Ухвала від 01.04.2025 по справі 910/5708/24

УХВАЛА

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5708/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Лиськов М. О.)

від 09.10.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С. І., судді: Андрієнко В. В., Шапран В. В.)

від 04.02.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

про визнання недійсним договору поруки.

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" про стягнення заборгованості у розмірі 1 089 351,23 грн.

2. У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" про визнання недійсним договору поруки № 367-ПР від 09.09.2021.

3. 09.10.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" про стягнення заборгованості у розмірі 1 089 351,23 грн залишив без розгляду.

4. 09.10.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, яким у задоволенні позову відмовив.

5. 14.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" звернулося до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

11. При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

12. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

13. В обґрунтування скаржник посилається на порушення судами норм частин першої, другої, третьої, п`ятої статті 236 ГПК України та зазначає, що суди порушили основні засади верховенства права, законності та обґрунтованості, оскільки необґрунтовано відхилили клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

14. Водночас, у касаційній скарзі скаржник також посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 229 - 233, 515, 516 Цивільного кодексу України, частини першої статті 207, частини першої, другої статті 181 Господарського кодексу України. Проте в цій частині касаційна скарга не містить визначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.

15. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

16. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

17. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 910/5708/24 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 14 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова