Ухвала

від 01.04.2025 по справі 380/6102/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

01 квітня 2025 рокусправа № 380/6102/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (вул. Личаківська, 26, м. Львів, 79010), Української військово-медичної академії (вул. Князів Острозьких, 45/1, м. Київ, 01015) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, Української військово-медичної академії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Української військово-медичної академії та Військово- медичного клінічного центру Західного регіону щодо нездійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 04 травня 2024 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (зі змінами);

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 вересня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення січень 2008 року та з 23 липня 2019 року по 04 травня 2024 року з розрахунку 3993,48 грн щомісячно як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Українську військово-медичну академію здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення січень 2008 року та з 01 березня 2018 року по 22 липня 2019 року з розрахунку 3993,48 грн щомісячно як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, поведінки відповідачів щодо неналежного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 04 травня 2024 року.

У позовній заяві позивач просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити цей строк.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач покликається на те, що не мав можливості своєчасно реалізувати право на звернення до суду через вагомі перешкоди, а саме: нестабільну ситуацію, пов`язану з військовими діями, що призвело до тривалого часу надання відповіді-відмови; проходження дійсної військової служби.

Суд відзначає, що спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням відповідачами, на думку позивача, законодавства про оплату праці.

Утім положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися під час розгляду цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

З огляду на наведене у цій справі до вимог про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 липня 2022 року застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тож у частині позовних вимог про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року 19 липня 2022 року строк звернення до суду позивач не пропустив.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 04 травня 2024 року, то до таких вимог застосуванню підлягає тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України, який обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується витягом із послужного списку позивача позивач у період з 09 червня 2022 року по 04 травня 2024 року проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу узагальнення та забезпечення майном на класами постачання оперативно-медичного управління Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.

З цим позовом до суду з вимогами про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 04 травня 2024 року (за час проходження військової служби у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону) позивач звернувся у березні 2025 року, тобто з пропуском установленого тримісячного строку звернення.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини ураховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно з витягом із послужного списку позивача позивач з 04 травня 2024 року проходить військову службу на посаді начальника групи медичного постачання медичного управління військової частини НОМЕР_1 . Із запровадженням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану всі військові формування, у тому числі військова частина НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу позивач, переведені на воєнний стан, що є загальновідомою обставиною. Отже, суд зазначає, що станом на день звернення до суду із цим позовом та станом на сьогодні позивач продовжує проходити військову службу, виконуючи конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, що є найважливішими функціями держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану. Беручи до уваги викладені обставини у сукупності, враховуючи факт перебування позивача на військовій службі у Збройних Силах України у період, коли він дізнався про порушення своїх прав на отримання грошового забезпечення у належному розмірі, суд уважає, що позивач пропустив строк звернення з цим позовом до суду в частині вищевказаних позовних вимог з поважних причин, а тому з цих підстав його належить поновити.

Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 04 травня 2024 року, та поновити його.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувати у відповідачів докази нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірні у цій справі періоди.

Роз`яснити відповідачам їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п`яти днів з дня вручення відзиву.

Роз`яснити відповідачам їх право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`яти днів з дня вручення відповіді на відзив.

Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна