Ухвала від 28.03.2025 по справі 336/967/25

Дата документу 28.03.2025 Справа № 336/967/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/967/25 Доповідач в 2 інст. - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/268/25

Категорія ст. 399 КПК України

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

28 березня 2025 року м . Запоріжжя

Суддя судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Запорізькогоапеляційного суду ОСОБА_1 при вирішеннівідповідно довимог ст.398КПК Українипитання провідкриття провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

26березня 2025року доЗапорізького апеляційногосуду надійшлаапеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2025 року.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і наявність або відсутність перешкод для прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження.

По справі встановлені обставини, що перешкоджають відкриттю апеляційного провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Статтею 64-2 КПК України визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, із аналізу вказаної норми слідує, що власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.

Із поданої апеляційної скарги випливає, що оскаржуваною ухвалою було накладено арешт на майно ОСОБА_3 , тобто у даному випадку останній є третьою особою щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги убачається, що апеляційну скаргу було подано ОСОБА_2 , яку ОСОБА_3 уповноважив довіреністю від 16 січня 2025 року.

Отже, зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_2 , якою подано апеляційну скаргу є представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 64-2 КПК України, повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджується: документами, передбаченими ст. 50 цього Кодексу; копією установчих документів юридичної особи; довіреністю.

Разом з цим, до апеляційної скарги не надано жодних документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 , як представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_3 .

Викладене унеможливлює прийняття вказаної апеляційної скарги до розгляду, оскільки неможливо перевірити чи має право ОСОБА_2 , як представник, на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвали.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подати апеляційну скаргу.

Таким чином, з огляду на вищевказане, апеляційна скарга ОСОБА_2 , яка подана на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2025 року, підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2025 року, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою направити ОСОБА_2 .

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя Запорізького

апеляційного суду ОСОБА_1