Рішення

від 26.03.2025 по справі 912/3160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 рокуСправа № 912/3160/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" адвоката Литвина А.М. від 14.02.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/3160/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Київська, буд. 11, поверх 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Груп ЛТД" (25006, м. Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, буд. 1а, офіс 5)

про стягнення 22 897,00 грн,

представники сторін участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області 11.02.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" (далі - позивач) задоволено повністю, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Груп ЛТД" (далі - відповідач) на користь позивача 22897 грн збитків та 2 422,40 грн судового збору.

14.02.2025 до суду від представника позивача адвоката Литвина Артема Михайловича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №912/3160/24, у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою від 03.03.2025 суд призначив заяву до розгляду на 13.03.2025.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації електронного кабінету, ухвала від 03.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення і є врученою відповідачу на підставі приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України. Додатково суд направив ухвалу від 03.03.2025 на електронну пошту відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОПГФ (а.с.94).

Заперечень проти заяви або клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач до суду не подавав.

Судове засідання 13.03.2025 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою від 17.03.2025 суд призначив судове засідання на 26.03.2025.

У судове засідання 26.03.2025 позивач свого представника не направив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений. Ухвала від 17.03.2025 вручена позивачу 18.03.2025 її доставленням до електронних кабінетів позивача і його представника 17.03.2025 о 18:40 (а.с. 96, 97). У заяві від 14.02.2025 позивач просив здійснювати її розгляд без його участі.

Відповідач представника в судове засідання 26.03.2025 не направив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце проведення засідання був належно повідомлений. Ухвала від 17.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення і є врученою відповідачу на підставі приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України. Додатково суд направив ухвалу від 17.03.2025 на електронну пошту відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 95).

Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні 26.03.2025 суд підписав вступну і резолютивну частини додаткового рішення.

Розглядаючи заяву представника позивача адвоката Литвина А.М. про ухвалення додаткового рішення, суд урахував таке.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, визначаючи розмір правничої допомоги, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункт 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі правові висновки було підтверджено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позовна заява підписана адвокатом Литвином Артемом Михайловичем. До позову, серед іншого, додана копія адвокатського запиту від 10.12.2024 № 31, підготовленого адвокатом Литвином А.М. і направленого Державній податковій службі України у зв`язку з наданням правничої допомоги позивачу.

До позовної заяви, серед іншого, додана копія свідоцтва серії ЧН № 000446 від 17.08.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Литвину Артему Михайловичу, та ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1109576 від 10.12.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом Литвином А.М. правничої допомоги позивачу, яка полягає у направленні адвокатського запиту та підготовці і поданні до суду позовної заяви.

У справі відбулося 2 засідання (підготовче і з розгляду справи по суті), в яких у режимі відеоконференції брала участь представник позивача адвокат Кириченко Юлія Юріївна.

У позові зазначений орієнтовний розмір витрат на правову допомогу - 15 000,00 грн. Також у позові, з посиланням на частину восьму статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.

Заява про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками подана адвокатом Литвином А.М. до суду 14.02.2025, тобто в установлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення (з 11.02.2025). Зокрема, 16.02.2025 - вихідний день (неділя), тому останнім днем п`ятиденного строку є понеділок 17.02.2025.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додані такі документи:

- копія договору про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеного позивачем з адвокатом Литвином Артемом Михайловичем (а.с. 78, далі - Договір);

- копія додаткової угоди від 10.12.2024 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2024, підписаної позивачем і адвокатом Литвином А.М. (а.с. 79);

- копія акта приймання -передачі наданих послуг від 12.02.2025 згідно з договором про надання правової допомоги від 10.12.2024, підписаного позивачем і адвокатом ЛивиномА.М. (а.с. 79-зворотний бік).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнту та представляти iнтереси Клієнта у вcix державних органах, пiдприємствах, установах, органiзацiях рiзних форм власностi, в тому числi у органах Нацiональної полiцiї України, органах прокуратури України та iнших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в пiдроздiлах Державної податкової служби України, а також вести вiд iмені Kлієнта справи у вcix судових установах України з yciмa правами, наданими законом позивачу, скаржнику, вiдповiдачу, третiй та зацiкавленiй особi, пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному, стягувачу або боржнику, захищати iнтереси Kлієнта у кримiнальних провадженнях, справах про адмiнiстративні правопорушення в тому числi пiд час досудового cлідства та судового розгляду, для чого надає йому прaвo: подавати вiд iмені Клієнта заяви, в тому числi позовнi заяви, знайомитись з матерiалами справи, робити з них копiї, прослуховувати фiксацiю судового процесу, подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi або неповноти, одержувати копiї pішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у iх дослiдженнi, ставити питання iншим особам, якi беруть участь у справi, а також свiдкам, експертам, спеціалiстам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та мiркування з ycix питань, що виникають пiд час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводiв i міркувань інших осiб, змiнювати пiдстави та предмет позову, тощо, одержувати довiдки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати державне мито або будь-якi iншi платежі, розписуватись за Клієнта, а також виконувати вci інші дiї, пов`язанi з виконанням цього Договору.

У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що послуги, що надаються Адвокатом у відповідності із умовами Договору, надаються Клієнту на платній основі. Вартість послуг визначається сторонами у додаткових угодах до цього Договору.

Додатковою угодою № 1 від 10.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2024 сторони погодили:

- Адвокат надає правову допомогу Клієнту у спорі з ТОВ "ФОКУС ГРУП ЛТД" про стягнення з Товариства збитків у виді втраченого податкового кредиту на загальну суму 22897,00 грн (пункт 1);

- правова допомога надаватиметься в суді першої інстанції згідно з визначеною підсудністю, що включає зокрема, але не виключно: аналіз наданих Клієнтом документів, аналіз податкового та господарського законодавства та судової практики в аналогічних справах, розроблення правової позиції у справі, консультування Клієнта, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних процесуальних документів, участь у судових засіданнях в суді першої інстанції (за необхідності), вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту правової допомоги (пункт 2);

- розмір винагороди за надання Клієнту правової допомоги, обсяг якої визначено у пунктах 1, 2 цієї Додаткової угоди, становить грошову суму, визначену в національній валюті України (гривні), складає 15 000,00 грн. Розмір винагороди є фіксованим та зміні не підлягає (пункт 3);

- оплата винагороди здійснюється Клієнтом шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Адвоката, або готівкою на підставі підписаного між сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг у строк до 01.03.2025, але не раніше дня проголошення рішення суду першої інстанції у справі.

12.03.2025 позивач і адвокат Литвин А.М. підписали Акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги б/н від 10.12.2024, в якому зазначено, що Aдвокат надав, а Клієнт прийняв такі послуги в межах господарської справи № 912/3160/24:

- аналiз наданих Kлієнтом первинних бухгалтерських документiв, господарських договорiв, іншої документацiї у справi;

- аналiз податкового та господарського законодавства, що регулює спiрнi правовiдносини у справi;

- аналiз судової практики в аналогiчних судових справах для використання в зазначеній справi;

- розроблення правової позиції у справi;

- консультація Клієнта у справi, роз`яснення судових перспектив та погодження з Клієнтом правової позицiї;

- пiдготовка та вiдправка адвокатського запиту, збiр та аналiз додаткових доказiв по справі;

- пiдготовка позовної заяви, формування додаткiв (доказiв) до неї;

- подання позовної заяви з додатками до Господарського суду Кiровоградської областi через електронний кабiнет ЄCITC;

- участь Адвоката в судових засiданнях в режимi вiдеоконференцiї;

- пiдготовка та подання до Господарського суду Кiровоградської областi через електронний кабiнет ЄCITC заяви про ухвалення додаткового рiшення щодо розподілу витрат на професiйну правничу допомогу.

Розмiр винагороди за надану Адвокатом Клієнту вищезазначену правову допомогу складає 15 000,00 грн (пункт 2 Додаткової угоди).

За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 Верховний Суд за результатами системного аналізу частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зробив такі висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У Договорі відсутні порядок обчислення і розмір гонорару, натомість пункт 4.1 Договору відсилає до укладеної його сторонами додаткової угоди.

Виходячи з наведеного вище змісту додаткової угоди від 10.12.2024, фіксований гонорар в сумі 15 000,00 грн позивач мав сплатити Адвокату за правничу допомогу, обсяг якої включає участь у судових засіданнях (за необхідності).

Оскільки у всіх засіданнях, що були проведені у справі, брала участь представник позивача адвокат Кириченко Ю.Ю., суд дійшов переконання, що у позивача існувала необхідність участі його представника в засіданнях.

До переліку наданих адвокатом Литвином А.М. послуг, зазначених в акті приймання-передачі від 12.02.2025, включені участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Разом з тим, у 2 засіданнях, які відбулися у справі, брала участь адвокат Кириченко Ю.Ю., а не адвокат Литвин А.М.

У пункті 6.3. Договору зазначено, що Адвокат для надання правової допомоги Клієнту за цим Договором має право залучити будь-яку іншу особу (адвоката), з яким Адвокат укладає окремий договір, що не вимагає додаткового погодження Клієнта.

У справі відсутня копія договору, укладеного безпосередньо позивачем або адвокатом Литвином А.М. з адвокатом Кириченко Ю.Ю.

За такого суд не має підстав вважати, що надана адвокатом Кириченко Ю.Ю. правнича допомога з представництва інтересів позивача у судових засіданнях (участі в засіданнях) надана в порядку виконання договору від 10.12.2024.

Натомість в ордері серії СВ № 1112309 від 06.01.2025 на надання позивачу правничої допомоги адвокатом Кириченко Ю.Ю. (а.с. 44) міститься посилання на договір про надання правничої допомоги від 03.01.2025, копії якого до суду не подано.

При цьому в матеріалах справи наявна також довіреність, сформована в системі "Електронний суд" 17.10.2024, видана Кириченко Ю.Ю. позивачем (а.с. 39).

Також до переліку наданих адвокатом Литвином А.М. послуг, зазначених в акті приймання-передачі від 12.02.2025, включена підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У пункті 6.32 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 Верховний Суд виснував, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Також, на переконання суду, підготовка позовної заяви про стягнення збитків у сумі 22897,00 грн, завданих нереєстрацією однієї податкової накладної на суму ПДВ - 22 897,00 грн - за умови сформованості і усталеності судової практики із спірного питання не потребувала від досвідченого адвоката значних зусиль і витрат часу.

Суд ураховує, що предмет доказування у цій справі включав незначну кількість обставин, а обсяг доданих до позовної заяви доказів також не був значним, зокрема, перелік таких доказів включав рахунок-фактуру, платіжну інструкцію, виписку за рахунком, видаткову накладну, картку рахунку, відповідь Державної податкової служби України на адвокатський запит, скріншот екрану комп`ютера з відомостями з кабінету платника податків, претензію з доказами направлення.

Також суд бере до уваги, що, як зазначено вище, у справі проведені 2 засідання, в яких брала участь представник позивача адвокат Кириченко Ю.Ю., договору про надання правничої допомоги з якою позивач до суду не подав і вартісь послуг якої не повідомив і не довів.

Адвокат Литвин А.М. участі в судових засіданнях не брав, тому матеріалами справи не підтверджується реальність надання адвокатом ЛитвиномА.М. правничої допомоги в частині участі в судових засіданнях.

Як зазначено вище, суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі правові висновки було підтверджено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Ураховуючи вищезазначене в сукупності, суд здійснив оцінку рівня витрат на правничу допомогу в розрізі їхньої обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, ціни позову (22 897,00 грн) та значення справи для сторони як обов`язкових критеріїв для цілей розподілу судових витрат.

На підставі вищенаведеного, за результатами розгляду заяви суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката мають бути покладені на відповідача частково, а саме: в сумі 7500,00 грн із заявлених до стягнення 15 000,00 грн.

Отже, заяву належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 123, 126, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" адвоката Литвина Артема Михайловича про ухвалення додаткового рішення від 14.02.2025 у справі №912/3160/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Груп ЛТД" (25006, м. Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, буд. 1а, офіс 5; ідентифікаційний код 44027828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Київська, буд. 11, поверх 7; ідентифікаційний код 30844997) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні решти вимог.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію додаткового рішення надіслати до електронних кабінетів позивача та його уповноважених представників; відповідачу засобами поштового зв`язку (25006, м.Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, буд. 1а, офіс 5).

Дата складення повного судового рішення - 01.04.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна