Рішення

від 02.04.2025 по справі 160/28894/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуСправа №160/28894/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» (далі ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО», позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.10.2024 №042489 на суму 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем винесено відносно позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.10.2024 №042489, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. Позивач вказує, що в оскаржуваній постанові не вказано конкретного порушення, яке підприємство порушило та відсутні посилання на конкретну норму закону, що регулює спірні правовідносини. Актом перевірки встановлені такі порушення ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО»: 1) транспортний засіб відсутній у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб, як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим ліцензійним умовам (пункт 27 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1001 від 02.12.2018) (далі Ліцензійні умови); 2) представлено витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті Дніпро-Канів (рейси 273/274) серії ВМ №000110 від 04.03.2019, де категорія та кількість місць не відповідає умовам витягу з дозволу на перевезення (пункт 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.07.1997) (далі Правила). На переконання позивача, оскаржувана постанова винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень, а саме, підприємство мало передбачений законом дозвіл серії ВМ №000110 на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування 273/274 Дніпро-Канів з терміном дії дозволу з 28.12.2018 по 27.12.2023. Також водій мав у наявності витяг з дозволу на перевезення пасажирів від 04.03.2019 серії ДТБ №000290 на міжміському автобусному маршруті загального користування 273/274 Дніпро-Канів серії ВМ №000110 з терміном дії з 28.12.2018 по 27.12.2023, який видається на підприємство, а не на конкретний автобус, тому, на думку позивача, в його діях відсутні жодні порушення. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

28.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Укртрансбезпека проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що 27.08.2024 посадовою особою відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку від 23.08.2024 №НР000520, проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Посадовими особами Укртрансбезпеки зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Зазначений транспортний засіб здійснював регулярне пасажирське перевезення за маршрутом Дніпро-Канів. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено порушення законодавства України про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: 1) транспортний засіб відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим ліцензійним умовам (підпункт 4 пункту 27 Ліцензійних умов); 2) представлено витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті Дніпро-Канів, рейси № 273, 274, серія ВМ 000110 від 04.03.2019, клас, категорія та кількість місць не відповідає умовам витягу з дозволу. Таким чином, встановлено здійснення пасажирського перевезення за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ: відсутній витяг з дозволу на перевезення (пункт 30 Правил). На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 27.08.2024 №АР013126 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №042489 від 09.10.2024, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн. Відповідач також зауважує, що факт пред`явлення витягу з дозволу відповідачем не заперечується, більше того, наданий водієм позивача витяг з дозволу долучений до матеріалів перевірки. Проте, водієм позивача використовувався транспортний засіб категорії М2, а не М3, як це зазначено у витягу з дозволу. Окрім того, кількість місць для сидіння, згідно з витягом, має бути не менше ніж 33 місця, всупереч цьому позивач використовує транспортний засіб з загальною кількістю місць 23. Отже, у позивача був відсутній витяг з дозволу на перевезення пасажирів саме на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, статтею 39 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Відповідно до пункту 30 Правил, перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Як було зазначено вище, на момент проведення перевірки було зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з відомостями тимчасового реєстраційного талона на зазначений транспортний засіб серії НОМЕР_2 , вказаний транспортний засіб є транспортним засобом категорії М2, що слідує з наступного. Графою F1 тимчасового реєстраційного талона визначено, що повна маса транспортного засобу складає 3500 кг, загальна кількість місць 23 (графа S1). Отже, під час проведення перевірки здійснювалось перевезення пасажирів на міжобласному маршруті Дніпро-Канів на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не відповідав дозволу, адже категорія транспортного засобу, яким здійснено перевезення М2, не відповідала встановленим у пункті 4 Дозволу вимогам - необхідність категорії транспортного засобу М3, а також кількість місць для сидіння не відповідала встановленим у пункті 4 Дозволу вимогам (23, замість не менше ніж 33 необхідних).

Ухвалою суду від 20.01.2025 зобов`язано ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали пояснення з доказами на підтвердження спростування доводів щодо наявності порушення, виявленого в акті перевірки від 27.08.2024 №АР013126, а саме: « 1) транспортний засіб відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим Ліцензійним умовам»; зобов`язано Укртрансбезпеку надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали пояснення з доказами на підтвердження наявності порушення, виявленого в акті перевірки від 27.08.2024 №АР013126, а саме: « 1) транспортний засіб відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим Ліцензійним умовам».

27.01.2025 до суду від представника позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що відносно позивача не накладався штраф за «відсутність транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі…».

28.01.2025 до суду від представника відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що порушення « 1) транспортний засіб відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим Ліцензійним умовам» є фактичним порушенням Ліцензійних умов. Санкція за порушення Ліцензійних умов передбачає прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково. Тобто, Укртрансбезпека приймає наказ «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії повністю або частково» на підставі акту про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. В контексті справи № 160/28894/24 оскаржується постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 042489 від 09.10.2024, яка винесена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 27.08.2024 № АР 013126. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем допущено порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Таким чином, до позивача застосовано санкцію, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ виключно за порушення перевезення пасажирів на міжобласному маршруті за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, а саме: відсутній витяг з дозволу на перевезення (пункт 30 Правил).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Посадовими особами відповідача 27.08.2024 на автостанції м. Світловодське, маршрут «Дніпро-Канів» проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складено акт від 27.08.2024 №АР013126 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У наведеному акті зафіксовано, що під час перевірки виявлені такі порушення:

1) транспортний засіб відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідає цим ліцензійним умовам (підпункт 4 пункту 27 Ліцензійних умов);

2) представлено витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті Дніпро-Канів, рейси №273/274, серія ВМ 000110 від 04.03.2019, клас, категорія та кількість місць не відповідає умовам витягу з дозволу;

у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ: абзац 3 частини 1 - перевезення пасажирів за міжобласним автобусним маршрутом загального користування «Дніпро-Канів» за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ, а саме, відсутній витяг з дозволу на маршрут (пункт 30 Правил).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 09.10.2024 винесено постанову №042489 про застосування до перевізника ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ (допущено порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ).

Отже, до ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» застосовано санкцію, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ виключно за порушення: «перевезення пасажирів за міжобласним автобусним маршрутом загального користування «Дніпро-Канів» за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ, а саме, відсутній витяг з дозволу на маршрут (пункт 30 Правил)».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом №2344-ІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі статтею 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з положеннями статті 34 цього Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Аналіз наведених положень Закону України №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, а напроти, вимагається наявність інших документів, передбачених законодавством.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За приписами пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 Правил, ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відповідно до пункту 30 Правил перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» зазначив, що під час проведення рейдової перевірки водієм контролюючому органу було надано: дозвіл серії ВМ №000110 на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування 273/274 Дніпро-Канів з терміном дії дозволу з 28.12.2018 по 27.12.2023; витяг з дозволу на перевезення пасажирів від 04.03.2019 серії ДТБ №000290 на міжміському автобусному маршруті загального користування 273/274 Дніпро-Канів серії ВМ №000110 з терміном дії з 28.12.2018 по 27.12.2023.

Дана обставина не заперечується також і відповідачем.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок №279).

На підставі пункту 2.1. розділу ІІ Порядку №279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

Згідно з пунктом 2.3. розділу ІІ Порядку №279 Дозвіл на перевезення видається на п`ять років - у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності рухомого складу, запропонованого автомобільним перевізником, якого визнано переможцем, умовам конкурсу та у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності умов обслуговування, запропонованих автомобільним перевізником, який посів друге місце, умовам конкурсу.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку №279 до дозволу на перевезення вноситься така інформація: найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; назва маршруту (маршрутів); номери рейсів; режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); термін дії дозволу на перевезення; умови організації перевезень, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), законодавством про захист прав споживачів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують перевезення пасажирів автомобільним транспортом (забезпечення безпеки, якості перевезень, культури обслуговування); показники якості транспортного обслуговування (регулярність виконання перевезень, використання автобусів за відповідними параметрами комфортності); додаткові умови організації перевезень пасажирів (відповідно до умов обслуговування за рішенням конкурсного комітету); умови анулювання та переоформлення дозволу на перевезення; дата видачі дозволу на перевезення.

До витягу з дозволу на перевезення вносяться, зокрема, інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів (абзац 10 пункту 3.6. розділу ІІІ Порядку №279)

Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено зазначення у дозволі та відповідно у витягу з дозволу, зокрема, інформації про параметри комфортності транспортних засобів, що використовуватимуться для перевезення пасажирів.

З витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ДТБ за №000290 від 04.03.2019 (маршрут «Дніпро-Канів»), який було надано під час перевірки працівникам Укртрансбезпеки випливає таке:

номер рейсів: 273 прямий, 274 зворотній;

вид маршруту: міжміський;

порядок виконання: самостійно;

категорія, клас автобусів: М3, ІІІ;

рік виготовлення: починаючи з 1997 року;

місць для сидіння не менше ніж: 33 місця;

термін дії дозволу: 28.12.20018 27.12.2023;

перевізник: ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО»;

код ЄДРПОУ: 32286941;

адреса: площа Металургів, 6, м. Дніпро.

Визначення класу автобуса здійснюється відповідно до Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.04.2007 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 травня 2007 за №499/13766 (чинного на момент проведення перевірки позивача) (далі - Порядок №285).

Відповідно до пункту 4.1.1. розділу 4 Порядку №285 автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії:

категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн;

категорія М3 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн.

Автобуси місткістю понад 22 пасажири, крім водія, поділяються на три класи: клас III: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів (пункт 4.1.3. розділу 4 Порядку №285).

Як вбачається з тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_2 , транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має повну масу 3 500 кг, кількість сидячих місць з місцем водія 23.

Отже, з характеристик, які зазначені у тимчасовому реєстраційному талоні серії НОМЕР_2 , можна зробити висновок, що транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підпадає під категорію М2.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно зі статтею 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 40 Закону №2344-ІІІ водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Суд зауважує, хоч і водій позивача надав витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ДТБ за №000290 від 04.03.2019 (маршрут «Дніпро-Канів») під час перевірки працівниками Укртрансбезпеки, однак такий витяг з дозволу не може вважатись належним доказом на виконання приписів статті 39 Закону №2344-III, оскільки транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 не відповідає категорії автобусів, яким можна здійснювати міжобласні перевезення пасажирів.

З врахуванням встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірки порушення, а тому відповідачем до позивача правомірно на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» (адреса: площа Металургів, 6, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32286941) до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар