав на вказане майно, 30.08.2019 року зареєстрував за собою право власності на квартиру під номером АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 5122783200:02:001:2808.

За вказаними фактами, за заявою позивача, поданою до правоохоронних органів, зареєстроване кримінальне провадження №12021162510001367 за ч.3 ст. 358 КК України.

Враховуючи те, що право власності позивачем на об`єкт нерухомості не було зареєстроване відповідно до законодавства України, у позивача, після введення в експлуатацію об`єкта нерухомості, виникло право власності на майнові права на приміщення, розміщені в будинку, які він мав право реалізувати за його бажанням, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року у задоволенні позову ТОВ «Будмарин» було відмовлено (т.1, а.с.232-245).

В апеляційній скарзі ТОВ «Будмарин» ставить питання про скасування рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.1-8).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Будмарин», суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.10.2021 року на підставі заяви ОСОБА_3 відкрите кримінальне провадження № 12021162510001367 за ч. 3 ст. 358 КК України. У витязі зазначено, що 19.10.2021 року до ЧЧ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від директора ТОВ «Будмарин» ОСОБА_3., в якій він просить вжити заходів правового характеру до невстановлених осіб, які за попередньою змовою здійснили підроблення акту прийому-передачі майнових прав об`єкта нерухомості від 27.05.2019 року.

Листом ТОВ «Будмарин» № 26/07 від 26.07.2021 року повідомлено адвоката Згоду О.О. про те, що від ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу майнових прав № 11 від 06.04.2017 року за період з 01.01.2017 року по 26.07.2021 року, оплат не надходило. Взагалі за будь-якими договорами оплат від ОСОБА_1 не надходило (т.1, а.с.32).

Листом АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 19.11.2021 року № В6/29-9037 повідомлено адвоката Згоду О.О. про те, що на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Будмарин» за період з 06.04.2017 року по 28.10.2021 року надходжень від ОСОБА_1 не було (т.1, а.с.34).

Крім того, листом ПАТ «МТБ Банк» від 29.11.2021 року № 00/4214-0/61.2.2-БТ-К повідомлено адвоката Згоду О.О. про те, що на поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий ТОВ «Будмарин» в ПАТ «МТБ Банк» грошові кошти не надходили від ОСОБА_1 за період з 06.04.2017 року по дату надання відповіді (т.1, а.с.36).

Також листом АТ КБ «Приватбанк» від 23.11.2021 року № 20.1.0.0.0/7-211119/13113 повідомлено адвоката Згоду О.О. про те, що відсутні перерахування на поточний рахунок ТОВ «Будмарин» НОМЕР_3 грошових коштів від ОСОБА_1 в рахунок виконання грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № 11 від 06.04.2017 року в період з 06.04.2017 року по дату подачі даного запиту (т.1, а.с.38).

У звіті ТОВ «Арте Аудит» про фактичні результати виконаних погоджених аудиторських процедур стосовно фінансової інформації ТОВ «Будмарин» від 15.11.2021 року зазначено, що підсумовуючи виконані аудиторські процедури відносно наданого договору № 1Е від 06.04.2017 року купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ТОВ «Будмарин» та ОСОБА_1 , первинних документів - банківських виписок по поточним рахункам Товариства, регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 311, 6811 за період з 06.04.2017 року по 03.11.2021 року, можна зробити висновок, що на поточні рахунки ТОВ «Будмарин» не надходило будь-яких грошових коштів від ОСОБА_1 (т.1, а.с.41-45).

Більше того, у висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №22-872/873 від 29.09.2022 року судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №1202116250001367 зазначено, що проведеними дослідженнями за наданими документами, висновок аудиторського звіту від 15.11.2021 року виконаного ТОВ «Арте Аудит», щодо розрахунків та ненадходження грошових коштів від ОСОБА_1 за договором № 1Е від 06.04.2017 року купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ТОВ «Будмарин» та ОСОБА_1 за період з 06.04.2017 року по 03.11.2021 року, при умові не підтвердження первинними розрахунковими документами оплату ОСОБА_1 вартості майнових прав на квартиру, підтверджується (т.1, а.с.146-152).

Листом прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси від 14.12.2022 року надано дозвіл ТОВ «Будмарин» на використання копій матеріалів кримінального провадження №12021162510001367 в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві (т.1, а.с.153).

Судом першої інстанції допитаний у судовому засіданні директор ТОВ «Будмарин» ОСОБА_3 в якості свідка, який суду пояснив, що він бачив копію акту приймання-передачі майнових прав, підписаний у травні 2019 року. Свідок стверджував, що вказаний акт не підписував, у акті мається не його підпис. Майнові права підприємство почало передавати наприкінці червня 2019 року, тому акт, який є предметом розгляду, не може бути дійсним. Введення в експлуатацію об`єкта будівництва було наприкінці травня 2019 року, і приблизно через місяць ТОВ «Будмарин» почало передавати майнові права. Свідок зазначив, що у ТОВ «Будмарин» була зовсім інша форма акту приймання-передачі. З 2019 року по 2021 рік разом з актом йшла додаткова угода до договорів. Свідок повідомив, що ОСОБА_1 знає заочно, як жителя міста, у відділі продажу ніколи не бачив. Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що у травні 2019 року він ще не був директором ТОВ «Будмарин», а тому він не міг підписати акт прийому-передачі майнових прав. Коли передавалися майнові права проводилася ревізія по всім платежам. Неможливо передати майнові права, якщо вони не сплачені у повному обсязі. Після введення в експлуатацію був фактичний обмір всіх квартир, тому у разі розбіжностей у квадратурі, безпосередньо зв`язувалися з бухгалтерією, потім з покупцями, для подальшої рекомендації доплатити за метраж, що передбачено договорами. Була квартира, по якій не було сплачено жодної гривні. Тому, ОСОБА_1 навіть не телефонували, оскільки не було договору та не здійснено жодної оплати. ТОВ «Будмарин» є платником ПДВ, тому всі розрахунки здійснювалися в безготівковій формі.

Зазначені докази в своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № 1Е від 06.04.2017 року, укладеного між ТОВ «Будмарин» та ОСОБА_1 , щодо сплати ним на користь ТОВ «Будмарин» грошових коштів у сумі 460 000 грн.

З підстав викладеного, позовні вимоги ТОВ «Будмарин» підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому слід зазначити, що згідно ч.2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.05.2021 року по справі № 910/11027/18 зазначила, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як: - неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду; - вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Так, колегія суддів зазначає, що в даному випадку маються всі 4 складові цивільного правопорушення, а саме:

1)неправомірність поведінки відповідача ОСОБА_1 , що виразилося у використанні фактично непідписаного акту приймання-передачі майнових прав однією із сторін;

2)наявність шкоди, що полягає у вибутті з власності позивача майнових прав на об`єкт нерухомості - квартири під АДРЕСА_4 ;

3)причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, тобто використання фактично непідписаного акту приймання-передачі майнових прав від 27.05.2019 року однією із сторін, що стало підставою спричинення майнової шкоди позивачу у вигляді вибуття з його власності майнових прав на об`єкт нерухомості;

4)вина заподіювача шкоди - відповідача ОСОБА_1 , так як матеріали справи не мають належних і допустимих доказів виконання ним п.4.1 договору купівлі-продажу майнових прав № 1Е від 06.04.2017 року (т.1, а.с.12).

При цьому, представник позивача посилається на те, що в діях відповідача містяться ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України. За даними фактами відкрито кримінальне провадження № 12021162510001367 за ч.3 ст. 358 КК України.

Так, зі змісту наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження № 12021162510001367, вбачається, що 19.10.2021 року до ЧЧ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від директора ТОВ «Будмарин» ОСОБА_3., в якій він просить вжити заходів правового характеру до невстановлених осіб.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі доказ існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскаржуваного рішення суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки рішення у справі ухвалено не у відповідності до вимог матеріального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати і прийняти постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Будмарин» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити та тягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будмарин» завдану шкоду у розмірі 460 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Будмарин», на його користь з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій, у загальній сумі 17 250 грн. (т.1, а.с.10, т.3, а.с.9).

Що стосується витрат на правову допомогу, то колегія суддів не вирішує зазначене питання, так як представник ТОВ «Будмарин» адвокат Згода О.О. заявив суду апеляційної інстанції, що розмір вказаних витрат буде ним розраховано додатково і подано до суду.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин» задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин», код ЄДРПОУ: 33656758, шкоду у розмірі 460 000,00 (чотириста шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмарин», код ЄДРПОУ: 33656758, судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 17 250,00 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.03.2025 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.М. Вадовська

О.С. Комлева