ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1467/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Дубровської В.В., розглянув у судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в межах справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт,
код ЄДРПОУ 43330175, вул. курсанта Єськова,б14, корп.3, кв25, м.Чернігів, 14033
до відповідача: Фізичної особи-підприємеця Кривенко Богдан Анатолійович,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 211457,53 грн
за участю представників сторін: не з`явились
14.11.2024 Господарським судом Чернігівської області ухвалене рішення в даній справі, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні рішення судом не вирішене.
Відповідачем у відзиві на позов було заявлено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 15000,00 грн. До закінчення судових дебатів відповідач повідомив про намір подати до суду належні докази на підтвердження фактичного розміру судових витрат на правничу допомогу в установлений законом строк.
19.11.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» на користь відповідача суму судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000,00 грн. Як докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем надано копію Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Тітком Д. О.; копію додаткової угоди від 08.08.2024 року до Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023; копію акта прийому-передачі наданих послуг від 19.11.2024р.; копію платіжної інструкції № 17 від 25.12.2023р. про сплату коштів у розмірі 15 000,00 грн, копію платіжної інструкції № 39 від 19.11.2024 про сплату коштів у розмірі 15 000,00 грн.; копію ордеру на надання правової допомоги СВ №1069524 від 13.11.2023 року.
21.11.2024 позивачем подано до суду заперечення на заяву відповідача в якому просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу (ухвалення додаткового рішення); у випадку, якщо суд дійде до висновку про необхідність задоволення заяви відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу (ухвалення додаткового рішення), - зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу адвоката до 10000,00 грн; розгляд питання щодо розподілу судових витрат відповідача на правничу допомогу здійснити без участі представника позивача у судовому засіданні.
Суд прийняв до розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на професійну правничу допомогу, що не вирішена на момент ухвалення судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2024 судове засідання з розгляду цієї заяви призначене на 05.12.2024.
За частинами 1, 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. При цьому, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
05.12.2024, у судове засідання повноважний представник відповідача не прибув, позивач заявив про розгляд справи без його участі.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2023, між адвокатом Тіток Д.О. та відповідачем (далі клієнтом) укладений договір про надання правової допомоги № 06-11/23, на умовах якого (п. 2.1.) адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнту і за необхідності представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у тому числі в господарському суді щодо представлення інтересів клієнта по розгляду Господарським судом Чернігівської області справ № 927/1467/23, а також представляти інтереси клієнта у відносинах з іншими державними органами, здійснювати захист його законних прав і інтересів і надавати правову допомогу в об`ємі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти і здійснити оплату послуг адвоката у порядку визначеному даним договором.
Клієнт та адвокат домовилися, що вартість послуг з надання правової допомоги визначається згідно Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року № 119. Порядок, розмір, терміни сплати винагороди за надані послуги можуть регламентуватися іншими документами, підписаними сторонами у контексті подальшого розвитку положень цього договору (п.5.1., п.5.2. Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023).
Згідно п. 5.4. Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 визначений Договором та або Додатковими угодами до нього гонорар може бути в наступному змінений Адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даного Договору за взаємною згодою Сторін.
Як вбачається з п. 5.6. Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 Сторони домовились, що гонорар Адвоката за участь та представленні інтересів Клієнта під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 927/1467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» до фізичної особи-підприємця Кривенко Богдана Анатолійовича про стягнення 211457,53 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна становить 15000,00 грн і складається з підготовки та подання Відзиву на позовну заяву, підготовки та подання процесуальних документів необхідних для розгляду справи, а також прийняття участі у судовому (-их) засіданні (-ях) під час розгляду справи № 927/1467/23 Господарським судом Чернігівської області.
На представництво та захист інтересів відповідача, за Договором на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023, адвокатом Тіток Д.О. виданий ордер на надання правничої (правової) допомоги в даній справі серії СВ №1069524 від 13.11.2023 року.
На виконання зазначеного відповідачем сплачено на користь адвоката гонорар у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджено копією платіжної інструкції № 17 від 25.12.2023р.
Також відповідачем надано суду копію платіжної інструкції № 39 від 19.11.2024 про сплату на користь адвоката гонорару коштів у розмірі 15 000,00 грн.
У заяві, що розглядається адвокат посилається на укладення 08.08.2024 року Додаткової угоди до Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023 між адвокатом та клієнтом, зазначаючи що Додаткова угода підписана сторонами і, відповідно до п.1. якої Сторонами було внесено зміни до Договору та викладено пункти 5.6. та 5.7. в наступній редакції:
«... 5.6. Сторони домовились, що гонорар Адвоката за участь та представленні інтересів Клієнта під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи №927/1467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» до фізичної особи-підприємця Кривенко Богдана Анатолійовича про стягнення 211457,53 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна становить 30000,00 грн. та складається з суми в розмірі 15000,00 грн, що були сплачені Клієнтом згідно платіжної інструкції №17 від 25.12.2023 року за юридичні послуг по підготовці та поданні Відзиву на позовну заяву, підготовки та подання процесуальних документів необхідних для розгляду справи, а також прийняття участі у судовому (-их) засіданні (-ях) під час розгляду справи №927/1467/23 Господарським судом Чернігівської області, а також суми в розмірі 15000,00 грн. за юридичні послуги надані за правовий аналіз додаткових матеріалів справи №927/1467/23, подальшу підготовку та подачу необхідних процесуальних документів по справі №927/1467/23, а також прийняття участі у судових засіданнях під час розгляду справи № 927/1467/23 Господарським судом Чернігівської області.
5.7. Клієнт зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок Адвоката, суму в розмірі 30000,00 грн. вказану в п. 5.6. даного Договору, протягом п`яти календарних днів з моменту прийняття Господарським судом Чернігівської області рішення по справі №927/1467/23, доплативши 15000,00 грн. з урахуванням раніше сплачених Клієнтом 15000 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції №17 від 25.12.2023 року. ...».
Відповідачем в якості доказу укладення додаткової угоди подано суду додаткову угоду від 08.08.2023 до Договору про надання правової допомоги від 06.11.2023, яка не містить фізичного підпису адвоката, докази укладення даної угоди в електронній формі відсутні.
Відповідно до ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
Згідно з положенями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2). Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3).
Статтею 181 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про укладення між ним та адвокатом 08.08.2024 року Додаткової угоди до Договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023.
В підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката відповідачем подано Акт прийому-передачі наданих послуг від 19.11.2024, в якому зазначені види послуг, детальний опис наданих послуг (виконаних робіт) в даному Акті відсутній; фізичний підпис адвоката на даному акті відсутній.
Враховуючи викладене, даний Акт не може бути прийнятий судом як належний доказ розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Частинами 5, 6 вказаної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалене рішення.
Зокрема, за частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 цієї статті.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку, суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Враховуючи зазначене, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлена правова позиція, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом відповідача фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) подання відзиву, заперечень та клопотань по справі 2) участь представника в судових засіданнях.
Вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору в справі, суд установив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та справедливості.
Беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом послуг (перелік яких наведений вище), враховуючи відсутність мотивованих заперечень відповідача по суті заявлених до нього вимог у ході судового розгляду спору, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частинами 4, 5 статті 129 ГПК України, суд вирішив покласти на позивача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» (код ЄДРПОУ 43330175, вул. Єськова, 14, корп. З, кв. 25, м. Чернігів, 14033) на користь Фізичної особи-підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 10000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. У іншій частині заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 05.12.2024.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ засоби зв`язку - тел.099 420 54 50
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123558348 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Белов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні