Постанова від 26.03.2025 по справі 640/6527/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6527/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення у частині,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

12.04.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 23.12.2021 у частині про:

- визнання, що підтримка Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 10.01.2018 по 22.11.2019 у сумі 955 гривень та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02.08.2017 по 22.11.2019, у сумі 204 299 гривень, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»;

- визнання, що державна допомога Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 10.01.2018 по 22.11.2019 у сумі 955 374 гривень та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02.08.2017 по 22.11.2019, у сумі 204 299 гривень, є недопустимою для конкуренції державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»;

- зобов`язання, зокрема, але не виключно фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, до бюджету міста Марганець;

- зобов`язання Виконавчого комітету Марганецької міської ради: - ужити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 );

- зобов`язання Виконавчого комітету Марганецької міської ради вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржників, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги, у разі порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, але не виключно, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 );

- забезпечення повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення;

- зобов`язання зокрема, але не виключно, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення: вчинити дії, передбачені заходами Виконавчого комітету Марганецької міської ради для забезпечення повернення незаконної державної допомоги; повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції в пункті 2 резолютивної частини рішення, шляхом перерахування в дохід загального фонду бюджету міста Марганець; інформувати Виконавчий комітет Марганецької міської ради та Антимонопольний комітет України про виконання рішення; надати Виконавчому комітету Марганецької міської ради та Антимонопольному комітету України докази виконання рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують його виконання.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач приймаючи таке рішення перевищив повноваження, порушив процедуру оприлюднення інформації про початок розгляду справи і висновки про вияалені порушення є помилковими (т.1 а.с.1).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 та від 11.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 та від 11.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2022 зупинено до набрання законної сили рішеннями в адміністративній справі №640/6526/22.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва вказану справу передано до Київського окружного адміністративного суду та ухвалою від 16.05.2023 призначено до слухання у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведне правомірність спірного рішення.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Апелянт наголосив, що підтримує свої доводи висловлені у позовній заяві, зокрема те, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у частині, з підстав того, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень та з власної ініціативи провів перевірку позивача щодо виплат компенсації за рахунок коштів міського бюджету за організацію не тільки соціальних перевезень щодо яких звернувся ТОВ «ТК «АВТОГРАД», та за організацію пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» з 02.08.2017 по 22.11.2019.

Апелянт вважає, що відповідач протиправно не вказав перелік заінтересованих осіб, зокрема, позивача в опублікованій інформації від 22.11.2019, чим обмежив права позивача на подання вмотивованих заперечень, зауважень щодо надання державної допомоги та іншої інформації у зв`язку з розглядом справи про державну допомогу.

Також, апелянт вважає, що надавачем підтримки було Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Марганецької міської ради, оскільки документи для проведення компенсації автоперевізниками подавались до Управління, після чого з Управлінням автоперевізники укладали договори, тобто спірне рішення не було прийнято у строк, визначений ч.6 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Позивач стверджує, що виконавчим комітетом Марганецької міської ради в повному обсязі надано документи на підтвердження обґрунтованості компенсації ФОП ОСОБА_1 за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті №4/3 «Кільцевий - Б» та №5 «Міська лікарня-Енгельс» в місті Марганець, і компенсація за надання громадських послуг автотранспорту, які надавались позивачем є послугами загального економічного інтересу та не є державною допомогою відповідно до пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», що спростовує твердження відповідача, що надана підтримка позивачеві є компенсацією витрат, які пов`язані з наданням послуг, що становлять загальних економічних інтерес.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

10.01.2025 відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з висновками суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 справу призначено з 10.02.2025 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін.

31.01.2025 апелянт подав відповідь на відзив та заяву про понволення строку на подачу відповіді на відзив та про слухання справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністартвиного суду від 10.03.2025 клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін було задоволено та призначено розгляд апеляційної скарги у відкрите судове засідання з викликом сторін на 26.03.2025 об 11 год. 20 хв.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, подали заяву про відкладення слухання справи.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін, які належним чином повідомлені про судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, внаслідок чого цю справу розглянуто за відстуності сторін.

Отже, колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Позивач є фізичною особи-підприємцем і одним із видів його економічної діяльності є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (49.31).

Рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 24.04.2013 № 260 «Про введення в дію протокольного рішення конкурсного комітету від 16.04.2013 щодо результатів розгляду конкурсних пропозицій перевізників - претендентів» ФОП ОСОБА_1 було визначено переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 8 (маршрут № 4/3 «Кільцевий -Б»).

Між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір № 4 від 24.04.2013 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганець. Згідно з пунктом 1 перевізник здійснював перевезення пасажирів на регулярному автобусному маршруті загального користування у місті Марганець № 4/3 «Кільцевий - Б». Відповідно до пункту 6 зазначений договір набрав чинності з дня його підписання сторонами та його укладено на п`ять років до 24.04.2018.

Рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 18.04.2018 № 190 «Про подовження терміну дії договору про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Марганці» продовжено дію Договору № 4 від 24.04.2013 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганець строком на три місяці до 25.07.2018 шляхом укладення додаткової угоди.

Рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 17.07.2018 № 301 «Про подовження терміну дії договору про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганці» продовжено термін дії Договору № 4 від 24.04.2013 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганець ще на п`ять років до 24.04.2023 шляхом викладення договору у новій редакції. Зазначена нова редакція була затверджена 24.07.2018 та діє з моменту укладення.

ФОП ОСОБА_1 отримував компенсацію за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в місті Марганець № 4/3 «Кільцевий-Б».

Рішеннями від 10.01.2018 № 3, від 25.04.2018 № 196, від 27.06.2018 № 276, від 25.07.2018 № 324 та від 24.10.2018 № 481 Виконавчий комітет Марганецької міської ради затвердив автоперевізника ФОП ОСОБА_1 , якому у 2018 році (а саме з 10.01.2018) здійснювалася виплата компенсації за пільговий проїзд усіх категорій громадян, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Марганецької міської ради по маршруту загального користування в м. Марганці № 4/3 «Кільцевий - Б».

Договором № 4 від 26.01.2018 на виплату компенсації за організацію соціальних перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Марганці, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету на 2018 рік. Врегульовано відносини сторін щодо виплати компенсації за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в м.Марганець, а саме маршруті №4/3 «Кільцевий - Б». Загальна сума цього Договору на 2018 рік становить 20 000 грн. Цей договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 31.12.2019.

Додатковими угодами № 1 від 20.02.2018, № 2 від 14.03.2018, № 3 від 24..4.2018, № 5 від 25.04.2018, № 5 від 11.06.2018. № 6 від 27.06.2018, № 7 від 10.07.2018, № 8 від 24.07.2018, № 9 від 16.08.2018, № 10 від 07.09.2018, № 11 від 04.10.2018, № 12 від 31.10.2018, № 13 від 12.11.2018, № 14 від 17.12.2018 змінено загальну суму договору, яка на 2018 рік становила 603 361,50 грн.

Рішеннями від 26.12.2018 № 600 та від 27.03.2019 №187 Виконавчий комітет Марганецької міської ради затвердив ФОП ОСОБА_1 автоперевізником, якому у 2019 році здійснювалася виплата компенсації за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті № 4/3 «Кільцевий - Б» в м. Марганець за рахунок коштів міського бюджету управлінням праці та соціального захисту населення.

Відповідно до договору № 2 від 11.01.2019 на виплату компенсації за організацію соціальних перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Марганці, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету на 2019 рік врегульовано виплати компенсації за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в м. Марганець, а саме, на маршруті № 4/3 «Кільцевий - Б». Загальна сума цього Договору на 2019 рік становить 150 000 грн. Цей договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 31.03.2019. Додатковими угодами №1 від 29.03.2019, № 2 від 31.05.2019 та № 3 від 05.06.2019 продовжено термін дії Договору № 2 від 11.01.2019 до 31.12.2019. Додатковою угодою № 4 від 07.06.2019, № 5 від 04.07.2019, № 6 від 16.09.2019, № 7 від 17.10.2019, № 8 від 19.11.2019 змінено загальну суму договору, яка на 2019 рік становила 352 012,50 грн.

Отже, ФОП ОСОБА_1 отримував компенсаційні виплати за організацію у період з 10.01.2018 по 22.11.2019 соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в м. Марганець на маршруті № 4/3 «Кільцевий - Б».

Крім того, ФОП ОСОБА_1 також було визначено переможцем конкурсу на маршрут № 5 «Міська лікарня - Енгельс», і між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено інший Договір № 9 від 24.02.2014 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганець. Згідно з пунктом 1 до зазначеного договору перевізник здійснював перевезення пасажирів на регулярному автобусному маршруті загального користування в місті Марганець № 5 «Міська лікарня - Енгельс». Відповідно до пункту 6 зазначений договір набрав чинності з 14.03.2014 та діяв до 13.03.2019.

Рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 26.12.2018 № 607 «Про подовження терміну дії договору про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Марганці» продовжено ФОП ОСОБА_1 строк дії Договору від 24.02.2014 № 9 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганці на п`ять років шляхом викладення договору в новій редакції - Додаткова угода до Договору № 9 від 24.02.2014 про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Марганці (далі - Додаткова угода). Додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання сторонами та діє до 14.03.2024.

Рішенням від 11.01.2017 № 5 Виконавчий комітет Марганецької міської ради затвердив автоперевізників, яким у 2017 році здійснювалася виплата компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, зокрема, ФОП ОСОБА_1 , автобусний маршрут № 5 «Міська лікарня - Енгельс».

Рішенням від 10.01.2018 № 3 Виконавчий комітет Марганецької міської ради затвердив автоперевізника ФОП ОСОБА_1 , якому у 2018 році здійснювалася виплата компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Марганецької міської ради, зокрема за перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м. Марганці № 5 «Міська лікарня - Енгельс».

Рішеннями від 26.12.2018 № 600, від 27.03.2019 № 187 та від 05.06.2019 № 27g Виконавчий комітет Марганецької міської ради затвердив автоперевізником ФОП ОСОБА_1 , якому у 2019 році здійснювалася виплата компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в м. Марганець на міському автобусному маршруті № 5 «Міська лікарня - Енгельс».

Отже, ФОП ОСОБА_1 отримував компенсаційні виплати за організацію у період з 02.01.2017 по 22.11.2019 пільгових перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в м. Марганець за маршрутом № 5 «Міська лікарня - Енгельс».

24.06.2019 до Антимонопольного комітету України надійшло звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «АВТОГРАД» (надалі - ТОВ «ТК «АВТОГРАД»), в якому зазначалось про незаконне отримання ФОП ОСОБА_1 державної допомоги у формі виплати компенсацій за організацію соціальних перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування в місті Марганець № 4/3 «Кільцевий-Б» за рахунок коштів міського бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення двом перевізникам, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (т.2 а.с.91).

24.07.2019 до відповідача надійшла заява приватного підприємства «РЕМСЕРВІС - АТП 11211» (далі - ПП «РЕМСЕРВІС - АТП 11211», Заявник 2) про перевірку інформації про незаконну державну допомогу. Заявник також скаржився на антиконкурентні дії Виконавчого органу Марганецької міської ради, які полягають у наданні державної підтримки у формі виплати компенсацій за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в місті Марганець № 1 «Міська лікарня - Городище» за рахунок коштів міського бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення ТОВ «ТК «Експрес-Логістик», який здійснює перевезення на аналогічному маршруті із заявником.

14.08.2019 Листом відповідача листом від цієї дати 14.08.2019за № 500-29/05-10390 було направлнаправив ено Вимогу про подання Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Повідомлення про нову державну допомогу окремо щодо кожного суб`єкта господарювання, зазначеного в Заяві 1 (ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_1 і ТОВ «ТК «Експрес-Логістик»), про усю надану державну підтримку, починаючи з 02.08.2017.

Листом від 22.08.2019 № 500-29/05-10655 строк розгляду Заяви 1 було продовжено на 60 календарних днів відповідно до пункту 4 розділу X Порядку.

Листом відповідача від 04.09.2019 № 500-29/05-11162 було направлено вимогу про подання Виконкомом Марганецької міської ради Повідомлення про нову державну допомогу суб`єкту господарювання ТОВ «ТК Експрес-Логістик» (про усю надану державну підтримку починаючи з 02.08.2017).

Листом від 20.09.2019 № 500-29/05-12020 було продовжено строк розгляду Заяви 2 на 60 календарних днів відповідно до пункту 4 розділу X Порядку.

Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Уу відповідь навказану Вимогу Виконавчим комітетом Марганецької міської ради надісланов лист від 03.09.2019 № 4/09-1493, в якому, посилаючись на попередні рішення у схожих справах Антимонопольного комітету України, Виконком самостійно визначив, що державна підтримка, щодо надання компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян не буде становити державну допомогу та не потребуватиме подання повідомлення про нову державну допомогу до Комітету. Всім суб`єктам господарювання, які здійснюють послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом та зверталися до виконавчого комітету Марганецької міської ради з заявою про здійснення виплат компенсацій за організацію соціальних перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування така компенсація надається за рахунок коштів міського бюджету управлінням праці та соціального захисту населення. Виконавчий комітет міської ради вважає, що це не є державною допомогою.

У відповідь на Вимогу Виконавчим комітетом Марганецької міської ради надіслано лист від 23.09.2019 № 4/09-15893, де зазначено, що повідомлення про нову державну допомогу суб`єктам господарювання за 2018 - 2019 роки буде подано до 01 квітня 2020 року.

У зв`язку із тим, що відсутність інформації на Вимогу перешкоджала виконанню Комітетом завдань, передбачених законодавством про державну допомогу суб`єктам господарювання, листом Антимонопольного комітету України від 03.10.2019 № 500-29/06-12643 було надіслано повторну вимогу, в якій повторно вимагалося в десятиденний строк із дня її отримання подати в Комітет повідомлення про державну допомогу, що надається ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_1 та ТОВ «ТК «Експрес-Логістик» відповідно до частин п`ятої і шостої статті 9 Закону й Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженими розпорядженням Комітету від 04.03.2016 № 2-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 04.04.2016 № 501/28631, зі змінами, затвердженими, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 13.09.2018 № 18-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 27.11.2018 № 1337/32789 (далі - Порядок 2-рп).

У відповідь на Вимогу листом від 10.10.2019 № 4/09-1697 (вх. № 5-01/11900 від 15.10.2019) Виконавчий комітет Марганецької міської ради повідомив Комітет про те, що з метою виконання зазначеної вимоги та внесення інформації до повідомлення про нову державну допомогу відповідно до чинного законодавства, ТОВ «ЕКСПРЕС- ЛОГІСТИК» управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради 08.10.2019 був направлений лист щодо термінового надання копій фінансових та податкових звітів. При наданні ТОВ «ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК» до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради вищезазначених документів питання щодо подання повідомлення про нову державну допомогу може бути розглянуто, про що Комітет буде повідомлено додатково.

Листами від 12.11.2019 № 4/09-1882 (вх. № 5-01/13503 від 15.11.2019) та від 12.11.2019 № 4/09-1883 (вх. № 5-01/13501 від 15.11.2019) Виконавчий комітет Марганецької міської ради надав інформацію на Вимоги про те, що станом на сьогоднішній день запитувана інформація управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК» не надана. В зв`язку з чим не має можливості подати повідомлення про нову державну допомогу.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 22.11.2019 № 06/427-р постановлено, зокрема, розпочати розгляд Справи № 500-26.15/131-19-ДД (далі - Справа) про державну допомогу для проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції за результатами розгляду заяв про перевірку інформації про незаконну державну допомогу, які надійшли листами вх. № 8-01/2-з/дд від 24.06.2019 та вх. № 8-01/3-з/дд від 24.07.2019; тимчасово припинити незаконну державну допомогу Виконавчим комітетом Марганецької міської ради, яка надається у формі виплати компенсацій за організацію соціальних перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування в місті Марганець за рахунок коштів міського бюджету управлінням праці та соціального захисту населення, до прийняття рішення про її допустимість для конкуренції.

Листом від 22.11.2019 № 500-29/06-15424 Комітетом направлено копію зазначеного розпорядження на адресу Виконавчого комітету Марганецької міської ради. На офіційному вебпорталі Комітету опубліковано інформацію про початок розгляду справи про державну допомогу зі зверненням до всіх заінтересованих осіб щодо подання ними протягом 30 календарних днів вмотивованих заперечень та зауважень щодо надання державної допомоги та іншої інформації у зв`язку з розглядом справи про державну допомогу. Відповідних заперечень та зауважень щодо опублікованої інформації до Комітету не надходило.

Листами від 28.11.2019 № 500-29/06-15629 та від 28.11.2019 № 500-29/06-15631 Комітет поінформував Заявника 1 і Заявника 2 про розгляд Заяви 1 і Заяви 2 та відкриття провадження у Справі.

Комітетом Ллистами від 23.12.2019 № 500-29/06-17135, від 12.03.2020 № 500-29/06-3593, від 12.06.2020 № 500-29/06-8527 та від 28.12.2020 № 500-29/06-18179 Комітетом запитано у Виконавчого комітету Марганецької міської ради інформацію, яка необхідна для розгляду справи про незаконну державну допомогу.

Виконавчим комітетом Марганецької міської ради було надіслано інформацію на вказані запити, що підтверджено Ллистами від 28.01.2021 № 4/09-131 (вх. № 5-06/1172 від 07.02.2021), від 29.01.2020 № 4/09-154 (вх. № 5-01/1108 від 04.02.2020), від 17.07.2020 № 4/09-932 (вх. № 5-01/9299 від 20.07.2020) та від 08.07.2021 №04/15-989 (вх. 5-01/9623 від 08.07.2021). Виконавчим комітетом Марганецької міської ради було надіслано інформацію.

Листами від 23.12.2019 № 500-29/06-17134 та від 12.03.2020 № 500-29/06-3594 Комітет звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо надання інформації, необхідної під час розгляду Ссправи.

На листи Комітету від 23.12.2019 № 500-29/06-17134 та від 12.03.2020 № 500-29/06- 3594 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ОСОБА_1 не надав будь якої іншої чи додаткової інформації. , необхідної під час розгляду Справи.

Комітет Ллистами від 28.12.2019 № 500-29/06-17132 та від 12.03.2020 № 500-29/06-3595 Комітет звернувся до ТОВ «ТК «ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК» щодо надання інформації, необхідної під час розгляду Ссправи.

Листами від 21.01.2020 № 01 (вх. № 8-01/1172 від 30.01.2020) та від 08.04.2020 № 02 (вх. № 8-06/4748 від 13.04.2020) товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК» надало інформацію.

Комітетом направлено лист від 20.08.2020 № 500-29/06-11496 до Міністерства інфраструктури України з метою отримання інформації щодо правомірності прийнятих Виконавчим комітетом Марганецької міської ради рішень. Міністерство інфраструктури України надало відповідь листом від 02.09.2020 № 12227/37/10-2020 (вх. № 6-06/11389 від 04.09.2020).

Під час розгляду Справи Комітетом під час розгляду справи було виявлено надання державної допомоги у сфері компенсації за соціальні перевезення ТОВ «ТК «АВТОГРАД» на міському автобусному маршруті № 3/1 «Кільцевий - А» та за пільгові перевезення ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_1 на автобусному маршруті № 5 «Міська лікарня - Енгельс».

Отже, відповідачем Зза наслідком перевірки відповідачем прийнято спірне рішення №719-р від 23.12.2021, яким, зокрема: визнано, що підтримка Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на період з 10.01.2018 по 22.11.2019 у сумі 955 374 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень триста сімдесят чотири тисячі) гривень та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02.08.2017 по 22.11.2019, у сумі 204 299 (двісті чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»; визнано, що державна допомога Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 10.01.2018 по 22.11.2019 у сумі 955 374 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень триста сімдесят чотири тисячі) гривень та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02.08.2017 по 22.11.2019, у сумі 204 299 (двісті чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень, є недопустимою для конкуренції державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»; зобов`язано, зокрема, але не виключно фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, до бюджету міста Марганець; зобов`язано Виконавчий комітет Марганецької міської ради: - ужити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ); зобов`язано Виконавчого комітету Марганецької міської ради вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржників, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги, у разі порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, але не виключно, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ); ; забезпечено повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення; зобов`язано зокрема, але не виключно, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення: вчинити дії, передбачені заходами Виконавчого комітету Марганецької міської ради для забезпечення повернення незаконної державної допомоги; повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції в пункті 2 резолютивної частини рішення, шляхом перерахування в дохід загального фонду бюджету міста Марганець; інформувати Виконавчий комітет Марганецької міської ради та Антимонопольний комітет України про виконання рішення; надати Виконавчому комітету Марганецької міської ради та Антимонопольному комітету України докази виконання рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують його виконання.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (надалі - Закон № 3659 в редакції на день виникнення спірних правовідносин) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 3 Закону № 3659 визначені основні завдання Антимонопольного комітету України, зокрема участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель;

6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3659 Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону № 3659 визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу АМК України, голови територіального відділення АМК України, вимоги уповноважених ними працівників АМК України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК України, голови територіального відділення АМК України, вимог уповноважених ними працівників АМК України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов`язань України у сфері державної допомоги, регулюються Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» № 1555-VII від 01 липня 2014 року (далі - Закон № 1555-VII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 вказаного Закону, державна допомога суб`єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1555-VII державна допомога полягає у передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб`єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 Закону № 1555-VII державна допомога може реалізовуватися, зокрема, у формі надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Наведені вище положення Закону № 1555-VII свідчать про те, що підтримка, яка надається суб`єкту (суб`єктам) господарювання є державною допомогою за наявності всіх наступних ознак:

підтримка надається суб`єкту (суб`єктам) господарювання;

державна підтримка здійснюється за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;

підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;

підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції.

Частиною четвертою статті 6 Закону № 1555-VII визначено, що рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.

Згідно із пунктом 6 частини першої 1 статті 8 Закону № 1555-VII до повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема визначення порядку розгляду справ про державну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1555-VII Уповноваженим органом у сфері державної допомоги є Антимонопольний комітет України.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону №1555-УІІІ у разі отримання під час проведення моніторингу чинної державної допомоги або з будь-яких інших джерел інформації про незаконну державну допомогу Уповноважений орган проводить перевірку такої інформації з метою забезпечення дотримання вимог цього Закону.

З метою перевірки інформації про незаконну державну допомогу Уповноважений орган надсилає відповідному надавачу державної допомоги вимогу щодо подання повідомлення про таку державну допомогу відповідно до частин п`ятої і шостої статті 9 цього Закону та встановлює строк подання такого повідомлення.

У разі неподання на вимогу Уповноваженого органу повідомлення про державну допомогу у встановлений ним строк або невідповідності інформації, зазначеної у повідомленні, встановленим законодавством вимогам, або надходження до Уповноваженого органу вмотивованої заяви суб`єкта господарювання про вжиття заходів до запобігання негативним наслідкам для нього у разі надання такої допомоги Уповноважений орган приймає рішення про тимчасове припинення незаконної державної допомоги до прийняття рішення про її допустимість для конкуренції і надсилає копію такого рішення відповідному надавачеві державної допомоги протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу є обов`язковим для виконання надавачем державної допомоги з дня його отримання.

Якщо за результатами перевірки інформації про незаконну державну допомогу Уповноважений орган має підстави для висновку про недопустимість державної допомоги для конкуренції або про проведення поглибленого аналізу допустимості такої допомоги для конкуренції, він починає розгляд справи про державну допомогу в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

У свою чергу ст. 11 Закону № 1555-VII передбачає, що Уповноважений орган розпочинає у визначеному ним порядку розгляд справи про державну допомогу в разі виявлення обґрунтованих підстав для висновку про недопустимість державної допомоги для конкуренції або про проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції за результатами:

розгляду повідомлення про нову державну допомогу;

проведення перевірки інформації про незаконну державну допомогу чи неналежне використання чинної державної допомоги;

відкликання Уповноваженим органом рішення згідно з частиною десятою цієї статті.

У рішенні про початок розгляду справи про державну допомогу зазначаються відомості про результати розгляду повідомлення про нову державну допомогу, обґрунтовані підстави для висновку про недопустимість державної допомоги для конкуренції або про проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції.

Рішення про початок розгляду справи надсилається надавачеві державної допомоги протягом двох робочих днів з дня його прийняття. Інформація про початок розгляду справи розміщується на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу та містить звернення до всіх заінтересованих осіб про подання протягом 30 днів вмотивованих заперечень та зауважень щодо надання державної допомоги. Уповноважений орган може безпосередньо надіслати таке звернення заінтересованим особам.

Заінтересована особа, яка подає Уповноваженому органові відомості, заперечення чи зауваження у зв`язку з розглядом справи про державну допомогу, може вимагати нерозкриття інформації про неї надавачеві такої допомоги.

Заперечення та зауваження заінтересованих осіб передаються Уповноваженим органом на розгляд надавача державної допомоги, який протягом 30 днів з дати їх отримання зобов`язаний подати Уповноваженому органові обґрунтований висновок щодо отриманих заперечень та зауважень. У разі обґрунтованого клопотання надавача державної допомоги Уповноважений орган може продовжити такий строк.

Уповноважений орган приймає рішення за результатами розгляду справи про державну допомогу протягом шести місяців з дати прийняття рішення про початок розгляду такої справи.

За результатами розгляду справи про державну допомогу Уповноважений орган приймає рішення щодо:

1) визнання підтримки суб`єкта господарювання, зазначеної у повідомленні про нову державну допомогу, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

2) допустимості нової державної допомоги для конкуренції, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

3) допустимості нової державної допомоги для конкуренції за умови виконання надавачем та отримувачами державної допомоги встановлених Уповноваженим органом зобов`язань;

4) визнання нової державної допомоги недопустимою для конкуренції;

5) припинення та повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції.

Рішення Уповноваженого органу надсилаються надавачам державної допомоги протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу.

Державна допомога, надана всупереч рішенню Уповноваженого органу про визнання такої допомоги недопустимою для конкуренції, підлягає поверненню у порядку, визначеному статтею 14 Закону №1555-УІІ.

За результатами розгляду справи про державну допомогу, розпочатої внаслідок перевірки інформації про незаконну державну допомогу, Уповноважений орган приймає рішення відповідно до частини сьомої статті 11 цього Закону. Якщо надавач незаконної державної допомоги, щодо якої відкрито справу про державну допомогу, не подав інформації на запит Уповноваженого органу, остаточне рішення за результатами розгляду справи про державну допомогу приймається на підставі інформації, наявної в Уповноваженого органу.

Під час проведення перевірки інформації про незаконну державну допомогу строки, встановлені частиною п`ятою статті 10 і частиною шостою статті 11 цього Закону, не застосовуються.

Якщо за результатами розгляду справи про державну допомогу, розпочатої внаслідок перевірки інформації про незаконну державну допомогу, Уповноважений орган прийняв рішення про визнання державної допомоги недопустимою для конкуренції, така допомога підлягає припиненню та поверненню у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.

Якщо Уповноважений орган під час проведення моніторингу державної допомоги або з будь-яких інших джерел отримав обґрунтовану інформацію про неналежне використання державної допомоги, що суперечить його рішенню про допустимість такої допомоги для конкуренції або про допустимість для конкуренції за умови виконання надавачем та отримувачами державної допомоги встановлених Уповноваженим органом зобов`язань, він проводить перевірку такої інформації в частині дотримання вимог цього Закону.

З метою проведення перевірки інформації про неналежне використання державної допомоги Уповноважений орган може надіслати надавачу та отримувачам державної допомоги вимогу щодо подання необхідної інформації.

Якщо за результатами проведеної перевірки встановлено, що неналежне використання державної допомоги призвело до надання незаконної державної допомоги, Уповноважений орган здійснює розгляд справи про державну допомогу відповідно до статей 11, 12 і 14 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 14 Закону №1555-УІІ Уповноважений орган приймає рішення про повернення незаконної державної допомоги у разі визнання її недопустимою для конкуренції. Рішення про повернення такої державної допомоги надсилається надавачеві державної допомоги протягом трьох днів з дня його прийняття. Надавач державної допомоги зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, її отримувачем відповідно до рішення Уповноваженого органу та повідомити Уповноваженому органові про виконання його рішення у встановлений строк.

Порядок повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання рішення про припинення або повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, Уповноважений орган звертається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, з позовом про визнання відповідного нормативно-правового чи акта індивідуальної дії, на підставі якого надавалася така державна допомога, незаконним та про припинення та/або повернення незаконної державної допомоги.

Якщо Уповноважений орган встановив, що незаконна державна допомога надається на підставі законодавчого акта, прийнятого без дотримання вимог цього Закону, він повідомляє про це відповідного надавача державної допомоги та Кабінет Міністрів України, який як суб`єкт права законодавчої ініціативи у встановленому порядку вносить пропозиції про приведення такого законодавчого акта у відповідність із цим Законом.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №1555-VII послуги, що становлять загальний економічний інтерес, - послуги, пов`язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1555-VII, дія цього Закону не поширюється на підтримку наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Перелік послуг, що становлять загальний економічний інтерес, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 106 (2) Договору ЄС, підприємства, яким доручено надавати ПЗЕІ, підприємствами, на які покладаються «особливі завдання». Загалом, покладання «конкретного завдання щодо надання публічних послуг» на підприємство означає пропозицію послуг, які, якщо розглядати їх з урахуванням власних комерційних інтересів, підприємство не надаватиме взагалі або не надаватиме в тому ж обсязі або з. тих самих умов, застосовуючи критерій загального інтересу, держави-члени можуть покладати особливі зобов`язання на підприємства щодо надання таких послуг. Отже Комісія вважає, що не буде доцільним застосування визначення як ПЗЕІ до послуги яка вже надана або може бути надана на задовільному рівні щодо таких умов, як ціна об`єктивні характеристики якості, безперервність та доступ до послуги підприємствами, які працюють за звичайних ринкових умов.

Комісія також вважає, що послуги, які визначаються як ПЗЕІ, повинні бути адресовані громадянам або бути в інтересах суспільства в цілому.

Додатково, відповідно до рішення Європейського суду від 24.07.2003 № С-280/00 Altmark Trans Gmbh, Regierungsprasidium Magdeburg v Nahverkehrsgesellschaft Altmark Gmbh (далі - Рішення у справі Altmark), умовою застосування статті 87 (1) Договору про заснування Європейського Співтовариства є те, що державна допомога має впливати на торгівлю між державами-членами. Надання транспортних послуг на місцевому чи регіональному рівні не виключає цього критерію.

Проте державне фінансування, призначене для надання міських, заміських чи регіональних транспортних послуг, не підпадає під дію цього положення, якщо таке фінансування розглядається як компенсація за послуги, що надаються суб`єктами - одержувачами для здійснення публічних обов`язків. Для застосування цього критерію мають бути виконані такі умови: суб`єкт господарювання повинен виконувати зобов`язання з обслуговування населення, і ці зобов`язання чітко встановлені та визначені;

параметри, на підставі яких розраховується компенсація, визначені заздалегідь об`єктивним і прозорим способом;

компенсація не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, понесених суб`єктом господарювання при наданні послуг загального економічного інтересу;

суб`єкт господарювання, який надає ці послуги, повинен бути обраний шляхом проведення процедури публічних закупівель. Якщо така процедура не була дотримана, рівень необхідної компенсації визначається на основі аналізу витрат, які є типовими для цього суб`єкта господарювання, і належним чином забезпечений транспортними засобами для здійснення цих послуг, враховуючи відповідний дохід підприємства та розумний прибуток.

Відповідно до пункту 3 Повідомлення Комісії ЄС щодо застосування правил державної допомоги Європейського Союзу до компенсації, наданої на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес 2012/С 8/02 (далі - Повідомлення Комісії), метою цього Повідомлення є роз`яснення ключових концепцій, що лежать в основі застосування правил державної допомоги до компенсації за послуги, що становлять загальний економічний інтерес.

Відповідно до пункту 43 Повідомлення Комісії, на думку Суду, коли державний захід підтримки розглядається як компенсація за надання послуг, що надаються підприємствами-одержувачами на виконання зобов`язань із надання громадських послуг, ці підприємства не користуються реальною економічною перевагою, отже, цей захід не впливає на конкурентну позицію порівняно з конкуруючими суб`єктами, на такий захід не поширюється дія статті 107 (1) Договору. Однак для того щоб така компенсація не була визнана державною допомогою, необхідно виконати ряд умов.

Відповідно до пунктів 45 - 46 Повідомлення Комісії, поняття ПЗЕІ постійно розвивається і залежить, зокрема, від потреб громадян, технологічних та ринкових змін, соціальних та політичних переваг. За відсутності спеціальних правил Європейського Союзу щодо визначення послуги як ПЗЕІ держави-члени мають широкі дискреційні можливості у визначенні кожної конкретної послуги як ПЗЕІ та надання компенсації постачальнику такої послуги.

Повідомленням Комісії також встановлено детальні правила, якими буде задовольнятися кожен із критеріїв, передбачений Рішенням у справі Altmark.

Так, відповідно до першого критерію Рішення у справі Altmark передбачено покладання на суб`єкта господарювання зобов`язань із надання ПЗЕІ, які мають бути чітко визначені.

Пунктом 52 Повідомленням Комісії передбачено, що покладання зобов`язання з надання ПЗЕІ повинно бути встановлено актом, який залежно від особливостей законодавства держави-члена, може мати законодавчий або регуляторний характер, або оформлено договором. Ґрунтуючись на підході Комісії, у такому акті повинно, як мінімум, бути визначено: зміст і тривалість зобов`язань із надання ПЗЕІ;

назву суб`єкта господарювання і, де це необхідно, територію, на яку поширюються його послуги;

характер будь-яких виключних або спеціальних прав, які було надано державним органом влади суб`єкту господарювання щодо ПЗЕІ;

методику розрахунку компенсації, контролю та перегляду компенсації; механізм для уникнення й повернення надмірної компенсації.

Зміст другого критерію Рішення у справі Altmark розкрито в розділі 3.4 Повідомлення Комісії.

Відповідно до пунктів 54 - 55 Повідомлення Комісії, методика, за якою розраховується розмір компенсації, повинна бути визначена заздалегідь об`єктивним та прозорої способом з метою уникнення надання суб`єкту господарювання економічних переваг порівняно з конкуруючими суб`єктами та необхідність попереднього встановлення цієї методики не означає, що компенсація повинна вираховуватися відповідно до певної формули, важливим є виключно те, щоб із самого початку було очевидно, яким способом компенсація буде розраховуватись.

У пункті 57 Повідомлення Комісії встановлено, що у випадку якщо обґрунтований прибуток є частиною компенсації, методика розрахунку такого прибутку повинна бути визначена актом, який передбачає покладення зобов`язань із надання ПЗЕІ.

Стосовно третього критерію Рішення у справі Altmark, згідно з яким компенсація не повинна бути надмірною з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за виконання ПЗЕІ, Повідомленням Комісії передбачено, що обґрунтований прибуток визначається як норма рентабельності постійного капіталу протягом усього періоду дії договору про надання ПЗЕІ, яку запросив би типовий суб`єкт господарювання з метою прийняття рішення щодо надання ПЗЕІ, протягом визначеного періоду з урахуванням рівня ризику, що визначається залежно від сфери надання таких послуг.

Згідно із четвертим критерієм, передбаченим Рішенням у справі Altmark, компенсація, що надається, повинна бути або результатом процедури публічних закупівель, яка б дозволила обрати пропозицію з найнижчою ціною за надання таких послуг, або за результатами аналізу витрат типового суб`єкта господарювання під час надання таких послуг.

Пунктом 75 Повідомлення Комісії передбачено, що якщо держава-член може показати, що структура витрат підприємства, на яке покладено зобов`язання з надання ПЗЕІ, відповідає структурі середніх витрат подібних (типових) підприємств у відповідному секторі, сума компенсації, яка дозволить підприємству покрити свої витрати, включаючи розумний прибуток, відповідає четвертому критерію Рішення у справі Altmark.

Якщо критеріїв у справі Altmark не дотримано, з урахуванням положень статей 264 та 267 Угоди, для проведення відповідної оцінки допустимості державної допомоги під час надання послуг громадського транспорту застосовується Регламент (ЄС) № 1370/2007 Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2007 року про громадські послуги пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом (далі - Регламент).

Згідно зі статтею 93 Договору ЄС допомога суб`єктам господарювання визнається сумісною з положеннями Договору ЄС, якщо вона забезпечує потреби координації транспорту або якщо вона є відшкодуванням за виконання окремих зобов`язань, притаманних поняттю громадської послуги.

Пунктом 5 преамбули Регламенту встановлено, що компетентні органи держав-членів повинні бути здатними забезпечувати надання послуг громадського пасажирського транспорту, зокрема, шляхом застосування таких механізмів:

надання ексклюзивних прав на здійснення цих послуг підприємствам - надавачам публічних послуг;

фінансової компенсації витрат підприємствам, що надають такі послуги;

визначення загальних правил функціонування громадського транспорту, що застосовуються для всіх підприємств.

Пунктом 27 преамбули Регламенту передбачено, що компенсація, надана компетентними органами для покриття витрат, пов`язаних із виконанням зобов`язання надавати громадські послуги, повинна обчислюватися таким чином, щоб запобігти надмірній компенсації. У тих випадках, коли орган державної влади укладає контракт про надання громадських послуг без проведення конкурентних тендерних процедур, він повинен визначити чіткі правила для того, щоб розмір компенсації був адекватним з огляду на забезпечення бажаного рівня ефективності та якості послуг.

Пунктом 34 преамбули Регламенту передбачено, що компенсація витрат надавачам послуг громадського пасажирського транспорту має бути такою, щоб підприємства, відповідальні за надання громадських послуг, працювали на принципах та умовах, які дозволяють їм виконувати відповідні завдання. Така компенсація може визнаватися сумісною з правилами державної допомоги за певних умов. По-перше, вона має надаватися саме для забезпечення послуг, що становлять загальний інтерес. По-друге, для уникнення спотворення економічної конкуренції вона не може перевищувати суму, необхідну для покриття чистих витрат, понесених у зв`язку з наданням таких послуг, з урахуванням отриманого доходу та розумного прибутку.

Відповідно до статті 2 Регламенту громадський пасажирський транспорт - це послуги загального економічного інтересу у сфері пасажирського транспорту, що надаються громадянам на недискримінаційній та постійній основі.

Згідно зі статтею 2 Регламенту компенсація за надання громадських послуг означає будь-яку вигоду, в тому числі фінансову, надану безпосередньо або опосередковано компетентним органом влади за рахунок державних коштів протягом періоду виконання зобов`язань про надання громадських послуг або пов`язаних із періодом, в якому ці послуги надавалися.

Відповідно до статті 4 Регламенту договір про надання громадських послуг повинен містити:

чітко визначені зобов`язання щодо громадських послуг, які повинен виконувати суб`єкт господарювання, та відповідні географічні зони;

параметри, на підставі яких розраховується компенсація та наявність будь-яких ексклюзивних прав;

механізми визначення розподілу витрат, пов`язаних із наданням послуг. Витрати можуть включати, зокрема, витрати на персонал, енергію, витрати на інфраструктуру, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів загального користування, рухомого складу.

Тривалість дії договору не повинна перевищувати 10 років для транспортних послуг, що здійснюються автобусами, та 15 років - для послуг пасажирського транспорту залізничними рейсами.

У разі потреби, з урахуванням умов зносу активів, тривалість договору про надання транспортних послуг може бути збільшена максимум на 50 відсотків, якщо підприємство закуповує ці активи самостійно, які є значними щодо загальних активів, необхідних для здійснення виключно послуг пасажирського транспорту, підпадають під дію договору. Якщо це обґрунтовано витратами, що випливають І певної географічної ситуації у найвіддаленіших регіонах, тривалість договору про надання транспортних послуг може бути збільшена максимум на 50 відсотків.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Регламенту будь-який компетентний орган місцевого самоврядування, якщо це прямо не заборонено національним законодавством, може приймати рішення про самостійне надання послуг громадського пасажирського транспорту, а також може прямо укладати договори про надання громадських послуг із відокремленими підприємствами, щодо яких орган місцевого самоврядування здійснює такий же контроль, яким він володіє по відношенню до власних підрозділів. Якщо компетентний місцевий орган влади приймає відповідне рішення, то застосовується таке:

при вирішенні, чи здійснює компетентний орган контроль над підприємством, беруться до уваги: ступінь представництва органу влади в керівних або наглядових органах, права власності, вплив та контроль над стратегічними рішеннями підприємства;

підконтрольні органу влади підприємства, що надають послуги громадського пасажирського транспорту, не мають права брати участь в тендерних процедурах, предметом яких є надання послуг громадського пасажирського транспорту, організованих за межами території компетентного місцевого органу влади.

Згідно зі статтею 9 Регламенту компенсація за послуги громадського пасажирського транспорту або виплата за дотримання тарифних зобов`язань, сплачених відповідно до норм Регламенту, є сумісною із спільним ринком. Така компенсація звільняється від обов`язку повідомлення про державну допомогу, передбаченого статтею 108 (3) Договору про заснування Європейського Співтовариства.

Відповідно до Регламенту компенсація витрат підприємства, пов`язана з виконанням договору про надання послуг громадського транспорту, повинна розраховуватися відповідно до норм, встановлених у додатку до Регламенту.

Отже, беручи до уваги зобов`язання України, передбачені статтею 264 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, положення Регламенту та додатково - рішення Європейського Суду від 24.07.2003 № 280/00 у справі Altmark Trans Gmbh, Regierungsprasidium Magdeburg v Nahverkehrsgesellschaft Altmark Gmbh, компенсація витрат суб`єкта господарювання, пов`язаних із наданням послуг загального економічного інтересу, є сумісною, якщо:

суб`єкт господарювання має чітко визначені зобов`язання надавати громадські послуги (обслуговувати населення);

параметри, на підставі яких обчислюється компенсація, є визначеними заздалегідь об`єктивним і прозорим способом;

компенсація не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, понесених суб`єктом господарювання у зв`язку з наданням послуг загального економічного інтересу. Зокрема, компенсація не може перевищувати суму, необхідну для покриття чистої фінансової різниці між понесеними витратами та отриманими доходами підприємства при виконанні зобов`язання надавати відповідні громадські послуги загального інтересу, з урахуванням доходу, який залишається у підприємства, та розумного рівня прибутку. До витрат можуть бути віднесені, зокрема, фонд заробітної плати, вартість утримання та користування інфраструктурою, ремонт та обслуговування рухомого складу й обладнання, необхідного для функціонування інфраструктури послуг громадського транспорту, постійні витрати та вартість капіталу; тривалість дії договору не перевищує 10 років для транспортних послуг, що здійснюються автобусами, та 15 років - для послуг пасажирського транспорту;

у разі укладення прямого договору між підконтрольним підприємством і органом місцевого самоврядування, підприємство не бере участі в конкурентних процедурах для укладення договорів на надання послуг громадського пасажирського транспорту, організованих за межами території компетентного місцевого органу влади.

Отже, відповідно до визначення ПЗЕІ, наведеного в Законі, до ПЗЕІ можуть бути віднесені послуги, які відповідають таким умовам: пов`язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян; не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.

Роз`яснення термінів, що використовуються в частині другій глави 10 Угоди, наведено в додатку XXIII до глави 10 Угоди. Пунктом «с» додатка XXIII визначено, що термін «послуги, що становлять загальний економічний інтерес» визначає економічну діяльність, яку органи державної влади визначають як таку, що має особливу важливість для громадян і яка не могла б здійснюватися (або здійснювалася б за інших умов) у разі відсутності державного втручання. Ця діяльність має особливі характеристики порівняно із загальним економічним інтересом інших видів економічної діяльності.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Відповідно до вимог цього Закону відносини між органами місцевого самоврядування та перевізниками мають договірний характер.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницькі інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань:

збільшення можливостей суб`єктів господарювання щодо забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих економічних умов роботи;

стимулювання конкуренції та появи нових суб`єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту;

забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання;

забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості тарифів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про автомобільний транспорт» розвиток автомобільного транспорту забезпечується підтримкою органів державної влади шляхом створення умов для:

надання соціально значущих послуг такого транспорту;

придбання транспортних засобів та засобів їх технічного обслуговування і ремонту; стимулювання розвитку ринку відповідних послуг.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. При цьому автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення.

Статтею 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, предметом розгляду у цій справі є правомірність спірного рішення відповідача, яким визнано порушення позивачем отримання державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Так, матеріалами справи підвтерджено, що отримувачем державної підтримки у цій справі є ФОП ОСОБА_1 і основним видом його господарської діяльності є перевезення пасажирським наземним транспортом міського та приміського сполучення.

Враховуючи викладене та з урахуванням визначення в пункті 14 частини першої статті 1 Закону та відповідного тлумачення в актах законодавства ЄС поняття ПЗЕІ, здійсненого відповідно до статті 264 Угоди, перевезення пасажирів міським автомобільним транспортом загального користування, пов`язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки, є послугами загального економічного інтересу.

Суд першої інстанції враховуючи вищенаведені обставини та наведені норми закону дійшов висновку, що надання підтримки Виконавчим комітетом Марганецької міської ради позивачу у формі компенсації за здійснення соціальних та пільгових перевезень на регулярних автобусних маршрутах загального користування у місті Марганець, є компенсацією витрат, які пов`язані з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес.

Відповідно до статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на будь-яку підтримку господарської діяльності, пов`язаної, зокрема, з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.

Компенсація витрат суб`єкта господарювання, пов`язаних із наданням послуг, що становлять ПЗЕІ, не є державною допомогою у значенні статті 107 Договору ЄС, за умови, що задовольняються чотири сукупних критерії Altmark.

Суд першої інстанції звернув увагу, що Виконавчий комітет Марганецької міської ради не надав інформації та підтвердних документів щодо параметрів, на підставі яких обчислюється компенсація. Також відсутня інформація щодо об`єктивності та прозорості обчислення відповідної компенсації.

Також, Виконавчий комітет Марганецької міської ради не надав підтвердних документів, що компенсація не є надмірною, тобто не перевищує суми, необхідної для покриття чистої фінансової різниці між понесеними при наданні ПЗЕІ витратами та доходами суб`єкта господарювання від надання ПЗЕІ, з урахуванням розумного рівня прибутку.

Отже, вимоги критерію не дотримано, констатував суд першої інстанції.

З огляду на вищевикладене та надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними та достатніми доказами правомірність спірного рішення, оскільки під час перевірки він діяв в межах повноважень, з дотриманням порядку проведення перевірки, і спірне рішення відповідає положенням статті 2 КАС України, оскільки у перевіряємого органу і інших осіб були можливості подані відповідні докази на спростування доводів з приводу необгрунтвоаного отримання державною допомогою на підставі Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Щодо решти доводів апелянта колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції всі доводи проаналізовано та надано їм оцінку.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що до відповідача надійшло відповідне звернення, яке згідно 12 Закону №1555-УІІ підлягало перевірці, через що твердження позивача про відсутність у відповідача законодавчо встановлених підстав для проведення перевірки позивача не заслуговують уваги.

Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянтів, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Повний текст постанови виготовлено 31.03.2025.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення у частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк