Постанова від 17.03.2025 по справі 927/1467/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 927/1467/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сааді Р.М., адвокат;

від відповідача: Тіток Д.О. адвокат;

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 (повний текст - 28.11.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024

у справі № 927/1467/23 (суддя - Белов С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича

предмет спору: про стягнення 211 457,53 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна в частині оренди приміщень загальною площею 80 м.кв.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої позовної заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кривенко Богдана Анатолійовича (надалі - відповідач) про стягнення 211 457,53 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна в частині оренди приміщень загальною площею 80 м.кв. (1 поверх) по вулиці Комсомольській,2 у смт Козелець.

Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, укладеного між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Побутсервіс» в частині оплати орендованого майна.

2. Короткий зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" на користь Фізичної особи-підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича 10 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням і додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" 18.12.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 19.12.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення орендної плати в сумі 161 800,10 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в частині стягнення 161 800,10 грн орендної плати. Розподілити судові витрати. Вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката після ухвалення постанови по суті.

Також частково не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" 24.12.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 26.12.2024), в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 в частині стягнення з позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та відмовити в цій частині відповідачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та їх стягнення з позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 у справі № 927/1467/23, розгляд якої помилково призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

31.01.2025 від Фізичної особи-підприємеця Кривенка Богдана Анатолійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який прийнято судом апеляційної інстанції у порядку ст. 263 ГПК України.

Під час проведення додаткових підготовчих дій в порядку ст. 267 ГПК України, судом апеляційної інстанції було встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення 211 457,53 грн заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди нерухомого майна в частині оренди приміщень.

Ухвалою від 24.02.2025 було вчинено додаткові підготовчі дії; прийнято відзив Фізичної особи-підприємеця Кривенка Богдана Анатолійовича на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" у даній справі в порядку ст. 263 ГПК України; призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу та призначено з викликом сторін на 06.03.2025.

Розгляд справи відкладався, зокрема 06.03.2025 - на 17.03.2025.

В судове засідання 17.03.2025 з`явились представники обох сторін. Представник позивача свої апеляційні скарги підтримав, просив їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про задоволення позову повністю. А також скасувати додаткове рішення, відмовивши в задоволенні поданої відповідачем заяви. Також в судовому засіданні з судом було об`єднано розгляд двох апеляційних скарг на основне та додаткове рішення.

Справа була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін; узгодження продовження строку розгляду справи, розгляд двох апеляційних скарг одночасно, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Так, апелянт не погоджується з наступними висновками місцевого господарського суду, зокрема, в частині того, що невчинення позивачем та первісними кредиторами (ПрАТ «Побутсервіс», ТОВ «Агрозем Холдинг» дій по належному повідомленню відповідача про зміну кредитора у зобов`язанні щодо сплати орендної плати, а також з врахуванням відсутності доказів виставленого рахунку у період з 21.07.2017 по 18.10.2023, станом на день подання позову, відповідач фактично мав право не виконувати свого обов`язку зі сплати орендної плати ТОВ «Укрріелістейт» за період з 21.07.2017 по 18.10.2023, як новому кредитору. А у позивача, станом на день подачі позову не виникло право вимагати стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за період з 21.07.2017 по 18.10.2023.

В цій частині апелянт зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що первісні кредитори ПрАТ «Побутсервіс» та ТОВ «Агрозем Холдинг» повідомили ФОП Кривенка Б.А. про відступлення права вимоги. Так, до позовної заяви було додано наступні докази: копія повідомлення ТОВ «АГРОЗЕМ ХОЛДИНГ» про відступлення права вимоги від 10.10.2023 № 10 на 1 арк., а також письмова копія електронного документа - скриншоту з електронної пошти про направлення ТОВ «ПОБУТОВИЙ СЕРВІС» повідомлення про відступлення права вимоги від 10.10.2023 № 10 на адресу ФОП Кривенка Б.А.

Окрім цього, скаржник зазначив, що не погоджується з висновками суду в частині того, що при відступлені права вимоги первісні кредитори не отримали у ФОП Кривенка Б.А. згоди на відступлення права вимоги, що на думку суду, є підставою для відмови у позові в частині вимог про стягнення орендної плати, яка виникла за періоди, коли власниками будівлі були ПрАТ «Побутсервіс» (28.03.2015 по 20.07.2017) та ТОВ «Агрозем Холдинг» (21.07.2017 по 07.11.2019). Вказане, на думку скаржника, спростовується тим, що такі особи відступали права вимоги не третій особі, а орендодавцю приміщень, тобто вимоги не вибули за коло осіб, які є сторонами договору оренди приміщень.

Також скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції про сплив строку позовної давності щодо частини позовних вимог. Так, апелянт зазначив, що частково погоджується з цим висновком, оскільки дійсно сплив строк позовної давності щодо вимог в сумі 47 578,08 грн., які виникли до 12.03.2017. Тоді як, щомісячний платіж у відповідача виникає 10 числа кожного місяця за поточний місяць оренди. Тоді як платіж за квітень 2017 року в сумі 2000,00 грн., який має бути сплачений 10.04.2017, охоплюється строком позовної давності, як і всі наступні платежі (травень - липень 2017 року, в загальній сумі 6000,00 грн.). Таким чином, апелянт зазначив, що оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 161 800,10 грн.

Скаржник також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість користування у травні 2024 року приміщеннями №8, №9 (у період з 01.06.2020 по 18.10.2023), оскільки такі з 01.06.2020 були об`єднані з приміщеннями 6 (коридор) та 7 (умивальник) у приміщення № 7 (кабінет), площею 40,3 м.кв.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення, скаржник зазначив, що відповідачем не було надано акт прийому-передачі наданих послуг від 19.11.2024, в якому зазначені види послуг, також відсутній детальний опис наданих послуг (виконаних робіт), який передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України. Окрім цього, скаржник вважає, що вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, з урахуванням недотримання порядку подання доказів наданих послуг.

А тому скаржник просив як основне, так і додаткове рішення скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, а також відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

5. Узагальнений виклад відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти апеляційних скарг, зазначив про їх необґрунтованість з урахуванням наступного.

Так, відповідач зазначив, що доводи, якими апелянт обґрунтовує свою скаргу, а також обставини, на які посилається, не знаходять свого підтвердження дійсними обставинами справи, які в повній мірі встановлені та досліджені Господарським судом Чернігівської області під час вирішення справи №927/1467/23.

Відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків орендодавцями (ПрАТ «Побутсервіс», TOB «Агрозем Холдинг», TOB «Укрріелістейт») у період з 27.03.2015 по 18.10.2023, згідно з п. 5.2 договору оренди нерухомого майна від 27.03.2015. При цьому вже під час розгляду даної справи 24.05.2024 позивачем було подано суду докази виставлення ним рахунку орендарю від 01.12.2023 на суму 210 273,97 грн орендної плати, з яких - 55 578,08 грн за період оренди з 28.03.2015 по 20.07.2017; 57 183,56 грн - за період оренди з 21.07.2017 по 07.11.2019; 97 512,33 грн за період оренди з 08.11.2019 по 30.11.2023, а також докази направлення на адресу електронної пошти відповідача, яка зазначена у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначеного рахунку.

Відповідач також зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрріелістейт" спрямовано приховувалися обставини, щодо виготовлення на замовлення декількох редакцій технічних паспортів на будівлю, де знаходяться вищезгадані спірні приміщення. Що, в подальшому, дозволило позивачу фактично повторно передати в оренду одне з орендованих відповідачем приміщень іншій особі (ФОП Харченко І.В.) та навіть отримати з останнього орендну плату, незважаючи на те, що в той же час позивач намагався в судовому порядку стягнути орендну плату за те ж приміщення з відповідача.

Таким чином, відповідач зазначив, що 25.09.2024 року відповідачем до матеріалів справи були долучені: пояснення фізичної особи-підприємця Харченко Євгенія Ігоровича від 09 серпня 2024 року; копія договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2024 року; копія акту приймання передачі по договору від 01.05.2024 р.; докази здійснення оплат Харченко Євгенієм Ігоровичем (копія квитанції № 6Т62-78Е1-B28B-59CA від 01.08.2024 та копія квитанції №9790-8B11-MOTM-5BB4 від 23.07.2024).

Отже, саме після 25.09.2024 судом першої інстанції було з`ясовано, що приміщення №2 площею 5,2 кв. м стало приміщенням №3 площею 5,4 кв. м; приміщення №3 площею 19,4 кв. м стало приміщенням №2 площею 19,2 кв. м; приміщення №4 не зазнало змін ані в нумерації, ані в площі; приміщення №5 площею 25,8 кв. м стало приміщенням №5 площею 25,1 кв. м; приміщення №6 площею 7,1 кв. м, №7 площею 6 кв. м, №8 площею 11,8 кв. м, №9 площею 14,4 кв. м об`єднано в одне приміщення під №7 площею 40,3 кв. м.

А тому, на думку відповідача, судом першої інстанції, правильно встановлено, що спірні приміщення №8, №9 взагалі перестали існувати як речі, визначені індивідуальними ознаками, оскільки були об`єднані з іншими приміщеннями (№6 та №7), а відтак і перестали існувати як предмет договору від 27.03.2015. Отже, відповідач у період з 01.06.2020 фактично не міг користуватись спірними приміщення №8, №9, оскільки їх не існувало фізично.

Таким чином, позивач просив апеляційні скарги у даній справі залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.03.2015 Приватне акціонерне товариство «Побутсервіс» (правонаступником якого є ТОВ «Побутовий сервіс») (орендодавець, далі ПрАТ «Побутсервіс») та ФОП Кривенко Богдан Анатолійович (орендар, позивач) уклали договір оренди нерухомого майна (далі Договір), за п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у передбаченому цим Договором порядку в строкове платне володіння та користування нерухоме майно нежитлові приміщення (далі майно), що входять до складу належних ПрАТ «Побутсервіс» будівель за адресою: вул. Комсомольська, 2, смт Козелець, Чернігівської області та АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2 договору від 27.03.2015 площа орендованого майна: в будівлі по вул. Комсомольській, 2 у смт Козелець Чернігівської області (1-ий поверх) 80 кв. м, в тому числі: приміщення №2 5,2 кв. м; приміщення №3 19,4 кв. м; приміщення №4 3,4 кв. м; приміщення №5 25,8 кв. м; приміщення №8 11,8 кв. м; приміщення №9 14,4 кв. м.

Нумерація і площа зазначених приміщень відповідає даним, зазначеним у технічному паспорті на нежитлову будівлю літ. А на вул. Комсомольській, 2 в смт Козелець Чернігівської області, виготовленого КП Ніжинське МБТІ станом на 24.11.2014.

Майно надане в оренду для розміщення офісу, магазинів, перукарні, складів (п. 2.1.).

У п. 3.6 договору від 27.03.2015 зазначено, що у разі переходу права власності на майно (частину майна) до інших осіб цей договір зберігає чинність для нового власника майна (частини майна) без змін та/або виключень щодо тих чи інших його (договору) окремих положень.

Термін оренди 20 років, з 27.03.2015 по 26.03.2035 (п. 4.1.).

Згідно з п. 5.1 договору від 27.03.2015 (у редакції договору про внесення змін від 30.04.2015) розмір орендної плати щодо приміщень будівлі по вул. Комсомольській, 2 у смт Козелець Чернігівської області (1-ий поверх) становить 25,00 грн за 1 кв. м орендованої площі за календарний місяць.

Орендна плата починає нараховуватися з дати передачі приміщень орендарю за актом приймання-передачі, підписаним сторонами, та сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, або вноситься готівкою в касу орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць на підставі рахунку, який виставляється орендодавцем у цей же термін (п. 5.2.).

Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі та вносити плату (відшкодування) за спожиту електроенергію (п. 7.1 договору від 27.03.2015).

Відповідно до п. 13.1 договору від 27.03.2015 даний договір може бути розірваний достроково за рішенням суду за вимогою орендодавця і в інших випадках, прямо встановлених законодавством та цим договором.

Відповідно до п. 14.1. договір оренди нерухомого майна укладений та набирає чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна сторонами.

Сторони в п. 15.5. договору оренди нерухомого майна узгодили, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

Договір оренди нерухомого майна від 27.03.2015 посвідчений приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Афанасьєвою О.Ф., зареєстрований в Реєстрі за № 337.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованим 27.03.2015 № 35589981, зареєстроване право оренди приміщень в цілісному майновому комплексі зі строком дії з 27.03.2015 по 26.03.2035, на підставі договору оренди № 337 від 27.03.2015, зокрема, щодо приміщень в будівлі по вул. Комсомольській, 2 у смт Козелець Чернігівської області (1-й поверх) площею 80 кв. м та в будівлі по вул. Комсомольській, 13 в смт Козелець Чернігівської області (1-й та 2-й поверхи) площею 157,8 кв. м; орендар Кривенко Б.А., орендодавець ПрАТ «Побутсервіс».

Передача майна проведена за актом приймання передачі нерухомого майна, складеним 27.03.2015, за підписом повноважних представників сторін, що свідчить про фактичну передачу майна в оренду, зокрема щодо приміщень будівлі по вулиці Комсомольська, 2, смт Козелець, Чернігівської області (1-й поверх) 80 метрів квадратних та зареєстровано право оренди нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, № запису - 9209162.

В подальшому сторони шляхом укладення 13.04.2015 договору про внесення змін, переглянули редакцію пунктів 1.1. та 1.2. Договору оренди нерухомого майна від 27.03.2015, в частині орендованих площ, за якими: площа орендованого майна в будівлі по вул. Комсомольській, 2 у смт Козелець Чернігівської області (1й поверх) 80 кв. м та в будівлі по вул. Комсомольській, 13 у смт Козелець Чернігівської області (1й поверх) 108,3 кв. м, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.04.2015 внесені відповідні відомості (витяг за № 37031448).

20.07.2017 ПрАТ «Побутсервіс» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозем Холдинг» (покупець), уклали договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за п. 1.1. та п. 1.2. якого продавець передає майно в власність покупця, а покупець приймає майно і сплачує за нього обговорену грошову суму, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 493,3 кв. м, розташовану в АДРЕСА_2 та має наступні характеристики: основна будівля «А», підвал «Пд», ганок «а», ганок - «а1», ганок «а2», сарай «Б», гараж «Д», вбиральня «У», огорожа 2 - 4. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1965 га, за кадастровим номером 7422055100:72:041:0002.

Договір купівлі продажу нежитлової будівлі від 20.07.2017 посвідчений приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Афанасьєвою О.Ф., зареєстрований в Реєстрі за № 1365.

07.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозем Холдинг» (продавець, відповідач 1) та ТОВ «Укрріелістейт» (покупець, відповідач 2) уклали договір купівлі продажу нежитлової будівлі, за пунктами 1.1. - 1.3. якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) нежитлову будівлю, загальною площею 493,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1187055574220, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Соборності, будинок 2, і сплатив за нерухоме майно в повному обсязі грошову суму за ціною, в порядку та в строки, встановлені цим Договором. Указана нежитлова будівля має наступні характеристики: основна будівля «А», підвал «Пд», ганок «а», ганок - «а1», ганок «а2», сарай «Б», гараж «Д», вбиральня «У», огорожа 2 - 4. Нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці площею 0,1965 га, за кадастровим номером 7422055100:72:041:0002.

Договір купівлі продажу нежитлової будівлі від 07.11.2019 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю., зареєстрований в Реєстрі за № 3363.

07.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ Укрріелістейт на нежитлову будівлю загальною площею 493,3 кв. м, , що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Соборності, 2.

КП Ніжинське МБТІ на замовлення ТОВ Укрріелістейт виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. А на вул. Соборності, 2 в смт Козелець Чернігівської області станом на 01.06.2020, відповідно до якого змінилась площа та нумерація нежитлових будівель на першому поверсі зазначеної будівлі порівняно з технічним паспортом будівлі станом на 24.11.2014. Відомості у технічному паспорті станом на 01.06.2020 є аналогічними відомостям, вказаним у технічних паспортах станом на 29.05.2020 та станом на 29.05.2022.

Зазначені зміни (після ремонту та об`єднання частини приміщень) також описані у довідці КП Ніжинське МБТІ №2 від 01.10.2024, зокрема:

- приміщення №2 (орендоване відповідачем) площею 5,2 кв. м стало приміщенням №3 площею 5,4 кв. м;

- приміщення №3 (орендоване відповідачем) площею 19,4 кв. м стало приміщенням №2 площею 19,2 кв. м;

- приміщення №5 (орендоване відповідачем) площею 25,8 кв. м стало приміщенням №5 площею 25,1 кв. м;

Щодо вказаних приміщень зміна площі приміщень відбулась без зміни перепланування лише з незначною зміною довжини/ширини приміщення (внаслідок вимірювання більш точними засобами або зміни товщини стін при ремонті (оздоблення штукатуркою, гіпсокартоном тощо).

- приміщення №6 площею 7,1 кв. м, №7 площею 6 кв. м, №8 (орендоване відповідачем) площею 11,8 кв. м, №9 (орендоване відповідачем) площею 14,4 кв. м об`єднано в одне приміщення під №7 площею 40,3 кв. м;

- приміщення №11 площею 54,0 кв. м, №12 площею 16,0 кв. м, №1 (магазин) площею 16,7 кв. м. стали приміщеннями №9 площею 42,4 кв. м та №10 площею 42,2 кв. м.

Приміщення №4 (орендоване відповідачем) не зазнало змін ані в нумерації, ані в площі.

03.10.2023, ТОВ «Побутовий сервіс», як первісний кредитор та ТОВ Укрріелістейт, як новий кредитор, уклали договір № 1/03-10/23-ПВ про відступлення права вимоги, за п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором Кривенка Б.А. , як фізичної особи підприємця, так і фізичної особи, щодо зобов`язання на суму 57578,08 грн орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 27.03.2015, укладеного між первісним кредитором та боржником, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Афанасьєвою О.Ф. (речове право оренди нерухомого майна зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно цим же нотаріусом 27.03.2015 за № 19278395), яке виникло в період з 28.03.2015 по 20.07.2017, в частині оренди приміщень загальною площею 80 кв. м (1 поверх) по вул. Комсомольській, 2, смт Козелець Чернігівської області.

За п. 1.2. договору № 1/03-10/23-ПВ новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань, визначених у п. 1.1. цього договору, а також сплати неустойки, збитків, відсотків річних та інших можливих платежів (сум), похідних від основних зобов`язань, визначених у цьому пункті Договору, за період з дати виникнення заборгованості за основним зобов`язанням.

Право вимог за договором № 1/03-10/23-ПВ переходить з моменту його укладення (підписання) (п. 1.3.).

Відступлення права вимоги, передбачене договором № 1/03-10/23-ПВ, здійснюється за 57578,08 грн, які новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору до 31.12.2024 (п. 2.1.).

Первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору в день підписання договору № 1/03-10/23-ПВ усі документи, що підтверджують право вимоги за зобов`язаннями боржника (п. 3.1.)

Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за договором № 1/03-10/23-ПВ на протязі одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу. У випадку неповідомлення боржника первісним кредитором протягом одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу, таке повідомлення здійснює новий кредитор (п. 3.2.).

