Ухвала

від 28.03.2025 по справі 920/211/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 березня 2025 року

м. Київ

cправа №920/211/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області (Жерьобкіна Є.А)

від 09.09.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.)

від 28.01.2025 (повний текст складений 06.02.2025)

у справі за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради

до Хотінської селищної ради Сумського району,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко",

про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

1. Управління комунального майна Сумської міської ради (далі - Позивач) звернулося з позовом до Хотінської селищної ради Сумського району (далі - Відповідач) про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Онлайн" від 14.02.2024 №1006321110013007825.

2. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.05.2024 до участі у справі №920/211/24 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - Скаржник); третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко".

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24, позов задоволено повністю. Відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Онлайн", реєстраційна дія від 14.02.2024 №1006321110013007825, державний реєстратор Панченко І.В., Хотінська селищна рада Сумського району.

4. 06 березня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу, в якій просить:

1) поновити процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду, визнавши причину його пропуску поважною;

2) рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 скасувати та передати справу №920/211/24 на розгляд до суду апеляційної інстанції;

3) усі судові витрати покласти на Позивача;

4) призначити касаційну скаргу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису представниці Скаржника - ОСОБА_2, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

5. Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.

6. У цій справі перебіг двадцятиденного строку, встановленого для оскарження судових рішень у касаційному порядку, розпочався (та обчислюється) з 07 лютого - дня складення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025.

7. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги було 26 лютого 2025 року. Після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

8. Водночас, як зазначено в касаційній скарзі, повний текст оскаржуваної постанови був надісланий до електронного кабінету представниці Скаржника - адвоката ОСОБА_2., 06 лютого 2025 року о 22:16 год.

9. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України).

10. Вказане надає учасникам справи право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення судового рішення (частина друга статті 288 ГПК України).

11. Втім, касаційна скарга у справі №920/211/24 направлена до Верховного Суду 06 березня 2025 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження (до 26 лютого 2025 року), а також строку, передбаченого частиною другою статті 288 ГПК України (до 27 лютого 2025 року).

12. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

13. Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

14. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

15. За змістом наведеної норми законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

16. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі своєчасно підготувати та подати касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 290 ГПК України.

17. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

18. Отже, для поновлення процесуального строку Суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим Скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

19. Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки його представниця - адвокат ОСОБА_2:

- з 06 січня 2025 року до 10 січня 2025 року перебувала на лікарняному;

- з 25 січня 2025 року до 18 лютого 2025 року перебувала у відпустці, яка пов`язана з реабілітацією після хвороби;

- з 18 лютого 2025 року до 20 лютого 2025 року перебувала на лікарняному.

20. Розглянувши наведене обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов таких висновків.

21. Період перебування на лікарняному з 06 січня 2025 року до 10 січня 2025 року передував ухваленню судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови (28 січня 2025 року) та її вручення ОСОБА_2 (07 лютого 2025 року), отже не підлягає врахуванню.

22. Перебування ОСОБА_2 у відпустці, яка тривала з 25 січня 2025 року до 18 лютого 2025 року, Суд сприймає критично. До касаційної скарги долучено наказ від 24.01.2025 №8-к, виданий самою ОСОБА_2 , згідно з яким відпустка надається за власний рахунок у цілях реабілітаційного відновлення, пов`язаного з хворобою і лікуванням.

23. Отже, на підтвердження перебування на лікарняному з 18 лютого 2025 року до 20 лютого 2025 року ОСОБА_2 надала інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я. Втім, зазначена довідка не є документом (про що безпосередньо зазначено в цій довідці); запис про медичний висновок зберігається в центральній базі даних Електронної системи охорони здоров`я як електронний документ. Зі змісту інформаційної довідки також неможливо встановити, що вона видана ОСОБА_2 .

24. Таким чином, (1) ОСОБА_2 перебувала на лікарняному вперше (з 06 січня 2025 року до 10 січня 2025 року), тобто до ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та вручення повного тексту рішення, (2) подальша тривала відпустка (з 25 січня 2025 року до 18 лютого 2025 року) надавалася на підставі наказу, виданого самою ОСОБА_2., (3) другий період перебування на лікарняному (з 18 лютого 2025 року до 20 лютого 2025 року) не підтверджується належними доказами.

25. З урахуванням викладеного вище, Суд не встановив, а Скаржник не навів належного та достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24.

26. Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення, та залежить від його волевиявлення.

27. З метою належного виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на касаційне оскарження Скаржник не був позбавлений права укласти договір про надання професійної правничої допомоги з іншим адвокатом / адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням, а за наявності підстав, передбачених законом, - звернутися за наданням безоплатної правничої допомоги. Докази, що перешкоджали цьому, Суду не надавалися.

28. У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Ісп8анії" (заява №11681/85) ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

29. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010).

30. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали Скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається.

31. З огляду на те, що Скаржник пропустив строк на подання касаційної скарги, а також строк, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України, при цьому визначені ним підстави визнані Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для наведення, за наявності, інших причин пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

32. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

33. За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

34. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

35. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести цей висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

36. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.

37. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржнику необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до ухвалення незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

38. Системний аналіз наведених приписів ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.

39. У тексті касаційної скарги зазначено, що рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24 підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України, частиною четвертою статті 310 ГПК України:

- оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням гарантії прав Скаржника брати участь у розгляді справи та обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, з порушенням норм процесуального права, а саме статті 216 ГПК України (статті 202 ГПК України) (посилання на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №916/3496/20, від 04.04.2023 у справі №523/11536/19, щодо відкладення розгляду справи);

- суди не надали належної правової оцінки аргументам про неналежність Відповідача у цій справі (посилання на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, щодо встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову).

40. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначити у касаційній скарзі: 1) норму матеріального та / або процесуального права (статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка, на його думку, була неправильно застосована чи порушена судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень; 2) висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях; 3) постанову Верховного Суду (дату її ухвалення та номер справи), а також викладений у ній висновок щодо застосування саме цієї норми права, обґрунтування, в чому полягає таке порушення або неправильне застосування; 4) чи є правовідносини в справі, що розглядається, та у справі, у якій Верховний Суд виклав свій висновок, подібними.

41. У касаційній скарзі фрагментарно цитуються постанови Верховного Суду з подальшим викладенням Скаржником власної позиції щодо їх змісту, однак не вказуються конкретні норми, про застосування яких, на його думку, сформовані відповідні висновки (щодо кожного з висновків).

42. Суд також звертає увагу, що посилання на конкретний(і) пункт(и) частини першої, третьої статті 310 ГПК України має здійснюватися у сукупності з підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

43. У свою чергу, частина четверта статті 310 ГПК України не є окремою підставою касаційного оскарження, а визначає умови направлення Верховним Судом справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

44. Отже, вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не були виконані з огляду на відсутність належного визначення та обґрунтування підстав касаційного оскарження.

45. Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

46. Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які Скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

47. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

48. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

49. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Позивача подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.

50. Для усунення недоліків касаційної скарги у цій частині Скаржник повинен належним чином визначити та обґрунтувати обрані підстави касаційного оскарження (див., зокрема, пункти 34-39, 41, 43, 44 цієї ухвали).

51. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.

52. Скаржник також просить призначити касаційну скаргу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін у порядку статті 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису своєї представниці - адвоката ОСОБА_2.

53. Водночас вказане клопотання буде розглянуте Судом за умови усунення Скаржником недоліків касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24 з підстав, наведених у клопотанні, відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24 залишити без руху.

3. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб:

- навести, за наявності, інші причини для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у cправі №920/211/24;

- належним чином навести та обґрунтувати обрані підстави касаційного оскарження з урахуванням викладеного в цій ухвалі.

5. Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог суду в частині наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження тягне відмову у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання інших вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець