Ухвала від 01.04.2025 по справі 402/953/16-ц

Справа № 402/953/16-ц

Провадження № 2-ві/385/1/25

У Х В А Л А

01.04.2025 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Журавель І. В. про відвід головуючого судді Гришака А. М. в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Благовіщенська районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування майна від набувача у комунальну власність та відновлення стану земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держгеокадастру в Благовіщенському районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

встановив:

в провадженні судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришака А. М. перебуває дана цивільна справа.

В ході розгляду справи адвокатом Журавель І. В. подано заяву про відвід головуючого судді Гришака А. М., яку ухвалою суду від 31.03.2025 визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення іншого судді.

Заяву про відвід, згідно протоколу авторозподілу, передано до розгляду судді Венгрину М. В.

Заява про відвід обґрунтована тим, що первісний позов було подано до суду у вересні 2016 року. В провадженні судді Гришака А. М. справа перебуває з 08.08.2023. Ухвалою суду від 02.01.2025, за клопотанням адвоката Мелєзгінова Ю. В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за відсутності інших учасників, призначено комісійну судову земельно-технічну експертизу. Згадана ухвала скасована постановою Кропивницького апеляційного суду від 25.02.2025. У зв`язку з цим, порушенням, на думку заявниці, засад рівності сторін, невжиття судом заходів щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, затягуванню розгляду справи, стороною позивача за первинним позовом подана скарга до ВРП. Зміна поведінки судді в процесі розгляду справи викликає у сторони позивача недовіру до суду, сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Враховуючи ці аргументи, подання скарги на суддю до ВРП, можливу особисту неприязнь головуючого судді до позивача і навпаки, з метою забезпечення впевненості учасників справи в тому, що справа повинна бути розглянута безстороннім, неупередженим та об`єктивним судом, просить заяву задоволити.

Згідно ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Розглядаючи заяву про відвід, суд керується ч. 13 ст. 7 ЦПК України, відповідно до якої розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи заяви про відвід судді Гришака А. М., доходить висновку про залишення такої без задоволення.

Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, яка передбачає недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (§ 49-52) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, не вбачає будь-яких підстав стверджувати, що головуючий суддя виявляє особисту упередженість щодо розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно з`ясувати, чи існують факти, які можна встановити, та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Водночас обставини, покладені в основу заяви адвоката Журавель І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Гришака А. М. не свідчать про існування підстав, визначених у ст. 36 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

На думку суду основним мотивом заяви про відвід є саме незгода сторони з процесуальним рішенням головуючого судді, що не може бути підставою для відводу відповідно до ст. 36 ЦПК України.

Також слід зауважити, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У зв`язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.

Отже подання скарги стороною до ВРП не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу.

Не є підставою для відводу і факт скасування ухвали судді.

Крім того, сам по собі факт звернення учасника справи із заявою про відвід не може бути підставою для відводу такому головуючому, так як зворотне може привести до зловживання сторонами, які не згодні із визначеним автоматизованою системою головуючим по справі через звернення із відповідними заявами чи скаргами, що також підтверджується і позицією Ради суддів України у рішенні від 01 березня 2019 року за №13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34», в якому було вирішено внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 36, 37, 40, 259, 260, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Журавель І. В. про відвід головуючого судді Гришака А. М. в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Благовіщенська районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування майна від набувача у комунальну власність та відновлення стану земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держгеокадастру в Благовіщенському районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Михайло ВЕНГРИН