Рішення

від 19.03.2025 по справі 906/825/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/825/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник К.О., ордер серії ВІ №1228589 від 22.08.2024 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТЕД-РЕЙЛ"

про стягнення 84789,50 грн.

Процесуальні дії по справі.

Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТЕД-РЕЙЛ" (далі - ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ") про стягнення 84789,50 грн, з яких 67651,20 грн штрафу та 17138,30 грн пені за порушення строку поставки товару, визначеного п.4.2 договору поставки №ПВРЗ(ВМТПЗ-278/2023-ЮВ) від 11.12.2023.

Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався в межах продовженого строку.

До суду від учасників справи надійшли:

11.09.2024 - відзив представника відповідача на позовну заяву від 04.09.2024 (а.с.68-87);

19.09.2024 - відповідь представника позивача на відзив від 19.09.2024 (а.с.90-96);

14.10.2024 - заперечення представника відповідача на відповідь на відзив від 13.10.2024 (а.с.106-147);

25.11.2024 - пояснення представника позивача від 25.11.2024 (а.с.151-155).

Вказані заяви по суті спору та письмові пояснення прийнято судом до розгляду.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, ухвалою суду від 27.11.2024 було постановлено здійснити перехід з розгляду справи №906/825/24 в порядку спрощеного позовного провадження до її розгляду за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, відкласти підготовче засідання на 11.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.

Ухвалою суду від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/825/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.03.2025.

Ухвалою суду від 03.03.2025 розгляд справи по суті відкладено на 10.03.2025.

Ухвалою суду від 10.03.2025 розгляд справи по суті відкладено на 19.03.2025.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2025 не з`явився, однак 18.03.2025 через підсистему «Електронний суд» направив клопотання від 18.03.2025 про судовий розгляд справи без його участі на підставі зібраних письмових доказів (а.с.184-186).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, в матеріалах справи містяться заяви сторін по суті спору та надані ними в обґрунтування своїх доводів і заперечень докази, яких достатньо для прийняття обґрунтованого рішення, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача, згідно зі ст.202 ГПК України.

19.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строку поставки товару, визначеного п.4.2 договору поставки №ПВРЗ(ВМТПЗ-278/2023-ЮВ) від 11.12.2023, стверджуючи, що відповідач повинен був поставити товар до 31.12.2023, однак фактично товар за видатковою накладною №8 від 25.01.2024 було поставлено 08.02.2024, про що свідчить дата її підписання позивачем. Саме цією датою відповідач надав документи про якість товару (сертифікат, паспорта) з відміткою інспектора-приймальника АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", обов`язкову наявність яких при прийманні товару визначено умовами договору. Відтак за порушення строків поставки позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 67651,20 грн та пеню у розмірі 17138,30 грн відповідно до пп.9.3.1 п.9.3 договору (а.с.1-5).

Згідно з відзивом на позовну заяву від 04.09.2024, відповідач не визнав позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на положення ст.ст.613, 616 ЦК України, оскільки несвоєчасне виконання ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ" зобов`язання з поставки відбулось саме через зволікання із прийманням товару зі сторони позивача. Відповідач зазначив, що товар (підшипники) був доставлений на митну територію України 28.12.2023 і після митних процедур був готовий до відвантаження на територію філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" відповідно до умов договору до 31.12.2023. Однак філія заявила, що товар може бути доставлено лише після виконання інспекторського контролю, який неможливо було виконати через величезну кількість фактичних постійних обговорень (надмірні бюрократичні процедури позивача), які тривали з філією "НДКТІ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" щодо інспекторського контролю. Відповідач не мав зі своєї сторони жодного одностороннього впливу на прискорення цього процесу.

Відповідач вказав на те, що договір №5/837-23Н про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів було укладено між сторонами 17.11.2023, відповідно до якого була розроблена «Програма та методика проведення засобами відеозв`язку інспекторського контролю виробничих процесів підприємства Amsted Rail Company, Inc. (США) та інспекторського контролю продукції на території України (в умовах дії правового режиму військового стану)» (далі - ПМ), яка була направлена на погодження листом товариства вих.№53/12-23 від 27.12.2023, за день до того як підшипники прибули в Україну. Погодження ПМ відбулось лише 11-12 січня 2024 року. Згідно з вимогами затвердженої ПМ, інспекторський аудит виробничих процесів компанії Amsted Rail Company, Inc., за участю представників AT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", філії "НДКТІ" та компанії Amsted Rail Company, Inc., був негайно організований та успішно проведений 15.01.2024. У результаті знадобилось багато часу для розробки та узгодження процесу інспекторського контролю, у тому числі інспекторського контролю виробничих процесів за вимогою АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", і в результаті приймання продукції з боку філій "ПВРЗ" та "НДКТІ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" відбулось лише 08.02.2024, при цьому фактично підшипники було доставлено на територію філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" 25.01.2024 за відповідною товаро-транспортною накладною №8 від 25.01.2024, хоча на цей час підшипники перебували на території України вже 42 дні. Також відповідач звернув увагу, що позивач, визначивши умови договору - систему контролю, фактично не мав дієвого затвердженого механізму для його здійснення, чим сам створив умови для прострочення виконання зобов`язання відповідачем; більше того, завдяки співпраці відповідача такий механізм контролю був розроблений та впроваджений у позивача (а.с.68-71).

Позивач у відповіді на відзив від 19.09.2024 зазначив про безпідставність та недоведеність належними доказами тверджень відповідача, оскільки ПМ були перевірені та погоджені працівниками філії "НДКТІ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" з різницею в один день з працівниками ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ", які його розробили та затвердили; лист відповідача № 53/12-23, яким було направлено на погодження ПМ, датовано 27.12.2023, але це не свідчить, що цією датою лист було фактично отримано адресатом; назва ПМ, що надсилалась цим листом, не співпадає з назвою ПМ, яку надано відповідачем до відзиву; кількість аркушів у додатку до листа - 7, що не співпадає з фактичною кількістю аркушів ПМ - 8; надана відповідачем ПМ була розроблена головним інженером ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ" - 12.01.2024 та затверджена цією ж датою генеральним директором ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ", а тому її не можливо було направити на погодження листом від 27.12.2023; і ПМ повинен був розробити саме відповідач, а не позивач (а.с.90-93).

У запереченні на відповідь на відзив від 13.10.2024, окрім вже наведеного у відзиві, відповідач звернув увагу, що уклав договір з позивачем на окрему послугу - інспекторський контроль, і в рамках цього договору на вимогу керівництва позивача прийняв участь у розробці і запровадженні процедури контролю, яка фактично була відсутня. Окремо відповідач вказав на те, що позивач знав про доставку в Україну замовленої продукції, така продукція була на митній території держави наприкінці грудня 2023 року, про що додатково зазначено у листі Amsted Rail Company, Inc (США) вих.02/01/24 від 08.01.2024 на ім`я заступника директора з розвитку та інновацій АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" Євгена Краснокутського; процес узгодження ПМ здійснювався вже після настання строків виконання зобов`язання відповідачем щодо поставки у спірних правовідносинах. При цьому у процесі узгодження приймала участь компанія - виробник продукції Amsted Rail Company, Inc. (США), відповідач є дилером компанії-виробника на території України (а.с.106-111).

Позивач у своїх поясненнях від 25.11.2024 просив врахувати, що, укладаючи договір №5/837-23Н від 17.11.2023, відповідач взяв на себе зобов`язання, зокрема, забезпечити погодження з Центром технічного аудиту філії "НДКТІ" програм і методик проведення випробувань при інспекторському контролі продукції. Відповідач не надав доказів отримання позивачем листа вих.№02/01/24 від 08.01.2024, направлення та отримання листів, які виходять від Amsted Rail Company, Inc.. Крім того, Amsted Rail Company, Inс. не є стороною договору поставки №ПВРЗ(ВМТПЗ-278/2023-ЮВ) від 11.12.2023 і не є стороною договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів №5/837-23Н від 17.11.2023 (а.с.151-152).

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2025 підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у клопотаннях про розгляд справи без його участі зазначив, що підтримує правову позицію щодо відмови позивачу у позові з наведених по справі підстав та на основі наданих доказів (а.с.184-185, 179-180).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.11.2023 у системі «ProZorro» оприлюднено оголошення замовника - філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ") про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023-11-01-010906-a, предмет закупівлі - ПВРЗ-23Т_176_ВО: Підшипник конічний, ДК 021:2015:44440000-6: Вальниці, строк поставки - до 31 грудня 2023 року (інформація щодо закупівлі знаходиться за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-01-010906-a).

Згідно протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" №1107 від 28.11.2023, переможцем електронних торгів визначено ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ".

За результатами проведеної закупівлі 11.12.2023 між АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - покупець, позивач) та ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №ПВРЗ(ВМТПЗ-278/2023-ЮВ) (далі - договір) (а.с.8-14), згідно з п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар - підшипник конічний дворядний касетного типу ТВU (кресленик DР-201925-1А «Підшипник метричний ТВU 130x230x150 дизайн А»), відповідно до специфікації №1 (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації №1 (додаток 1) до цього договору (п.1.3 договору).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору, постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації №1 (додаток 1) до цього договору. Підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є документи: паспорт якості або сертифікат якості, або інший документ виробника, що підтверджує якість, які надають покупцю разом з товаром.

Для товару, що підлягає інспекторському контролю відповідно до тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі / вимоги покупця (у випадку укладення договору по закупівлі, здійсненій без застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»), при прийманні товару (номер позиції, специфікації) обов`язкова наявність документів про якість (сертифікатів якості, паспортів тощо) з відміткою інспектора-приймальника AT «Укрзалізниця» (п.2.4 договору).

У п.2.5 договору визначено, що товар, якість якого не відповідає умовам цього договору та/або щодо якого постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п.2.2 цього договору, не приймається покупцем до врегулювання питання сторонами.

Згідно з п.2.11 договору, вхідний контроль, приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом покупця, згідно з вимогами п.5.1, п.5.2 та іншими умовами цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (вул. Заводська, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська обл.) відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - до 31 грудня 2023 року з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: вул. Заводська, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська обл. (п.4.2 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п.4.6 договору).

За умовами п.5.4, договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість товару згідно з п.2.2 цього договору, та таких товаросупровідних документів:

- підписаний постачальником рахунок-фактура;

- підписаний постачальником акт прийому-передачі товару або підписана постачальником видаткова накладна;

- підписана постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв`язку, або міжнародна транспортна накладна, якщо постачальник є нерезидентом України;

- підписані постачальником пакувальні аркуші (при наявності).

Товаросупровідні документи повинні надаватися покупцю в оригіналі одночасно з прийманням-передачею товару (п.5.5 договору).

Згідно з п.5.6 договору, постачальник відшкодовує покупцю всі витрати, понесені останнім у зв`язку з несвоєчасним наданням документів згідно з п.5.4 цього договору або внаслідок їх неналежного оформлення.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що особи, відповідальні за приймання товару, під час його приймання зобов`язані звірити відповідність фактичної кількості товару кількості, вказаній у акті прийому-передачі товару або видатковій накладній; рахунку-фактурі; товарно-транспортній накладній або залізничній накладній, або відповідному документі, виданому оператором поштового зв`язку, або міжнародній транспортній накладній, якщо постачальник є нерезидентом України, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримання товару.

Відповідно до п.6.3 договору, загальна ціна договору становить 375840,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 75168,00 грн, усього з ПДВ 451008,00 грн. Ціна договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору.

Відповідно до пп.8.3.1 п.8.3 договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

Згідно з пп.9.3.1 п.9.3 договору, при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, у межах строків, визначених умовами цього договору (п.16 договору).

Відповідно до специфікації №1 (додаток 1 до договору), постачальник зобов`язався поставити покупцю товар: підшипник конічний дворядний касетного типу ТВU (кресленик DР-201925-1А «Підшипник метричний ТВU 130x230x150 дизайн А»), 2023 року виготовлення, виробник: Amsted Rail Company, Inc., м. Пітерсбург, Вірджинія, країна походження США, що відповідає ДСТУ ГОСТ 32.769:2016, ДСТУ ГОСТ 520:2014, кресленик DP-201925-1А, у кількості 16 шт. за ціною 28188,00 грн/1шт з ПДВ, на загальну суму 451008,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 75168,00 грн (а.с.15).

Договір та специфікацію до нього підписано зі сторони постачальника 08.12.2023, зі сторони покупця - 11.12.2023.

14.12.2023 на електронну пошту відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в п.19 договору, позивач направив рознарядку №01- 06/8934 від 14.12.2023 на поставку товару, погодженого у специфікації, на загальну суму 451008,00 грн з ПДВ на адресу філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (а.с.20-21).

Згідно з видатковою накладною №8 від 25.01.2024 та товарно-транспортною накладною №8 від 25.01.2024, відповідач поставив позивачу товар у повному обсязі (а.с.22, 74).

Суд констатує, що видаткова накладна №8 від 25.01.2024 підписана зі сторони покупця 08.02.2024.

