Постанова від 25.03.2025 по справі 320/48054/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/48054/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Коренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №00420090702, №00420122702.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають самому визначенню поворотної фінансової допомоги, наведеному у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України з урахуванням положень статті 1046 Цивільного кодексу України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві та відповідно до п. п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку зі змінами у п. п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» Кодексу, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», відповідно до рішення ДПС про результати розгляду скарги від 23.12.2021 №29039699-00-06-01-03-06, а також у зв`язку з виявленням невідповідності висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» (код 43391710) від 07.10.2021 №75775/26-15-07-02-06-17/43391710 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.12.2019 по дату завершення перевірки, валютного за період з 06.12.2019 по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.12.2019 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період, вимогам законодавства та неповним з`ясуванням при проведенні перевірки питань, що повинні бути перевірені під час її проведення для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у м. Києві, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 29.03.2023 № 63-дс «Про порушення дисциплінарного провадження), на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 18.05.2023 № 2438-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РІТ-УКРАІНА ПЛЮС» (код 43391710) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС», код 43391710 з питань дотримання вимог податкового законодавства у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» (код 43391710) від 07.10.2021 №75775/26-15-07-02-06-17/43391710, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Головним державним інспектором відділу перевірок у сфері маркетингу та реклами управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДПС у м. Києві - Місечко Людмилою та головним державним інспектором відділу перевірок у сфері маркетингу та реклами управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДПС у м. Києві - Лисюченко Дариною проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС», код згідно з ЄДРПОУ 43391710.

За результатом перевірки було складено акт №40736/26-15-07-02-06-03/43391710 від 31 травня 2023 року.

Як вбачається з висновку акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС»:

пункту 44.1. статті 44 ПК України, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України, пункту 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, статті 4 Закону України «Про фінансовий облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 1 квартал 2021 року на 4 197 888грн;

пункту 49.1. підпункту 49.18.3., пункту 49.18. статті 49 ПК України, в результаті чого встановлено не подання податкової звітності за 1 півріччя 2021 року.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 16 червня 2023 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№00420090702 форми «Р» яким ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 5 247 360 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 4 197 888 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 049 472 грн;

№00420100702 форми «ПС» яким ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» визначено суму штрафу у розмірі 340 грн.

Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що: вимоги є однорідними (стаття 601 Цивільного кодексу України); існують взаємні вимоги, які підлягають зарахуванню; відсутні підстави для заборони зарахування згідно зі статті 602 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальними законом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі - ПК).

Так, відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.2. статті 44 ПК для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі Положення) Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції.

Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). відповідно до пункту 7 Положення Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) інші операційні доходи;

фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Водночас, підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1. статті 135 ПК визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

З наведеного слідує, що чинним законодавством покладено на платника податків обов`язок щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників (дані бухгалтерського обліку) відповідно до стандартів ведення бухгалтерського обліку, що використовуються платником для обрахунку об`єкта оподаткування.

Разом з тим, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 ПК.

Згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодованої кредиторові позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнуту після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 ПК України суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Отже, у разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Водночас, між Позивачем та ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» було укладено договори поворотної фінансової допомоги, за якими у ТОВ «РІТ-Україна ПЛЮС» наявна кредиторська заборгованість станом на кінець періоду, який перевірявся:

- №05/2020/ФД від 04.03.2020 у розмірі 865 000,00 грн.;

- №06/2020/ФД від 12.03.2020 у розмірі 2 000 000,00 грн.;

- №07/2020/ФД від 19.03.2020 у розмірі 4 051 401,60 грн.;

- №12-2020/ФД від 02.12.2020 у розмірі 4 094 600,00 грн.;

Загальна сума заборгованості складає 11 011 001,60 грн.

Згідно з пунктом 134.1. статті 134 ПК, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, з огляду на положення норм ПК, сума заборгованості ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» перед ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» може бути об`єктом оподаткування лише в разі визнання такої заборгованості безнадійною.

В свою чергу, критерії визнання заборгованості безнадійною наведені в пункту підпунктом 14.1.11 п. 14.1. статті 14 ПК, відповідно до якої: безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

У розрізі даної справи, будь-які із наведених вище підстав - відсутні, а відтак, винесені ГУ ДПС у м. Києві ППР з підстав порушення ТОВ «РІТУКРАЇНА ПЛЮС» пункту 44.1 статті 44, підпункту. 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 5, пункту 7 Положення «Дохід» з підстав, нібито, не включення Позивачем до складу інших доходів суму отриманої та не повернутої допомоги, в результаті чого, встановлено заниження доходу, визначеного за правилами бухгалтерського обліку на суму 23 321 600,00 гривень за 2021 рік - не відповідає дійсним обставина справи.

Водночас, наголошуємо, що Платника податків було визнано банкрутом тільки 26.01.2022 року на підставі Постанови Господарського суду міста Києві у справі № 910/6555/21.

Вказана обставина, зокрема, спростовує висновки Акту перевірки в частині, що безпосередньо слугували підставою для винесення ППР, щодо недотримання Позивачем норм ПК в частині обов`язку подання ліквідаційної звітності за 1 півріччя 2021 року.

Також, колегія суддів вважає помилковими твердження ГУ ДПС у м. Києві, що викладено в Акті перевірки про порушення Позивачем підпункту 49.18.3. пункту 49.18 статті 49 ПК. Пунктом 49.1. ПК визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України «З процедур банкрутства» тільки із ухваленням судом постанови про визнання боржника банкрутом відкривається ліквідаційна процедура. В рамках ліквідаційної процедури ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс (ст. 65 Кодексу з процедур банкрутства), після затвердження яких суд постановляє ухвалу, що може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство (п. 7 ч. 1 ст. 90 Кодексу з процедур банкрутства).

У контексті обов`язку подання ліквідаційної податкової звітності слід відмітити, що відповідно до підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 ПК України, якщо платник податку ліквідується, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

При цьому відповідно до частини першої статті 8 та частини третьої статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації, а звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Водночас згідно з частини другої статті 104 Цивільного кодексу України підприємство вважається ліквідованим лише після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

З вказаного вбачається, що до моменту виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємство зобов`язане вести податковий та бухгалтерський облік та подавати податкову і фінансову звітність.

Під час розгляду справи було встановлено, що наразі ліквідаційний баланс Позивача не затверджено, вказана обставина підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2023 у справі № 910/6555/21 і його діяльність не припинена, відповідно у Скаржника був відсутній обов`язок подавати ліквідаційну податкову звітність за 1 півріччя 2021.

Відтак, заборгованість, що виникла перед ТОВ «Ріт Україна», у зв`язку із визнанням Позивача банкрутом відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 26.01.2022 р. у справі №910/6555/21, набула статусу безнадійною заборгованістю, яка має включатись до складу інших доходів Позивача тільки з 26.01.2022. Водночас, перевіряємий ГУ ДПС у м. Києві період перевірки, охоплює період з 06.12.2019 по 30.09.2021.

Також, під розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Договору № 06/2020/ФД поворотної фінансової допомоги від 12.03.2020 ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» надало Позивачеві (далі також - Платнику податків) (фінансову допомогу у розмірі 2 000 000 грн. Відповідно до Договору № 07/2020/ФД поворотної фінансової допомоги від 19.03.2020 ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» надало Платнику податків фінансову допомогу у розмірі 16 362 000 грн. Відповідно до Договору № 12/2020/ФД поворотної фінансової допомоги від 02.12.2020 ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» надало Платнику податків фінансову допомогу у розмірі 4 136 600 грн. Відповідно до Договору №05/2020/ФД поворотної фінансової допомоги від 04.03.2020 ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» надало Платнику податків фінансову допомогу у розмірі 1 000 000 грн., з них 135 000 грн. було повернуто. Відповідно до Договору №01-2021/ФД поворотної фінансової допомоги від 05.01.2021 ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» надало Платнику податків фінансову допомогу у розмірі 530 000 грн.

Відповідно до пункту 1.4 вказаних договорів фінансова допомога надається на строк три роки, який обчислюється з моменту її надання. Пунктом 4.3 договорів передбачено, що ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» має право вимагати повернення фінансової допомоги в будь-який момент, про що письмово повідомляє Платника податків. Платник податків зобов`язаний повернути фінансову допомогу у повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення (вимоги).

22.03.2021 керівнику ТОВ «РІТ-Україна ПЛЮС» - Співаковій Л.О. було вручено вимогу від 22.03.2021 про повернення фінансової допомоги за вказаними вище договорами у розмірі 23 893 600,00 грн. Розмір вимог повністю підтверджений.

Таким чином, станом на момент вимоги строк виконання зобов`язань щодо повернення фінансової допомоги є таким, що настав.

Розмір заборгованості станом на 20.04.2021 з урахуванням часткового погашення у розмірі 572 000,00 грн за договорами №06-2020/ФД від 12.03.2020р., №07-2020/ФД від 19.03.2020 р., №12-2020/ФД від 02.12.2020 р. складає 23 321 600,00 грн.

Поряд з цим, між ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» та Позивачем було укладено 02.01.2020 договір оренди (громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами, літ. «А», загальною площею 1098,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Римського-Корсакова, буд. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2103710980000. Відповідно до п. 3.7 Договору оренди всі поліпшення, та зміни, які неможливо відокремити від Орендованого майна без завдання йому шкоди (зазначене визначається Орендодавцем) переходять у власність Орендодавця із компенсацією їх вартості Орендарю в разі, якщо такі поліпшення здійснені Орендарем за згодою Орендодавця. Сторони також дійшли згоди, що вимоги Орендаря щодо відшкодування (компенсації) вартості поліпшень у зв`язку із припиненням дії Договору (в тому числі у зв`язку із відмовою від Договору чи його розірвання з підстав, визначених законодавством та Договором) автоматично зараховуються за заявою Орендодавця із вимогами останнього щодо повернення поворотної фінансової допомоги за вказаними вище договорами. В такому разі вартість поліпшень визначається за даними бухгалтерського обліку Орендаря станом на дату розірвання Договору.

Відповідно до Договору від 08.04.2021 про розірвання Договору оренди цей договір є розірваний з 08.04.2021. Поряд з цим, п. 3 Договору про розірвання сторони підтверджують, що відповідно до даних регістрів Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.09.2023 11 бухгалтерського обліку балансова вартість поліпшень, які неможливо відокремити від Орендованого нерухомого майна, складає 12 310 598,40 грн.

Таким чином, у зв`язку із набуттям ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» у власність невідокремлюваних поліпшень Орендованого нерухомого майна, здійснених Платником податків, у ТОВ «РІТУКРАЇНА» виникли зобов`язання щодо компенсації їх вартості у розмірі 12 310 598,40 грн.

Згідно із статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Враховуючи положення пункту 3.7 Договору оренди, статті 203 Господарського кодексу України, статті 601 Цивільного кодексу України, а також обставини неповернення поворотної фінансової допомоги ТОВ «РІТУКРАЇНА» листом від 20.04.2021 року заявила про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

вимог ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» до Платника податків згідно із договором № 07/2020/ФД поворотної фінансової допомоги від 19.03.2020 у розмірі 12 310 598,40 грн.;

вимог Платника податків до ТОВ «РІТ-УКРАЇНА» щодо відшкодування вартості поліпшень громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами, літ. «А», загальною площею 1098,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Римського-Корсакова, буд. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2103710980000, які неможливо відокремити без завдання шкоди цьому нерухомому майну, відповідно до переліку (додається) у розмірі 12 310 598,40 грн.

Таким чином, розмір неповерненої поворотної фінансової допомоги зменшився на розмір зарахування зустрічних однорідних вимог - 12 310 598,40 грн., що не було відображено в Акті перевірки та ППР та складає - 11 011 001,60 грн.

Відтак, зобов`язання за Договором, яке досліджувалось контролюючим органом під час проведення перевірки, припинилось шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та ТОВ «Ріт Україна ПЛЮС».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та помилково зробив висновок про законність та обґрунтованість оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 16 червня 2023 року №00420090702, №00420122702.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС" - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024року - скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 16.06.2023 року №00420090702, №00420122702.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 45827 (сорок п`ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 73 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43391710) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повне судове рішення складено «31» березня 2025 року.