Рішення

від 01.04.2025 по справі 910/670/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2025Справа № 910/670/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс» (вул.Січових Стрільців, буд.50, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» (вул.Євгена Сверстюка, буд.13, оф.426, м.Київ, 02002; ідентифікаційний код 41202888)

про стягнення 380 690,70 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» про стягнення 380 690,70 грн, з яких 315 114,49 грн відшкодування по сплаченій вимозі та 65 576,21 грн заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання гарантії № 4844-23 від 19.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

29.01.2025 та 30.01.2025 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків, відповідно до яких виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2023 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (банк або гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» (принципал) було укладено договір про надання гарантії № 4844-23 (далі - Договір) з метою забезпечення виконання принципалом зобов`язань перед ДВНЗ «Національна академія Служби безпеки України» (бенефіціар) за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі «Капітальний ремонт частини приміщень навчально-виробничого корпусу (Літера В) по проспекту Валерія Лобановського, 98 у Солом`янському районі в м. Києві» (ідентифікатор закупівлі № UA-2023-09-18-013695-а).

Згідно з п. 1.1 Договору за заявою принципала, банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього Договору.

Сума гарантії складає 357 120,00 грн. Зобов`язання банку за гарантією та/або у зв`язку із цим Договором обмежується сумою гарантії (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору гарантія діє з 20.10.2023 по 31.12.2024 включно.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що умови надання гарантії відповідають вимогам основного зобов`язання, заяви, в т.ч. гарантія надається: безвідклична, безумовна.

Банк розглядає вимогу бенефіціара із доданими документами протягом строку, зазначеного в гарантії (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору протягом 1 робочого дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії). Принципал в строк, визначений у письмовій вимозі банку, зобов`язаний:

- в разі якщо грошове покриття принципалом не було сформоване раніше, перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок, зазначений банком;

- письмово повідомити банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії;

- за умови відсутності власних грошових коштів, необхідних для виконання вимоги бенефіціара, та сплати банком коштів за вимогою бенефіціара, звернутись до банку з клопотанням про надання кредиту строком не більш ніж на 6 місяців та з цільовим призначенням - погашення заборгованості перед АТ «Банк Альянс» за сплаченою вимогою бенефіціара за гарантією.

Згідно з п. 3.6 Договору після розгляду вимоги бенефіціара банк або переказує на рахунок бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму гарантії (п. 1.2 цього Договору та з урахуванням п. 1.3 цього Договору), або повідомляє бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги, або укладає з принципалом (який буде боржником) кредитний договір з метою надання йому кредиту з цільовим призначенням - погашення заборгованості за вимогою бенефіціара за гарантією.

Пунктом 3.9 Договору встановлено, що у разі здійснення виплати за гарантією, гарант повідомляє принципала про здійснений платіж за гарантією у день такої виплати письмово, по телефону, електронною поштою або за допомогою інших засобів зв`язку.

Одержана гарантом письмова вимога від бенефіціара про сплату грошової суми, що відповідає умовам наданої гарантії, є достатньою підставою для сплати коштів бенефіціару за гарантією. Гарант не відповідає перед принципалом за наслідки виконання вимоги, причиною пред`явлення якої стали безпідставні та/або неправомірні дії бенефіціара або його представників-посадових та уповноважених осіб та/або третіх осіб (п. 3.10 Договору).

У п. 3.11 Договору, враховуючи положення ст. 569 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов`язання принципала відшкодувати вказані кошти (в т.ч. витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення гарантом платежу на вимогу бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати банком сум за гарантією в передбаченому гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутності гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала.

Згідно з п. 4.2 Договору у разі виплати гарантом грошових сум по гарантії за рахунок інших джерел, ніж сформоване грошове покриття, принципал зобов`язаний відшкодувати гаранту суму відшкодування не пізніше наступного робочого дня після здійснення гарантом платежу за гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі. Порушення принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування вважається простроченням виконання принципалом грошового зобов`язання за цим Договором, за що встановлюється відповідальність у розмірі 30% річних в гривні. Вказані проценти нараховуються виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 Цивільного кодексу України), що встановлений цим Договором, в разі прострочення виконання грошового зобов`язання від не сплаченої принципалом суми відшкодування або її не сплаченої частини, який погоджений сторонами.

Договір укладений з дня його підписання представниками сторін та діє до повного виконання зобов`язань сторонами по цьому договору (п. 6.1 Договору).

20.10.2023 Акціонерним товариством «Банк Альянс» було надано банківську гарантію № 4844-23, якою останній взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити бенефіціару повну суму договірного забезпечення (гарантована сума), що складає 357 120,00 грн протягом 5 банківських днів з моменту отримання від бенефіціара першої письмової вимоги, складеної у довільній формі, без необхідності додаткового обґрунтування та надання додаткових документів у випадку порушення принципалом умов договору та в інших випадках, передбачених договором.

11.04.2024 за вх. №00/4087 банк отримав вимогу бенефіціара про сплату грошової суми відповідно до банківської гарантії № 4844-23 від 20.10.2023 у зв`язку із порушенням принципалом умов договору.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до п 3.5 Договору та враховуючи ймовірність виникнення у банка витрат, пов`язаних із сплатою коштів на вимогу, останній надіслав принципалу повідомлення про отримання вимоги по банківській гарантії № 4844-23 від 20.10.2023 (вих. № 21.2.2/1847 від 11.04.2024), у якій просив протягом 2 робочих днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією у сумі 357 120,00 грн.

У відповідь принципал надіслав гарантійний лист (вих. № 2 від 16.04.2024), яким надав гарантії щодо погашення заборгованості до 10.08.2024 включно.

22.04.2024 банк, на виконання вимоги перерахував бенефіціару 357 120,00 грн за банківською гарантією № 4844-23 від 20.10.2023, про що свідчить платіжна інструкція № 91369 від 22.04.2024.

Листом № 21.2.2/2190 від 29.04.2024 банк надіслав принципалу вимогу про сплату регресу в строк, передбачений пунктом 4.2 Договору.

З огляду на те, що відповідач не сплатив на вимогу позивача кошти, сплачені останнім за банківською гарантією, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 315 114,49 грн відшкодування по сплаченій вимозі та 65 576,21 грн процентів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 4 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Частинами 1, 3 статті 563 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію (частина 1 статті 566 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

У пункті 3.11 Договору сторони дійшли згоди, що достатньою підставою для виникнення зобов`язання принципала відшкодувати сплачені гарантом за гарантією кошти є факт здійснення останнім платежу на вимогу бенефіціара, незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутності гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала.

Судом встановлено, що 22.04.2024 гарант на виконання вимоги бенефіціара від 03.04.2024 № 29/16-3044/ві сплатив останньому 357 120,00 грн за банківською гарантією № 4844-23 від 20.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 91369 від 22.04.2024.

Відтак, у відповідача на підставі умов Договору та положень статті 569 Цивільного кодексу України виникло зобов`язання відшкодувати позивачу 357 120,00 грн, сплачених ним за гарантією.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, 15.05.2024 відповідач перерахував позивачеві 44 640,00 грн, 42 005,51 грн з яких позивачем було зараховано на погашення заборгованості за відшкодуванням по вимозі, а 2 634,49 грн - на оплату процентів, що відповідає положенням статті 534 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати позивачу коштів за гарантією в порядку регресу в повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача відшкодування по сплаченій вимозі в сумі 315 114,49 грн визнається судом обґрунтованою.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Аналіз умов Договору дає підстави для висновку, що у разі сплати гарантом коштів за банківською гарантією за умови відсутності сформованого грошового покриття, грошове зобов`язання принципала може виконуватись альтернативно: або шляхом укладення між гарантом і принципалом кредитного договору (пункти 3.5, 3.6 Договору), або шляхом сплати процентів річних, нарахованих на суму відшкодування (пункт 4.2 Договору).

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами кредитного договору, який у силу частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України укладається у письмовій формі, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем процентів відповідно до положень пункту 4.2 Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 4.2 Договору сторони домовились про підвищений розмір відповідальності, а саме 30% річних.

З врахуванням п.4.2 Договору позивачем розраховано суму 30% річних та заявлено до стягнення 65 576,21 грн.

З метою перевірки правильності обрахунку суми 30% річних судом здійснено власний розрахунок з урахуванням зменшення 15.05.2024 суми боргу у зв`язку з оплатою відповідачем 42005,51 грн. За перерахунком суду, загальна сума 30% річних за період з 22.04.2024 по 14.05.2024 із суми боргу 357 120,00 грн та за період з 15.05.2024 по 07.01.2025 із суми боргу 315 114,49 грн, склала 68 210,70 грн. Оскільки 15.05.2024 відповідачем сплачено позивачу 2 634,49 грн суми 30% річних, розрахована позивачем до стягнення сума процентів у розмірі 65 576,21 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 315 114,49 грн та 30% річних в розмірі 65 576,21 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 568,29 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» (вул.Євгена Сверстюка, буд.13, оф.426, м.Київ, 02002; ідентифікаційний код 41202888) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (вул.Січових Стрільців, буд.50, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506) заборгованості в розмірі 315 114 (триста п`ятнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн 49 коп., 30% річних в розмірі 65 576 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 568 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн 29 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2025.

Суддя Т.П. Капцова