Ухвала

від 26.03.2025 по справі 947/5104/25

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 947/5104/25

Провадження № 1-кс/947/2489/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його представниці адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024162490001733 від 08.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН РОЗСЛІДУВАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162490001733 від 08.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Роялті-Конкорт», ТОВ «Агрокомплекторг», ТОВ «АПК-Ресурс» та ДП «Куліндорівський КХП», організували протиправну схему, направлену на ухилення від сплати податків, а саме останні використовуючи обладнання та потужності вказаного державного підприємства без відповідного обліку, здійснюють закупівлю, зберігання, переробку зернових за готівкові кошти, не відображаючи це у звітності державного підприємства, завдаючи своїми діями збитки Державі.

З метою впровадження вказаної схеми з протиправної діяльності організовано роботу операторів, які знаходячись за межами Одеської області з метою прикриття проведених фінансово-господарських операцій, телефонують керівникам сільськогосподарських підприємств по всій території України, представляючись співробітниками вищевказаних суб`єктів господарювання, після чого пропонують купити у них зернову продукцію за готівку, також операторами здійснюється інструктаж водіїв з розвантаження зернових у м. Одеса щодо логістики та подальшого розрахування готівкою за допомогою обумовлених обмінних пунктів.

Крім того, вказані підприємства здійснюють придбання сільськогосподарської продукції невідомого походження у суб`єктів з ознаками «ризиковості» для подальшого експорту за межі митної території України, зокрема за даною схемою значна частина експортованих товарів скуповується та території України за готівкові кошти без відповідного відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності, нарахування і сплати податків, та у подальшому за підробленими документами про їх походження і вартість експортується за кордон через суб`єктів ЗЕД з ознаками «фіктивності». Цими діями наносяться збитки бюджету України у особливо великих розмірах, у тому числі шляхом не повернення валютної виручки та несплати відповідних податків.

Так установлено, що службові особи ТОВ «Роялті-Конкорт» та ТОВ «Агрокомплекторг» лише за період листопад-грудень 2024 року придбано за готівкові кошти без відображення в податковій та фінансовій звітності соєві боби загальним обсягом 10 310 004 кг вартістю 144 200 000 грн.

У подальшому вказана сільськогосподарська продукція експортована за підробленими документами щодо її походження із використанням реквізитів підконтрольних підприємств-експортерів.

Крім цього, до вказаною протиправної діяльності, службовими особами вказаних підприємств за грошову винагороду залучено підконтрольних посадових осіб ДП «Куліндорівський КХП», з метою використання потужностей вказаного державного підприємства для накопичення, сушіння, переробки, зберігання, перевалки зернових закуплених за готівку.

В свою чергу, надані посадовими особами ДП «Куліндорівський КХП» послуги з приймання, зберігання та розвантаження соєвих бобів, відвантажених ТОВ «Роялті-Конкорт» та ТОВ «Агрокомплекторг» взагалі не відображено у бухгалтерському обліку та податковій звітності державного підприємства.

Також встановлено, що посадові особи ДП «Куліндорівський КХП», діючи в інтересах ТОВ «Роялті-Конкорт», ТОВ «Агрокомплекторг» та інших юридичних та фізичних осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, заниження фінансового результату до оподаткування та ухилення від сплати податку на прибуток, умисно занижують обсяг та вартість реалізованих послуг з переробки зерна у борошно та висівки.

Так, упродовж 2023-2024 років посадовими особами ДП «Куліндорівський КХП» здійснювалось відображення у податковій звітності реалізація послуг з переробки зерна у борошно вартістю від 1 000 грн до 1 125 грн за 1 тонну зерна. Загалом за вказаний період державним підприємством відображено реалізацію послуг з переробки 29 569 тон зерна на загальну суму 30 076 809 грн.

Проте, за наявною оперативною інформацією, в дійсності за період 2023-2024 років ДП «Куліндорівський КХП» реалізувало суб`єктам господарювання приватного права послуги з переробки зерна у кількості 30 000 тон, фактичною вартістю 1 800 грн за 1 тонну зерна, тобто загальною вартістю 54 000 000 грн.

Різницю між фактичною вартістю реалізованих послуг ДП «Куліндорівський КХП» та відображених у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства посадові особи державного підприємства отримують готівкою.

Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області проведено аналітичне дослідження фінансово-господарської діяльності ДП "Куліндорівський КХП" (код ЄДРПОУ 05519327) за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 року, яким встановлено, що не відображення службовими особами в податковій звітності фактично реалізованих послуг з переробки зерна можливо призвело до несплати податку на прибуток у період 2023-2024 рр. на загальну суму 3 787 793 грн., а також не нарахування до державного бюджету України податку на додану вартість у загальній сумі 4 961 689 грн.

Так, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 06.02.2025 проведено обшук житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- заява анкета про надання банківських послуг від 30/06/2021 на 3 арк.;

- заява приєднання від 17.11.2021 на 1 арк.;

- грошові кошти у сумі 15700 доларів США;

- грошові кошти у сумі 50000 грн.

07.02.2024 на підставі постанови детектива вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального проваження.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОДАНОГО ПРОКУРОРОМ КЛОПОТАННЯ:

В своєму клопотанні слідчий зазначає, що вилучені грошові кошти та документи є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, може бути об`єктом експертного дослідження, за допомогою якого є можливість встановити усі обставини вчиненого злочину, встановити повне коло осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення і інших відомостей, які мають значення для досягнення мети досудового розслідування та встановлення усіх необхідних відомостей, тому інформація яка на ньому міститься підтверджує вчинення службовими особами причетних підприємств та іншими особами умисних дій направлених на ухилення від сплати податків.

Тому, з метою збереження речових доказів, проведення із ними необхідних обов`язкових (першочергових) слідчих дій, судових експертиз, оглядів, необхідно накласти арешт на вилучений в ході проведення обшуку документи та грошові кошти.

З урахуванням викладених обставин, на переконання прокурора є всі наявні підстави щодо накладення арешту на зазначене майно.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ:

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 грошові кошти отримані злочинним шляхом. Крім того, представниця власника майна просила звернути увагу, що клопотання детектива було подано до суду з порушенням строків. На адресу суду скерувала письмові заперечення.

Власник майна ОСОБА_4 підтримав думку своєї представниці, зазначивши, що вилучені грошові кошти є його власними заощадженнями.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАЯВЛЕНОГО КЛОПОТАННЯ:

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченомустаттею 247цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Протоколу №1 (1952 рік) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу (ч. 2 ст. 171 КПК України).

ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Як вбачається з клопотання, Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162490001733 від 08.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України

В рамках означеного кримінального провадження 06.02.2025 проведено обшук житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти та дві заяви.

Так, детектив у своєму клопотанні вказує, що зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речових доказів, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення обов`язкових (першочергових) слідчих дій, судових експертиз, оглядів.

Слідчий суддя зазначає, що на теперішній час, з огляду на зміст поданого детективом клопотання слід зазначити, що воно не містить ані будь-яких документів, якими б підтверджувалося доказове значення вилученого майна, ані власне відповідного обґрунтування, в зв`язку з чим сторона обвинувачення в цілому прийшла до переконання про їх доказове значення у кримінальному провадженні.

Фактично, наразі слідчий суддя лише може припустити, що клопотання детектива зводиться до того, що таке клопотання подано з метою вивчення вилучених речей та отримання інформації, яка самостійно або в сукупності має доказове значення для даних злочинів.

При цьому, будь-яке логічне, обґрунтоване та аргументоване, а не попросту формальне, шляхом цитування відповідних законодавчих положень пояснення детектива про мету, підстави та завдання арешту майна у такому клопотанні відсутні.

Так, значене майно було вилучено 06.02.2025, й, на думку слідчого судді, у сторони обвинувачення було вдосталь процесуального часу для дослідження такого майна, зокрема, як мінімум призначення відповідних експертних досліджень та/або залучення відповідних спеціалістів з тим, щоб дійсно підтвердити відповідність такого майна критеріям речових доказів.

По меншій мірі, сторона обвинувачення об`єктивно мала вдосталь процесуального часу для того, щоб у суворій відповідності до вимог кримінального процесуального закону України вказати, яке конкретно доказове значення мають вилучені грошові кошти та документи (вилучені заяви) за місцем проживання ОСОБА_4 , з огляду на відповідні положення вимог ч. 1 ст. 98 КПК України.

Натомість з аналізу поданого клопотання вбачається, що окрім формального цитування відповідних положень КПК України, будь-якого конкретного доказового значення детективом зазначено не було.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

В цьому розрізі, якби хоча б дійсно, сторона обвинувачення в судовому засіданні навела наразі якісь аргументовані, підтверджені відповідними доказами доводи відносно того, щоб хоч якось пояснити свою позицію з приводу доказового значення вилученого майна, можливо дійсно, була б доцільність розглядати можливість повернення такого клопотання, у випадку певної його невідповідності вимогам закону.

Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у поданому клопотанні детектива про арешт майна та виступі прокурора про розгляд такого клопотання не може свідчити про те, що стороною обвинувачення хоча б якісь додаткові процесуальні дії вживалися для підтвердження доказового значення вилученого майна.

В цьому ж розрізі, слідчий суддя, з огляду на надані йому матеріали клопотання, не може стверджувати про те, що органом досдуового розслідування було проведено відносно вилученого майна будь-яких обов`язкових (першочергових) слідчих дій, про які зазначає сам детектив у своєму клопотанні.

Таким чином, на переконання слідчого судді, у випадку, якщо таке клопотання буде повернуто прокурору, наведене не відповідатиме завданням та загальним засадам кримінального провадження, а також вимогам розумності та пропорційності, в розрізі інтересів зацікавлених осіб.

З наведених міркувань, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для прийняття процесуального рішення про відмову в задоволенні клопотання детектива про арешт майна, в зв`язку з чим, додатково слід звернути увагу на наступне.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до фабули, викладеної у витягу з ЄРДР від 08.11.2024: «за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами державного підприємства «Куліндоровський КХП» Державного агенства резерву України, які з метою отримання неправомірної вигоди, діють всупереч інтересам підприємства під час укладання низки договорів із зберігання, переробки, очищення, сушіння та відпуску зерна, у тому числі під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, при цьому, ухиляючись від сплати податків, обов`язкових платежів, зборів».

На теперішній час, саме у матеріалах клопотання про арешт майна відсутнє будь-яке документальне підтвердження причетності ОСОБА_4 (особи, у якої було вилучено майно) до означених обставин.

Більше того, навіть якби сторона обвинувачення долучила відповідні матеріали, якими б наведені обставини підтверджувалися, наведене не звільняло б сторону обвинувачення від обов`язку довести, яке доказове значення має вилучене майно.

З наведених ж міркувань відносно відсутності будь-яких доказів щодо можливої причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя не може погодитися з доводами клопотання.

Отже, підсумовуючи викладене у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що:

(1)стороною обвинувачення не доведено відповідність вилученого майна до категорії речових доказів, а відтак й наявності підстав та мети для арешту майна;

(2) стороною обвинувачення не доведено, що з моменту фактичного вилучення майна та до моменту звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді та/або розгляду такого клопотання слідчим суддею, з таким майном проводилися будь-які процесуальні дії;

(3) стороною обвинувачення не доведено, з урахуванням наведених двох пунктів, в чому полягає необхідність в подальшому обмеженні прав зацікавлених осіб;

(4) стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_4 має будь-яке відношення до кримінальних правопорушень, які є предметом розслідуваного кримінального провадження.

Наведені обставини, на переконання слідчого судді, є підставою для відмови в задоволенні поданого детективом клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 відмовити.

Майно, яке було тимчасово вилучене 06.02.2025 в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- заява анкета про надання банківських послуг від 30/06/2021 на 3 арк.;

- заява приєднання від 17.11.2021 на 1 арк.;

- грошові кошти у сумі 15700 доларів США;

- грошові кошти у сумі 50000 грн., - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, - повернути особам, у яких воно було вилучено.

Виконання ухвали покласти на детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1