Рішення

від 25.03.2025 по справі 910/19850/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2025Справа № 910/19850/21

Господарський суд міста Києва у складі:

Судді - Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря - Боровик В.В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/19850/21

За позовом Фірми SP Modern Limited, Ларнака, Кіпр (Іпейру, 6, Дромолаксія, 7020, Ларнака, Кіпр, номер компанії НЕ 350349; Ipeirou, 6, Dromolaxia, 7020, Larnaca, Cyprus)

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04116, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127)

про стягнення 255 924,94 доларів США

За участі представників сторін:

Представник позивача: Гамрецький Є. О. - адвокат, ордер серії АІ №1156597 від 02.12.2021;

Представник відповідача: Алексеєв Андріан Андріанович - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Третя особа на стороні відповідача: Гижко О. Л. - адвокат, довіреність №ДП24701/24-0010 від 10.01.2025;

Вільний слухач: ОСОБА_1 - паспорт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року Фірма SP Modern Limited (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна компанія "Укрінмаш" (далі - ДП ДГЗІФ "Укрінмаш", відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 236 344,00 доларів США, та суми 3 % річних в розмірі 19 580,94 доларів США, що в сукупності становить 255 924, 94 доларів США та станом на 02.12.2021 (дата подачі позову) становить 6 968 836, 12 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фірма SP Modern Limited зазначила, що на виконання умов Контракту від 08.10.2018 № 21/84-К (далі - Контракт) позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 236 344,00 доларів США, однак відповідач своїх зобов`язань з розрахунку за отриманий товар не виконав.

Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С. М. ухвалою від 31.01.2023 залучив до участі у справі Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С. М. рішенням від 25.07.2023, залишеним без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у цій справі, в задоволенні позову відмовив повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 скасовано, справу №910/19850/21 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Так, у постанові від 19.03.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав у відповідних пунктах постанови на наступне:

- ні суд першої інстанції, ані апеляційний суд не визначив правової природи Контракту та Додаткових угод, зокрема Додаткової угоди № 4, на підставі яких заявлено до стягнення заборгованість, що суттєво впливає на правильність вирішення цього спору (п. 59);

- поза увагою спочатку суду першої інстанції, а потім суду апеляційної інстанції залишилось дослідження умов Контракту щодо можливості / неможливості передавати право вимоги на отримання коштів іншій особі та строку дії Контракту (п. 65);

- із оскаржуваних судових рішень убачається, що суди попередніх інстанцій не дослідили правової природи Контракту та Додаткових угод до нього та не встановили обставин наявності порушеного права позивача, а саме в чому воно полягає, що свідчить про порушення судом першої, а потім і апеляційний інстанцій, положень статей 86, 210, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (п. 67);

- під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону (п. 74).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024, справа передана на новий розгляд судді Бондаренко-Легких Г. П.

05.04.2024 суд у складі судді Бондаренко-Легких Г. П. ухвалою прийняв справу до провадження, підготовче судове засідання призначив на 14.05.2024, встановив сторонам нові строки для подання відзиву, відповіді на відзив, а також заперечень на відповідь на відзив з урахуванням висновків Верховного Суду.

22.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив з урахуванням висновків Верховного Суду.

03.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з урахуванням висновків Верховного Суду.

14.05.2024 до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 14.05.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2024.

01.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 02.07.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 29.08.2024.

29.08.2024 до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У судовому засіданні 29.08.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 10.10.2024.

Ухвалою викликом-повідомленням від 08.10.2024 суд повідомив сторін про зняття з розгляду справи №910/19850/21 в судовому засідання, призначеному на 10.10.2024 та про визначення нової дати розгляду справи на 28.11.2024.

У судовому засіданні 28.11.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.01.2025.

У судовому засіданні 28.01.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 25.03.2025.

У судове засідання 25.03.2025 прибули представники сторін та третьої особи. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах представників учасників справи, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

08.10.2018 між Фірма SP Modern Limited (позивач, продавець) та ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" (відповідач, покупець) укладено Контракт №21/84-к (надалі - Контракт), відповідно до пункту 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини, які використовують при ремонті авіаційних двигунів РД-33 та АЛ-31Ф, надалі "товар", у кількості, за номенклатурою та цінами, що визначаються специфікацією (Додаток № 1 до цього Контракту).

Продавець постачає товар покупцеві на умовах DAP - ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль", Україна, у відповідності з Інкотермс 2010 (пункт 3.1. Контракту).

Датою постачання товару (партії товару) буде вважатися дата штампа в авіаційній накладній, аеропорт, Україна (пункт 3.5. Контракту).

У пункті 5.1. Контракту визначено, що платежі за Контрактом здійснюються покупцем в доларах США шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару) покупець здійснює в строк не більше 20 банківських днів з дати підписання сторонами акта здавання-приймання товару (партії товару) на території покупця на підставі рахунку, наданого продавцем (пункт 5.2. Контракту).

Здавання-приймання товару (партії товару) здійснюється на підприємстві покупця, після проведення вхідного контролю отриманого від продавця товару (партії товару). Результати вхідного контролю та рішення щодо приймання / неприймання товару фіксуються в акті здавання-приймання товару (партії товару) (Додаток № 2 до Контракту) (пункт 6.1. Контракту).

Контракт діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Контрактом (пункт 11.2. Контракту).

У Додатку № 1 до Контракту сторони погодили найменування товару, його кількість та вартість в розмірі 248 114,00 доларів США.

Згідно з Актом здавання-приймання товару від 28.01.2019 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму в розмірі 236 344,00 доларів США (том 1, а. с. 25-26).

Як зазначає позивач у позові, у листі від 14.02.2019 № mBank/ZOK/4245107548/2019 Корпоративне відділення mBank S.А. у Варшаві повідомило позивача, що з 12.02.2019 банківські рахунки позивача були закриті через зміни у внутрішній політиці банку (том 1, а. с. 27-28).

У листі від 21.02.2019 № 14-02/19 Фірма SP Modern Limited повідомила відповідача, що зважаючи на обставини, пов`язані з необхідністю відкриття нового рахунку фірми в іншому банку, рахунок-фактуру на оплату товару буде надано лише після підписання сторонами додаткової угоди щодо зміни банківських реквізитів (том 3, а. с. 46; том 5, а. с.19).

У подальшому позивач у листі від 22.05.2019 № 5-05/19 запропонував відповідачу розглянути можливість укладення додаткової угоди, згідно з якою продавець мав би змогу передати право на отримання оплати за поставлене майно (Товар) третій особі, своєму торговому партнеру - Компанії "ROGERBANG B.V.", Королівство Нідерландів - "Отримувач платежу" (том 3, а. с. 47-49; том 5, а. с. 20-22).

Для цього між Фірмою SP Modern Limited та компанією "ROGERBANG B.V." укладено Угоду від 15.05.2019 № 4-SP-0519, якою позивач уповноважує компанію отримувати на свій рахунок платежі за Контрактом №21/84-к від 08.10.2018 (том 3, а. с. 50-51; том 5, а. с. 23-24).

Відповідно до цього звернення 19.06.2019 між продавцем (позивач), покупцем (відповідач) та отримувачем платежу (компанією "ROGERBANG B.V.") укладена Додаткова угода № 2 до Контракту (том 3, а. с. 52-54; том 5, а. с. 25-27) , в якій пункт 5.1. викладено в такій редакції: "Платежі за Контрактом здійснюються покупцем в доларах США шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок отримувача платежу".

Пункт 5.2. Контракту викладено у такій редакції: "Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати отримання покупцем від отримувача платежу рахунку."

Пункт 5.4. Контракту викладено у такій редакції: "Рахунки на оплату товару (партії товару) отримувач платежу виставляє покупцю по факсу чи електронній пошті".

У листі від 12.07.2019 № 4-07/19 позивач повідомив, що компанія "ROGERBANG B.V." через непередбачені обставини не зможе далі бути отримувачем платежу, у зв`язку з чим, просив припинити дію Додаткової угоди № 2 до Контракту (том 3, а. с. 55-56; том 5, а. с. 28-29).

Позивач у листі від 12.09.2019 за № 3-09/19 повідомив відповідача про затримку відкриття банківського рахунку та запропонував укласти нову додаткову угоду, згідно з якою продавець мав би змогу передати право на отримання оплати за поставлене майно (товар) третій особі, партнеру - Компанії "AVIATECHSALES LTD", Велика Британія - "Отримувач платежу" (том 3, а. с. 57-58; том 5, а. с. 30-31).

04.09.2019 між Фірмою SP Modern Limited та компанією "AVIATECHSALES LTD" укладено Комісійну Угоду №1-SP-0919, якою позивач уповноважує компанію отримувати на свій рахунок платежі за Контрактом №21/84-к від 08.10.2018 (том 3, а. с. 59-60; том 5, а. с. 32-33).

У подальшому, 04.11.2019 між продавцем (позивач), покупцем (відповідач) та отримувачем платежу (компанією "AVIATECHSALES LTD") укладено Додаткову угоду № 3 до Контракту (том 3, а. с. 61-63; том 5, а. с. 34-36), в якій пункт 5.1. виклали в такій редакції: "Платежі за Контрактом здійснюються покупцем в доларах США шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок отримувача платежу".

Пункт 5.2. Контракту виклали у такій редакції: "Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати отримання покупцем від отримувача платежу рахунку."

Пункт 5.4. Контракту виклали у такій редакції: "Рахунки на оплату товару (партії товару) отримувач платежу виставляє покупцю по факсу чи електронній пошті".

Отримувачем платежу згідно з Додатковою угодою № 3 до Контракту є "AVIATECHSALES LTD".

Зазначені вище документи передані Банку для проходження процедури фінансового моніторингу згідно листа ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" від 04.03.2020 № 27/4-1550 (том 3, а. с. 64-65; том 5, а. с. 37-38).

У подальшому позивач у листі від 03.06.2020 № 5-06/20 (том 3, а. с. 67-68; том 5, а. с. 39-40) запропонував розглянути можливість укладення нової Додаткової угоди з ДП ДГЗІФ "Укрінмаш", згідно з якою Фірма SP Modern Limited могла б передати право на отримання платежу за поставлений товар третій особі, своєму торговому партнеру - компанії "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED", Шотландія, іменованій як "Отримувач платежу".

26.05.2020 між Фірмою SP Modern Limited та компанією "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" укладено Комісійний договір №2-SP-0520, згідно якого позивач уповноважує компанію отримувати на свій рахунок платежі за Контрактом №21/84-к від 08.10.2018 (том 5, а. с. 76-78).

08.07.2020 між продавцем (позивач), покупцем (відповідач) та отримувачем платежу (компанією "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED") укладено Додаткову угоду № 4 до Контракту (том 1, а. с. 32-36; том 3, а. с. 70-74) , в якій пункт 5.2. Контракту викладено у такій редакції: "Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати підписання сторонами цієї Додаткової угоди, виконання продавцем вимог фінансового моніторингу банку покупця та надання рахунку отримувачем платежу."

Згідно з пунктом 5.4. Контракту в редакції Додаткової угоди № 4 рахунки на оплату товару (партії товару) отримувач платежу виставляє покупцю по факсу чи електронній пошті.

Отримувачем платежу згідно з Додатковою угодою № 4 до Контракту є "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED".

Листом №238 від 28.09.2021 компанія "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" повідомила позивача, що не отримувала від відповідача кошти по Контракту (том 1, а. с. 171-172).

У зв`язку з неотриманням оплати від відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами про стягнення в судовому порядку з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 236 344,00 доларів США та 3 % річних в розмірі 19 580,94 доларів США за період з 25.02.2019 по 29.11.2021.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача (SP Modern Limited) до відповідача про стягнення основного боргу у розмірі 236 344,00 доларів США та 3 % річних в розмірі 19 580,94 доларів США за період з 25.02.2019 по 29.11.2021.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги з урахуванням постанови Верховного Суду від 19.03.2024 обґрунтовані наступним:

- позивачем на виконання умов Контракту поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 236 344, 00 доларів США, що підтверджується Актом здавання-приймання товару від 28.01.2019;

- відсутність банківського рахунку у Фірми SP Modern Limited пов`язане із поставкою позивачем товарів подвійного використання відповідачу, внаслідок чого європейські банки відмовляли позивачу у відкритті банківського рахунку;

- отримувачем платежу - компанією "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED", на виконання умов Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 виставлено відповідачу рахунок на оплату №1/38/23від 08.07.2020 за фактично прийнятий відповідачем товар;

- на виконання вимог фінансового моніторингу Банку покупця (відповідача), позивач засобами електронного зв`язку 26.10.2020 та 13.11.2020 на запити відповідача надав необхідні пояснення і документи для проходження фінансового моніторингу. Жодних зауважень чи заперечень відповідача щодо невиконання вимог фінансового моніторингу позивач не отримував, додаткові документи відповідачем не вимагались;

- таким чином, позивач зі своєї сторони виконав всі вимоги Додаткової угоди №4 від 08.07.2020, натомість, з листа компанії "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" №238 від 28.09.2021 вбачається, що остання так і не отримала від відповідача кошти у розмірі 236 344, 00 доларів США;

- відповідач проти наявності основного боргу не заперечує, а лише зазначає про відсутність можливості здійснити оплату, з огляду на не проходження фінансовою операцією фінансового моніторингу, що є безпідставним. Крім того, відповідного листа відповідача від 07.04.2021 №27/4-1650 з повідомленням Банку про результати проведення фінансового моніторингу, позивач не отримував;

- виконання вимог фінансового моніторингу з боку продавця (позивача) полягало у наданні позивачем усіх необхідних документів на вимогу Банку, що позивачем було виконано. Поряд з цим, проходження фінансового моніторингу є також зустрічним зобов`язанням продавця (відповідача), проте, відповідач не оскаржував у судовому порядку лист АТ «Укрексімбанк» №024100/21-42 від 06.04.2021 про відмову в проведенні фінансового моніторингу;

- в листі АТ «Укрексімбанк» №024100/21-42 від 06.04.2021 Банк не обґрунтував підстави для відмови у проведенні фінансової операції на закупівлю валюти відповідачем. Більше того, лист Банку не свідчить про не виконання позивачем вимог фінансового моніторингу, а свідчить про відмову відповідачу у проведенні фінансової операції через конкретну фінансову установу. Натомість, така відмова жодним чином не обмежувала відповідача у можливості здійснити розрахунок за поставлений товар через іншу фінансову установу;

- за час дії Договору відповідач не надав позивачу сертифікат відповідної торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин, які би підтверджували неможливість виконання зобов`язань з оплати за отриманий товар;

- Додатковою угодою №4 від 08.07.2020 сторони визначили лише отримувача платежу через закриття банківського рахунку позивача, але без передачі права вимоги за Контрактом отримувачу платежу. Отже, Додаткова угода №4 від 08.07.2020 за своєю правовою природою є угодою про доручення, а не про відступлення права вимоги. За таких обставин, Фірма SP Modern Limited є належним позивачем у справі.

4. Заперечення відповідача та пояснення третьої особи.

Заперечення відповідача з урахуванням постанови Верховного Суду від 19.03.2024 обґрунтовані наступним:

- затримка оплати товару за Контрактом виникла виключно з внаслідок проблем з оформленням продавцем нового банківського рахунку, тобто через затримку кредитора;

- усі необхідні документи для оплати за поставлений товар позивач надіслав 04.12.2020 до АТ «Укрексімбанк»;

- у подальшому, відповідач 03.02.2021 надіслав до Банку запит №27/4-648 щодо надання інформації про стан проходження фінансового моніторингу за Контрактом. Втім, листом АТ «Укрексімбанк» №024100/21-42 від 06.04.2021, Банк відмовив у проведенні фінансової операції на купівлю іноземної валюти посилаючись на абзац 7 частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинних шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»;

- унаслідок зазначеного втратилась доцільність звернення до іншої фінансової установи для проведення фінансової операції, оскільки, така операція також буде відхилена;

- матеріалами справи підтверджено не проходження визначеним Додатковою угодою №4 від 08.07.2020 отримувачем платежу фінансового моніторингу Банку відповідача. Отже, строк оплати вартості поставленого товару у розумінні зазначеної угоди не настав;

- Фірма SP Modern Limited є неналежним позивачем, оскільки, передала всі права на отримання коштів за Контрактом, а й відповідно на їх стягнення отримувачу платежу - компанії "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED".

