Рішення від 27.03.2025 по справі 206/360/25

Справа 206/360/25

Провадження 2/206/826/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року у залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

секретар судового засідання Ляшко Б.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла позовна заява, в якій він просить суд:

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 86704,99 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 84978,92 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками 1695,30 грн., а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період 22.06.2015 року по 23.02.2022 року у розмірі 82052,44 грн;

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № R52150501591В, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 132920,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,99% річних, зі строком повернення до 18.12.2020 року.

08 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 080715нв, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

29 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» був укладений договір факторингу № 29/01/19-1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Отжн, на даний час усі права кредитора за кредитним договором № R52150501591В від 18.12.2013 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»

У зв`язку з невиконаням відповідачем своїх зобов`язань, передбачених вищевказаним кредитним договором, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість в розмірі 86704,99 грн., яка складається з: загальної суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 84978,92 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 1695,30 грн. Також позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних у розмірі 16917,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 65135,44 грн. за період з 22.06.2015 року по 23.02.2022 року. Загальна сума заборгованості складає 168757,43 грн. (а.с. 2-3).

У встановлений строк від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. ОСОБА_1 зазначає, що з 2014 року м. Донецьк перебуває під окупацією, що унеможливило виконання зобов`язань. Крім того, з 24 лютого 2022 року в Україні діють воєнні обставини, які також ускладнюють фінансову діяльність громадян. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, якщо це сталося через обставини непереборної сили (форс-мажор). Позивач вимагає 82052,44 грн. за період з 22.06.2015 по 23.02.2022. Однак, враховуючи воєнні обставини та окупацію Донецька, нарахування штрафів, відсотків та інших платежів є необґрунтованим і суперечить принципам добросовісності та справедливості.

Окрім цього, позивач не довів своє право на стягнення боргу, оскільки не надав достатніх документальних підтверджень правомірності переходу права вимоги. Відповідач, посилаючись на зміни, внесені до Закону України «Про виконавче провадження», звертає увагу суду, що на період до ухвалення спеціального закону, що врегульовує відносини з особами, пов`язаними з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій та забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, де стягувачами є російська федерація або пов`язані з нею особи. Президент України підписав Указ №63/2017, яким введено санкції проти ПАТ «ВТБ Банк». Заборонено будь-які фінансові операції, пов`язані з виведенням капіталу з України. Якщо ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло право вимоги після введення санкцій, це може свідчити про обхід санкційного законодавства. Відповідно до Закону України «Про санкції», угоди, укладені з порушенням санкцій, можуть бути визнані нікчемними. Отже, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В свою чергу, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить 3 роки. Останній платіж за кредитним договором було здійснено більш ніж десять років тому, що свідчить про закінчення строку позовної давності (а.с. 47-48).

07.03.2025через систему«Електронний суд»надійшла відповідьна відзив.Щодо строкупозовної давностіпредставник позивачазазначає,що згідноп.3.2.Кредитного договорупозичальник зобов`язанийповернути Кредиту повномуобсязі до18.12.2020року включноабо достроковоу випадках,передбачених цимдоговором.Тобто,перебіг строкупозовної давностіза данимзобов`язанням почавсяз моментустроку виконаннязобов`язання,а саме18.12.2020року.Відповідно доп.12«Прикінцевих таперехідних положень»ЦК України,під часдії карантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19),строки,визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу,продовжуються настрок діїтакого карантину.(Розділдоповнено пунктом12згідно ізЗаконом №540-IXвід 30.03.2020)Карантин буввстановлений «ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни «Прозапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»від 11березня 2020року №211та відповіднодо постановиКабінету МіністрівУкраїни від27червня 2023року №651відмінено з24години 00хвилин 30червня 2023року.Проте згідноп.19«Прикінцевих таперехідних положень»ЦК України-у періоддії воєнногостану вУкраїні,введеного УказомПрезидента України«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24лютого 2022року №64/2022,затвердженим ЗакономУкраїни «Прозатвердження УказуПрезидента України«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24лютого 2022року №2102-IX,перебіг позовноїдавності,визначений цимКодексом,зупиняється настрок діїтакого стану.З 24лютого 2022року воєннийстан вУкраїні неодноразовопродовжувався тана даниймомент дієдо 9травня 2025року.Таким чином,перебіг строківпозовної давностіщо булипродовжені начас карантинубули зупиненіна часдії воєнногостану,тобто,на даниймомент,до 9травня 2025року.Отже,строк позовноїдавності зазобов`язанням якийне спливна моментзапровадження карантину булопродовжено тазупинено воєннимстаном іна даниймомент непорушено.Щодо доказівпереходу прававимоги заданим зобов`язаннямдо ТОВ«ФК «ПраймАльянс» (договорувідступлення праввимог грошовихзобов`язань зафінансовими кредитами№080715від 08.07.2015року)представник зазначає,що вважаєнадані доказидостатніми.Окрім того,договір відступленняправ вимоггрошових зобов`язаньза фінансовимикредитами №080715від 08.07.2015року єдійсним танедійсним невизнавався,отже правочинє дійсним. Право вимоги за Кредитним договором від ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло відповідно до договору відступлення прав вимог грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715 від 08.07.2015 року, тобто задовго до введення будь яких санкційних обмежень щодо ПАТ «ВТБ Банк». До ТОВ «ФК «Прайм Альянс» право вимоги за Кредитним договором перейшло від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», шляхом укладення договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 року. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» жодним чином не пов`язана з державою-агресором. Ніяких санкцій щодо даної компанії державою введено не було. У з`язку із віщенаведеним, представник позивача просить задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі (а.с. 58-60).

Представник позивача повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою. Представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати дану справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 49). У судове засідання, призначене в режимі відеоконференції, представник позивача на зв`язок не вийшов (а.с. 54, 56, 57).

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на твердження, зазначені у відзиві.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, щодо адреси проживання та номеру телефону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 33-34).

Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду по суті (а.с. 41).

03.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача (а.с. 49).

03.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 03 березня 2025 року - задоволено (а.с. 51, 52).

06.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 06 березня 2025 року - задоволено (а.с. 54, 56, 57).

07.03.2025 відповідач ОСОБА_1 направив через систему «Електронний суд» клопотання про витребування доказів (а.с. 63-66).

Під час розгляду справи судом заслухано пояснення відповідача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

27.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

18грудня 2013року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R52150501591В відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 32920,00 грн., а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором. Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі до 18 грудня 2020 або достроково. Проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою 15,99% річних з урахуванням можливості автоматичного її збільшення або зменшення (а.с. 4-10).

Факт надання банком ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 132920.00 грн. підтверджується копією меморіального ордеру №15915 від 18 грудня 2013 (а.с. 11).

Відповідно до розрахунка заборгованості за кредитним договором №R52150501591В, заборгованість ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» станом на 08.07.2015 року складає 86704,99 грн., з яких: 84978,92 грн. заборгованість за кредитом, 1726,07 грн. заборгованість по відсоткам (а.с. 12).

08 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715нв, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Пунктом 3.1.3. договору передбачено, що право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором і відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей по Кредитним договорам та їх зобов`язань по Договорам Забезпечення, що не засвідчені нотаріально, а також по відношенню до Поручителів, Майнових поручителів стосовно їх зобов`язань по Договорам забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існувала момент переходу цих прав. Пунктом 4.1. договору визначено, ціна договору складає 869328,15 грн. (а.с. 13-15).

Пунктом 5.2. вищезазначеного договору передбачено, що первісний кредитор зобов`язується передати Новому кредитору Документацію протягом 60 календарних днів з дня зарахування на рахунок Первісного кредитора грошових коштів в сумі, що вказана в п. 4.1 цього Договору, але не пізніше останнього дня кварталу в якому відбувалось укладання цього Договору. Передача документації оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін. Так, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі документації до договорупро відступленняправа вимогигрошових зобов`язаньза фінансовимикредитами №080715нввід 08липня 2015року,відповідно доякого первіснийкредитор передав,а новийкредитор прийнявнаступну документацію,зокрема закредитним договором№ R52150446102В від 30.07.2013 року, боржник ОСОБА_2 (а.с. 16).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715нв від 08 липня 2015 року, до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №R52150501591В у загальному розмірі 86704,99 грн. (а.с. 17).

29 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», був укладений договір факторингу № 29/01/19-1, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників в розмірі Портфеля Заборгованості. Пунктом 6.2.3. передбачено, що Права Вимоги переходять до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, та за умови виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 7.1 цього Договору, після чого Фактор стає Новим Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається. Сторони домовились, що Ліміт Фінансування складає 100000,00 грн. Фактор здійснює Фінансування Клієнта шляхом сплати 100% Ліміту Фінансування, що вказаний в п.7.1 цього Договору, на банківський рахунок Клієнта, не пізніше десяти банківських днів, з дати підписання Сторонами цього Договору (п.п. 7.1., 7.2.), на підтвердження чого суду надано платіжне доручення №43 від 29 січня 2019 року (а.с. 18-20, 27).

Відповідно до витягу з акту приймання-передачі документації боржників до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» прийняло документацію щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №R52150501591В (а.с. 21).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29 січня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 86704,99 грн. за кредитним договором № №R52150501591В (а.с. 22).

Позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України здійснено розрахунок 3% річних: 3% річних = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] = 84978,92?3% / 100%?2438 днів / 365 днів = 16917,00 грн.

Індекс інфляції розраховується щляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Індекси інфляції, що перемножуються 100,5 х 100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,5 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 100,2 х 99,7 х 100,8 х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,8 х 100,5 х 101,0 х 101,3 х 100,9 х 101,3 х 101,0 х 101,7 х 100,7 х 101,3 х 100,2 х 100,1 х 99,8 х 101,2 х 100,9 х 100,8 х 100,6 х 101,3 х 101,6 = 122,48%; сума заборгованості 844978,92 грн; сума боргу з урахуванням інфляції 150114,36 грн.; збитки від інфляції 65135,44 грн. (а.с. 23-26).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, як це передбачено ст. 207 ЦК України, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачеві певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.

За правилами, встановленими статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення кредиту, процентів, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні приведеної норми.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов`язки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також процентів, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.

За змістом частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що первісним кредитором (Приватним акціонерним товариством «ВТБ Банк») умови вказаного кредитного договору були виконані належним чином. Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 132920,00 грн., строком до 18.12.2020 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 15,99 % річних. Відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку отримані кредитні кошти в повному обсязі не були повернуті кредитору у повному розмірі, в результаті чого утворилась заборгованість.

В той же час, відповідно до змісту ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідач увідзиві напозовну заявузазначає,що позивачемне надановідповідних доказіввиконання договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715нв, укладеного між ним та первісним кредитором, а саме сплати ціни продажу права грошової вимоги, що відповідно ставить під сумнів набуття права вимоги до відповідача за кредитними договорами. В свою чергу у відповіді на відзив представник позивача зазначає, що надав достатні докази переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права вимоги до відповідача за кредитним договором, а саме: копія Договору відступлення прав вимог грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715 від 08.07.2015 року з підписами сторін; копія витягу з реєстру прав вимоги до Договору відступлення прав вимог грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715 від 08.07.2015 року за кредитним договором; копія витягу з акту приймання-передачі документації до Договору відступлення прав вимог грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715 від 08.07.2015 року за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.1.3. договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №080715нв від 08 липня 2015 року передбачено, що право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором і відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей по Кредитним договорам та їх зобов`язань по Договорам Забезпечення, що не засвідчені нотаріально, а також по відношенню до Поручителів, Майнових поручителів стосовно їх зобов`язань по Договорам забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існувала момент переходу цих прав. Пунктом 4.1. договору визначено, ціна договору складає 869328,15 грн. (а.с. 13-15). Проте як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження виникнення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не було надано до суду доказів оплати ціни договору.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що надав достатні докази переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права вимоги до відповідача за кредитним договором. Про наявність будь-яких перешкод для подачі доказів відступлення Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» права вимоги до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором від 18 грудня 2013 року не заявлялось. Наявність таких перешкод не вбачається і з наявних матеріалів справи.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу №29/01/19-1 від 29 січня 2019 року і позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, зокрема те, що кредитним договором укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», суд дійшов висновку, що позивач не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як зазначено у ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувавши строк позовної давності.

Відмовити в позові через пропуск строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог в позові належить відмовити за безпідставністю. Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.

Згідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необгрунтованість.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кре Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» дитним договором відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2025 року.

Суддя А.О. Сухоруков