Ухвала

від 31.03.2025 по справі 160/5531/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 березня 2025 року

м. Київ

справа № 160/5531/23

адміністративне провадження № К/990/10990/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/5531/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДІМ МАРОЧНИХ КОНЬЯКІВ «ТАВРІЯ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС+» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило скасувати прийняте останнім податкове повідомлення-рішення №00003450403 від 22 листопада 2022 року про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ «ДДС+» з податку на додану вартість на суму 1 926 414 грн та зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на 481 603,50 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №160/5531/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасовано. Справу №160/5531/23 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду 19 лютого 2025 року було повернуто.

14 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/5531/23.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд звертав увагу скаржника на те, що як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформульовано у даних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового та пов`язаного з ним законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Також, суд зауважував, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/5531/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов