Ухвала від 21.05.2025 по справі 640/6527/22

УХВАЛА

21 травня 2025 року

м. Київ

справа № 640/6527/22

адміністративне провадження № К/990/18551/25

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу адвоката Бардадим Ольги Костянтинівни, яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 640/6527/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення у частині,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 23 грудня 2021 року в частині про:

- визнання, що підтримка Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 10 січня 2018 року по 22 листопада 2019 року у сумі 955 грн та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02 серпня 2017 року по 22 листопада 2019 року, у сумі 204 299 грн, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»;

- визнання, що державна допомога Виконавчого комітету Марганецької міської ради у формі компенсації за здійснення соціальних перевезень на міських маршрутах в м. Марганець, зокрема, але не виключно №4/3 «Кільцевий - Б» фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 10 січня 2018 року по 22 листопада 2019 року у сумі 955 374 грн та пільгових перевезень на міському маршруті №5 «Міська лікарня - Енгельс» в м. Марганець фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) на період з 02 серпня 2017 року по 22 листопада 2019 року, у сумі 204 299 грн, є недопустимою для конкуренції державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»;

- зобов`язання, зокрема, але не виключно фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, до бюджету міста Марганець;

- зобов`язання Виконавчого комітету Марганецької міської ради: - ужити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 );

- зобов`язання Виконавчого комітету Марганецької міської ради вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржників, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги, у разі порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, але не виключно, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 );

- забезпечення повернення незаконної державної допомоги, зокрема, але не виключно, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення;

- зобов`язання зокрема, але не виключно, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дня офіційного оприлюднення рішення: вчинити дії, передбачені заходами Виконавчого комітету Марганецької міської ради для забезпечення повернення незаконної державної допомоги; повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції в пункті 2 резолютивної частини рішення, шляхом перерахування в дохід загального фонду бюджету міста Марганець; інформувати Виконавчий комітет Марганецької міської ради та Антимонопольний комітет України про виконання рішення; надати Виконавчому комітету Марганецької міської ради та Антимонопольному комітету України докази виконання рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують його виконання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

29 квітня 2025 року адвокат Бардадим Ольга Костянтинівна, яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 640/6527/22.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Аргументи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права фактично зводяться до незгоди із висновком судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства, що не може вважатися належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу також скаржника, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Київським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не зазначає.

Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконними.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Бардадим Ольги Костянтинівни, яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 640/6527/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення у частині повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяА.Г. Загороднюк