Договір № 1/03-10/23-ПВ набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до його повного виконання (п. 5.1.).

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Щодо доводів скаржника про відсутність у позивача та первісного кредитора ПрАТ «Побутсервіс», ТОВ «Агрозем Холдинг» обов`язку з повідомлення відповідача про зміну кредитора у зобов`язанні щодо сплати орендної плати, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 15.5. договору оренди нерухомого майна, сторони узгодили, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.10.2023, ТОВ "Побутовий сервіс", як первісний кредитор та ТОВ "Укрріелістейт", як новий кредитор, уклали договір № 1/03-10/23-ПВ про відступлення права вимоги, за п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором Кривенка Б.А., як фізичної особи - підприємця, так і фізичної особи, щодо зобов`язання на суму 57578,08 грн орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 27.03.2015, укладеним між первісним кредитором та боржником, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Афанасьєвою О.Ф., яке виникло в період з 28.03.2015 по 20.07.2017, в частині оренди приміщень загальною площею 80 кв. м (1 поверх) по вул. Комсомольській, 2, смт Козелець Чернігівської області.

За п. 1.2. договору № 1/03-10/23-ПВ новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань, визначених у п. 1.1. цього договору, а також сплати неустойки, збитків, відсотків річних та інших можливих платежів (сум), похідних від основних зобов`язань, визначених у цьому пункті договору, за період з дати виникнення заборгованості за основним зобов`язанням.

Відступлення права вимоги, передбачене договором № 1/03-10/23-ПВ, здійснюється за 57578,08 грн, які новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору до 31.12.2024 (п. 2.1.).

Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за договором № 1/03-10/23-ПВ на протязі одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу. У випадку неповідомлення боржника первісним кредитором протягом одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу, таке повідомлення здійснює новий кредитор (п. 3.2.).

При цьому, зазначаючи про повідомлення боржника про зміну кредитора, позивачем було надано повідомлення про відступлення права вимоги №10 від 10.10.2023 на адресу відповідача за підписом директора ТОВ "Побутовий сервіс" Л.Примак. Однак, належних доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України надсилання зазначеного повідомлення позивачем надано не було.

Більше того, як правомірно зазначає відповідач у відзиві на апеляційну скаргу в судовому рішенні Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 по справі № 927/1597/23 встановлено відсутність доказів, що свідчили б про письмове погодження з відповідачем відступлення права вимоги за договором № 1/03-10/23-ПВ та укладення ТОВ "Побутовий сервіс" та ТОВ "Укрріелістейт" договору про відступлення права вимоги до ФОП Кривенка Б.А. щодо зобов`язання на суму 57578,08 грн орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 27.03.2015, без його письмового погодження, вчинене всупереч умов п. 15.5. договору оренди нерухомого майна та не відповідає вимогам статті 516 ЦК України.

Також 03.10.2023, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано на стадії апеляційного перегляду, ТОВ "Агрозем Холдинг", як первісний кредитор та ТОВ "Укрріелістейт", як новий кредитор, уклали договір № 1/23-ПВ про відступлення права вимоги. Згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором Кривенка Б.А., як фізичної особи - підприємця, так і фізичної особи, щодо зобов`язання на суму 57183,56 грн орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 27.03.2015, укладеного між первісним кредитором та боржником, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Афанасьєвою О.Ф., яке виникло в період з 21.07.2017 по 07.11.2019, в частині оренди приміщень загальною площею 80 кв. м (1 поверх) по вул. Комсомольській, 2, смт Козелець Чернігівської області.

Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за договором №1/23-ПВ на протязі одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу. У випадку неповідомлення боржника первісним кредитором протягом одного місяця після переходу до нового кредитора права на вимогу, таке повідомлення здійснює новий кредитор (п. 3.2.).

Позивачем в якості доказу щодо виконання первісним кредитором ТОВ "Агрозем Холдинг" зобов`язання про сповіщення боржника про відступлення права вимоги за договором № 1/23-ПВ надано суду повідомлення про відступлення права вимоги №03/10-23 від 03.10.2023 на адресу відповідача за підписом директора ТОВ "Агрозем Холдинг" С.Рудьковський та скріншот електронного листа на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак вказані докази не є належним підтвердженням погодження з відповідачем відступлення права вимоги за договором № 1/23-ПВ.

В цій частині відхиляються доводи скаржника про те, що такі відступлення права вимоги відбувалось не третій особі, а орендодавцю приміщень, тобто вимоги не вибули за коло осіб, які є сторонами договору оренди приміщень, оскільки вказане твердження не спростовує факт невиконання стороною пункту договору.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 516, 517 ЦК України та п. 5.2 договору оренди від 27.03.2015, та враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем та первісними кредиторами дій по належному повідомленню відповідача про зміну кредитора у зобов`язанні щодо сплати орендної плати, а також з врахуванням відсутності доказів виставленого рахунку у період з 21.07.2017 по 18.10.2023, судом першої інстанції правомірно встановлено, що станом на день звернення із позовом у відповідача фактично не виникло обов`язку зі сплати орендної плати ТОВ «Укрріелістейт» за період з 21.07.2017 по 18.10.2023, як новому кредиторові. А тому позовні вимоги в цій частині правомірно залишено без задоволення.

Щодо доводів скаржника про помилковість висновку суду першої інстанції, що у травні 2024 року відповідач не міг користуватися приміщеннями №8, №9 (у період з 01.06.2020 по 18.10.2023), які 01.06.2020 були об`єднані з приміщеннями 6 (коридор) та 7 (умивальник) у приміщення № 7 (кабінет), площею 40,3 м.кв., і використовувалися відповідачем, суд апеляційної інстанції відхиляючи такі доводи зазначає наступне.

Так, за результатами проведеної 01.06.2020 інвентаризації будівлі, у якій знаходяться спірні приміщення, складено технічний паспорт будівлі (який міститься в матеріалах справи), відповідно до якого нежитлові приміщення першого поверху зазнали змін як в нумерації, так і в площі.

Зокрема, приміщення №2 площею 5,2 кв. м стало приміщенням №3 площею 5,4 кв. м; приміщення №3 площею 19,4 кв. м стало приміщенням №2 площею 19,2 кв. м; приміщення №4 не зазнало змін ані в нумерації, ані в площі; приміщення №5 площею 25,8 кв. м стало приміщенням №5 площею 25,1 кв. м; приміщення №6 площею 7,1 кв. м, №7 площею 6 кв. м, №8 площею 11,8 кв. м, №9 площею 14,4 кв. м об`єднано в одне приміщення під №7 площею 40,3 кв. м.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що з наведених змін в технічній документації слідує, що спірні приміщення №8, №9 були об`єднані з іншими приміщеннями (№6 та №7). Однак, додаткових угод, або змін до договору укладено не було. З урахуванням деталізації орендованих приміщень в договорі від 27.03.2015, що впливає в тому числі на розрахунок орендної плати, таке перепланування фактично зумовлює неможливість у період з 01.06.2020 користування спірними приміщення №8, №9.

Згідно з ч. 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. А тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що відповідно до положень ч. 6 статті 762 ЦК України наведені судом першої інстанції обставини щодо безпосередньої неможливості користування відповідачем спірними приміщення №8, №9 у період з 01.06.2020, за які орендар не відповідає, звільняють відповідача від обов`язку сплати орендної плати за користування зазначеними приміщеннями у вказані строки.

Водночас, щодо періоду нарахування орендної плати в розмірі 55578,08 грн за період оренди з 28.03.2015 по 20.07.2017, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням наявності доказів виставлення позивачем рахунків за користування майном за спірний період, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у відповідача наявний обов`язок щодо сплати заборгованості в розмірі 55 578,08 грн (з розрахунку 80 м.кв. Х 25,00 грн за 1 м. кв. орендованої площі за календарний місяць (згідно з п. 5.1 договору від 27.03.2015 (у редакції договору про внесення змін від 30.04.2015) Х 27 міс 27дн) з орендної плати на користь ПрАТ «Побутсервіс» в період з 28.03.2015 по 20.07.2017р.

Разом з цим, враховуючи подану заяву про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині. Доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову необґрунтованість позовних вимог за періоди з 21.07.2017 по 07.11.2019, з 08.11.2019 по 18.10.2023 - через вищезазначене. А також про обґрунтованість позовних вимог в частині орендної плати на користь ПрАТ «Побутсервіс» в період з 28.03.2015 по 20.07.2017, однак суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні через пропуск позовної давності. Доводи апеляційної скарги в цій частині вказаних висновків не спростували. Тому судом першої інстанції правильно застосував норми матеріального права про позовну давність. Доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та не приймаються судом апеляційної інстанції через вищевстановлене та в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Разом з цим, статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 ГПК України).

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК). Вказана правова позиція зазначене в постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 922/1500/24.

Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників.

Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2023, між адвокатом Тіток Д.О. та відповідачем (далі - клієнтом) укладений договір про надання правової допомоги № 06-11/23, на умовах якого (п. 2.1.) адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнту і за необхідності представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у тому числі в господарському суді щодо представлення інтересів клієнта по розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 927/1467/23, а також представляти інтереси клієнта у відносинах з іншими державними органами, здійснювати захист його законних прав і інтересів та надавати правову допомогу в об`ємі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти і здійснити оплату послуг адвоката у порядку, визначеному даним договором.

Клієнт та адвокат домовилися, що вартість послуг з надання правової допомоги визначається згідно Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року № 119. Порядок, розмір, терміни сплати винагороди за надані послуги можуть регламентуватися іншими документами, підписаними сторонами у контексті подальшого розвитку положень цього договору (п.5.1., п.5.2. договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023).

Згідно п. 5.4. договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 визначений договором та або додатковими угодами до нього гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даного договору за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.6. договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 сторони домовились, що гонорар адвоката за участь та представленні інтересів Клієнта під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 927/1467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» до фізичної особи-підприємця Кривенко Богдана Анатолійовича про стягнення 211457,53 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна становить 15000,00 грн і складається з підготовки та подання відзиву на позовну заяву, підготовки та подання процесуальних документів, необхідних для розгляду справи, а також прийняття участі у судовому (-их) засіданні (-ях) під час розгляду справи № 927/1467/23 Господарським судом Чернігівської області.

На виконання зазначеного відповідачем сплачено на користь адвоката гонорар у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджено копією платіжної інструкції № 17 від 25.12.2023. Також відповідачем надано суду копію платіжної інструкції № 39 від 19.11.2024 про сплату на користь адвоката гонорару (коштів у розмірі 15 000,00 грн). Таким чином, з урахуванням надання адвокатом відповідача послуг, обумовленим договором, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованим.

Таким чином, на підставі ст.ст. 2, 126, 129, 244, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - слід залишити без змін.

З урахуванням наведеного, доводи апелянтів по суті їх обох скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74-76, 80, 86, 269 ГПК України.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог та правильного застосування положень ст. 331 ГПК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 331 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційних скарг у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З урахуванням поданої та задоволеної судом першої інстанції заяви позивача про зміну предмету позову (від 28.10.2024), заявник фактично просив стягнути лише заборгованість у розмірі 211 457,53 грн. Таким чином, з урахуванням того, що ціна позову у даній справі підпадає під категорію малозначної в розумінні ст. 12 ГПК України, відтак, за загальним правилом, постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача, понесений ним судовий збір за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на нього в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 244, 269, 270, ст. 275-276, ст. 281-283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрріелістейт" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 (повний текст - 28.11.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/1467/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2024 у справі №927/1467/23 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/1467/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.04.2025 (в перший робочий день після виходу головуючої судді із відрядження).

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім