Рішення від 31.03.2025 по справі 910/11464/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2025Справа № 910/11464/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Сервісний центр морського та річкового транспорту" (Україна, 03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23; ідентифікаційний код: 42615235)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріус" (Україна, 03039, м. Київ, пр. Науки, буд. 3, оф. 309-2; ідентифікаційний код: 39282812)

про стягнення 209 896,47 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Сервісний центр морського та річкового транспорту" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріус" (далі - відповідач) про стягнення 209 896,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами внутрішнього аудиту діяльності позивача за 2021-2022 роки щодо оцінки ефективності системи управління діяльністю та функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних і річних планах, використання та збереження активів було встановлено, що позивач оплачував відповідачу компенсацію за постачання газу та його розподіл, що не передбачено умовами Договору оренди № 5/2019 від 15.02.2019 та призвело до надмірно сплачених коштів відповідачеві в сумі 209 896,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

01.10.2024 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 02.10.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

16.10.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 16.10.2024 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сервісний центр морського та річкового транспорту" (далі - ДП "Моррічсервіс") створене на підставі рішення Державної служби морського та річкового транспорту України (Наказ від 30.10.2018 № 111 "Про створення державного підприємства "Сервісний центр морського та річкового транспорту") з метою задоволення державних та суспільних потреб щодо створення сучасних умов обслуговування громадян, фізичних та юридичних осіб з питань надання послуг у сфері морського та річкового транспорту, діє на основі державної власності та належить до сфери управління Державної служби морського та річкового транспорту України.

15.02.2019 між ДП "Моррічсервіс" (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріус" (далі - орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 5/2019 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, загальною площею 360,00 кв.м, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Грушевського, 39-Б, перший поверх (далі - Об`єкт оренди).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що мета орендного користування - для розміщення офісу орендаря, організації та здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 3.33 Договору, передача та повернення Об`єкту оренди здійснюється повноважними представниками сторін шляхом підписання Акта приймання-передачі Об`єкту оренди. У момент підписання Акта приймання-передачі Об`єкта оренди орендодавець повинен передати орендарю ключі від Об`єкта оренди, після чого персоналу орендаря мас бути забезпечено безперешкодний доступ до Об`єкта оренди.

Відповідно до пункту 4.1. Договору орендна плата за один календарний місяць оренди на момент укладення цього договору визначена сторонами за домовленістю у розмірі 183 гривні 33 копійки без ПДВ за один метр квадратний. Загальна сума орендної палати за один календарний місяць оренди на момент укладення цього договору визначена сторонами за домовленістю та складає 79 198 гривень 56 копійок, в т. ч. ПДВ 13 199 гривень 76 копійок.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що до складу орендної плати не входять такі витрати орендодавця, пов`язані з використанням та утриманням Об`єкту оренди як: прибирання приміщень; теплопостачання; водопостачання та водовідведення; вартість електричної енергії, спожитої орендарем.

Орендар компенсує орендодавцю зазначені вище витрати згідно з наданими орендодавцем розрахунками вартості спожитих послуг, на підставі наданих орендодавцем рахунків. Компенсація орендодавцеві витрат згідно цього пункту договору здійснюється щомісяця протягом 5 банківських днів з моменту отримання орендарем відповідного рахунку. Розрахунки відшкодування витрат з теплопостачання здійснюються пропорційно займаної орендарем площі. Теплопостачання на Об`єкті оренди здійснюється в період опалювального сезону. Розрахунки відшкодування витрат з оплати електроенергії, водопостачання та водовідведення здійснюються на підставі показників лічильників.

Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 Договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та відшкодовувати витрати, зазначені в пункті 4.4

02.05.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди, яким підтверджується факт передачі Об`єкта оренди у користування орендаря.

24.10.2019 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони домовилися викласти п. 4.4 Договору в новій редакції:

"4.4. До складу орендної плати не входять такі витрати орендодавця, пов`язані з використанням та утриманням Об`єкту оренди як: прибирання приміщень; опалення (зокрема, але не виключно, газопостачання, інш.); водопостачання та водовідведення; вартість електричної енергії, спожитої орендарем (витрати на активну електроенергію та її розподіл).

4.4.1. Орендар компенсує орендодавцю зазначені вище витрати згідно з наданими орендодавцем розрахунками вартості спожитих послуг, на підставі наданих орендодавцем рахунків. Компенсація орендодавцеві витрат згідно цього пункту договору здійснюється щомісяця протягом 5 робочих днів з моменту отримання орендарем відповідного рахунку. Розрахунки відшкодування витрат з опалення (зокрема, але не виключно, газопостачання, інш.) здійснюються пропорційно займаної орендарем площі. Опалення на Об`єкті оренди здійснюється в період опалювального сезону. Розрахунки відшкодування витрат на активну електроенергію та її розподіл, водопостачання та водовідведення здійснюються на підставі показників лічильників.

4.4.2. Плата за користування ліфтом та прибудинковою територією, обслуговування систем пожежного захисту, систем кондиціювання та вентиляції, миття фасаду, обслуговування електричних мереж, газової котельні/теплопункту, прибирання прилеглої території, в т. ч. місць для паркування автотранспорту, вивіз і утилізація побутових відходів, в т. ч. прибирання та вивіз снігу, охорона прилеглої території, в т. ч. місць для паркування автотранспорту та зон загального користування, входить до складу орендної плати.

4.4.3. Вартість телефонних послуг, послуг з прибирання приміщень, доступу до мережі Інтернет оплачується орендарем самостійно на підставі окремих договорів, укладених орендарем з третіми особами."

У січні - березні 2021 року та листопаді 2021 року - лютому 2022 року позивачем споживались послуги з постачання газу та його розподілу, у зв`язку з чим сторонами було підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких долучені відповідачем до відзиву.

02.05.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди, яким підтверджується факт повернення Об`єкта оренди з користування орендаря.

За результатами внутрішнього аудиту діяльності ДП "Моррічсервіс" за 2021-2022 роки щодо оцінки ефективності системи управління діяльністю та функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних і річних планах, використання та збереження активів Державною службою морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України був складений Аудиторський звіт від 07.12.2023 № 3/2023-ПА (далі - Аудиторський звіт).

В Аудиторському звіті зазначено, що ДП "Моррічсервіс" на порушення статті 629 Цивільного кодексу України, умов Договору оплачувало у 2021 році та січні-лютому 2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Спіріус" компенсацію за постачання газу та його розподіл, що призвело до надміру сплачених коштів орендодавцю на суму 209896,47 грн, в тому числі ПДВ на суму 34982,75 грн.

Відповідно до пункту 11 розділу III Аудиторського звіту рекомендовано забезпечити відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріус" на користь ДП "Моррічсервіс" коштів.

24.01.2024 Листом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 1353/17/15-24 "Щодо звітування про виконання Плану заходів" до ДП "Моррічсервіс" направлено затверджений План заходів щодо впровадження аудиторських рекомендацій, наданих за результатами внутрішнього аудиту діяльності ДП "Моррічсервіс" за 2021-2022 роки щодо оцінки ефективності системи управління діяльністю та функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних і річних планах, використання та збереження активів (далі - План заходів).

Згідно з пунктом 11 Плану заходів, в ІІІ кварталі 2024 року ДП "Моррічсервіс" має виконати рекомендації шляхом звернення до господарського суду з позовом до ТОВ "Спіріус" про стягнення надміру сплачених коштів орендодавцю в розмірі та на підставах, визначених Аудиторським звітом, та на підставі аудиторських доказів, на яких ґрунтується Аудиторський звіт, а також вчинити дії щодо примусового виконання судового рішення про стягнення грошових коштів.

Листами від 23.04.2024 № 05-09/5466 та від 23.07.2024 № 05-09/9295 позивач звернувся до керівника аудиторської групи Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо надання ДП "Моррічсервіс" всіх наявних аудиторських доказів того, що ДП "Моррічсервіс" у 2021 році та січні - лютому 2022 року здійснило не передбачену умовами Договору компенсацію, яка призвела до надміру сплачених коштів орендодавцю в сумі 209 896,47 грн.

На виконання Плану заходів, 11.12.2023 позивачем також було направлено на адресу відповідача претензію № 05- 11/1115-1 щодо повернення зайво сплачених коштів у сумі 209896,47 грн, яка була залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач звернуся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача надміру сплачені кошти в сумі 209 896,47 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та шостою статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суд встановив факт користування позивачем орендованим майном - нежитловим приміщенням, загальною площею 360,00 кв.м, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Грушевського, 39-Б, перший поверх, у період з 02.05.2019 по 02.05.2022.

Окрім того, позивачем було спожито послуги з постачання газу та його розподілу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №34к від 31.01.2021 на суму 15533,12 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 8228,10 грн без ПДВ); №34к від 28.02.2021 на суму 17681,75 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 8371,54 грн без ПДВ); №34к від 31.03.2021 на суму 13249,62 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 4550,89 грн без ПДВ); №34к від 30.11.2021 на суму 35565,37 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 21060,84 грн без ПДВ); №34к від 31.12.2021 на суму 53259,53 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 35501,80 грн без ПДВ); №34к від 31.01.2022 на суму 91639,98 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 68387,40 грн без ПДВ); №34к від 28.02.2022 на суму 40808,84 грн (компенсація за постачання газу та його розподіл - 28813,15 грн без ПДВ).

Вищезазначені Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає вказані Акти як належні докази на підтвердження наявності підстав для здійснення позивачем компенсації витрат відповідача на оплату послуг з постачання газу та його розподілу.

Пунктом 4.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 24.10.2019) встановлено, що орендар компенсує орендодавцю витрати на опалення (зокрема, але не виключно, газопостачання, інш.) згідно з наданими орендодавцем розрахунками вартості спожитих послуг, на підставі наданих орендодавцем рахунків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено законність та обґрунтованість підстави для сплати позивачем відповідачу компенсації за спожиті послуги з постачання газу та його розподілу.

Зі змісту наданих Актів вбачається, що загальна вартість спожитих послуг з постачання газу та його розподілу складає 174 913,72 грн без ПДВ. Вартість наданих послуг з ПДВ (20%) складає 209 896,47 грн, яка й була сплачена позивачем відповідачеві.

У свою чергу, позов мотивований тим, що Аудиторським звітом визначено, що ДП "Моррічсервіс" на порушення статті 629 Цивільного кодексу України, умов Договору оплачувало у 2021 році та січні-лютому 2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Спіріус" компенсацію за постачання газу та його розподіл, що призвело до надміру сплачених коштів орендодавцю на суму 209 896,47 грн. в тому числі ПДВ на суму 34 982,75 грн.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, зокрема, відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13, від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі № 6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №910/13814/17.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/9055/17, підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено за згодою сторін.

Відтак, для належного обґрунтування наявності підстав для повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 209 986,47 грн, позивачеві необхідно довести факт відсутності підстав для їх сплати: розірвання Договору або визнання його недійсним, відсутність споживання позивачем послуг з постачання газу та його розподілу протягом строку дії Договору тощо.

Водночас позивачем не доведено безпідставність перерахування відповідачеві грошових коштів у сумі 209 986,47 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 148,45 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 148,45 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.03.2025

Суддя О.В. Нечай