Позивач стверджує, що фактично товар за видатковою накладною №8 від 25.01.2024 було поставлено 08.02.2024, саме у цю дату відповідач надав позивачу документи про якість товару (сертифікат, паспорта) з відміткою інспектора-приймальника АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", обов`язкову наявність яких при прийманні товару визначено умовами договору (а.с.23-40), а отже порушив строк поставки, визначений п.4.2 договору, і повинен сплатити штраф у розмірі 67651,20 грн та пеню у розмірі 17138,30 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.05.2024 №01-06/3238 про сплату штрафних санкцій в загальній сумі 84789,50 грн (а.с.41-42).

Відповідач зі свого боку надіслав позивачу лист вих.№35/06-24 від 14.06.2024, у якому зазначив, що претензія від 28.05.2024 №01-06/3238 не може бути прийнята ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ", враховуючи ситуацію, яка склалася між сторонами, всі зусилля та фінансові втрати з боку Amsted Rail Company, Inc. та ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ", а тому просив її відкликати (а.с.43-44).

Зокрема, у зазначеному листі вих.№35/06-24 від 14.06.2024, як і у відзиві на позовну заяву, відповідач повідомив, що у листопаді 2023 року з метою гарантованого забезпечення своєчасного постачання продукції між ним та виробником підшипників - Amsted Rail Company, Inc. (США) було укладено відповідний договір, тобто ще до укладання договору поставки з AT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", чим взяв на себе певні ризики. У свою чергу Amsted Rail Company, Inc., незважаючи на малий об`єм заказу (16 одиниць підшипників), було виконано оперативне позачергове збирання цих підшипників та забезпечено оперативну доставку їх в Україну шляхом авіаційного перевезення за власний рахунок. Підшипники були відвантажені 18.12.2023, рівно через тиждень після укладення договору поставки від 11.12.2023. Витрати на доставку авіаційним транспортом не були включені до комерційної пропозиції, на основі якої була сформована очікувана вартість закупівлі.

За твердженнями відповідача, підшипники були доставлені на митну територію України 28.12.2023, про що свідчить відмітка у митній декларації (а.с.72-73), та після митних процедур були готові до відвантаження на територію філії "ПВРЗ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" відповідно до умов договору до 31.12.2023.

Паралельно з виробництвом та доставкою підшипників для дотримання умов закупівлі між ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ" та філією "НДКТІ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" було укладено договір про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів №5/837-23Н від 17.11.2023 (а.с.114-125).

Відповідно до вимог, передбачених пп.4.2.19 п.4.2 договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів №5/837-23Н від 17.11.2023, була розроблена «Програма та методика проведення засобами відеозв`язку інспекторського контролю виробничих процесів підприємства Amsted Rail Company, Inc. (США) та інспекторського контролю продукції на території України (в умовах дії правового режиму військового стану)» (далі - ПМ). Погодження ПМ відбулось лише 11-12 січня 2024 року (а.с.75-83).

У листі-відповіді на претензію від 14.06.2024 зазначено, що ПМ була направлена на погодження листом ТОВ "АМСТЕД-РЕЙЛ" вих.№53/12-23 від 27.12.2023, за день до того, як підшипники прибули в Україну, що позивачем заперечується.

Згідно з вимогами затвердженої ПМ, інспекторський аудит виробничих процесів компанії Amsted Rail Company, Inc., за участю представників АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", філії "НДКТІ" та компанії-виробника Amsted Rail Company, Inc., був негайно організований та успішно проведений 15.01.2024 у режимі відеоконференції.

Як зазначив відповідач, у результаті, знадобилось багато часу для розробки та узгодження процесу інспекторського контролю, в тому числі інспекторського контролю виробничих процесів за вимогою АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", і, в результаті, приймання продукції з боку філій "ПВРЗ" та "НДКТІ" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (інспекторський контроль продукції на території України) відбулось лише 08.02.2024, при цьому фактично підшипники було доставлено на територію філії "ПВРЗ" АТ "Укрзалізниця" 25.01.2024. Крім того, на цей час підшипники перебували на території України вже 42 дні.

За наведених вище обставин відповідач не погодився на сплату штрафних санкцій, вимогу позивача не виконав, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

Так, згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.663 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Як було зазначено вище, у п.4.2 договору сторони погодили, що товар має бути поставлено відповідачем до 31.12.2023.

Виходячи зі змісту договору щодо умов поставки, порядку приймання-передачі товару та строків поставки, на підставі наявних у справі доказів суд встановив, що товар, який був поставлений відповідачем на виконання умов договору, фактично було передано у власність позивача (з необхідними документами відповідно до договору) 08.02.2024, тобто поза межами визначеного у договорі строку.

Несвоєчасність виконання зобов`язання з поставки позивачу обумовленого товару відповідач усвідомлював, що слідує з його пояснень, і під час розгляду справи не заперечив.

Додаткові угоди щодо продовження строку поставки між сторонами не укладалися.

Суд відхиляє як необґрунтовані та недоведені належними й допустимими доказами доводи відповідача з приводу прострочення кредитора, у даному випадку, - позивача (ст.613 ЦК України) та порушення зобов`язання з вини кредитора (ст.616 ЦК України). Надані відповідачем листи (а.с.126-145), з огляду на відсутність доказів їх надіслання та заперечення позивача проти їх отримання, не приймаються судом до уваги.

Відповідач, підписавши договір, виразив своє волевиявлення щодо предмета договору, його змісту та умов, зокрема, щодо порядку та строку поставки, та вимог, у т.ч. щодо інспекторського контролю, з якими пов`язане таке виконання, та прийняв їх, зобов`язавшись виконати належним чином.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення умов договору в частині поставки обумовленого в специфікації №1 товару у погоджений сторонами строк, а саме поставлено позивачу товар на загальну суму 451008,00 грн з простроченням на 38 календарних днів. Протилежного не доведено.

Частиною 1 ст.216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було зазначено вище, пп.9.3.1 п.9.3 договору визначено, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару в узгоджений сторонами строк, позивач на підставі пп.9.3.1 п.9.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 67651,20 грн (451008,00 грн х 15% : 100, де 451 008,00 грн - вартість непоставленого в строк товару, 15% - розмір штрафу) та пеню у розмірі 17138,30 грн (451008,00 грн х 0,1% х 38 днів : 100, де 451008,00 грн - вартість непоставленого в строк товару, 0,1% - розмір пені за кожен день прострочення, 38 - кількість днів прострочення з 01.01.2024 по 07.02.2024) (а.с.4).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, наявні правові підстави для застосування до відповідача встановленої договором відповідальності.

Відповідач власного контррозрахунку суду не надав.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування штрафу та пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, а також арифметичну вірність.

Водночас суд зазначає, що положеннями ст.233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21, від 19.09.2023 у справі №912/1083/22, від 09.05.2024 у справі №923/77/22, неодноразово наголошував на тому, що на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Отже зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання договірного зобов`язання та не може становити для нього непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

У постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оцінний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/8698/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 05.03.2019 у справі №923/536/18 від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та надавши оцінку всім обставинам у їх сукупності, врахувавши інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, приймаючи до уваги, що відповідач є офіційним дилером компанії, яка здійснює поставку відповідного товару в Україну, його дії свідчать про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання за договором і з матеріалів справи не вбачається умисна недобросовісність відповідача, зобов`язання виконано останнім у повному обсязі і з незначним простроченням, яке не призвело до понесення позивачем жодних матеріальних збитків чи невиконання зобов`язань перед іншими контрагентами (протилежного не доведено); з урахуванням того, що неустойка є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до належного виконання договірного зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд приходить до висновку про можливість зменшення з власної ініціативи заявлених до стягнення розмірів пені та штрафу на підставі ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру штрафу на 50%, тобто до 33825,60 грн, та розміру пені на 50%, тобто до 8569,15 грн.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відзначає, що всі інші доводи, міркування та заперечення учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

У рішенні від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, зменшити розмір штрафу на 50% та розмір пені на 50%, стягнути з відповідача на користь позивача 33825,60 грн штрафу та 8569,15 грн пені; в решті позову - відмовити у зв`язку зі зменшенням заявлених до стягнення сум.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Тобто судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК України покладається на відповідача повністю, в тому числі і з суми, на яку неустойку було зменшено, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом своїх дискреційних повноважень, передбачених наведеними нормами.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог та зменшення заявлених до стягнення розмірів пені й штрафу, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю на суму 3028,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу на 50%.

3. Зменшити розмір пені на 50%.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТЕД-РЕЙЛ" (вул. Огієнка, буд. 61А, м. Малин, Житомирська обл., 11604, ідентифікаційний код 32875993) на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) 33825,60 грн штрафу, 8569,15 грн пені та 3028,00 грн судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.03.25

Суддя Прядко О.В.

Друк: 1 - у справу;

- сторонам (до ел.каб.).