АТ «Укрексімбанк» у письмових поясненнях, що подані під час першого розгляду справи зазначив, що відмова у проведенні фінансової операції, не обмежує особу здійснити розрахунки через іншу фінансову установу.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (частина 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказівки Верховного Суду, що зазначені в постанові від 19.03.2024, господарський суд при новому розгляді справи повинен відповісти на ключові питання, що суттєво впливають на правильність вирішення спору:

5.1. яка правова природа Контракту та Додаткових угод, зокрема Додаткової угоди №4, на підставі яких заявлено до стягнення заборгованість та якою позивач передав своє право на отримання коштів іншій особі;

5.2. чи передбачає Контракт умови щодо можливості/неможливості передавати право на отримання коштів іншій особі та строку дії Контракту;

5.3. чи настав у відповідача обов`язок зі сплати вартості поставленого товару на користь та на рахунок безпосередньо позивача;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги на користь позивача не підлягають задоволенню.

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, про захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 (підпункт 8.47)).

У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

В контексті зазначеного суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, в яких визначено, що встановлення обставин, пов`язаних з наявністю або відсутністю у позивача права, на захист якого подано позов, є обов`язковим.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, та у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/5958/20.

5.1.-5.2. Щодо правової природи Контракту та Додаткової угоди №4, а також щодо умов Контракту про можливість/неможливість передання права на отримання коштів іншій особі та строк дії Контракту.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених в статті 11 цього Кодексу.

За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається, виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін договору (пункт 9.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 910/16579/20).

Відтак, при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Близьку за змістом правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20.

Суд констатує, що укладений між сторонами Контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 Контракту - продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини, які використовують при ремонті авіаційних двигунів РД-33 та АЛ-31Ф, надалі "товар", у кількості, за номенклатурою та цінами, що визначаються специфікацією (Додаток № 1 до цього Контракту).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 5.2. Контракту у первісній редакції - оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару) покупець здійснює в строк не більше 20 банківських днів з дати підписання сторонами акта здавання-приймання товару (партії товару) на території покупця на підставі рахунку, наданого продавцем.

Згідно пункту 11.2. Контракту - Контракт діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Контрактом.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання Контракту, що і підтверджують самі сторони у своїх заявах по суті справи. Таким чином, наразі, Контракт є чинним.

Згідно пункту 11.3. Контракту - ні одна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за Контрактом третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Разом з тим, суд констатує, що Додаткова угода №2 від 19.06.2019 до Контракту, Додаткова угода №3 від 04.11.2019 до Контракту, Додаткова угода №4 від 08.07.2020 до Контракту є тристоронніми, оскільки, укладені між покупцем (відповідачем), продавцем (позивачем) та отримувачами платежу, останнім з яких є "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" (Додаткова угода № 4).

Таким чином, означені додаткові угоди були вчинені за письмової згоди продавця та покупця за Контрактом, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін у відповідних додаткових угодах, і це свідчить про передачу прав продавця (позивача) у справі на отримання платежу третій особі.

Згідно пункту 1.3. Додаткової угоди №2 від 19.06.2019 пункт 5.2. Контракту викладено у такій редакції: "Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати отримання покупцем від отримувача платежу рахунку."

Згідно пункту 1.3. Додаткової угоди №3 від 04.11.2019 пункт 5.2. Контракту виклали у такій редакції: "Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати отримання покупцем від отримувача платежу рахунку."

Згідно пункту 1.3. Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 пункт 5.2. Контракту виклали у такій редакції: «Оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару), зазначеного в акті здавання-приймання товару, покупець здійснює в строк 20 банківських днів з дати підписання сторонами цієї Додаткової угоди, виконання продавцем вимог фінансового моніторингу банку покупця та надання рахунку отримувачем платежу."

Позивач стверджує, що укладені додаткові угоди, а зокрема, Додаткова угода №4 є угодою про доручення приймати отримувачем платежу усі платежу, що надходитимуть за Контрактом. У судовому засіданні 25.03.2025 представник позивача доводив суду також, що додаткові угоди по суті є угодами про зміну способу оплати. В свою чергу, відповідач у заявах по суті справи стверджує про те, що позивач за додатковими угодами передав всі права на отримання коштів отримувачу платежу, тобто фактично відступив право вимоги.

З означеними твердженнями сторін суд погодитись не може, з огляду на наступне.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина 1 статті 12 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (частина 1 статті 511 Цивільного кодексу України).

Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України).

При цьому, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 по справі №906/1174/18, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Зі змісту Додаткової угоди №2 від 19.06.2019 до Контракту, Додаткової угоди №3 від 04.11.2019 до Контракту, Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 до Контракту вбачається, що позивач не відступив право вимоги третій особі (новому кредитору), а наслідком таких додаткових угод не є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно пункту 4 Додаткової угоди №2 від 19.06.2019, пункту 4 Додаткової угоди №3 від 04.11.2019 та пункту 1.12. Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 - зазначені додаткові угоди є невід`ємною частиною Контракту №21/84-К від 08.10.2018.

На переконання суду, договір на користь третьої особи не є окремим видом договору, а є частиною договору, який передбачає виконання певного обов`язку, що сторони і підтвердили у пункті 4 Додаткової угоди №2 від 19.06.2019, пункті 4 Додаткової угоди №3 від 04.11.2019 та пункті 1.12. Додаткової угоди №4 від 08.07.2020.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Контракт за своєю правовою природою відповідає ознакам договору поставки, та в редакції додаткових угод є таким, що укладений у порядку статті 636 Цивільного кодексу України на користь третьої особи, а зокрема, на користь "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" у редакції Додаткової угоди №4 від 08.07.2020.

Отже, вище викладені твердження сторін щодо правової природи Додаткових угод до Контракту, як угоди про зміну способу оплати платежу, угоди про доручення та відступлення права вимоги, суд вважає неспроможними.

5.3. Щодо настання у відповідача обов`язку зі сплати вартості поставленого товару на користь та на рахунок безпосередньо позивача та встановлення обставин наявності порушеного права позивача.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (частина 2 статті 636 Цивільного кодексу України).

Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору (частина 4 статті 636 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно пункту 1.10. Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 - взаємовідносини між продавцем та отримувачем платежу регулюються окремою домовленістю між ними, а саме Комісійними договорами, і на виконання зобов`язань сторін за даним Контрактом не впливають.

Отже, укладений між позивачем та отримувачем Комісійний договір №2-SP-0520 від 26.05.2020 (том 5, а. с. 76-78), що за своєю правовою природою є Договором доручення (Глава 68 Цивільного кодексу України), оскільки уповноважує повіреного (SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED) на отримання платежу від імені довірителя (Фірма SР Modern Limited) за Контрактом, а відтак жодним чином не змінює домовленостей сторін за Контрактом та, зокрема за Додатковою угодою №4 від 08.07.2020.

Матеріали справи не містять доказів того, що третя особа, у даному випадку, отримувач платежу - "SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED" відмовилась від права наданого їй на підставі Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 щодо отримання платежу від відповідача.

Лист SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED №238 від 28.09.2021 лише інформує позивача про те, що від відповідача на рахунок отримувача платежу не надходили грошові кошти за відповідним Контрактом. З вказаного листа не вбачається, що третя особа на користь якої укладено договір поставки (Контракт) відмовилась від наданого їй права на отримання платежу.

Таким чином, у даному випадку, позивач вправі подавати відповідний позов до суду з вимогою про виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати грошових коштів за поставлений товар, проте лише на користь третьої особи.

Вище викладені висновки суду також узгоджуються із попередніми діями позивача до подання позову. Зокрема, в матеріалах справи наявна вимога Фірми SР Modern Limited №06-01/21 від 30.01.2021, а також докази її надіслання на адресу відповідача (том 1, а. с. 166-170).

У вказаній вимозі №06-01/21 від 30.01.2021 позивач вимагав сплати грошових коштів у сумі 236 344, 00 доларів США за фактично поставлений товар на рахунок отримувача платежу - SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED, що відповідає суті домовленостей сторін визначених Контрактом у редакції Додаткової угоди №4 від 08.07.2020.

Натоміть, звертаючись із даним позовом до суду Фірма SР Modern Limited просить стягнути вартість поставленого товару на власну користь, а не на користь третьої особи, що суперечить умовам Контракту у редакції Додаткової угоди №4 від 08.07.2020.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина 2 статті 14 Цивільного кодексу України).

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати вартості поставленого товару на користь не отримувача платежу, а безпосередньо продавця - позивача.

Отже, вирішення питання щодо настання строку оплати вартості поставленого товару, в тому числі і щодо наявності чи відсутності відкладальної обставини згідно умов Додаткової угоди №4 від 08.07.2020 та статті 212 Цивільного кодексу України (проходження фінансового моніторингу тощо) повинно бути вирішено судом у межах пред`явлення таких позовних вимог на користь належного отримувача платежу, яким є SOHATEC INTERNATIONAL LIMITED.

У зв`язку з вище наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача основного боргу, нарахованих 3 % річних за період з 04.11.2019 по 29.11.2021 (04.11.2019 - дата Додаткової угоди №3 якою вперше змінено отримувача платежу).

Щодо стягнення 3 % річних за період з 25.02.2019 по 03.11.2019 включно, тобто у період коли позивач був належним отримувачем платежу, суд також не вбачає підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Згідно пункту 5.2. Контракту у первинній редакції - оплату за товар (партію товару) в розмірі 100 % загальної вартості фактично прийнятого покупцем товару (партії товару) покупець здійснює в строк не більше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами Акту здавання-приймання товару (партії товару) на території покупця на підставі рахунку, наданого продавцем.

Матеріалами справи встановлено, що 28.01.2019 між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт здавання-приймання товару на загальну суму 236 344, 00 доларів США.

Натомість, листом №mBank/ZOK/4245107548/2019 від 14.02.2019 Корпоративне відділення mBank S.А. у Варшаві повідомило Фірму SP Modern Limited, що з 12.02.2019 банківські рахунки позивача були закриті через зміни у внутрішній політиці банку (том 1, а. с. 27-28).

У листі №8-11/20 від 30.11.2020 Фірма SP Modern Limited повідомила відповідача, що корпоративні зміни Відділення mBank S.А. у Варшаві полягають у припиненні співпраці та обслуговуванні закордонних компаній які не мають представництв у Польщі та не ведуть активної діяльності на території Польщі (том 1, а. с. 123-124).

У листі від 21.02.2019 № 14-02/19 Фірма SP Modern Limited повідомила відповідача, що зважаючи на обставини, пов`язані з необхідністю відкриття нового рахунку фірми в іншому банку, рахунок-фактуру на оплату товару буде надано лише після підписання сторонами додаткової угоди щодо зміни банківських реквізитів (том 3, а. с. 46; том 5, а. с.19).

Зрештою, банківський рахунок Фірмою SP Modern Limited так і не був відкритий, про що позивач повідомляв відповідача у своїх листах щодо необхідності укладення додаткових угод, що містяться в матеріалах справи. Вказані обставини стали причиною неодноразового укладення Додаткових угод №2 від 19.06.2019, №3 від 04.11.2019 та №4 від 08.07.2020 про отримання грошових коштів за Контрактом на користь третіх осіб.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина 1 статті 613 Цивільного кодексу України).

Натомість, всупереч умов Договору саме кредитор - Фірма SP Modern Limited у період з 25.02.2019 по 03.11.2019 (до дати укладення першої додаткової угоди) не вчинив необхідних дій щодо відкриття банківського рахунку та виставлення рахунку-фактури на оплату з актуальними реквізитами, що є необхідними для виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, тим самим допустив прострочення виконання власного зобов`язання.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина 2 статті 613 Цивільного кодексу України).

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (частина 4 статті 613 Цивільного кодексу України).

Отже, у період з 25.02.2019 по 03.11.2019 з огляду на наявне прострочення кредитора по Контракту, виконання зобов`язання відповідача було відстрочене, а відтак вимоги до відповідача в частині стягнення процентів річних у такий період є необґрунтованими та у їх задоволенні також слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог під час нового розгляду справи суд покладає понесені судові витрати позивача на останнього.

Відповідач про понесення ним судових витрат суду не повідомляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фірми SP Modern Limited - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.04.2025.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких