Постанова

від 01.04.2025 по справі 317/4977/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.04.2025 Справа № 317/4977/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/727/25 Головуючий у 1-й інстанції: Каряка Д.О.

Є.У.№ 317/4977/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши увідкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовом Вільнянського міжрайонного управління водного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання недійсною декларації, зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, інтереси якого представляє Безух Андрій Миколайович, на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

18.09.2024 Вільнянське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ 101240425589 від 25.04.2024, зареєстрованої Державною інспекцією архітектури і містобудування України та зобов`язання здійснити відповідну перебудову домоволодіння, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 2322181600:08:002:0007 за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до умов договору земельного сервітуту від 25.11.2021 р. та вимог ДБН. (а.с.1-5, т.1).

27.01.2025 р. представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кузнєцовим Д.О. надіслано на електронну адресу суду заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено Запорізьким районним судом Запорізької області у справі № 317/161/25 за позовом ОСОБА_4 до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійним, від вирішення якої залежить результат розгляду по цій справі (а.с.98-99, т.2).

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2025 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кузнєцова Д.О. про зупинення провадження у справі.

Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі ЄУН № 317/161/25 за позовом ОСОБА_1 до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійним, що розглядається в порядку цивільного судочинства Запорізьким районним судом Запорізької області.

В апеляційній скарзі Вільнянське міжрайонне управління водного господарства, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для провадження розгляду. Вважає, що судом не було встановлено об`єктивних підстав для зупинення провадження у справі. Вказує, що підставою позову у цій справі є порушення відповідачами будівельних норм і правил при будівництві будинку, а не договору про встановлення сервітуту. На балансі позивача обліковується та використовується об`єкт державної власності магістральний трубопровід МЕ-2 Шевченківської зрошувальної системи, який забезпечує технічною водою 10 садівничих товариств, 24 громадян та три фермерські господарства. Вказаний трубопровід проходить по території с.Сонячне через приватні земельні ділянки, в тому числі і через ділянку відповідачів, які самочинно збудували будинок в межах охоронної зони без згоди управління водного господарства. Договір про встановлення земельного сервітуту, який оспорюється в іншій справі, тільки підтверджує факт, що трубопровід проходить через належну відповідачам земельну ділянку. Незалежно від результатів розгляду справи про визнання недійсним сервітуту встановленні Законом України «Про трубопровідний транспорт» обмеження щодо використання земельної ділянки в охоронній зони не зміняться. Зволікання у розгляді справи може призвести до технологічної аварії на магістральному трубопроводі, спричинити значних збитків довколишньому середовищу, сусіднім будівлям, припинити водопостачання та викликати інші негативні наслідки.

У відзивах на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцов Д.О., Державна інспекція архітектури та містобудування України вказують, що суд обґрунтовано зупинив провадження у справі, адже позивач у позовній заяві обґрунтовував свої вимоги порушенням відповідачами умов сервітуту. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.6 ч.1ст.251 ЦПК Україний виходив із того, що розгляд даної цивільної справи неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійним.

Проте зтакими висновкамисуду першоїінстанції погодитисьне можназ такихпідстав.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).

Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.

Відповідно до пункту 33постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбаченихстаттею 201 ЦПК України 2004 року(стаття 251 чинногоЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок про те, що відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням іншій у справі, наведених положень процесуального закону та висновку Верховного Суду не врахував, взагалі не обґрунтував, у чому полягає неможливість розгляду цієї справи до вирішення розгляду іншої справи, які обставини та факти суд першої інстанції позбавлений можливості встановити та оцінити.

Звертаючись до суду за захистом порушеного права, позивач зазначив про недотримання відповідачами будівельних норм і правил при будівництві будинку, а також про порушення умов договору про встановлення сервітуту. Позивач зазначав у позовній заяві, що на балансі позивача обліковується та використовується об`єкт державної власності магістральний трубопровід МЕ-2 Шевченківської зрошувальної системи, який забезпечує технічною водою 10 садівничих товариств, 24 громадян та три фермерські господарства. Вказаний трубопровід проходить по території с.Сонячне через приватні земельні ділянки, в тому числі і через ділянку відповідачів, які самочинно збудували будинок в межах охоронної зони без згоди управління водного господарства. Договір про встановлення земельного сервітуту, який оспорюється в іншій справі, тільки підтверджує факт, що трубопровід проходить через належну відповідачам земельну ділянку. Незалежно від результатів розгляду справи про визнання недійсним сервітуту встановленні Законом України «Про трубопровідний транспорт» обмеження щодо використання земельної ділянки в охоронній зони не зміняться.

Отже, предметом доказування у цій справі є як дотримання відповідачами будівельних норм і правил при будівництві будинку, так і дотримання обмежень щодо забудови охоронної зони трубопроводу, вплив будівництва на трубопровід.

Зважаючи на те, що матеріали даної справи дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №317/161/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійним.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

За таких обставин оскаржувана ухвала у відповідності до вимог п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367,374,379,381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянського міжрайонного управління водного господарства інтереси яких представляє ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2025 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 02 квітня 2025 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

Д.А. Трофимова