Постанова

від 27.03.2025 по справі 712/13365/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/458/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/13365/23 Категорія: 301030400 Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Фетісової Т.Л., Карпенко О.В.,

за участю секретаря Довженко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга 2020» про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх вимог вказали, що 31 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладено Генеральну кредитну угоду, згідно з пунктами 1.1 та 1.2. якої, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язалось надати йому кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40 000,00 доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

Виконання кредитних зобов`язань забезпечено договором поруки, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У цей же день між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки, предметом якого є належна їм на праві власності квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку належало позивачам на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2006 року та свідоцтва про право власності від 02.06.1993 року.

26 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рамках Генеральної кредитної угоди укладений кредитний договір, за яким він отримав кредит у розмірі 290 851,47 грн із терміном погашення до 20 січня 2022 року.

У зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань у нього утворилась заборгованість, яка станом на 04 грудня 2015 року, становила 287 042,51 грн. за тілом кредиту та 205 640,54 грн. - за процентами.

Згодом він дізнався, що 28 грудня 2016 року всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою були відступлені на користь ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер».

У цей день право вимоги за вказаною угодою та за договором іпотеки відступлено ТОВ «Фінстрим», яке, у свою чергу, відступило це право Благодійному фонду «Розвиток Черкащини».

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/10515/17 від 21 липня 2020 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини».

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» щодо предмету іпотеки квартири АДРЕСА_2 .

Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року.

В ході розгляду даної справи вимог про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння не заявлялось.

Дане рішення переглядалось судами апеляційної та касаційної інстанцій та відповідними постановами від 29 жовтня 2020 року та від 04 жовтня 2021 року відповідно, залишено без змін.

16 січня 2020 року спірна квартира передана у власність ТОВ «Ліга-2020».

Оскільки, ТОВ «Ліга-2020» є останнім набувачем квартири та з урахуванням приведених вище фактів, позивачі просили суд визнати право власності ОСОБА_1 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «Ліга-2020» на користь ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ "Ліга 2020" на користь ОСОБА_2 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси 13 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, у зв`язку із невиконанням позичальником кредитних зобов`язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 04 грудня 2015 року, становив 287 042,51 грн. - за тілом кредиту, 205 640,54 грн. - за процентами.

Відповідач ТОВ «Ліга-2020» є добросовісним набувачем, який законним шляхом на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 16 січня 2020 року набув своє право власності на спірну квартиру, яке зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що кватира вибула з володіння позивачів з їх волі, шляхом добровільної її передачі банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором та надання згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором, а також той факт, що постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року відмовлено у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного 28.12.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», яке є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер» та ТОВ «Фінстрим», відповідач «Ліга-2020» є добросовісним набувачем, а тому суд не вбачав підстав для задоволення віндикаційних вимог позивачів та витребування спірної квартири у відповідача на користь позивачів.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку, вказуючи, що судове рішення постановлено без повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи, з недотриманням норм матеріального права, тому просили рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що право розпоряджатися спірною квартирою належить виключно позивачам, як її співвласником. Враховуючи, що Благодійний фонд «Розвиток Черкащини» незаконно набув на неї права власності, судовим рішенням у справі №712/10515/17 було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року. Однак, в ході розгляду даної справи вимоги про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння ними не заявлялись.

Вказують, що ТОВ «Ліга-2020» є добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки вона придбана ним у ОСОБА_3 , яка не мала права відчужувати вказане нерухоме майно, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

Однак, позивачі, як співвласники спірної квартири, своєї згоди на її відчуження не надавали. Отже, ця квартира вибула із їх володіння поза волею кожного з них, тому її слід витребувати від добросовісного набувача ТОВ «Ліга-2020» на користь позивачів, відповідно до частини 1 статі 388 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ліга 2020» вказує, що всі оспорювані позивачами договори щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є однаковими за своїм змістом, із врахуванням висновків Верховного Суду у справі №712/16740/19, відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача як позичальника за кредитним договором, відступлення права вимоги до нього на користь нових кредиторів, в тому числі і на користь Благодійного фонду «Розвиток Черкащини».

Позивачі, як колишні співвласники спірного майна, втратили своє право на це майно внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань.

Вказує, що конструкція за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 31 липня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Генеральну кредитну угоду № 010/02-18/1026-07, за умовами якої ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалося надавати ОСОБА_1 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40 000,00 доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

У цей же день, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за яким останні передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

26 січня 2012 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в рамках Генеральної кредитної угоди від 31 липня 2007 року укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 290 851,47 грн. із кінцевим терміном погашення кредиту до 20 січня 2022 року.

Також, 26 січня 2012 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно з яким остання поручилась перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідати за зобов`язаннями, що виникають з умов кредитної угоди.

У зв`язку із невиконанням позичальником кредитних зобов`язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 04 грудня 2015 року, становив 287 042,51 грн. - за тілом кредиту, 205 640,54 грн. - за процентами..

28 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за Генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди, кредитного договору від 26 січня 2012 року, що є позичальником за ними.

28 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є спірна квартира.

28 грудня 2016 року ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий Партнер» за договорами відступлення права вимоги відступило на користь ТОВ «Фінстрим» права вимоги за Генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди, кредитним договором від 26 січня 2012 року, що укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а також права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є спірна квартира.

В свою чергу, ТОВ «Фінстрим», 28 грудня 2016 року за договорами відступлення права вимоги відступило на користь Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» право вимоги за вказаними договорами.

Отримавши право вимоги за вказаними договорами, Благодійний фонд «Розвиток Черкащини» 21 лютого 2017 року реалізував своє право на позасудове задоволення вимог іпотекодержателя на підставі застереження, що містилося у розділі 5 договору іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

21 лютого 2017 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_2 . за Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», після чого останній 11 травня 2017 року відчужив її на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

16 січня 2020 року ОСОБА_3 за актом приймання - передачі нерухомого майна передала належну їй квартиру АДРЕСА_2 у власність ТОВ «Ліга-2020», яке 24 січня 2020 року зареєструвало своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/10515/17 від 21 липня 2020 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини». Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» щодо предмету іпотеки квартири АДРЕСА_2 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду "Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року.

Рішення суду набрало законної сили.

Позивач ОСОБА_1 в грудні 2019 року звертався до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер»), яке є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер», ТОВ «Фінстрим», ТОВ «Ліга-2020», треті особи «Благодійний фонд «Розвиток Черкащини», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року у справі №712/16740/19 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року, укладений між фінансовою компанією «Фінансовий партнер», яке є правонаступником ПАТ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» та ТОВ «Фінстрим», у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та про стягнення судових витрат скасовано та прийнято нове рішення в цих частинах.

Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Ліга-2020» на користь ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Позовну вимогу ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Ліга-2020» на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2024 року (а.с.104-110) рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року та Постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», яка є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-2020», треті особи: Благодійний фонд «Розвиток Черкащини», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», яке є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-2020», треті особи: Благодійний фонд «Розвиток Черкащини», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, на даний час договір про відступлення права вимоги, укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», яка є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер» та ТОВ «Фінстрим» є правомірним та дійсним.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилаються на те, що у зв`язку із встановленням судом недійсності договорів та скасування державної реєстрацію права власності на спірну квартиру, всі наступні правочини щодо переходу права власності на квартиру є недійсними. ТОВ «Ліга-2020» є добросовісним набувачем квартири, оскільки придбана ними у ОСОБА_3 , яка не мала права відчужувати спірну квартиру, а отже позивачі, як власники, не давали згоду на таке відчуження, тобто квартира вибула із володіння поза їх волею, що є підставою для витребування майна відповідно до ст. 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц, провадження № 14-396цс19, зробила висновок, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а в разі набуття його за оплатним договором також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини першатретя статті 388 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, провадження № 14-636цс18, викладено висновок про те, що за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Отже, з урахуванням викладених вище норм процесуального та матеріального права однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини». Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» щодо предмету іпотеки квартири АДРЕСА_2 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року.

Також, судом установлено, що судовим рішенням у справі №712/16740/19, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», яке є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-2020», треті особи: Благодійний фонд «Розвиток Черкащини», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 .

Отже, правочини, укладені після відступлення прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором ТОВ «Фінстрим», визнані судом недійсними.

У той же час, під час розгляду справи №712/10515/17, були визнані недійсними ряд договорів, яким було відступлено право вимоги та відчужувалось нерухоме майно, ОСОБА_3 16 січня 2020 року за актом приймання - передачі нерухомого майна передала квартиру АДРЕСА_2 у власність ТОВ «Ліга-2020», яке 24 січня 2020 року зареєструвало своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Фактично установлено, що ТОВ «Фінстрим» не звертало стягнення на предмет іпотеки, а подальші договори про відступлення права вимоги, реєстрацію права власності та купівлі-продажу визнані судом недійсними.

Розглядаючи справу у контексті порушення, оспорювання або невизнання прав позивачів, за захистом яких вони звернулися з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, колегія суддів враховує наступні обставини.

Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що у зв`язку із невиконанням позичальником кредитних зобов`язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 04 грудня 2015 року, становив 287 042,51 грн. - за тілом кредиту, 205 640,54 грн. - за процентами.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивачами підтверджено той факт, що заборгованість ним не погашена та не погашається і наразі.

Також установлено, що спірна квартира вибула з володіння позивачів на підставі застереження в іпотечному договорі, що не потребує отримання згоди від власника.

Конструкція пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України свідчить про те, що власник має право на витребування майна у добросовісного набувача, якщо таке майно вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

Судом установлено, що 31 липня 2007 року позивачі уклали з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір іпотеки, за яким передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру.

В договорі передбачено, зокрема, позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, як було наголошено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечують факту невиконання ними свої зобов`язань за кредитним договором, а тому у зв`язку з наявністю застереження в іпотечному договорі про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, слід дійти висновку, що вказане не може свідчити про вибуття такого майна не з волі позивачів, що могло б слугувати їм підставою для його витребування у порядку статті 388 ЦК України.

Отже, висновки суду першої інстанції в тій частині, що квартира вибула з володіння позивачів з їх волі, шляхом добровільної її передачі банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором та надання згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором є обґрунтованими.

З огляду на конкретні обставини у розглядуваній справі, колегія суддів вважає, що права позивачів не порушені та підстав для скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 березня 2025 року.

Судді: