Постанова

від 01.04.2025 по справі 320/37283/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/37283/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Будпостач" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці: від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством "Будпостач" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості наявні розбіжності та обставини, які не було усунуто (щодо наявності яких митниця повідомила декларанта електронним повідомленням). Враховуючи вищевикладене, митниця вважає, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов`язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Зазначено, що декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Зважаючи на вищевикладене, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги ч.2 ст.52, ч.21 ст.58 та ч.2 ст. 52 МК України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 МК України, а також наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 МК України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

Позивачем подано відзив, в якому він зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.06.2018 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та виробником товарів компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1055, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна

24.02.2020, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір №UA00072711 транспортного експедирування.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Маеrsk A/S (Данія) договір № UА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

21.08.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс № JА20230510 для оплати товарів за ціною 1 267 200,00 доларів США, на умовах передоплати, а також на умовах поставки FOX порт XINGANG Китай відповідно правил Інкотермс 2010.

01.09.2023 продавець надав позивачу прайс-лист про підтвердження ціни товарів (див. додаток 4) на умовах поставки FOX XINGANG правил Інкотермс 2010.

19.10.2023 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №136 грошові кошти в розмірі 150 000,00 доларів США.

11.11.2023 продавець надав позивачу комерційну пропозицію щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOX XINGANG правил Інкотермс.

23.11.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №JA231123 для відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TIANJIN правил Інкотермс 2010.

В цей же день продавець надав позивачу пакувальний аркуш до комерційного інвойсу.

28.11.2023 для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну митними органами Китаю була оформлена митна декларація №021720230000301937 за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.

08.12.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №С233361072150069.

24.01.2024 продавець передав товари у п`яти контейнерах перевізнику для доставки в порт Гданськ (Польща) та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент 233141297.

23.01.2024, враховуючи що товари були завантажені у п`яти контейнерах та доставлялися до відповідача у різний час, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу від 23.11.2023 №JА231123 виписав зокрема дві специфікації:

- Специфікація №1 на товари в контейнері №MRSU4548365 за ціною 13 854,00 доларів США;

- Специфікація №2 на товари в контейнері № MRKU5927308 за ціною 13 969,21 долари США;

У цей же день, 23.01.2024 позивач підготував до відповідача лист про оплату товарів, у якому вказав, що товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JA231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США. Решта коштів має бути використана для оплати інших замовлень.

08.02.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг перевізник компанія Маеrsk А/S (Данія) виписала інвойси №5653325179 та №5653325180, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653325181.

14.02.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів у п`яти контейнерах експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 08.03.2024 №UА902080/2024/000054/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Товари, зазначені у специфікації №1 до комерційного інвойсу за ціною 13 854,00 долари США, що перевозилися в контейнері №MRSU4548365, були доставлені з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски на підставі залізничної накладної УМВС від 15.02.2024 №2151518548.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної від 07.03.2024 №8365 товари були доставлені до Черкаської митниці.

08.03.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №1, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UА902080800939U8, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 13 854,00 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080800939U8 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000065, виписаної відповідачем (див. додаток 23), а саме:

- Контракт від 08.06.2018 №1055 з додатками між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) з додатками, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна;

- Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт в Китаї правил Інкотермс 2010;

- Комерційну пропозицію продавця від 11.11.2023 щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOB порт TITANJIN Китай правил Інкотермс 2010;

- Комерційний інвойс від 23.11.2023 №JA231123 про відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TITANJIN правил Інкотермс 2010;

- Митну декларацію Китаю від 28.11.2023 №021720230000301937, оформлену митними органами Китаю для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі;

- Специфікацію від 23.01.2024 №1 до комерційного інвойсу від 23.11.2023 №JA231123 за ціною 13 854,00 доларів США;

- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №136 про оплату продавцю 150 000,00 доларів США;

- Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №С233361072150069;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 № UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

- Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

- Залізничну накладну УМВС від 15.02.2024 №2151518548 про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

- Міжнародну товарно-транспортну накладну від 07.03.2024 №8365 по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США;

- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

- Лист позивача про оплату товарів від 23.01.2024, згідно з яким товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JA231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США, решта коштів підлягала використанню для оплати інших замовлень;

- Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні;

- Декларацію митної вартості.

08.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1006689, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

08.03.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи додані до митної декларації.

08.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000054/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна, за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 долари США за кг.

08.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UAА902080/2024/000065.

08.03.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080800946U5, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 18 985,33 грн., ПДВ 41 767,72 всього 60 753,05 грн.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Товари, зазначені у специфікації №2 до комерційного інвойсу за ціною 13 969,21 долари США, що перевозилися в контейнері № MRKU5927308, були доставлені з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски на підставі залізничної накладної УМВС від 16.02.2024 № 2151519116.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної від 08.03.2024 №7308 товари були доставлені до Черкаської митниці.

10.03.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №2, позивач подав відповідачу митну декларацію № 24UA902080800964U6, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 13 969,21 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 24UA902080800964U6 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000070, виписаної відповідачем а саме:

- Контракт від 08.06.2018 №1055 з додатками між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) з додатками, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна;

- Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт в Китаї правил Інкотермс 2010;

- Комерційну пропозицію продавця від 11.11.2023 щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2010;

- Комерційний інвойс від 23.11.2023 №JA231123 про відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TIANJIN правил Інкотермс 2010;

- Митну декларацію Китаю від 28.11.2023 №021720230000301937, оформлену митними органами Китаю для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі;

- Специфікацію від 23.01.2024 №2 до комерційного інвойсу від 23.11.2023 № A231123 за ціною 13 969,21 доларів США;

- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №136 про оплату продавцю 150 000,00 доларів США;

- Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №С233361072150069;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

- Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

- Залізничну накладну УМВС від 16.02.2024 №2151519116 про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

- Міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.03.2024 №7308 по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США;

- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

- Лист позивача про оплату товарів від 23.01.2024, згідно з яким товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JА231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США, решта коштів підлягала використанню для оплати інших замовлень;

- Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні;

- Декларацію митної вартості.

08.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1006920 у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

08.03.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи додані до митної декларації.

10.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000059/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна, за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 долари США за кг.

10.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000070.

10.03.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080800966U4, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 19 255,77 грн, ПДВ на 42 362,71 грн, всього на 61 618,48 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи їх необґрунтованими та протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного рішення від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на наступні обставини:

- «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 2231,32 дол. США. В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1101,54 дол. США та "Documentation fee" та "Destination in Gdansk" 55,08 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.

Відповідно відомостей коносамента від 24.01.2024 № 233141297, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща).

Відповідно відомостей залізничної накладної від 15.02.2024 №2151518548 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна).

Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт ХІХСАХС (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту.

В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені МАЕRSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

- в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені МАЕRSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

В наступному, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на такі ж обставини, зокрема:

«Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 2231,34 дол. США.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1101,54 дол. США та "Documentation fee" та "Destination in Gdansk" 55,08 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.

Відповідно відомостей коносамента від 24.01.2024 № 233141297, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща).

Відповідно відомостей залізничної накладної від 15.02.2024 №2151518548 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна).

Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту.

В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів.

Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені.

- в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня.

Станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Отже, в обох спірних рішеннях у графі 33 як на підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідач посилається на розбіжності щодо вартості перевезення товарів.

Проте, як вірно враховано судом, Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.

Для підтвердження транспортних витрат в обох спірних рішеннях позивач подав митному органу:

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UА00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

- Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

- Залізничні накладні УМВС про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

- Міжнародні товарно-транспортні накладні по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Тобто, надана довідка про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При цьому відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів у розмірі 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є недійсною, неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Так, у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) до митної декларації зазначено витрати на навантаження, вивантаження, обробку у гривнях: товар 1 - 84 976,6984 (грн).

У графі «Г» ДМВ ці ж витрати на навантаження, вивантаження, обробку зазначені у доларах США: 2231,32 доларів США.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 №30 вказано вартість перевезення товарів у п`яти контейнерах, зокрема у доларах США:

- Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,08 доларів США;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1101,54 доларів США;

- Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль-Мостиська на кордоні Польща/Україна, становить 10 000 доларів США;

Разом у доларах США за територією України - 11 156,62 доларів США.

При цьому, у довідці вказана також вартість витрат у доларах США по кожному з п`яти контейнерів. Так, вартість витрат по контейнеру № MRSU4548365, що зазначений у специфікації №1, становить 2231,32 доларів США.

Отже, вартість витрат у доларах США у довідці та ДМВ співпадає та становить 2231,32 доларів США.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що твердження відповідача в графі №33 обох спірних рішень про те, що «В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження» є хибними.

Так, у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 №30 вказано зокрема вартість послуг:

- Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,08 доларів США;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1101,54 доларів США.

В інвойсі компанії перевізника MAERSK А/S (Данія) від 30.01.2024 №5653325180 також вказані ці відомості: Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща -1101,54 доларів США.

Саме до вартості операційних послуги терміналу у порту Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Враховуючи, що товари поставлялися на умовах поставки FОВ правил Інкотермс 2010, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.

Відповідно, не може бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості посилання відповідача у графі 33 спірних рішень про те, що «в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня.

Щодо зазначеного в спірних рішеннях, що станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд зазначає, що станом на 15.02.2024 строк оплати не наступив, оскільки в рахунку від 08.02.2024 №5653325181 оплата здійснюється протягом 30 днів, тобто позивач зобов`язаний оплатити послуги до 08.03.2024, а по рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 оплата здійснюється протягом 21 дня, тобто строк оплати до 01.03.2024.

Разом з тим, про протиправність коригування митної вартості з підстав ненадання відомостей про оплату транспортних послуг підтверджується тими обставинами, що пункт 4 ч. 2 ст. 53 МК України, на який посилається відповідач, стосується оплати саме товарів, а не транспортних послуг: « 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Крім того, слід зазначити, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, відповідач не навів докази про те, як обставини про ненадання відомостей про оплату послуг перевезення товарів свідчать про наявність сумнівів у правильності заявленої митної вартості.

Водночас відповідачу були надані документи щодо перевезення товарів та вартості послуг перевезення:

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Мaersk А/S (Данія);

- Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

- Залізничні накладні УМВС про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

- Міжнародні товарно-транспортні накладні по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

- Інвойси компанії перевізника Мaersk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Тобто, надана довідка про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що не може бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості посилання відповідача у графі 33 спірних рішень про те, що «- В поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 19.10.2023 № 136 у графі «призначення платежу» зазначене посилання лише на зовнішньоекономічний договір. Також дата даного платіжного документа (19.10.2023) є меншою за дату комерційного інвойса від 23.11.2023 № JA231123. Таким чином не вдається ідентифікувати оплату за товар з даною поставкою».

Так, оплата товару платіжною інструкцією в іноземній валюті від 19.10.2023 № 136 була проведена на підставі наданої продавцем проформи інвойсу від 21.08.2023 №JA20230510 на умовах передоплати.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 53 МК України документом, що підтверджує митну вартість є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, оскільки товари у спірному випадку є об`єктом купівлі-продажу, рахунок-проформа не подається до митного оформлення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, визначено: «Щодо ненадання декларантом під час митного оформлення товару рахунку-проформи, то суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості товарів лише в тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Натомість якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс)».

Так само, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 «Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 3 Висновків визначено, що «Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18, визначено, що «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з відомостями у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 та від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 доларів США/кг. Джерело інформації: МД від 02.09.2023 №UA100320/2023/27433.

Водночас відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, визначено, що «дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування».

При цьому, як враховано судом, товари на підставі комерційного інвойсу від 23.11.2023 №231123 були ввезені за прямим контрактом, на умовах 100% передоплати, за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах поставки FOB TIANJI (XINGANG), Китай, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту TIANJI (XINGANG), в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, що імпортовані в Україну.

Відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку).

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів від 08.03.2024 UA902080/2024/000054/2 та від 10.03.2024 № UA902080/2024/000059/2 є необґрунтованими, а тому протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Тобто, в апеляційній скарзі відповідачем не було доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару, містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував суд першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за другорядним методом, а саме за резервним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необгрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2025 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев