Ухвала

від 01.04.2025 по справі 918/634/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" квітня 2025 р.м. РівнеСправа №918/634/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., дослідивши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Буяна Романа Анатолійовича

до Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради,

про стягнення заборгованості в сумі 100 155,13 грн, розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення

на новий розгляд

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Буян Роман Анатолійович (далі також ФОП Буян Р.А.) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" (далі також ВТОВ "Кантар"), в якій просив:

- стягнути з ВТОВ "Кантар" на користь ФОП Буяна Р.А. заборгованість у сумі 100 155,13 грн, з яких: 88 218,93 грн - основний борг, 9 244,05 грн - пеня, 1 449,64 грн - інфляційних втрат та 1 242,51 грн - 3% річних;

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення, затверджений рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.10.2008 у справі №11/95, в редакції додаткового договору від 25.04.2016 №2071, споруди площею 94,6 кв.м за адресою м. Рівне, вул. Чорновола, 74-Г;

- зобов`язати ВТОВ "Кантар" повернути нежитлове приміщення, площею 94,6 кв.м, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Чорновола, 74-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 748832856101, шляхом виселення та передачі ФОП Буяну Р.А. по акту прийому-передачі у трьохденний термін.

04 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду, в якому останній просив позов ФОП Буяна Р.А. до ВТОВ "Кантар" про стягнення заборгованості в сумі 100 155,13 грн, розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою від 07.10.2024 у справі №918/634/24 позов залишено без розгляду.

14 жовтня 2024 року до суду надійшла заява ВТОВ "Кантар" про прийняття додаткового рішення у справі №918/634/24, в якій останній просив стягнути з Буяна Р.А на користь ВТОВ "Кантар" 43 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вчинення позивачем необґрунтованих дій заявник зазначав, що на момент звернення з цим позовом у нього не існувало жодної заборгованості по орендній платі, яка є предметом розгляду, а тому в позивача були відсутні підстави для звернення до суду з цим позовом. Відтак, в результаті незаконних та неправомірних дій позивача до відповідача, було заявлено безпідставні вимоги. Такі дії позивача стали підставою отримання відповідачем професійної правничої допомоги, яка згідно з договором про надання правничої (допомоги) від 23.07.2024 надавалась Адвокатським об`єднанням "Істина".

18 жовтня 2024 року від позивача надійшли заперечення на заяву про прийняття додаткового рішення, в яких позивач вказував на те, що заявлені до компенсації витрати на надання правової допомоги в розмірі 43 500 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, у зв`язку з чим просить суд зменшити розмір витрат на надання професійної правничої допомоги до 6 000 грн.

21 жовтня 2024 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначав, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; заява про прийняття додаткового рішення підлягає до задоволення в повному обсязі.

Додатковою ухвалою від 21.10.2024 у справі №918/634/24, яку Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 03.12.2024, заяву ВТОВ "Кантар" про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Постановлено стягнути з ФОП Буяна Р.А. на користь ВТОВ "Кантар" 35 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву відповідача про стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду. При цьому суд зауважив, що відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду.

З огляду на фактичні обсяги наданих стороні послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді під час розгляду цієї справи, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, їх співмірністю зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони, а також враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача на його користь 35 000 грн.

Апеляційний суд, у свою чергу, зауважив, що:

(1) клопотання позивача про залишення позову без розгляду не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій, зокрема відсутнє зазначення будь-яких причин чи підстав його подання, а лише вказано норми процесуального права, якими керувався позивач;

(2) подаючи відповідне клопотання, право на що надано йому відповідними положеннями ГПК, позивач повинен розуміти наслідки подання такої заяви, у тому числі й право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку з залишенням позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК;

(3) неприпустимою є правова ситуація, за якої учасники справи понесли витрати, пов`язані з розглядом справи, які по своїй суті є збитками суб`єкта господарювання, правовою особливістю яких є те, що вони можуть бути відшкодовані виключно через процесуальний порядок розподілу судових витрат в межах відповідного судового спору, однак відсутній був би правовий механізм їх відшкодування (розподілу);

(4) по своїй суті залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК і є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду, породив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак в послідуючому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що за будь-яких обставин відповідач не міг вплинути;

(5) під необґрунтованими діями позивача слід розуміти сам факт подання клопотання про залишення позову без розгляду, яким останній фактично визнав передчасність пред`явлення позову до відповідача, а отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

ФОП Буян Р.А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та додаткову ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/634/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2025 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Буяна Романа Анатолійовича задоволено частково. Постанову від 03.12.2024 та додаткову постанову від 23.12.2025 Північно-західного апеляційного господарського суду, додаткову ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/634/24 скасовано. Справу №918/634/24 за заявою Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Верховний Суд вказав, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді заяви ВТОВ "Кантар" про прийняття додаткової ухвали щодо відшкодування судових витрат припустились порушень норм процесуального права, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для її розгляду, відтак дійшли передчасних висновків про задоволення (часткове задоволення) заяви відповідача про ухвалення додаткової ухвали. Закцентував увагу, що вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат, понесених у зв`язку із наданням правничої допомоги, суди не встановили чи довів відповідач, які саме необґрунтовані дії позивача були вчинені під час розгляду справи та в чому вони проявлялися, тобто не встановили обставин щодо того, які саме дії позивача під час розгляду цієї справи були необґрунтовані, що в силу частини п`ятої статті 130 ГПК є однією з умов для стягнення з позивача компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд першої інстанції обмежився лише зазначенням про те, що відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Суд зауважив, що зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду, проте не конкретизував, які саме дії позивача як необґрунтовані призвели до залишення його позову без розгляду.

Апеляційний суд допущену судом першої інстанції помилку не виправив, а в контексті необґрунтованості дій позивача зазначив лише, що (1) по своїй суті залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК і є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду породив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак в послідуючому фактична необхідність цього була нівельована знову ж таки за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що за будь-яких обставин відповідач не міг вплинути; (2) під необґрунтованими діями позивача слід розуміти сам факт подання клопотання про залишення позову без розгляду, яким останній фактично визнав передчасність пред`явлення позову до відповідача, а отже необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

Наведе свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з позивача відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно для задоволення (часткового задоволення) заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Верховний Суд також дійшов висновку, що Додаткова постанова апеляційного суду як невід`ємна частина постанови апеляційного суду також підлягає скасуванню.

01 квітня 2025 року матеріали справи повернулися до господарського суду Рівненської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи на новий розгляд, справу № 918/634/24 розподілено судді Пашкевич І.О.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відтак існує необхідність прийняти справу №918/634/24 за заявою ВТОВ "Кантар" про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат передано (на новий розгляд) до свого провадження.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про призначення заяви ВТОВ "Кантар" до розгляду у судовому засіданні, яке провести не пізніше десяти днів з дня надходження матеріалів справи № 918/634/24 на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 221, 234, 235, 244, 310 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу № 918/634/24 за заявою Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат передано (на новий розгляд) прийняти до свого провадження.

2. Заяву Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" (на новий розгляд) призначити до розгляду у судовому засіданні, яке відбудеться "10" квітня 2025 р. на 13:30 год. в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, в залі судових засідань № 10.

3. Встановити для Фізичної особи-підприємця Буяна Романа Анатолійовича, Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" та Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради процесуальний строк на подання суду письмових пояснень з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.03.2025 у справі № 918/634/24 до 09.04.2025.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич