Ухвала

від 27.03.2025 по справі 308/7502/14-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7502/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

27 березня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

з участю секретаря судового засідання: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» Дороша Юрія Михайловича про відмову від позову у цивільній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2023 року, ухвалене суддею Придачук О.А. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Взуття» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного підприємства «Вітана» про визнання недійсним договору, витребування майна та скасування державної реєстрації

встановив:

У червні 2015 року ТОВ «Магазин Взуття» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного підприємства «Вітана» про визнання недійсним договору, витребування майна та скасування державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що спірне майно було єдиним активом товариства, яке товариство передавало у користування третім особам одержуючи орендну плату. 07 липня 2011 року колишній директор Товариства ОСОБА_5 уклала Договір купівлі-продажу з відповідачем ОСОБА_1 , згідно якого спірне майно площею 134,8 кв. м., було продано відповідачу за ціною 142 тис. грн. Позивач вважає такий правочин таким, що не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України та ст. 232 ЦК України, оскільки був вчинений у результаті зловмисної домовленості представника ТОВ «Магазин «Взуття» з другою стороною ОСОБА_1 . Також зазначено, що спірне майно вибуло з володіння власника ТОВ «Магазин «Взуття» поза його волею, а тому може бути витребувано в його володільців відповідачів відповідно до приписів ст. 189, 388 ЦК України зі скасуванням державної реєстрації їх права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог від 01.08.2023 ТОВ «Магазин Взуття» просило суд:

- визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Магазин Взуття» (місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Корзо, 17, ідентифікаційний код 13599139) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), що був укладений 07 липня 2011 року та посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за реєстровим номером 1332;

- витребувати на користь ТОВ «Магазин Взуття» (місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Корзо, 17, ідентифікаційний код 13599139) з володіння відповідачів наступне нерухоме майно: вбудовані приміщення част. літ.А 1-поверху (поз. 1,2) площею 67,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 6659721101, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; вбудовані приміщення літ. А І-поверху (позиція 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 98842921000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності відповідачів на нерухоме майно: - вбудовані приміщення част. літ.А І-поверху (поз. 1,2) площею 67,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 6659721101, та вбудовані приміщення літ.А І-поверху (позиція 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 98842921000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «Магазин Взуття» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

26 березня 2025 року директор ТОВ «Магазин Взуття» Дорош Ю.М. подав заяву про відмову від позову, яку мотивує тим, що спір між сторонами слід вирішувати в позасудовому порядку. Наслідки відмови від позову йому зрозумілі.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Маркусь М.І. підтримав подану директором ТОВ «Магазин Взуття» Дорошем Ю.М. заяву про відмову від позову та просив таку задовольнити.

ОСОБА_2 ,в інтересахякої дієадвокат КукарекаК.С.,подала заявув якійпросить визнатизаявудиректора ТОВ «Магазин Взуття» Дороша Ю.М. щодо відмови від позову зловживання процесуальними правами та просила залишити таку без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що така підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач має право відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Частиною 1 п. 4 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Таким чином, оскільки позивач відмовляється від позову, така відмова є добровільною та відповідає волі позивача, прийняття відмови від позову не порушує прав інших осіб, то її слід прийняти, а рішення суду визнати нечинним, та закрити провадження у справі.

Зауваження ОСОБА_2 щодо зловживання позивачем процесуальними правами є безпідставним, оскільки відмова від позову є диспозитивним правом позивача яке встановлено нормами ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись приписами статей 49, 206, 255, 373, 374 і 381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

відмову директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» Дороша Юрія Михайловича від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного підприємства «Вітана» про визнання недійсним договору, витребування майна та скасування державної реєстрації, прийняти.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2023 року визнати нечинним, а провадження в справі закрити.

Повернути із Державного бюджету 50% судового збору, що становить 6 039 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» (88000, м. Ужгород, вул. Корзо,17) сплаченого ним згідно квитанції ID: 4578-1979-0916-7089 від 30.01.2024 за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рушення.

Повний текст ухвали складено 01 квітня 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: